Співочі жнива. Скільки коштують артисти на День Незалежності

Свято та гроші
Співочі жнива. Скільки коштують артисти на День Незалежності

Минулорічний концерт до Дня Незалежності отримав велику порцію критики. Цього ж року шоу буде значно грандіознішим…

фото з відкритих джерел

За два роки пандемії Україна витратила на державні концерти 150 млн грн

Лічені дні залишилися до грандіозного шоу, яке влаштовує влада з нагоди 30-річниці Дня незалежності України. У вівторок, 24 серпня, на Національному спорткомплексі «Олімпійський» зійдуться обрані артисти. Станом на сьогодні у програмі концерту 35 виконавців і гуртів.

«Це виконавці, яких ми вже давно знаємо та любимо, й ті, з якими ми познайомилися зовсім нещодавно, але вони вже увійшли в історію. Вони об’єднаються заради нескінченної пісні любові та гідності… Без пауз, без зупинок виконавці передаватимуть цю мелодію один одному та співатимуть про любов, силу, гордість та щастя, віру, гідність та мужність», – повідомляється на сайті організаторів.

До обраного співочого пулу потрапили Ірина Білик, Тарас Петриненко, Софія Ротару, Ніна Матвієнко, Наталія Могилевська, Віктор Павлік, Потап, Оля Полякова, Монатік, Вєрка Сердючка, гурти Воплі Відоплясова, Брати Гадюкіни, Океан Ельзи, Національний академічний ансамбль ім. Вірського та інші.

Список артистів, які удостоїлися честі виступити на головному концерті країни до 30-річчя НезалежностіСписок артистів, які удостоїлися честі виступити на головному концерті країни до 30-річчя Незалежності

«Номери артистів будуть наповнені незабутньою хореографією з десятками танцюристів, дивовижними костюмами, величезними екранами, масштабним світловим та дрон-шоу», – заманюють публіку організатори заходу. Слово «заманюють» тут доречне лише тому, що вперше на головний концерт, організований до Дня Незалежності, охочі зможуть потрапити за гроші. У попередні роки такі заходи організовувалися на відкритих Майданах з вільним доступом усіх охочих. Нині ж потрапити на концерт можна, сплативши від 200 грн до 2700 грн. Правда, влада називає цю суму благодійним внеском. Оскільки усі вторговані кошти організатори обіцяють направити на розбудову центру сучасного мистецтва – музею Івана Марчука.

Один плаче – інший скаче

Донині найгучнішим скандалом ювілейного концерту до Дня незалежності став недопуск до участі в шоу гурту Green Grey. Спочатку один із солістів гурту Дмитро Муравицький негативно висловився в Instagram про мовний закон. І супроводив свої слова непристойним жестом із середнім пальцем. А згодом гурт видав у Facebook офіційний реліз, в якому всі «стрілки» перевів на владу, яка буцімто хоче їх стерти з історії країни через російськомовну пісню «Под дождем», з якою Green Grey попередньо мав виступати на «Олімпійському».

«Ми 100% український продукт! Записували пісні, знімали кліпи, давали концерти, платили податки, ростили дітей в Україні! І як би кому не хотілося, у нас українські паспорти й ми громадяни України! Так, ми співаємо російською, але чи варто віддавати (приписувати) всю російськомовну культурну спадщину Росії?!» – написали у своєму зверненні опальні музиканти.

Реакція Офісу президента не забарилася. Там переконані, що бажання Green Grey привернути до себе увагу на штучно роздмуханому конфлікті з мовною темою, є непродуктивним.

Ще однією «жертвою» відбору на пісенне шоу виявилася Народна артистка Катерина Бужанська. Вона заявила, що організатори не захотіли включити в програму її відому пісню «Україна – це ми». «Я писала режисерові концерту (Катерині Царик – «Главком») ще три місяці тому. Кажу, може, взяли б пісню «Україна – це ми», вона ж приголомшлива. І отримала відповідь: «Катю, не гай енергію, вже все давно заверстано». Пишу: добре, добре я, а як же інші артисти?! На що мені знову: «Не морочи нам голову. Все вже вирішено»... Я зробила пост з цього приводу в соцмережі, звичайно, на нього ніхто не відреагував. Я не за себе навіть говорю. Я говорю про Зінкевича, Бобула, Білоножка, Кудлай... Чому цей пласт артистів просто взяли та викреслили?! Ці люди працювали на благо України понад 30 років!» – обурена Бужинська.

Народний артист України Павло Зібров також образився, що його не запросили співати на концерті до Дня Незалежності та назвав причину. За словами співака, усе через торпішній концерт на Софіївській площі, де він посварився із продюсером та режисером Сергієм Перманом. «За два тижні до концерту мені зателефонували та запросили. І запропонували мені пісню Onuka – «Місто». Кажуть: «Ось Потап же співатиме ваш» Хрещатик «Я кажу: «Порівняли! «Хрещатик», який вже 30 років знають у всьому світі... Дайте мені щось, що люди знають і зможуть підспівати!». На що мені Сергій говорить: «Ви не розумієте. Це така задумка, щоб ви стали молодіжним, модним», – пригадав співак. Врешті Зібров домігся свого та виконав хіти Вєрки Сердючки та Олега Винника, а не Onuka. Тепер, вважає Народний артист, йому помстилися за той випадок.

А от Герой України, Народна артистка України Софія Ротару, яка у свої 74 роки вийде на арену «Олімпійського» 24 серпня опинилася під прицілом соцмереж. Частину користувачів обурив той факт, що співачку, яка регулярно дає концерти в Росії, включили у програму святкового шоу. Буквально перед цим Ротару встигне виступити на концерті у Сочі, там 19 серпня відкривається фестиваль «Нова хвиля».

Орденоносні Ірина Білик та Софія Ротару очолять співочий парад Незалежності на «Олімпійському»Орденоносні Ірина Білик та Софія Ротару очолять співочий парад Незалежності на «Олімпійському»

Ціна свята

Є іще одна категорія виконавців, котрих запрошували, але вони самостійно відмовилися від благодійної «тусовки» на користь виступів в інших містах. Серед таких – гурти «Друга ріка», Onuka, «Антитіла».

Клавішник і продюсер «Антитіл» Сергій Вусик зізнався, що їх запросили виступити на День незалежності в Чернівцях майже рік тому. Артисти не стали розривати домовленості, тому відмовили Офісу президента. «Ми намагалися знайти спосіб, як поєднати два концерти в один день, навіть шукали метод пересування гелікоптером, але, на жаль, по часу це просто неможливо», – додав продюсер «Антитіл».

Разом з тим Вусик запевнив: справа не в гонорарі, який вони отримають за виступ у Чернівцях. При цьому треба зауважити, що «Антитіла» дали комерційний концерт у літньому театрі Чернівців не так давно – на початку червня 2021-го.

До слова, перед 24 серпням гурт «Антитіла» завітає і до Дніпра на концерт Bez Viz. Організація цього заходу, куди з’їдуться 22 артисти та гурти, коштувала міському бюджету 4 млн грн.

«Главком» також дізнався, що «Друга ріка» на День Незалежності виконуватиме свої пісні для мешканців Маріуполя. Тамтешня влада за 2,88 млн грн замовила виступ п’яти колективів. Вся ж концертна програма розрахована для маріупольців майже на шість годин.

Що стосується Onuka, то 24 серпня вона виконуватиме свої композиції для мешканців Одеси. Святковий концерт за 1,29 млн грн там організував департамент культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації. Крім Onuka, на Потьомкінських сходах виступлять гурт «Без обмежень» і Національний академічний оркестр народних інструментів.

Традиційно в Україні будь-яка символічна дата, а тим паче День Незалежності, – хороший привід для місцевої влади за бюджетні гроші потішити серця потенційних виборців.

Так, влада Кам’янця-Подільського замовила концерт українського гурту «Гайдамаки» за 99,5 тис. грн. Виступ відбудеться на площі «Польський ринок» і триватиме не менше 100 хвилин.

Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради тратить 548 тис. грн на фестиваль ManyFest до Дня Незалежності. Тендер провели шляхом переговорної процедури, посилаючись на спеціальні зміни до законодавства, які ухвалила пропрезидентська більшість.

Завдяки спрощеній тендерній процедурі, виписаній під Незалежність державне підприємство «Центр захисту інформаційного простору України»без конкуренції відписало київському ТОВ «Спецекспотрейд» 19,9 млн грн за розробку та втілення креативної комунікаційної кампанії та концепції концерту у центрі Києва! Левову частину коштів (7,5 млн грн) затягне багатокамерна зйомка на Хрещатику і Майдані незалежності на 24 серпня.

За відомостями бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, ТОВ «Спецекспотрейд» належить мешканцю Київщини Юрію Біловусу і мешканцю Львівської області Богдану Трілю. Видання «Наші гроші» з’ясувало, що раніше Тріль був керівником проєкту в компанії Euromedia Company Ou (Естонія), а Біловус очолював ТОВ «Євромедіа Україна» Павла Грицака, відомого як бізнес-партнер Олександра Ксенофонтова (ТОВ «Шоутайм») – чоловіка і продюсера співачки Руслани Лижичко.

Крім цього, Центр захисту інформаційного простору України без торгів зробив переможцем тендера на 19,5 млн грн київське підприємство «ПКС» (засновниками фірми записані кияни Юрій Кошель і Марія Семенова). Підрядник повинен створити на поставити номери з хореографії; придумати образи для артистів і забезпечити їх технічно. Усе робиться заради виступу на концерті з нагоди Дня Незалежності.

Між іншим, вказане державне підприємство заплатить 5,23 млн грн стадіону «Олімпійський» за проведення розрекламованого ювілейного концерту.

Як підрахувала спільнота DoZorro, загалом за останні три роки на закупівлі організації фестивалів у Prozorro витратили понад 350 млн грн. З них: у 2019 році – 173 млн грн, а у пандемічних 2020 і 2021 роках – відповідно 82 і 87 млн грн (станом на 4 серпня). Найбільше бюджетних коштів на організацію та проведення фестивалів у 2021 році витратити в Київській (43 млн грн), Донецькій (8 млн грн) та Одеській (7 млн грн) областях. Найменше – у Кіровоградській (20 тис. грн), Чернівецькій (64 тис. грн) та Луганській (73 тис. грн).

Музей Марчука та невідомий благодійний фонд

А тепер повернемось до теми «благодійності», якою оповите шоу на Олімпійському. Аби зрозуміти, що спільного між святкуванням незалежності та музеєм народного художника України Івана Марчука, варто повернутися до події, яка відбулася 12 травня 2021 року. Цього дня президент Володимир Зеленський і перша леді країни відвідали виставку картин знаного художника, презентовану з нагоди його 85-річчя. Захід відбувся у Музеї історії Києва. У проміжку між отримання насолоди від мистецтва глава держави дізнався, що художник багато років шукає приміщення для створення власного музею. І запропонував йому під це будівлю Державного управління справами.

12 травня 2021 року президент Володимир Зеленський і перша леді відвідали виставку з нагоди 85-річчя Івана Марчука (Фото: Офіс президента)12 травня 2021 року президент Володимир Зеленський і перша леді відвідали виставку з нагоди 85-річчя Івана Марчука (Фото: Офіс президента)

«Це раніше було американське посольство. Подивіться, і якщо вам сподобається, ми готові відремонтувати та зробити музей. Будівля велика, є подвір'я. Було б круто для України, щоб люди могли відвідувати ваш музей», – зазначив Володимир Зеленський.

До речі, на президентському сайті протягом двох останніх років було зареєстровано дві електронні петиції щодо створення музею імені Марчука. Натомість вони зібрали мізерну кількість голосів і у підсумку не потрапили на розгляд глави держави.

Проте вже через місяць після знайомства з творчістю знаного художника президент видав Указ «Про створення музейно-культурного центру сучасного мистецтва Івана Марчука». У ньому відповідальність на пошук фінансування покладено на Кабінет міністрів. Також до цієї справи очільник країни запропонував долучитися благодійникам, провівши відповідну промокампанію.

І от на третій день після Указу Зеленського, 14 червня народився благодійний фонд «Марчук Арт Фаундейшн». Його єдиним засновником і керівником стала киянка Лідія Лісімова. Ця ж панянка керує державним підприємством «Центр-Сервіс» (до вересня 2020 року засновником ДП виступало Державне управління справами, а нині – Фонд держмайна – «Главком») і паралельно очолює міжнародну громадську організацію «Жінка третього тисячоліття».

Однак, за даними бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, 5 серпня благодійний фонд змінив свою назву на «Модерн Арт Фаундейшн», викресливши прізвище Марчука. Після цього фонд з’явився у публічній площині й почав себе позиціювати збирачем благодійних внесків від музичного концерту на честь Дня Незалежності, що пройде на стадіоні «Олімпійський».

У цій ситуації насторожує єдине: як відстежувати рух вторгованих коштів від концерту на київському стадіоні до благородної мети – створення музею.

Віталій Тараненко, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: