Як пережити емоційні гойдалки під час війни

Колись я запитав свого батька, який пережив німецьку окупацію в Києві, про те, що для нього війна.

І він відповів: «Війна це перш за все чутки. Це маса чуток, абсолютна більшість з яких неправдиві. І це все призводить до гойдалки почуттів». Він був дитиною, на момент закінчення війни йому було 15, але якщо відкинути страх, чутки це справді, одна з найхарактерніших рис нашого часу. І чим страшніша чутка, тим більше ми про неї говоримо (це все від нашого мозку рептилії, настроєного на небезпеку).

От учора, хтось запустив історію, що росіяни одночасно підняли 30 бомбардувальників і сотні ракет летять на Київ. Позавчора, ряд недурних людей питали в мене чи не знаю я про те, що Путін збирається 9 травня скинути ракету з хімічним(!) зарядом на Київ під час параду перемоги. На моє резонне зауваження, що парада в Києві не буде, люди вигадували інші причини, чому треба терміново шукати протигази.

До чого я все це веду? Включайте критичне мислення. І слухайте офіційні повідомлення. Так буде легше пережити емоційні гойдалки. Та й просто, буде легше.