Що спільного у Богдан та Гогілашвілі?

Що спільного? Та практично все.

Обидва обмежені хами, з завищеною самооцінкою. Обидва не мають великих інтелектуальних здібностей і обидва самостверджуються через владу. Обидва борці за грошові знаки і обидвом глибоко плювати на державу.

А знаєте чому вони мають право хамити? Є лише дві причини: перша їм ніхто не дає в є@@о за це хамство. Ні влада, ні посполиті. Бо посполиті завтра будуть за них же і голосувати (Лозинський кращий тому приклад). Друга причина – бо вони є втіленням мрії пересічного українця. От Богдан, із простого жлоба з Турки перетворився на голову офісі Президента і тепер говорить нам про економіку! Богдан, про економіку!

А ми слухаємо, коментуємо, бо мільйони в душі йому заздрять. Як писав Нєкрасов:

У людей холопского звания,

Чувства странные есть иногда.

Чем больнее для них наказания –

Тем милее для них господа.

І останнє, я б проголосував за того поліцейського, який би за це хамство пристрелив такого замміністра. Напівміри, на жаль, не працюють. Тим більше, що Гогілашвілі все одно ніхто садити не збирається. Навіть штраф не впаяють.

А щодо Богдана, то тепер він пробує грати в сірого кардинала і збирає навколо себе тусовку впливових і не дуже політиків, щоб показувати свою значимість і, можливо, прорватися потім в вищу лігу.

Публіка дура. І цим все сказано.