Порошенко повертається. Історія «державної зради» експрезидента в деталях

17 січня п’ятий президент України і народний депутат Петро Порошенко повертається на Батьківщину. Відбувається це після кількатижневого дипломатичного вояжу політика. У Києві на Порошенка з нетерпінням» очікує Державне бюро розслідувань (ДБР). Правоохоронці звинувачують експрезидента у державній зраді та сприянні створенню терористичної організації. І вже у понеділок суд має обрати запобіжний захід політик.

Як Петро Порошенко став підозрюваним у важких злочинах і які перспективи у цієї резонансної справи. «Главком» нагадує ключові деталі скандальної історії.

У чому підозрюється п’ятий президент?

Згідно з текстом підозри, Петро Порошенко начебто проводив підривну діяльність проти України у 2014-2015 роках. У спільники йому записали народного депутата від ОПЗЖ, кума Путіна Віктора Медведчука, колишнього міністра енергетики та вугільної промисловості Володимира Демчишина і бізнесмена Сергія Кузяру. Всі вони, за версією слідства, організували купівлю вугілля на державних шахтах Донецької і Луганської областях, у той час, коли ці підприємства фактично перебували під контролем російських найманців та терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР».

У «вугільну» справу експрезидента Порошенка начебто залучив Віктор Медведчук восени 2014 року. Кум Путіна допомагав Кремлю відновити постачання вугілля з захопленого Донбасу на українські території. Також Медведчук втягнув у схему бізнесмена і радника колишніх міністрів енергетики часів Януковича Сергія Кузяру.

Як стверджують правоохоронці, Порошенко виконував координаційну роль у цій справі, у тому числі впливав на кадрові питання у вищих ешелонах влади. Зокрема, йому приписують призначення нового міністра енергетики та вугільної промисловості – Володимира Демчишина замість Юрія Продана.

Крім цього, п’ятий президент на засіданні Ради нацбезпеки і оброни 4 листопада 2014 року висловив сумнів щодо якості вугілля, яке було завезено з Південно-Африканської республіки в Україну. Після цього поставки імпортного палива припинилися, а міністр Демчишин взявся за відновлення поставок вугілля з держпідприємств «Луганськвугілля» та «Шахта імені Кисельова», які діяли на окупованих територіях.

Слідство вважає, що саме Кузяра, який координував свої дії з Медведчуком і терористами, контролював поставки з окупованих територій Донбасу до українських теплових електростанцій. Загалом, Україна заплатила на рахунки «Луганськвугілля» та «Шахти імені Кисельова» 205,3 млн грн. Ще понад 3,16 млрд грн сплачено готівкою, стверджують правоохоронці.

Підсумовуючи все це, слідство дійшло висновків: Порошенко, Медведчук, Демчишин і Кузяра та інші невставлені слідством особи «умисними діями здійснили сприяння діяльності терористичних організацій «Л/ДНР»…, поставивши енергетичну сферу України в залежність від Росії та терористичних організацій «Л/ДНР», чим підірвали економічну безпеку держави, позбавивши її можливостей для диверсифікації джерел постачання енергетичних ресурсів».

Підозру Порошенку 20 грудня 2021 року підписав виконувач обов’язків генпрокурора Олексій Симоненко.

Захист Порошенка: справа шита білими нитками

Адвокати Порошенка наполягають: офіс президента Зеленського змусив прокурорів, слідчих та суддів піти на процесуальні порушення. Захист вимагав, аби засідання із обрання запобіжного заходу було призначене відразу на 17 січня, ту дату, коли Порошенко повертається. Адвокат Ілля Новіков пояснив цю необхідність так: «Аби не було підстав вважати, що це шоу «Порошенко в кайданах»…, а було щось на зразок цивілізованої дискусії у судовій залі. Ми сподіваємось, що ви нас почуєте, бо якщо ні, наслідки будуть значно гіршими».

Ще один адвокат Порошенка Ігор Головань вважає, що ця кримінальна справа шита білими нитками. Такий висновок він зробив після аналізу підозри. Нагадаємо, що підозру Порошенку 20 грудня 2021 року підписав заступник генпрокурора Венедіктової.

Головань говорить, що ані 17, ані 18, ні 19 грудня 2021 року не було достатніх доказів для підозри, інакше генеральний прокурор обов’язково повинна була здійснити повідомлення про підозру на виконання вимог кримінально-процесуального кодексу.

«Нам пропонують повірити, що достатні докази для повідомлення про підозру п'ятого президента України з’явилися у виконувача обов’язків генерального прокурора Симоненка в ніч з неділі на понеділок 20 грудня 2021 року? Скоріше за все, пану Симоненку просто нічого вже втрачати, а тому він на відміну від свого начальства не може собі дозволити ухилитися від виконання замовлення влади», – наголосив захисник.

Варто зауважити, що санкції статей, за якими виписана підозра Порошенку, передбачають покарання у вигляді позбавлення волі від восьми до 15 років з конфіскацією майна або без такої (ч. 1 ст. 258-3 ККУ) і позбавлення волі від 10 до 15 років (ч. 1 ст. 111 ККУ).

Сам же Петро Порошенко впевнений, що не опиниться за ґратами. Він звертає увагу, що Зеленський діє за лекалами 2012 року, намагаючись прибрати із парламентських виборів свого основного конкурента. Але ексглава держави переконаний, що такий подарунок його наступник не отримає. «Тому що ключова позиція: він (Зеленський – авт.) має пояснити суспільству, у чому полягає державна зрада Порошенка», – наполягає п’ятий президент.

Що відбувалось напередодні повернення Порошенка

На тижні, що передував поверненню Порошенка, відбулося кілька знакових подій у його справі.

По-перше, 6 січня слідча суддя Печерського райсуду Києва Віта Бортницька задовольнила клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно Порошенка. Після цього кроку її внесли до бази «Миротворця». За інформацією ЗМІ, серед арештованого майна, зокрема, належні Порошенку квартири у Вінниці та Києві, садиба в Козині, земельні ділянки, акції у низці приватних компаній.

«Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим прокурором. Ухвалу слідчого судді може бути оскаржено… в суді апеляційної інстанції», – наголосила суддя, уточнивши, оголошення повного тексту зазначеної ухвали відбудеться 14 січня. Та вказану дату змістили на 19 січня, бо суддя… раптово пішла у відпустку.

Проте станом на 13 січня Державний реєстр речових прав на нерухоме майно «не побачив» ухвали Печерського райсуду щодо арешту майна Петра Порошенка. Наприклад, будинок у селі Козин на 1331 кв. м, де мешкає колишній президент, та київська квартира площею 134,06 кв. м на вулиці Михайла Грушевського, поки вільні від арешту.

(для перегляду натисніть на зображення)

Крім того, як відомо, раніше Порошенко переписав корпорацію Roshen та інший великий бізнес на старшого сина Олексія. Фактично, це означає, що арешту цих активів не буде. Цю інформацію розслідувачам підтвердив прокурор офісу генпрокурора Юрій Бєлкин.

По-друге, 4 січня стало відомо, що 29 грудня слідчий ДБР Максим Дзвоник відкликав з Печерського районного суду Києва клопотання про застосування відносно підозрюваного Порошенка запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Про це у соцмережі повідомив повідомив журналіст Володимир Бойко. Як доказ, він прикріпив посилання на цю судову ухвалу слідчого судді Печерського райсуду Олексія Соколова.

Вона дійсно стосується «вугільної» справи, де фігурують чотири підозрюваних, у тому числі й Порошенко. Однак у ДБР миттєво заперечили, що йдеться про відкликання клопотання щодо Порошенка. Мовляв, клопотання слідчого стосується іншого підозрюваного, а не Порошенка, водночас прізвище – про кого саме йдеться – не назвали.

Тут є дрібна деталь, яку, можливо, не всі помітили. Судова ухвала №757/68058/21-к, де йшлося про нереалізоване клопотання слідчого Дзвоника, дісталася судді Соколову о 9:14 23 грудня 2021 року. Саме цього дня на 10 ранку експрезидента Порошенка чекали в офісі генпрокуратури для участі в проведенні слідчих та процесуальних дій (у тому числі, для вручення клопотання про обрання запобіжного заходу) як підозрюваного.

Можемо припусти: якщо би п’ятий президент 23 грудня прийшов до генпрокуратури, то цілком імовірно його відвезли б до Печерського райсуду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

По-третє, 14 січня у ЗМІ з’явився лист слідчого судді Соколова, який запросив Петра Порошенка та його захисників прибути до суду об 11 ранку 17 січня на засідання, де обиратиметься запобіжний захід підозрюваному експрезиденту у справі про державну зраду.

«Главком» знову звернув увагу на номер кримінального провадження, який вказано у цьому листі – 757/68191/21-к. Саме під цим номером суддя Олексій Соколов 24 грудня 2021 року задовольнив клопотання ДБР і надав дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ймовірно, що це стосувалося Порошенка.

У контексті цієї інформації видання «Дзеркало тижня» 16 січня заявило з посиланням на джерела в правоохоронних органах: Банкова погодила рішення генпрокуратури не затримувати завтра Петра Порошенка в аеропорту. У повідомленні також ідеться, що в офісі генерального прокурора ще у грудні 2021 року підписали клопотання про арешт Петра Порошенка, а Печерський районний суд Києва дозволив його затримати.

Кілька слів про самого суддю. За збігом обставин, п’ятий президент 2 листопада 2017 року призначив безстороково Олексія Соколова суддею Печерського райсуду Києва. Колишній журналіст, а нині блогер, близький до Банкової Сергій Лещенко назвав Олексія Соколова «суддею Медведчука». І пояснив: у часи роботи Віктора Медведчука у Вищій раді юстиції (тепер цей орган називається Вища рада правосуддя) він мав «мережу агентів впливу і «співчуваючих» суддів, одним із яких схоже був і Соколов». Це суддя, до якого потрапляють усі позови Медведчука, додав Лещенко.

Яка вірогідність «посадки»?

Державне бюро розслідувань уже заявило прямим текстом: «Ухилення п’ятим президентом України від виконання процесуальних обов’язків підозрюваного та від явки до суду може розцінюватись як один із ризиків, що надасть підстави слідчому судді для постановлення рішення про застосування найбільш суворого запобіжного заходу». Себто позбавлення волі у вигляді арешту до слідчого ізолятора на два місяці.

Плюс – у ЗМІ просочилася інформація, що офіс генпрокурора вимагатиме арештувати Порошенка з альтернативою внести грошову заставу у розмірі 1 млрд грн.

Така ж астрономічна сума грошей звучала і в справі іншого фігуранта «вугільного» провадження. 12 жовтня 2021 року прокурори просили Печерський райсуд арештувати кума Путіна Віктора Медведчука. Як альтернативу, запропонували підозрюваному внести 1 млрд грн. Однак суддя Віта Бортницька врахувала послужний список Медведчука (є державним та громадським діячем, народним депутатом трьох скликань, брав активну участь у переговорах про звільнення українських полонених, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання) і не стала садити його до СІЗО і відправила під цілодобовий арешт.

У випадку з Порошенком історія про мільярд застави матиме дещо інший контекст. 17 грудня 2021 року співробітники ДБР намагалися політику вручити повістку про виклик. Та він уникнув цього. Ввечері того ж дня п’ятий президент відлетів у дипломатичне турне до Туреччини та Польщі, з якого повертається 17 січня. При цьому правоохоронці наполягають, що Порошенко заздалегідь не планував свій закордонний візит, а тому можуть подати у суді все це як переховування від органів досудового розслідування. Хоча факт залишається фактом: Порошенко вів публічну діяльність, не переховувався, і свою обіцянку виконав, повернувшись в заявлений день…

Що далі?

Власне бачення щодо подальшого розвитку справи Порошенка висловив колишній представник команд і Порошенка, і Зеленського Олександр Данилюк. Екссекретар РНБО зазначив: «Я дивлюся на систему, яка не здатна нормально провести розслідування і забезпечити справедливе судочинство щодо Порошенка. І тому цей процес точно буде політичним… У випадку з Порошенком вони будуть рухатися до кінця. Це щось подібне до автомобіля, в якого відмовила задня передача». Такі роздуми опального політика (нагадаємо Данилюк був один із перших членів команди Зеленського, якого відправили у відставку) прозвучали 10 січня в ефірі авторської програми журналіста Остапа Дроздова на 4 каналі. Що прикметно: наступного дня власник каналу, нардеп від «Слуги народу» Олексій Ковальов повідомив про припинення співробітництва з цим журналістом.

Словосполучення «політичне переслідування» у контексті справи Порошенка довелося почути і з уст депутаток Європейського парламенту Раси Юкнявічене і Віоли фон Крамон-Таубадель. Зокрема, пані Віола побачила загрозу значного відкочування назад у демократичних стандартах в Україні. «Я дуже шкодую, що історія повторюється знову, ми повертаємося у домайданні часи і знову бачимо справи проти політичних опонентів. Я б не рекомендувала будь-кому в Україні – чи прокурорам, чи політикам, чи суддям – брати участь у цих брудних політичних іграх», – наголосила євродепутат.

До того ж парламентарка попередила: Європарламент застосує санкції проти осіб, які переслідують Порошенка.

Віталій Тараненко, «Главком»