Коли застряглі внаслідок карантину українці повернуться додому?

Останні три тижні маємо просто потік листів з проханням про допомогу з перетином КПВВ. Ось декілька прикладів відносно ВПЛ. 

«... Я прописан на оккупированной территории, но живу и работаю в Запорожье на Запорожстали. Имею справку ВПЛ. Находился в очередном отпуске по месту прописки с 10.03.20 по 22.03.20. Узнал 16 марта об ограничении пропуска через КПВВ. Имея справку переселенца, справку с места работы, ж. д. билеты в оба направления, 18 марта не был пропущен на подконтрольную Украине территорию на КПВВ Марьинка, т. к. я не имею прописки в Запорожье. Все аргументы, что там работа, съемная квартира, документы, автомобиль и личные вещи НЕ убедили пограничников. Сейчас оказался без работы и средств к существованию, жду открытия КПВВ. На предприятии с 22.03.20 нахожусь в отпуске за свой счёт. Не знаю, сколько продлится карантин и как выживать. Правомочны ли действия правительства по отношении к переселенцам? ... К. »

«Мы переселенцы, но постоянно проживаем в г. Киев и г. Ирпень. Я онкобольная, имею III группу инвалидности. Есть тому подтверждение: справка МСЭК, выданная Киевским онкодиспансером. С мужем, у которого тоже есть справка с места работы, он там действительно работает в пгт. Ирпень. Приехали 15 марта в Луганск на 1 день и не можем попасть домой обратно. Я должна принимать ежедневно лекарства, уже полтора месяца я их не принимаю, и мое состояние из-за этого существенно ухудшается с каждым днем. Не знаю, долго ли протяну без лекарств и лечения. Здесь его не купишь, да и не за что. Мы остались без средств к существованию... Я обращалась в Луганске в МИД ЛНР. Они меня вносили и в прошлый раз на пересечение КПВВ, который был 24 апреля в Станице, а Украина не захотела меня пропускать. Я, честно говоря, не поверила тому, что мне сказали в МИД ЛНР. Но я писала в штаб ООС и получила ответ, сейчас вам скину – Отказано!»

«Я прошу Вашей помощи по пересечению линии размежевания, так как уже 1,5 месяца не могу вернуться домой. Я нахожусь в положении (24 неделя беременности), мне срочно нужно ехать в больницу по месту проживания. На неподконтрольной территории я оказалась так как осуществляла уход за онкобольной бабушкой. Ее выписали 23.04 и были все надежды на то, что КПВВ откроют 24 апреля, но этого не произошло. Мы уже не можем тут находиться, так как заканчиваются средства для существования. Помогите пожалуйста нам!»

А вот обстоятельства людей, которые не могут вернуться домой на неподконтрольную территорию.

«В связи с карантином, я со своей маленькой дочкой, которой два годика, не успела пересечь КПВВ и все это время нахожусь в Курахово почти без средств к существованию. Все деньги уходят на съем квартиры! Прошу вас о помощи в пересечении КПВВ и возвращении домой. Помогите, пожалуйста!».

У одеситки С. 9 травня у Кировську померла мати, а батько знаходиться у лікарні в тяжкому стані. З-за неможливості перетнути контактну лінію вона не попала на поховання й не може домогтися пропуску через КПВВ, щоб  доглядати за батьком.

«Здравствуйте, я застряла с двумя детьми без средств к существованию, помогите, пожалуйста, попасть домой в Донецк! Прописку имею донецкую, дома своё жильё. Застряла на подконтрольной территории, жить и кормить детей тут не имею больше возможности. Помощи нет ни от кого. У меня двое детей, и пожилая мама с больным сердцем, я сама воспитываю детей, и мы тут без средств к существованию. И дома ещё и проблемы теперь начались, из-за карантина, старшую дочь хотят отчислять из университета, младшую якобы уже отчислили из школы, сказали – придите заберите документы. Какой-то беспредел происходит. Младшая дочь – астматик с аллергическим уклоном, нужны постоянно лекарства, состоим на учете в Донецке у пульмонолога, невропатолога, кардиолога. Нужно было весной снова делать обследование, на которое мы не попали, потому что застряли здесь. Пожалуйста, помогите нам попасть домой!». 

Нагадаємо, 15 березня о 15.30 було об’явлено, що з 16 березня пропуск через КПВВ здійснюється виключно за місцем реєстрації. В результаті вимушені переселенці, які вже давно мешкають на підконтрольній території, вже два місяці не можуть повернутися до місць свого проживання. Працівники ХПГ подзвонили всім, хто до нас звернувся до кінця квітня, склали структурований список з означенням всіх обставин та 4 травня передали його Уповноваженому ВРУ з прав людини Людмилі Денісовій, у списку було близько 350 прізвищ. За два тижні кількість людей в списку він перевищила 700.

Денисова зв’язалася із штабом ООС, туди поїхав її представник, і там готові пропускати людей через КПВВ. Але проблема ускладнюється тим, що з протилежного боку КПВВ також закриті для перетину, і навіть проїзд до КПВВ неможливий. Наприклад, молоду жінка О., яка має інвалідність за онкологічним захворюванням і вже 1.5 місяці не приймає призначеного препарату для лікування, були готові пропустити на КПВВ з обох боків, але всі машини з Луганська в сторону КПВВ у Станиці Луганській військові просто не пускають.

Після складних перемовин було складено список з 38 осіб з непідконтрольної території та 35 осіб з підконтрольної території для перетину КПВВ, і вчора, 16 травня, це таки здійснилося. КПВВ у Станиці Луганській перетнуло 32 особи. Усім зробили тест на коронавірус, тім, хто мав смартфони, встановили мобільний додаток «Дія», який надає можливість стежити за поведінкою людини на самоізоляції, а тих, хто не мав, повезли на обсервацію.

20 людей проїхали через КПВВ на непідконтрольну територію.

Велика подяка Людмилі Денісовій та працівникам її офісу, а також штабу ООС! Аналіз списку на перетин КПВВ показує, що його укладачі керувалися насамперед медичними міркуваннями: планові операції, перерване лікування тяжкохворих тощо. Проте виникає питання, чому не дати можливість повернутися додому чи поїхати на навчання та роботу всім майже 700 внутрішнім переселенцям, у багатьох з яких розірвані родини, вже немає коштів на проживання в Л/ДНР, є тільки зимова одежа тощо? Вже пішов третій місяць їх вимушеного перебування поза домом. Що заважає державним органам так вчинити?

А люди, що застрягли, все пишуть і пишуть...