Секретар міськради Херсона: Мій будинок спалили на день визволення міста від фашистів

Український Херсон продовжує чинити опір окупантам. Партизанський рух регулярно передає «привіти» місцевим колаборантам. Знищено «керівника департаменту молоді та спорту» Дмитра Савлученка, двічі горіла машина начальника 90-ї колонії Євгена Соболєва. У результаті вибуху росгвардійського «уазика» у Херсоні загинуло четверо окупантів. Окреме сафарі влаштовано за колаборантами, так званим «головою військово-цивільної адміністрації Херсонської області»  Володимиром Сальдо і його «заступником»  Кирилом Стремоусовим, які тепер стали головними обличчями окупаційної адміністрації.

Легітимна влада вимушено залишила місто, перебравшись до Вінниці. Там відкрився координаційний центр «Херсон – це Україна» для консультування переселенців.

Міський голова Херсона Ігор Колихаєв, якого наприкінці квітня 2022-го «звільнили» окупанти, більше місяця перебуває у полоні в невідомому місці. Його повноваження тимчасово виконує секретар ради, представниця фракції партії імені мера «Нам тут жити» Галина Лугова.

У розмові з «Главкомом» Галина Леонідівна розповіла про сльози щастя від вибухів Антонівського мосту, полювання окупантів на гривню, майбутній опалювальний сезон і квіти для окупантів.

«Херсонці радіють вибухам»

Топновиною липня стало повідомлення, що Збройні сили України зробили непридатним для користування Антонівський міст в окупованому Херсоні. Це суттєво послабило позиції противника, котрий із перших днів війни використовував цей об’єкт у стратегічних цілях. Які у вас були емоції, коли дізналися про обстріли Антонівського мосту?

Сльози щастя. Мені телефонувало багато херсонців, ділилися своїми емоціями. Вони раділи вибухам. З їхніх слів було зрозуміло, – люди готові й надалі терпіти обстріли, аби чим скоріше Збройні сили України звільнили місто від окупантів. Аби нога орка більше не топтала нашу землю.

Дуже тішить, що про Херсон пам’ятають. І найголовніше – виконується поставлене завдання президента і готується контрнаступ на Південь України.

Чи правда, що після закриття мосту у місті різко підскочили ціни на продукти харчування?

Так і є. Після пошкодження Антонівського мосту втратився зв’язок із селом Копані, населення якого вирощує городину і продає на ринках Херсона. Тому серед містян досі триває ажіотаж, зокрема, побільше набрати картоплі, борошна. Така паніка спровокувала підвищення цін. Картопля подорожчала з 10 до 15 грн за кілограм. Помідори з 8 грн/кг стрибнули до 12-15 грн/кг.

Росіяни після ударів української армії по Антонівському мосту зайнялися встановленням понтонної переправи. Наскільки їм це вдасться зробити?

Поки нічого не ясно. Від місцевих мешканців отримую інформацію, що після облаштування переправи можуть виникнути  спекуляції (спроби організувати бізнес – «Главком»). Приміром, щоб переправити легковий автомобіль через річку Дніпро, доведеться заплатити визначену суму коштів.

Історія з мостом викликала психоз у ворога. Зокрема, пропутінська партія «Єдина Росія» раптово згорнула роботу в Херсоні. Її пояснення – у стилі російської пропаганди: мовляв, більше не може здійснювати «гуманітарну діяльність». Розкажіть, чим насправді займався осередок «Єдиної Росії» у Херсоні?

Важко сказати, яка була у них функція. Але точно знаю, що росіяни тиснуть на місцевих мешканців, «ґвалтують» вчителів, змушуючи працювати за російською програмою. Це точно не «гуманітарна діяльність», якою вони намагалися прикритися. Проте я щаслива, що вони накивали п’ятами.

Окупаційна влада активізувалася у справі організації псевдореферендуму з приєднання Херсонщини до Росії. Українців заманюють подачкою у вигляді 10 тис. рублів в обмін на персональні дані. Які ще заходи здійснюють загарбники?

Знаю, що деякі пенсіонери з Херсона отримують пенсії в рублях. Але нещодавно окремі пенсіонери зверталися до фейкового пенсійного фонду за цими виплатами. Окупанти порадили їм трохи зачекати, посилаючись, що цей процес дещо призупинено. Очевидно, що це зайвий раз підтверджує – в окупаційної влади досить хитка ситуація.

Хто має робити росіянам «референдум» і чи є дата «голосування»? Колаборант Кирило Стремоусов відрапортував росЗМІ, що «триває робота з громадською думкою, формується штат спостерігачів».

Безперечно на реалізацію цієї показухи задіяно місцевих колаборантів. Також ставка робиться на малозабезпечені верстви населення, людей, котрі ведуть асоціальний спосіб життя. Зокрема, це п’яниці та наркомани, які з початком війни зашилися в окупованому Херсоні. Також до них приєднаються люди-заручники ситуації, яких під дулом автомата приведуть «на голосування».

Що стосується конкретної дати, то її не озвучують. Раніше говорилося про 11 вересня, але колаборанти планують раніше провести псевдореферендум. Для цього можуть задіяти не лише потужності місцевих типографій, а й кримських, щоб надрукувати папірці під виглядом «бюлетенів».

«Пляшка шампуню у Херсоні коштує 600 грн»

Скільки херсонців живе в окупації?

На початок війни у Херсоні нараховувалося 320 тис. мешканців. Станом на кінець травня виїхало близько 150 тис. осіб. Протягом червня-липня процес евакуації пришвидшився. У місті почали з’являтися порожні багатоповерхівки. На кінець липня утворилася величезна черга містян – 20 тис. людей, котрі хочуть виїхати. Безумовно, що такий наплив позначається на вартості проїзду. Приватні перевізники беруть від 3 до 8 тис. грн з однієї людини.

До речі, одним із факторів, який вплинув на виїзд херсонців, була гучна заява окупантів. Вони пригрозили: якщо з 1 вересня діти не підуть до шкіл, де навчання вестиметься за російською програмою, то їхніх батьків позбавлятимуть відповідних прав.

Наразі у Херсоні залишилося орієнтовно 100 тис. людей.

Які настрої серед містян і як вони виживають у повній ізоляції?

Їм дуже складно. Ключова проблема – брак ліків. Ті російські, що надходять до аптек, неякісні. Досить гостро стоїть питання забезпечення миючими засобами та засобами особистої гігієни. Зокрема, пляшка шампуню у Херсоні коштує 600 грн.

Крім цього, на території Херсонщині перестали працювати українські банки. Окупанти влаштували полювання на гривню: вишукують магазини, які ще приймають розрахунок українськими банківськими картками і виривають термінали.

Все ж таки більшість людей виживають за рахунок того, що мають городи та дачні ділянки. Є випадки й бартерного розрахунку: я тобі яйця – ти мені борошно. Або людина викопала город, а власник ділянки розрахувався з нею частиною урожаю.

Попри це із кожним днем петля все дужче і дужче затягується. Херсонці у розпачі, але не втрачають віри у Збройні сили України.

Ще в травні 2022 року ворог погрожував перевести Херсонщину «в рублеву зону». Але до цього часу не мав успіхів. Що заважає?

Це психологічний тиск з метою вбити у людей сподівання і посіяти зневіру, що вони покинуті напризволяще. Мовляв, українська влада про вас не дбає і не захистить, українські банки перестали працювати... Тому окремі херсонці, котрі перебувають на межі виживання, вимушено йдуть на співпрацю з орками, беруть їхні подачки у вигляді гидкої тушонки, круп та макаронів.

Яким бачите нинішній опалювальний сезон у Херсоні?

Як виконувач обов’язків міського голови, доручила заступнику зібрати повну інформацію. Є відомості, що окупанти вимагають у мешканців перераховувати кошти за спожиті послуги на рахунки російських компаній. Ми, як законна влада, роз’яснюємо населенню, що гроші необхідно сплачувати нашим комунальним підприємствам, котрі працюють за українським законодавством.

Зараз зіткнулися з проблематикою, яку почали вирішувати ще торік. Це заміна зношених комунікацій. На жаль, цього року через війну жодних робіт не вдалося виконати.

Більше того, є загроза захоплення комунального підприємства «Херсонтеплокомуненерго». Кожного дня орки туди приходять із автоматами. І якщо одного разу так трапиться, що вони скажуть нашим працівникам покинути приміщення, тоді ми остаточно втратимо контроль у питанні підготовки до опалювального сезону.

До речі, в окупованому Енергодарі російські солдати перетворили Запорізьку АЕС на своєрідний щит, начинивши її боєприпасами та вибухівкою. Як гадаєте, у час Х, коли українська армія підбиратиметься до Херсона, окупанти так саме можуть узяти в облогу стратегічні підприємства міста?

Мені страшно озвучувати ймовірні плани, до яких можуть вдатися орки. Тому що, коли не лише підгоряє, а й зашкварює, може статися будь-що. Я не виключаю і такого сценарію. Це нелюди!

Ви покинули Херсон у середині квітня. Тобто більше місяця перебували в окупації. Як вдавалося виконувати повноваження секретаря ради, коли місто повністю оточили російські солдати?

Було непросто, ходила й оглядалася. Я працюю на обраній посаді, яку довірили виборці. З початком війни координувала з херсонськими депутатами розподілення гуманітарної допомоги. Особливо акцент робили на населених пунктах, котрі потрапили до зони бойових дій у перші дні війни: Антонівка, Кіндійка, Східне, Наддніпрянське, Молодіжне. Мешканці цих територій тижнями сиділи у підвалах. Силами депутатів і волонтерів ми їх евакуювали до Херсона.

Крім цього, міський голова Ігор Колихаєв доручив мені взаємодіяти з іноземними ЗМІ. Як вчитель англійської і німецької мов, я вільно розмовляла з десятками закордонних медіа, давала інтерв’ю про ситуацію в окупованому Херсоні. Адже на початку війни існувала загроза гуманітарної катастрофи через брак борошна в місті. Люди чергами стояли у магазинах.

На сайті Херсонської міської ради досі висить повідомлення про збір коштів для допомоги місту. Скільки вдалося зібрати пожертв?

Точної інформації не маю. Зі слів депутатів, на рахунок надійшло мільйони гривень. Це дані на травень 2022 року. Як розподілялися гроші, мені невідомо.

Що цікаво: на початках міський голова доручив мені створити благодійний фонд, на який би надходили пожертви. Я запропонувала благодійний фонд «Мангуст» (має стосунок до херсонського депутата, керівника фракції партії «Ігоря Колихаєва «Нам тут жити» Юрія Рожкова – «Главком»), у якого 20-річна історія роботи в Херсоні. Коли ж надала цю пропозицію, то мер Колихаєв чомусь скасував своє рішення. Натомість до збору коштів залучили благодійний фонд Ігоря Колихаєва «Нам тут жити».

«Кинули вибухівку у нашу спальню»

У перший місяць війни Херсон показав незламність свого українського духу. Тисячі містян виходили на вулиці і закликали російських солдатів повертатися додому. Чи брали участь у проукраїнських мітингах?

Звісно, ми ж українці! Виходили і скандували: «Домой пока живой!». Після цього орки почали затримувати небайдужих людей. Шукали організаторів. Ми ж їм намагалися пояснити: в Україні – демократія. Якщо комусь щось не подобається або хтось, наприклад, не згоден із тарифами, виходить із плакатами під будівлю міськради чи облдержадміністрації. Між іншим, окупанти досі не розуміють, як можна вийти на мітинг, коли тебе ніхто не кличе.

У вас були проблеми після таких акцій херсонців?

Спалили мій будинок. Це відбулося дуже символічно – 13 березня, на день визволення Херсона від фашистських загарбників. Колаборанти кинули вибухівку на другий поверх, де наша спальня. На щастя, у середині нікого не було.

Ви розцінюєте це як замах?

Так. А через місяць після підпалу, 13 квітня я виїхала з Херсона. За оперативною інформацією, 16 квітня мало відбутися призначення фейкового керівництва міської ради (у дійсності це відбулося 26 квітня, коли міськраду захопили російські солдати – «Главком»), яке повинно було віддати наказ на моє фізичне знищення.

Скільки разів в окупації збирався виконавчий комітет? Які питання життєдіяльності міста вирішувалися?

Приблизно 10 разів. Насамперед розглядали і голосували за фінансові питання. А саме, погоджували перекидання коштів за різними напрямками.

Керівництво Херсонської обласної військової адміністрації в інтерв’ю «Главкому» заявило, що заблокувало видатки на ремонт доріг і благоустрій Херсона. Це правда, що такі рішення ухвалювали члени виконкому?

Так. Але це рішення міського голови Ігоря Колихаєва.

Хвилиночку, але ж остаточне рішення приймається більшістю членів виконкому?

Тоді Ігор Колихаєв аргументував це тим, що херсонці повинні жити у гарному і чистому місті, з квітами і нормальними дорогами. Це було його бачення.

Ви тоді його підтримали?

І тоді, і сьогодні я проти такого підходу. Під час воєнного стану, коли нашим містом їздять російські танки, є загроза авіаударів, місто в окупації, навіщо ремонтувати дороги? Це не зовсім правильне рішення.

То Колихаєв підігравав росіянам, коли просував такі ідеї?

Якщо є такі питання, то нехай з’ясовують правоохоронці. З одного боку, нібито робимо корисне нашим людям, висаджуючи квіти і ремонтуючи дороги. З іншого – Херсон знаходиться в окупації, росіяни проводять там свої заходи, запрошують пропагандистське телебачення, яке потім їх вихваляє.

Яка ситуація із депутатським корпусом Херсонської міськради? Скільки з них виїхало, залишилося або перебувають у полоні?

Інформації про полон немає. На підконтрольній території перебуває 25 із 54 депутатів. В окупованому Херсоні залишилося 28 обранців (у січні 2022 року представниця від ОПЗЖ склала депутатський мандат – «Главком»). До окремих із тих, хто в окупації, є питання у правоохоронних органів. Яскравий колаборант – депутат від партії «Блок Володимира Сальдо» Ігор Семенчев працює «заступником Сальдо в окупаційній адміністрації».

«Робила зауваження меру: «Говоріть українською»

«Главкому» стало відомо, що з вашої ініціативи було створено чат для депутатів, котрі виїхали з Херсона. Однак спілкування у певний момент переросло у скандал. Один із обранців категорично не погодився з тим, що окремі колеги продовжують використовувати російську мову під час переписок. Поясність своє бачення конфлікту.

Не скажу, що це скандал. Це була думка одного з депутатів… Я сама україномовна, і громадяни, котрі мешкають в Україні, повинні знати та спілкуватися українською. Однак шляхом ультиматумів мовне питання не вирішується. Можливо, треба бути толерантнішими, спілкуючись один із одним. Кожна людина на підсвідомому рівні має зрозуміти: необхідно відмовитися від мови окупанта і перейти на українську.

Війна з Росією давно мала би розставити всі крапки над «і». Коли, як не тепер, час самоідентифікувати, хто ти є.

Дійсно, це той момент, коли треба зробити крок і сказати: «Ні – мові окупанта».

Закон про забезпечення функціонування української мови як державної набрав чинності 16 липня 2019 року. Як це вплинуло на ведення засідань сесій у Херсоні?

Щоразу під час пленарних засідань сесії я зверталася до депутатів і представників місцевого самоврядування з проханнями висловлюватися державною мовою. Постійно робила зауваження міському голові Колихаєву: «Говоріть українською». В цілому, цей процес покращився.

Якщо брати Херсон, то тут 50 на 50 розмовляють українською і російською. Ви ж дивіться: дитина йде у садочок і там говорить українською мовою. Повертається додому, де батьки спілкуються російською. От якби ще й сім’ї долучалися до культивування українського, цей процес набагато швидше розвивався.

На вашу думку, що завадило Колихаєву вільно володіти державною мовою?

Краще вам у нього запитати. Але якщо порівнювати з часу мерських виборів 2020 року і дотепер, то в Ігоря Колихаєва відбувся позитивний рух у бік покращення вивчення української мови.

Ми посадовці місцевого самоврядування маємо спілкуватися державною мовою. І куди це годиться, коли уповноважений з питань захисту держмови надсилає міській раді листи-попередження про штрафи за недотримання мовного закону.

Продовжуючи тему ідентичності, в Україні потужних обертів набрав процес декомунізації/дерусифікації. Як з цим справи були у довоєнному Херсоні?

За останні п’ять років вдалося декомунізувати близько 80 вулиць. Попереду ще дуже багато роботи. Наприклад, у селищі Антонівка, яке входить у Херсонську громаду, мій будинок стояв на вулиці… Валентини Терешкової (радянська космонавтка і депутатка Держдуми від путінської «Єдиної Росії» – «Главком»).

«Шестеро комунальників підозрюються у колабораціонізмі»

Минуло більше місяця, як окупанти викрали херсонського мера. Що наразі відомо?

Жодної офіційної інформації про перебування Колихаєва нема. Все, що залежало від мене, як секретаря ради, зробила: після викрадення мера, звернулася до правоохоронних органів та центральної влади. Поки що відповідей не надходило.

Чому міський голова не залишив Херсон, коли зайшли росіяни? Які були аргументи Колихаєва у перші дні війни?

Він завжди говорив, що до кінця залишатиметься з херсонцями. Чого не виїхав, важко судити. Знаю, що неодноразово публічно звертався до президента і голови обласної військової адміністрації, просив надати інструкції та алгоритм дій. Тоді ексголова облдержадміністрації Геннадій Лагута йому відповів: мер і його заступники повинні покинути окупований Херсон. Також з міської ради треба вивезти документи. Та цього не зробили. Взагалі довкола поведінки мера в окупації багато дивного.

Скільки працівників комунальних підприємств Херсона підозрюються у колабораційній діяльності?

Відповідна інформація опрацьовується. Попередньо шість керівників комунальних підприємств підозрюються у колабораціонізмі.

А також відомо, що комунальне підприємство «Гарантія» одне з перших перереєструвалося, згідно з російським законодавством. Є іще інформація, яка перевіряється, що одне з комунальних підприємств завозить бітум із окупованого Криму. При цьому залучаються наші працівники та техніка, якою ремонтують дороги у Херсоні. Але це не означає, що звичайні комунальники співпрацюють з орками. У переважній більшості люди перетворилися на заручників окупаційної влади.

Віталій Тараненко, «Главком»