Міністерство інформаційної політики: треба чи не треба

Різні держави з різними історичним та культурним досвідом в кризові часи приходили до необхідності створити орган виконавчої влади, який би контролював та управляв інформаційною безпекою країни. Особливо це властиво Вестмінстерській системі, де ефективність управлінських рішень є основою для функціонування державного апарату, а органи виконавчої влади створюються під задачі та функції, а не під галузі та сфери.

Так, у Великобританії в часи Першої світової війни було створено Міністерство інформації (1918-1919), його роботу було відновлено в 1938 році, і в 1945 році воно було перетворене на Центральний офіс інформації. До 2012 ЦОІ відповідав за державну інформаційну політику, соціальну рекламу, просування Великобританії, захист свободи слова і т.д. Але ключову роль Міністерство інформації зіграло саме в часи Другої світової війни, розробляючи інструменти захисту країни від нацистської та комуністичної пропаганди – і саме тому післявоєнна політична ситуація у Великобританії було значно спокійніша, ніж навіть в США.

Аналогічне міністерство було створене у Франції в 1938 році, і після війни воно зіграло важливу роль в стабілізації ситуації в країні, підтримці економічних реформ, боротьбі з розхитуванням країни лівацькими організаціями.

Сьогодні Міністерство інформації або Міністерство комунікацій існує в Індії (територіальний конфлікт з Пакистаном), Ізраїлі (військові конфлікти) і т.д.

Ключова роль в українських реаліях:

Інформаційна безпека в нинішньому світі є одним з ключових параметрів національної безпеки. Розробка стратегії національної інформаційної безпеки, управління відповідними ресурсами, захист національних інтересів, підтримка свободи слова – це ті функції, які в умовах військового конфлікту потребують ефективного та централізованого менеджменту.

Жоден орган в структурі владних інституцій України сьогодні не може ефективно реалізовувати ці задачі. Генпрокуратура та СБУ є винятково контролюючими органами, вони виконують функції, притаманні силовим відомствам; РНБОУ є дорадчим органом, який аналізує та узагальнює рішення з багатьох сфер та галузей. Між тим, сфера інформації та комунікацій залишається розрізненою, повною протиріч, впливу іноземних агентів, і в умовах геополітичних воєн стає слабким місцем країни, по якому найперше б'ють вороги.

Міністерство інформаційної політики повинно стати авторитетним та ефективним інструментом для вирішення наступних задач:

- розробки та реалізації єдиної програми інформаційної безпеки, включно із забезпеченням населення достовірною інформацією з першоджерел;

- просування України в світі, формування іміджевих інструментів для цього;

- активного протистояння інформаційній агресії Росії;

- запобігання зовнішнього впливу на внутрішній інформаційний простір України;

- залучення інвестицій для створення національного інформаційного продукту;

- надання РНБОУ, Президенту, Кабінету міністрів повної та якісної інформації для ухвалення ефективних рішень щодо безпеки країни;

- формування кадрового резерву для розвитку сфери комунікацій, імплементації відповідних міжнародних рішень та стандартів.

Якщо ви дочитали цей пост до кінця , готовий до обговорення

Пізніше викладу Положення про Міністерство, пропозиції та зауваження вітаються

Слава Україні!