Освіта та домедійна діяльність
1998 року закінчив Східноукраїнський університет за спеціальністю «правознавство». Здобув кваліфікацію юриста.
1994-1995 – юрисконсульт у Луганській філії «Брокбізнесбанку».
1998-2008 – працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Луганської області.
2008-2010 – заступник директора ГО «Академія регіонального розвитку та співробітництва», шеф-редактор інтернет-видання «Східний варіант».
2010-22 січня 2014 – працював у ГУ Міндоходів у Луганській області. З посади був звільнений через публічну підтримку Євромайдану та критику місцевої та центральної влади[.
З січня по вересень 2014 року – шеф-редактор інтернет-видання «Східний варіант».
У травні 2014 року після окупації Луганська через загрозу життю змушений був переїхати до Києва.
У липні 2016 року бойовики т. з. «ЛНР» оголосили Сергія Іванова в розшук.
Медійна діяльність
З 2009 по 2014 роки вів авторську колонку на сайті «Східний варіант», блог «applecrysis» на Луганському порталі «ТОП» та у LiveJournal.
З травня 2014 по листопад 2015 року співпрацював з виданням «Українська правда». Співпрацю було припинено після низки обвинувачень Івановим власників ресурсу в цензурі.
З грудня 2014 року співпрацює з інтернет-ресурсом «Цензор.нет» як журналіст і блогер. Пише статті для різних ЗМІ, зокрема: «Фокус», ЛІГА.net.
З середини травня 2016 року бере участь у ефірах авторського проєкту Романа Скрипіна – skrypin.ua і UMN. На початку вересня 2016 року очолював портал Еспресо TV.
З початку жовтня 2016 року по липень 2019 року Іванов разом з Наталею Мосейчук був ведучим ток-шоу «Право на владу» на телеканалі 1+1. З осені 2019 року веде авторську програму «Антиподи». Ефіри виходять на телеканалі Ісландія та YouTube-каналі ISLAND TV.
У листопаді 2020 року радник керівника ОПУ Михайло Подоляк повідомив, що Іванов працює на Офіс Президента України Зеленського в групі блогерів, які в соцмережах поширюють інформацію про позитивні тренди політики. Сам Сергій Іванов спростував це. До цього Іванов критикував Подоляка за зв'язок з проросійським політиком Льовочкіним та цькування українського режисера і політв'язня Олега Сенцова.
З 15 грудня 2021 року – почав працювати ведучим ток-шоу на телеканалі «Рада».
Політична та громадська діяльність
У червні 2014 року став одним зі співзасновників партії «Воля». Після внутрішньопартійного конфлікту перед парламентськими виборами, вийшов з партії та припинив політичну діяльність.
З 2014 року – член Громадської організації «Громадський люстраційний комітет». Офіційне членство в організації отримав 5 червня 2015 року.
У жовтні 2014 року був обраний до складу Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України. Офіційне оголошення складу Громадської ради відбулось 24 жовтня 2014 року.
У листопаді 2014 року став членом Громадської ради з питань очищення й оновлення СБУ.
У березні 2018 року став членом Ради громадського контролю Державного бюро розслідувань.
Творчість
З 1993 до 1998 року був вокалістом та автором пісень альтернативного гурту «Crazy Apples».
У 2013 році у Луганську вийшла збірка оповідань Сергія Іванова «ПротивоРечия»[23].
У червні 2016 року видавництво «Фоліо» видало оновлену збірку оповідань Іванова «ПротивоРечия».
У лютому 2018 року взяв участь у проєкті Саши Пролетарського та Олега Каданова Irreversibly. Vol 1, записавши індастріал-трек «Молчу языком оккупанта (Без пауз)» на вірш Пролетарського.
У 2021 році Сергій знявся в художньому фільмі Романа Бондарчука «Редакція». Прем'єра фільму запланована на 2023 рік.
