Американський «привіт» українській корупції. Післямова до візиту ревізорів із США

Минулого тижня, якраз коли гучно гримів корупційний скандал довкола Міністерства оборони, в Україні висадився поважний американський десант. Делегація складалась із генеральних інспекторів Пентагону, Держдепу та Агентства США з міжнародного розвитку USAID. Місія ревізорів полягала у тому, щоб переконатися: допомога та зброя США використовуються для відсічі агресії Росії, а не перенаправляються в інші країни. Непересічність цього візиту підсилила заява заступниці держсекретаря США Вікторії Нуланд. Вона висловила запевнення, що Америка продовжує підтримувати важливі реформи та антикорупційні заходи українського уряду по всій країні.

В Україні американські аудитори зустрілися з керівництвом Міноборони, Мінфіну та іншими урядовцями. Також була розмова з представниками громадськості, яку організувало американське посольство.

«Ми обмінялися думками щодо стану справ в Україні, а також обговорили два гучних корупційних скандали. Перший – закупівля генераторів за завищеними цінами, де фігурантом є колишній заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури. Другий – стосувався закупівлі харчів для військових за цінами у рази вищими від роздрібних. З нашого боку було важливо донести американським партнерам, що історія з генераторами – це тривала розробка Національного антикорупційного бюро, яка почалася ще восени 2022 року. Що стосується корупційного кейсу Міноборони, то ця історія, мені здається, збіглася з візитом американських аудиторів до України», – розповів «Главкому» виконавчий директор Transparency International Ukraine Андрій Боровик. За його словами, візит американців більше мав вигляд ознайомчого.

«Неможливо проконтролювати, умовно, дві чашки води в океані подій. Водночас американські аудитори занепокоєні тим, наскільки ефективно використовується їхня допомога в Україні. У цілому, це добрий знак, що вони приїхали. А з іншого боку – це сигнал нечистим на руки корупціонерам, які хочуть нажитися», – вважає керівник Transparency International Ukraine.

Підтримка США у цифрах

Хвилювання американців за гроші своїх платників податків, які з початком великої війни спрямовуються в Україну, цілком природнє. Трохи цифр. У 2022 році Конгрес США виділив $113 млрд підтримки для України. Із них $67 млрд направлено на оборонні потреби, $46 млрд – на економічну та гуманітарну допомогу. Частину з цих видатків освоєно минулого року, ще близько $40 млрд буде використано у поточному році.

Окремо по лінії USAID цього року має зайти в Україну $4,5 млрд. Кошти спрямують на виплату заробітних плат державним службовцям, працівникам освіти, охорони здоров’я та службам швидкого реагування, а також соціальну допомогу, виплату пенсій українцям і гранти внутрішньо переміщеним особам. Всього за 2022 рік USAID перекинуло понад $10 млрд на потреби України.

«Ми маємо забезпечувати нагляд за використанням коштів і ресурсів, наданих американськими платниками податків на підтримку України. Радимо конфіденційно повідомляти про будь-яку підозрілу діяльність, пов’язану з програмами або операціями Міністерства оборони США, Державного департаменту США (включно з Агентством США з глобальних медіа) й Агентства США з міжнародного розвитку, на відповідну гарячу лінію», – таке повідомлення у січні 2023-го з’явилося на сайті USAID.

У цілому, за даними Міністерства фінансів, під час загарбницької війни Росії фінансову підтримку Україні надають 17 країн, Міжнародний валютний фонд, Європейський інвестиційний банк і Світовий банк.

Окрім трьох генеральних інспекторів США, яких кандидат юридичних наук і член Української асоціації міжнародного права Сергій Козьяков назвав «могутньою трійкою», до моніторингу допомоги долучаються ряд американських відомств, у тому числі 17 розвідувальних організацій, що входять до «Розвідувального співтовариства США».

«Могутня трійка» здійснює комплексний моніторинг за здійсненням і використанням допомоги. На основі її звітів у майбутньому можна буде притягувати до кримінальної відповідальності осіб, котрі розкрадатимуть американську допомогу», – зазначив «Главкому» пан Козьяков.

Міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін у бесіді з «Главкомом» припустив: візит генеральних інспекторів на початку 2023 року пов’язаний з політичною зміною конфігурації у Конгресі. На виборах більшість мандатів узяли представники Республіканської партії. Вони чи ненайголосніше говорили про запровадження контролю за допомогою, що надходить до України під час повномасштабної війни.

«Дуже важливо, які висновки інспектори повезли до Вашингтону. Адже для республіканців поняття «звітність» або «підзвітність» (accountability) є одним із принципів урядування. Результати моніторингу інспекторів в Україні у подальшому можуть відбутися на швидкості ухвалення рішень Конгресом», – переконаний дипломат.

На думку ексміністра, у 2023 році глобальних проблем із наданням американської допомогою не повинно виникати. Тому що, бюджет США був зверстаний ще торік, і в ньому закладено значну підтримку для України.

«Сам факт візиту генеральних інспекторів є позитивним для нашої країни. Адже коли у Штатах буде порушуватися питання надання чергового траншу військової або фінансової підтримки, ключовим аргументом має бути те, що цю допомогу буде використано за призначенням. І це проконтролюють генеральні інспектори. До того ж в останні дні в Україні з’явився обнадійливий фон, який демонструє нетерпимість до корупції. Це хороший сигнал для міжнародних партнерів, які готові до кінця стояти пліч-о-пліч з Україною», – наголосив Клімкін.

Досвід ревізорів США в Іраку

Масштабна ревізія іншої країни – не перша в історії США. Щось подібне до того, що відбувається в Україні, вже проводилося в Іраку протягом 2003-2013 років. У той період сили міжнародної коаліції під егідою Збройних сил США та Великої Британії усунули режим Саддама Хусейна. Як зауважив юрист Сергій Козьяков, тоді Конгрес США виділив десятки мільярдів доларів на оборону та реконструкцію Іраку. Окремо під це створили посаду спеціального генерального інспектора США з реконструкції Іраку.

«У функції інспектора входили: проводити та контролювати аудити і розслідування; надавати поради та рекомендації щодо політиків; запобігати та виявляти марнотратство, шахрайство, зловживання; інформувати держсекретаря і міністра оборони США про поточні проблеми. Як бачимо, повноваження інспектора по Іраку дуже схожі з мандатом, який нині отримала «могутня трійка» в Україні», – робить висновок експерт.

Правник розповів, що в іракській ревізії було задіяно близько 50 аудиторів та слідчих США. За підсумками їхньої десятирічної роботи видано 220 звітів і розпочато 630 кримінальних проваджень. Всього ухвалено 90 обвинувальних вироків щодо порушників. Також у ході перевірок було визнано $641 млн сумнівними витратами. Ще $974 млн допомоги мали нецільове використання.

Яку кількість аудиторів та правоохоронців Штати задіють в Україні, Сергій Козьяков не береться прогнозувати. Лише висловлює впевненість: буде стільки, скільки вимагатиме необхідність.

«Досвід Іраку для України показовий. Однак не забуваймо: ця країна не на стільки інтегрована з Європейським союзом, як Україна. Наша держава має багато інших зобов’язань як кандидат на членство ЄС і багато чого вже зроблено, в тому числі і для розбудови антикорупційної структури, на шляху до повноцінного членства», – наголосив член Української асоціації міжнародного права.

За використання доларів слідкуватиме новий прем’єр?

Та треба розуміти, що лише протокольними фото, на яких американці з посмішками тиснуть руки українським посадовцям, такі ревізії не завершуються. Другий тиждень масових кадрових рішень та корупційних викриттів – результат закулісної частини українського вояжу американців.  Українська влада змушена демонструвати готовність чистити свої лави, і часу для затягування звільнень та оголошення підозр у неї тепер немає.

Сам президент Зеленський буквально у фіналі візиту американських ревізорів оголосив нещадний бій топкорупціонерам. Слова на вітер не кинув: посипалася низка гучних відставок і неабияк активізувалася робота антикорупціних органів та СБУ. Чого бодай вартують обшуки в олігарха Ігоря Коломойського та ексміністра Арсена Авакова!

Крім цього, посади втратили: заступник міністра розвитку громад та територій Василь Лозинський, викритий на хабарі $400 тис.; ще двоє заступників міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода та Іван Лукеря;  заступник генпрокурора Олексій Симоненко; заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко; п’ять голів облдержадміністрацій (Валентин Резніченко, Олександр Старух, Дмитро Живицький, Ярослав Янушевич, Олексій Кулеба. Останній, правда, отримав посаду в Офісі президента); заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, якому правоохоронці оголосили підозру за незаконні дії щодо недоукомплектування підрозділів ЗСУ на суму понад 1 млрд грн. 

А вже на початку лютого уряд звільнив керівний склад Державної митної служби: в.о. голови В’ячеслава Демченка та його заступників Олександра Щуцького і Руслана Черкаського. Причина – масова корупція на місцевих митницях.

Чистка вже спустилась в регіони. У ніч на 3 лютого стало відомо про обшуки у керівників Дніпропетровської податкової, а напередодні в Одеській обласній військовій адміністрації.

Проте навіть таке масове «жертвоприношення» не означає, що Вашингтон на якийсь час задовольнився. Як кажуть джерела у провладній «Слузі народу», від Банкової вимагають вагоміших «жертв». Офіс президента також розуміє необхідність скинути той негатив, який накопичився не лише у стосунках із західними партнерами, а й всередині країни. Саме тому знову активізувалися чутки про зміну глави уряду Дениса Шмигаля, який очолює уряд із березня 2020-го. За цей час «слуги народу» встигли відправити у відставку більшу частину членів його кабінету, при цьому сам прем’єр демонструє дива живучості.

«Шмигаль влаштовує всіх: і президента, і «слуг народу». Але західні партнери не проти, щоб уряд очолила людина, до якої є довіра США», – так у розмові з «Главкомом»  описало ситуацію джерело з пропрезидентської більшості. За його даними, американці відверто натякають, що їм би було спокійніше, аби український уряд очолила  теперішній посол України в США Оксана Маркарова.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин коментує можливу заміну очільника уряду так: «Американці ніколи не рекомендують на державні посади в Україні тих чи інших кандидатів. Водночас вони можуть висловлювати застереження і зауваження щодо дій посадовців, котрі замішані в корупційних історіях. Якщо президент захоче змінити  прем’єра Шмигаля і внесе до Ради «незашкварену» кандидатуру, необхідна кількість голосів знайдеться. Щодо стосується шансів Маркарової очолити уряд, то з боку керівництва країни це був би логічний крок. І без підштовхувань США. Адже  Маркарова має пряму комунікацію з особами, котрі ухвалюють ключові рішення в Америці стосовно підтримки України; вона є хорошим фінансистом і встигла попрацювати міністром фінансів. Ця кандидатура точно вартує, щоб її розглянули у парламенті».

Юрчишин визнає: західні партнери вибудовують в Україні систему контролю за цільовим використанням ресурсів американських платників податків. Це з одного боку. А з іншого – американські аудитори сигналізують українським антикорупційним органам, що потрібно ефективніше реагувати на зловживання у вищих ешелонах влади.

«Для того, щоб подолати корупцію, не вистачить зовнішніх аудиторів-спостерігачів. Передовсім сама влада повинна мінімізувати корупційні ризики при використанні грошей зарубіжних донорів. Слідкують за цим процесом антикорупційні громадські організації, з якими, до речі, й зустрічався генеральний інспектор Пентагону Роберт Сторч», – пояснив нардеп.

При цьому Юрчишин застеріг: викорінення корупції в Україні не повинно перетворитися на боротьбу за принципом national geographic: затримали, показали і відпустили.

Керівник Transparency International Ukraine Андрій Боровик зі свого боку підсумовує: якщо у країнах, що знаходиться у стані війни, багато демократичних процесів згортається, то в Україні все навпаки. Тут працює розслідувальна журналістика, яка призводить до відставок топпосадовців.

«Чесно кажучи, я слабо вірю, що до 23 лютого 2022 року такі скандали (зловживання під час закупівлі генераторів чи харчів для армії – «Главком») завершилися би звільненням. Це свідчить про те, що чинна влада, яка нині отримує велику кількість закордонної допомоги, задумується над репутаційними втратами. І готова швидко прощатися з токсичними чиновниками», – зауважив експерт.

Віталій Тараненко, «Главком»