Геннадій Лагута: У Херсоні треба було підривати мости. Військові мене підтримали, але…
Інтерв’ю
«Я попередив мера Колихаєва: Україна не оплачуватиме ремонт доріг для російських танків»
На четвертий місяць війни президент Володимир Зеленський озвучив страшну статистику: російські війська контролюють близько 20% території України або 125 тис. квадратних кілометрів. Нагадаємо, попередні вісім років окупації Донбасу росіяни утримували понад 43 тис. квадратних кілометрів української землі. Отже, за останні три місяці окупанти фактично потроїли свої «здобутки», просунувшись далі, ніж планував Путін у рамках так званої «спецоперації».
Легкою здобиччю для росіян стала Херсонська область, що межує з анексованим Кримом. 696 населених пунктів разом із Херсоном вдалося окупувати менше, ніж за тиждень. Це у бесіді з «Главкомом» підтверджує начальник Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута. Остаточної відповіді, чому так сталося, досі не має навіть вище керівництво країни.
«Російську армаду, яка заходила через два контрольні пункти в’їзду-виїзду («Каланчак» і «Чонгар» – «Главком»), ніхто не зміг би втримати», – констатує Лагута.
За даними видання «Настоящее время», на день вторгнення у Криму розміщувалось близько 90 тис. російських військових, а лише у перший день наступу на Херсонщину висунулися близько 35 тис. з них. Разом з тим, їм протистояло лише 15 тис. українських військових на Херсонщині. Підрозділи Збройних сил України, як заявив військовий аналітик Сергій Грабський, змушені були чинити «хаотичний опір» і відходити. Експерт не виключає, що у питанні швидкого просування російських військ на Херсонщині могли зіграти й суб’єктивні причини. Серед них недбалість, байдужість до завдань чи навіть зрада.
«Главком спілкується з головою Херсонської обласної військової адміністрації на четвертому місяці окупації. Чиновник працює в евакуації, проте досі тримає зв'язок зі своєю областю. Лагута володіє інформацією про «сходку», зібрану днями посланцем Путіна у захопленій Херсонській ОДА, розповідає про спроби росіян запровадити обіг рубля, пояснює, як Україна здійснює пенсійні та інші виплати мешканцям окупованих районів, а також дає оцінку меру Херсона Ігорю Колихаєву, який досі залишається у місті.
24 лютого 2022 року. Де вас застав початок війни?
Війна застала мене вдома. О 5 годині ранку розбудив телефонний дзвінок від начальника патрульної поліції Херсонської області. Я миттєво набрав командира нашої бригади прикордонників, який дослівно сказав: «Миколайовичу, мої позиції обстрілюють «Градами». Почалося». Далі я викликав водія, з яким іще по темному Херсону добралися до мого службового кабінету. Було близько 5.30 год. Через пів години з’їхалися заступники. Потім приступили до виконання мобілізаційних та інших команд, пов’язаних із підготовкою до запровадження воєнного стану.
Ваша перша емоція, коли прикордонник сказав: «Почалося»?
Катастрофа! У душі творилися незрозумілі речі. Я не знав і не вірив, що Росія здійснить повномасштабний наступ. Включно до 23 лютого займався аеропортами, дорогами, дитячими садочками, басейнами. Словом, новітньою Херсонщиною, яку планували презентувати до кінця цього року.
Тобто ви не мали попередньої інформації про можливий напад на Херсонську область? Секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов зізнався, що Росія планувала напасти на Україну не 24-го, а 22 лютого 2022 року. Виходить, що вище керівництво країни таки щось знало про наміри ворога.
Жодних команд не надходило. Прохання, які одержували від військових щодо комплектування батальйону територіальної оборони, спільно вирішували з головою обласної ради, виділяли на це кошти з місцевого бюджету. Тим паче 23 лютого, коли президент оголосив в країні надзвичайний стан після визнання Росією так званих «ДНР» і «ЛНР», у Херсоні ми зібрали Раду оборони області. Там доповідали наші військові, і ніхто з них мені нічого не сказав, що завтра, 24 лютого почнеться війна. 23 лютого я засинав з думкою про запуск «Урбан-парку», який збиралися відкрити 1 травня на Херсонщині.
У перший день війни ви зробили три коротких звернення до населення. В одному з них запевнили: перебуваєте в облдержадміністрації і там залишатиметеся до останнього. Поясніть, що тоді означало «до останнього» і коли ви покинули адмінбудівлю і виїхали з Херсона?
Розумієте, у мене, як посадової особи, немає права на емоційні рішення – робити те, що заманеться. Є накази і постулати, які необхідно виконувати і дотримуватися. Коли Служба безпеки та поліція доповіли, що російські танки заїхали до Нової Каховки і наближаються до Херсона, ми знищили всі таємні документи і близько 15 години 24 лютого 2022 року я останнім покинув будівлю облдержадміністрації. Виїхав на заміський пункт управління. Однак туди не доїхав, оскільки окупанти танками захопили дорогу. Довелося переночувати в області і на ранок 25 лютого знову повернувся до Херсона. Того дня з міста виходила 124 бригада територіальної оборони і 59 бригада ЗСУ. Лише після цього я зі своїм заступником Миколою Якименком остаточно покинули Херсон.
«Так буває на війні: іноді ворогу здаються території»
Рашисти окупували Херсонщину фактично протягом першого тижня війни. Днями секретар РНБО Данілов сказав, що наразі немає остаточної відповіді, чому так сталось. Водночас воєнний журналіст Юрій Бутусов звернув увагу на такий факт: жодного моста на Херсонщині не було підірвано. Російські військові спокійно користуються ними. Захоплені міста, здані без бою. При цьому зовсім протилежне відбувалося під час спроб російських військових захопити столицю – наші військові підривали мости, зупиняючи блискавичне просування ворога. То ж яка причина швидкої окупації Херсонської області?
Наполягав спочатку і зараз стою на цій же позиції: причиною швидкої окупації Херсонської області виявилася російська армада, яка заходила через два контрольні пункти в’їзду-виїзду і яку ніхто не зміг би втримати. І армія, і спецслужби, і поліція зробили правильно, відійшовши на кращі рубежі. Це дало можливість запобігти окупації Кривого Рогу, Миколаєва, Запоріжжя, а не загинути всім у Херсонській області.
Так буває на війні: іноді ворогу здаються території, щоб зберегти армію, яка потім відвоює займані території та вижене окупанта зі своєї землі.
Що стосується підриву мостів, це питання я ставив перед військовими. Із перших днів війни казав, що треба підірвати Антонівський міст, а також залізничний міст у Херсоні. Військові мене підтримали, але не вийшло.
На початку травня радник глави Офісу президента України Олексій Арестович відповідаючи на запитання чому «не підготували Херсон, Нову Каховку; не замінували й не підірвали мости», зазначив: «Про*бали… Де некомпетентність, де зрада – це велике питання, там розбираються, обов’язково всім дадуть оцінки». Ви відчуваєте свою провину?
Ні. А яка моя провина? Я пропрацював на посаді голови облдержадміністрації кілька місяців (Лагута призначений президентом 26 жовтня 2021 року – «Главком»), щоденно по 15 годин на добу. Повертаючись до того, що сказав вище: Херсон залишив 25 лютого. Тоді у місті не залишилося жодних органів влади та української армії. До речі, того дня я дав пораду міському голові Ігорю Колихаєву також залишити Херсон. Тим паче, що ми знайомі 20 років.
Вже минуло три з половиною місяця. Вважаєте, Ігор Колихаєв правильно вчинив?
Ні, звичайно. Усі мери та їхні заступники мали виїхати, перед цим записавши звернення до населення. Людям варто було роз’яснити, щоб не панікували, також намагалися залишити окуповані території. А в кінці звернення представники мали б запевнити, що обов’язково повернуться. Адже це війна.
«За час окупації області жодного «зеленого коридору»
Хто нині сидить у захопленій Херсонській ОДА? Скільки працівників із вашого апарату залишилися і працюють на окупаційну владу? Чи є з ними зв’язок?
В ОДА розмістилися представники російської ФСБ, Росгвардії та колаборанти. Наші ж працівники не співпрацюють з окупанційною владою, сидять по домівках, працюють віддалено. Із ними маємо зв’язок, дізнаємося про поточний стан справ.
З якого міста тепер координуєте роботу?
З початку війни переїхав до Миколаєва. Потім, коли зі сторони Дніпропетровської області ЗСУ деокупували 26 населених пунктів Херсонщини, виїхав до Кривого Рогу. Зараз перебуваю знову у Миколаєві. У Кривому Розі працює мій заступник; там же облаштовано великий гуманітарний хаб із п’ятьма точками видачі продукції.
На яких напрямках Херсонщини найскладніша ситуація?
З точки зору війни і всього цього безумства, то найважче населеним пунктам на лініях Миколаївської і Дніпропетровської областей. Це Високопільська, Нововоронцовська, Кочубеївська тергромади – там постійні обстріли, попри те, що їх звільнено. Є села, в яких відсутня вода, світло, медикаменти та їжа. Люди якось намагаються виживати, оскільки немає жодного офіційного «зеленого коридору».
Ви зачепили тему евакуації. Уточніть, скільки з початку війни діяло гуманітарних/евакуаційних «зелених коридорів» у Херсонській області?
За час окупації області жодного «зеленого коридору» на в’їзд гуманітарної допомоги (медикаментів та продуктів харчування) і на вивезення населення не було. При цьому віцепрем’єр Ірина Верещук і представники Офісу президента все робили для цього можливе. До речі, у Миколаєві і Кривому Розі стояли сотні фур, набиті гуманітарною продукцією, які були готові їхати на Херсонщину. На жаль, окупанти не дали «зеленого коридору». Усе що вдалося доставити, везли волонтери партизанськими стежками або через ворожі блок-пости легковими автомобілями.
Чому рашисти не відривали «зелені коридори»?
«Херсонщина не обговорюється – там Крим допомагає». Приблизно таку позицію окупантів переказала мені Ірина Верещук. Загарбник штучно створив гуманітарну проблему на Херсонщині, довівши людей до відчаю, щоб вони йшли за російськими подачками. Жорстока та цинічна історія.
Російські пропагандистські ЗМІ знову заговорили за майбутній статус Херсонської області. За словами колаборанта і так званого заступника голови військово-цивільної адміністрації регіону Кирила Стремоусова, окупанти маю намір провести «референдум» про входження області до складу Росії. Водночас українська розвідка повідомляла, що Росія розглядає можливість включення захоплених територій півдня України до складу тимчасово окупованого Криму та подальшої інтеграції їх в російський економічний простір. Що вам відомо? Наскільки швидко у теперішніх умовах окупанти можуть реалізувати цей злочинний план?
Розповім з чого все почалося. На початку березня 2022 року росіяни приступили до залякування депутатів Херсонської обласної ради, які не встигли виїхати. Тиснули на них, аби ті проголосували за створення так званої «Херсонської народної республіки». 12 березня через zoom-конференцію ми провели сесію, на якій одностайно проголосували за те, що Херсонщина – це Україна. Тим самим позбавили окупантів скористатися інструментом місцевого самоврядування.
Антиросійське рішення депутатів Херсонської облради від 12 березня 2022 року
(для перегляду натисніть на зображення)
Тоді окупаційна влада задумала провести псевдореферендум. Вони почали істерично виманювати у мешканців краю паспортні дані. Зокрема, переписують дані на блок-постах, гуманітарку видають лише за паспортами, надають одноразову допомогу у розмірі 10 тис. російських рублів в обмін на паспортні дані, сімкарти мобільних операторів Росії продають за 70 російських рублів за умови паспорта і 220 рублів – без документів.
Між іншим, кілька днів тому окупований Херсон відвідав заступник глави адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко. Під час так званого хуралу посланець Путіна дав завдання колаборантам Сальдо (так званий «голова військово-цивільної адміністрації» Херсонської області – «Главком») і Стремоусову провести «референдум» із приєднання Херсонської області до Росії до кінця листопада 2022 року. Обговорювалися й конкретні дати: 24-25 серпня і 11 вересня.
Чи реально зробити «референдум», на який прийшли б мешканці? Категорично – ні. Чи можливо його провести? Відповім, що можливо. Це так саме можливо, як 24 лютого до мирного Херсона під’їхали російські танки.
Паралельно з темою «референдуму» окупаційна влада Херсонщини розпочала кампанію з паспортизації населення. Тобто лекала такі ж, як свого часу Росія застосувала до окупованих Донецької і Луганської області. Але є одна відмінність – тепер російські паспорти можна отримати з бонусом – доплатою 10 тис. рублів. Чи працює така «замануха»? За вашими даними, яка кількість мешканців Херсонської області вже мають російське громадянство?
Такою інформацією не володію. Знаю, що є такі люди, котрі прийшли за російськими паспортами, але це поодинокі випадки.
До речі, чому росіяни зациклилися на цифрі 10 тис. рублів? Адже цю, по суті, смішну для нас суму окупанти пропонують українцям в обмін на лояльність.
На Херсонщині гауляйтер Сальдо затвердив курс рубля, відповідно до якого у перерахунку 10 тис. російських рублів дорівнюють 5 тис. грн. Гроші дають у вигляді «підтримки» поки Херсонщину не інтегрують до Росії. Із нового: зарплату працівникам 90 виправної колонії у Херсоні виплатили рублями. Дали по 42 тис. за місяць.
«Звичайні люди – не армія, вони не можуть зі своїми дітьми кидатися під танки»
Зі свіжого повідомлення Центру національного спротиву: мешканці на окупованих територій Півдня України продовжують чинити спротив щодо переходу регіону в рублеву зону. Тому окупанти змушені користуватись гривнями. Раніше російська окупаційна адміністрація поспішала запровадити рубль на захопленій Херсонщині до 1 травня, але так і не спромоглася. Чи є у них шанси взагалі це реалізувати?
Розберемо на прикладі проукраїнських мітингів. На самому початку окупації області люди масово виходили на вулиці. Наприклад, у Херсоні був день, коли вийшло близько 10 тис. містян. Однак нині цього немає. Чому? Тому що, окупанти спочатку спостерігали за цими дійствами, потім стріляли в повітря, далі гумовими кулями по людях і кидали по них світло-шумові гранати. Внаслідок чого мирні мешканці одержали травми різного ступеня важкості. Треба зрозуміти, що звичайні люди – це не армія, вони не можуть зі своїми дітьми кидатися під танки.
Те ж саме стосується запровадження рублевої зони. Днями на одну точку в Херсоні, де торгує місцевий підприємець, прийшли представники Сальдо і попередили: «Сальдо же сказал выставлять цены в рублях и в гривнах. Почему только гривна? Не будет завтра в рублях, отберём точку или магазин». Наступного дня підприємець виставив цінники у рублях та гривні. Тобто автоматом і танком вони зможуть запровадити рублеву зону. Все будуватиметься на залякуванні мешканців, які живуть під окупацією.
Які бюджетні зв’язки залишилися між Херсоном, областю і рештою України?
Станом на зараз Україна виплачує всі базові соціальні та бюджетні виплати громадянам. Це – пенсії, виплати на дітей, зарплати вчителям і медикам, гроші лікарням від Національної служби здоров’я. Й надалі це робитимемо. Адже позиція керівництва держави незмінна: Херсонщина – це Україна.
Проте маємо дві проблеми. Перша – стосується Генічеської тергромади. Через швидку окупацію та втрату електронних ключів керівництвом громади забуксувало питання бюджетних виплат. На початку червня було введено Генічеську міську військову адміністрацію і питання найближчим часом вирішиться.
Друга проблема стосується обласного бюджету. На початку війни було розкрадено фінансовий департамент ОДА, зокрема, втратили електронні ключі та підписи. Наразі повторно відновлюємо необхідні доступи і невдовзі всі бюджетні виплати буде проведено.
Як інкасатори доставляють готівку до банкоматів окупованого Херсона?
Електронні гроші надходять на банківські картки громадян, а Приватбанк поповнює банкомати за рахунок внутрішньообігових коштів. Банк залишається українським, продовжують працювати його відділення.
Що з «Укрпоштою» і чи вдається доставляти пенсії на окуповані території області?
«Укрпошта» також працює, листоноші доставляють гроші пенсіонерам. Решта подробиць – без коментарів.
«На Херсонщині деокуповано 26 населених пунктів»
Ми вже зауважили, що на початку окупації херсонці влаштовували кількатисячні мітинги. Люди з українськими прапорцями виходили на вулиці і скандували російським окупантам «Домой!». Тепер таких акцій нема. Окупанти залякали людей. Куди зникли проукраїнські активісти?
Частина із них покинули Херсонщину і продовжують вести активну роботу на підконтрольних Україні територіях. Окремі залишилися в окупації і переховуються. Частину проукраїнсько-налаштованих людей росіяни утримують у полоні.
Постійний представник президента в Криму Таміла Ташева заявила, що росіяни тримають у неволі близько 600 цивільних мешканців Херсонської області. Хто ці люди, де вони перебувають?
Число полонених відповідає дійсності. Серед них депутати місцевих рівнів, представники тероборони і учасники АТО та звичайні проукраїнські активісти. Як правило, їх утримують у поліцейських відділках на захоплених територіях, слідчому ізоляторі Херсона, у підвалах непрацюючих санаторіїв та будинках відпочинку на узбережжі. Маємо інформацію про застосування окупантами тортур до полонених.
В одному з останніх інтерв’ю кремлівському агентству «ТАСС» так званий «голова військово-цивільної адміністрації» Херсонської області Володимир Сальдо заявив, що херсонці «вже не бояться російських військових, спокійно дивляться, немає агресивних висловлювань». Мовляв, бачать у військових РФ своїх захисників. Прокоментуйте цю заяву.
Це брехня. Люди можуть заговорити із російськими солдатами або подивитися їм в очі лише заради власної безпеки. У душі в кожного херсонця такі думки: «Ідіть геть!» і «Коли нас звільнить українська армія?». Не може посміхатися людина в обличчя солдату, який порушив її нормальне життя.
За вашими оцінками, скільки херсонців покинуло обласний центр з початку війни? Куди прямувала більшість з них?
За моїми оцінками, з Херсонської області виїхала половина мешканців. Це ж саме стосується й обласного центру. Якщо до війни у Херсоні мешкало 300 тис. осіб, то нині залишилося 140-150 тис. людей. В області нараховувався 1 млн мешканців, а залишилося близько 500 тис.
Мешканці виїжджали у трьох напрямках: Миколаївському (через Снігурівку-Олександрівку), на Кривий Ріг (через Берислав-Давидів Брід) і Крим. Наразі напрямки Миколаєва та Кривого Рогу недоступний для виїзду людей. Тому вони їдуть або до Криму, або до Запорізької області (через Василівку).
Мінреінтеграції постійно оновлює перелік територіальних громад, розташованих у районах проведення бойових дій, або які перебувають в тимчасовій окупації. Згідно з ним, 49 тергромад Херсонщини – в окупації. Деталізуйте: скільки всього населених пунктів захоплено ворогом, а скільки Збройним силам України вдалося відбити?
На Херсонщині нараховується 49 тергромад, у які входять 696 населених пунктів. На момент нашої розмови (11 червня – «Главком») 26 населених пунктів деокуповано у трьох тергромадах. Тут важливо наголосити: не на всі звільнені території повернулися мешканці. Частину сіл повністю зруйновано, вони залишаються своєрідною «сірою зоною». Але там немає окупантів.
Не на диктофон один із голів ОДА, область якого знаходиться під частковою окупацією росіян, сказав «Главкому» таку річ: коли настане деокупація, ми побачимо ще не одну Бучу. Які сигнали надходять вам щодо звірств росіян у Херсонській області?
Такі сигнали надходять, ми їх передаємо до прокуратури. Найбільше тривожних дзвіночків одержали з територій у напрямку Дніпропетровщини, де велися активні бойові дії.
«Я написав заяву на вихід з партії Колихаєва»
Нещодавно міський голова Херсона Ігор Колихаєв видав розпорядження зібрати дані про кількість мешканців Херсона, які виїхали. Такі дані меру начебто необхідні для підготовки до нового опалювального сезону. Разом з тим перший заступник голови Херсонської облради Юрій Соболевський закликав не надавати жодної інформації. Мовляв, це потрібно лише окупантам і тим, хто їм прислужує «Орки вже сьогодні намагаються провести інвентаризацію населення і вільного житлового фонду, на який у них свої плани!» – наголосив Соболевський. Яка ваша думка щодо цієї ситуації?
Знову ж таки моя позиція категорична: 25 лютого Колихаєв точно володів ситуацію, що ворог заходить до Херсона. Попри свою виборну посаду і бізнес, він повинен був виїхати з міста. Тому що не буває паралельних ліній співіснування окупанта та українського міськвиконкому. Ці лінії у будь-якому випадку пересічуться.
Коли ви востаннє спілкувалися з Колихаєвим? Про що була розмова?
Приблизно п’ять днів тому. Набрав він, бо я йому не телефоную. Говорили про бюджетні платежі для Херсона за червень. Річ утім, що всі бюджетні видатки, які виплачуються на окупованих територіях, перед цим проходять обов’язкове візування начальника обласної військової адміністрації. Лише після цього казначейство пропускає кошти. Я запевнив Колихаєва: базові платежі перерахуємо. Водночас попередив: ми не оплачуватимемо ремонт доріг для російських танків. Ніякого ямкового ремонту у Херсоні!
Окремо хочу відреагувати на розмови у соцмережах, мовляв, Колихаєв – з херсонцями, а Лагута зрадив. До подібних закидів ставлюся холоднокровно. Іншого виходу не було, якщо ти не хочеш співпрацювати з окупантами.
До речі, відкриті реєстри підтверджують, що ви досі залишаєтеся керівником партії Ігоря Колихаєва «Нам тут жити».
Неправда. Питання в тому, що у реєстри чомусь не внесено оновлених даних. Коли мене президент призначив головою Херсонської ОДА, я написав заяву на вихід з партії Колихаєва і склав повноваження керівника політичної сили. Відповідний протокол розглядався на з’їзді партії.
7 червня Служба безпеки оголосила підозру у державній зраді ексголові Херсонської ОДА і колишньому депутату облради від Партії регіонів Миколі Костяку. Його звинувачують у забезпеченні окупантів пальним і будматеріалами. Ця інформація стала для вас несподіванкою?
Звичайно, ні. З першого дня війни йому можна було б оголошувати підозру. Він був головою ОДА у часи Віктора Януковича і пішов з посади під час Революції гідності. Останні вісім років займався аграрним бізнесом і одразу зрадів, коли прийшли окупанти.
Чому ж тоді у мирний час владі і правоохоронцям Херсонщини не вдалося ізолювати потенційних колаборантів?
Це питання варто адресувати спецслужбам. Свою думку я висловлю на прикладі теперішнього гауляйтера Володимира Сальдо. До війни у нього була послідовна проросійська позиція. Перебував у лавах Опозиційного блоку та партії «Наш край», постійно обирався депутатом місцевого рівня. При цьому він відкрито не бігав із російським прапором. Позиціонував себе опозиціонером у партіях, які офіційно не були заборонені в Україні (8 червня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд заборонив діяльність політичної партії «Опозиційний блок». Феміда розпорядилася: майно партії та всіх її осередків передати державі. Але саме рішення може бути оскаржене у Верховному суді – «Главком»), за нього голосували виборці. Якщо усе відбувалося у рамках чинного законодавства, то, напевно, не було за що притягувати до відповідальності Сальдо. Однак компетентнішу відповідь з цього питання можуть надати спецслужби (наприкінці квітня 2022 року Офіс генерального прокурора сповістив: Володимиру Сальдо повідомлено про підозру в державній зраді – «Главком»).
Коли реально очікувати на деокупацію всієї Херсонщини? Скільки для цього треба сил і засобів?
Деокупація всієї Херсонщини обов’язково відбудеться. Це стане можливим, коли угрупування Збройних сил України з боку Дніпропетровської і Миколаївської областей, одержить підсилення у вигляді важкого озброєння від західних союзників.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0