Що не так з легалізацією азартних ігор в Україні

Легалізація азартних ігор (казино, гральні автомати, покер) у 2020 році діючою владою відбулася під гаслом «підтримки розвитку економіки України, соціальної та культурної сфери, підтримки та розвитку спорту, медицини, освіти та науки в Україні за рахунок надходжень від проведення азартних ігор в Україні».

Саме це дослівно закріплено у статті 4 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» від 14 липня 2020 року №768-IX.

А забезпечувати контроль за величезними (як планувала влада) надходженнями до бюджету мала новітня Державна система онлайн-моніторингу за діяльністю організаторів азартних ігор, обов'язок запровадження якої протягом 2-х років покладено на новостворену Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей.

Що маємо по факту

Станом на 1 грудня 2022 року кількість діючих ліцензій на провадження азартних ігор: 19 – зали гральних автоматів, 14 – інтернет-казино, 8 – зали казино, 3 – букмекерська діяльність, 3 – інтернет-покер.

У 2020 та 2021 роках надходження до бюджету склали лише 15% від плану (надійшло 1,58 млрд грн при плані понад 10 млрд грн), а в 2022 році доходи бюджету склали 0,86 млрд грн.

У чому проблема?

• Державна система онлайн-моніторингу, яка фіксує в режимі реального часу ставки гравців та виплати за виграш, не запроваджена.
• Доходи організаторів азартних ігор держава не контролює.
• Інтернет-казино, букмекерська діяльність в інтернеті, покер в інтернеті працюють на іноземних серверах, і держава їх не контролює.
• Намагання в три рази зменшити оподаткування грального бізнесу.

Куди ж витрачаємо сплачені від грального бізнесу кошти?

Чисельність апарату Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей складає 200 осіб, з яких 195 є державними службовцями. За 2020-2022 роки фінансування діяльності Комісії склало 230 мільйонів гривень, або майже 10% від усіх доходів бюджету від азартних ігор.

Фінансування соціальної та культурної сфери, спорту, медицини, освіти та науки розмито у видатках спеціального фонду державного бюджету і не має системного характеру.

Результат: легалізували гральний бізнес для «своїх», державного контролю немає, соціальні наслідки негативні, сплачувати податки – то для слабких.