Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Гроші пішли за пацієнтом. Супрун оголосила «останній етап медреформи»

    здоров’я нації
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Якщо вірити Уляні Супрун і її команді, життя лікарів після медичної реформи має покращиться - Гроші пішли за пацієнтом. Супрун оголосила «останній етап медреформи»
    Якщо вірити Уляні Супрун і її команді, життя лікарів після медичної реформи має покращиться

    На що розраховувати пацієнтам і лікарям

    З 1 липня в Україні стартував, за словами глави Міністерства охорони здоров’я, останній етап медичної реформи. Почав діяти наказ №504 від 19 березня 2018 року, який визначає чіткий перелік послуг первинної медичної допомоги. Відтепер медичні заклади, які уклали угоду із Національною службою здоров’я, розпочнуть отримувати фінансування від цього органу. У відомстві Супрун цей принцип фінансування називають «гроші ідуть за пацієнтом».

    Схема така: заклад отримуватиме оплату за кожного пацієнта, який підписав декларацію з лікарем цього закладу. Фактично держава сплачує кошти лікарям та медичним закладам за надання первинної допомоги.

    Ті комунальні заклади, які з певних причин не уклали договір з Національною службою здоров’я мають ще півроку, аби зробити це. Доти вони отримуватимуть субвенції із держбюджету, на кожного пацієнта – приблизно 250 грн на рік. «Питання, де будуть надавати безплатні послуги, а де не будуть, актуальне лише протягом шести місяців цього року – і все. Через півроку всі матимуть договори», - переконує Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я.

    Лікарня чи поліклініка отримує фінансування не лише від Нацслужби, певні кошти має також виділяти місцева влада. Зокрема, саме на місцях повинні опікуватися матеріальним забезпеченням медзакладів. Зона їхньої відповідальності – закупівля комп’ютерної техніки, медичного обладнання та витратних матеріалів, здійснення ремонту приміщень, а також введення програми стимулювання для медиків.

    Нові правила для пацієнтів

    За гроші, які медичний заклад отримав від Служби здоров’я, кожен пацієнт, який підписав декларацію із лікарем, має право на низку безплатних послуг.

    Отримати послуги безплатно можуть не лише пацієнти лікарів комунальних лікарень, так само можна і у приватних медзакладах. Однак є нюанс: приватна лікарня має для цього укласти договір із Національною службою здоров’я. Тадосі приватники не поспішають укладати такі угоди (за даними Супрун, на цей момент лише 12 на всю країну), хоча Служба активної їх запрошує, спокушаючи додатковими грошима.

    Станом на перше липня фінансування від НСЗУ отримав 161 медзаклад на  усій території України: 149 комунальних закладів та 12 приватних або лікарів-ФОП.

    Для того, аби безплатно скористатися послугами, необхідно, щоб направлення на них дав лікар, з яким пацієнт підписав договір. Виходить, людина, яка вирішила стати донором крові, чи жінка, якій терміново потрібно знати, чи вона завагітніла, потрібно спершу записуватися на прийом до лікаря і вже потім – здавати безплатно аналізи.

    Інший момент – лікування у профільних спеціалістів. Приміром, для того, щоб потрапити на огляд до гінеколога, жінка повинна отримати направлення до цього спеціаліста від свого лікаря. Ба більше: якщо людина роками перебуває на обліку у спеціаліста, на безплатний візит до нього вона теж може розраховувати лише після отримання відповідного папірця з рук свого лікаря.

    Обрати свого лікаря, кожен українець повинен самостійно підписати з ним декларацію. Зробити це можна в будь-якій поліклініці, де є позначка «Тут можна вибрати собі лікаря», незалежно від місця проживання й прописки. Усе, що потрібно — паспорт, ідентифікаційний код і мобільний телефон, на який після реєстрації приходить код підтвердження. Підписання займає кілька хвилин: пацієнта реєструють у системі «Електронне здоров’я», відтак на мобільний телефон приходить повідомлення з кодом підтвердження. Потім потрібно підписати два примірники декларації, які лікар затверджує електронним підписом. Один примірник залишається в поліклініці, інший можна забрати в будь-який зручний час.  
    Розірвати договір із лікарем можна у будь-коли. Укладення договору з іншим лікарем автоматично означає розірвання попередньої угоди.  
    Кампанія із вибору лікаря триватиме до 2020 року.

    Окреме питання – особливості комунікації із обраним лікарем. Так, у разі виникнення скарг на стан здоров’я, пацієнту потрібно зв’язатися із лікарем та описати симптоми. Зовсім не факт, що вдасться викликати його додому – відтепер лікар сам вирішує, до кого є потреба йти. Конкретних критеріїв того, коли відвідування пацієнта вдома обов’язкове, Міністерство охорони здоров’я не надає. «Ці критерії є, і їх вчать у медвишах лікарі. Саме через це у нормативному акті ми передбачили норму, що медик, маючи відповідні знання, ухвалює рішення про надання допомоги вдома. Лікар – найфаховіша людина, яка може ухвалити це рішення. У МОЗі настільки фахових людей немає, ми на інше вчилися і виконуємо іншу роботу, ми розробляємо нормативні акти, а не вирішуємо кого і як лікувати», - прокоментував Ковтонюк.

    На уточнююче запитання «Главкома» про те, чи означає це, що діагноз буде встановлюватись по телефону, чиновник відповів: «Ні, це не постановка діагнозу по телефону, це порада, чи варто відвідувати лікаря. Можу навести приклад із власного життя. У мене є маленька дитина, яка захворіла на вірусну інфекцію. Коли у нас ще не було лікаря, ми викликали «швидку», боялись за дитину. Тепер, коли лікар з’явився, ми йому подзвонили, і він сказав, мовляв, не переживайте, дайте оцю таблетку, і вранці приїжджайте до мене. Але це можливо лише, якщо ваш лікар вас знає, знає дитину, нещодавно її оглядав і знає, що дитина здорова, а це – просто вірусна інфекція». Тож як не перефразовуй, але виходить, що йдеться фактично про діагноз по телефону – без огляду, після бесіди з людиною, у якої немає фахових знань.



    Звідси випливає наступна складність: видача пацієнту лікарняного листка. «Процедура надання лікарняного передбачає низку візитів до лікаря, просто зараз ми працюємо над її спрощенням,  кінцева мета – запровадження електронного лікарняного, коли лікар в електронній системі відмітить, що ви його відкрили чи закриваєте», - розповів Ковтонюк. Іншими словами, це означає, що лікар може не оглянувши пацієнта, всліпу зі свого комп’ютера відкрити чи закрити лікарняний.

    Як контролюватиметься якість надання послуг – досі невідомо. Голова Національної служби здоров’я Олег Петренко запевняє, що орган перевірятиме заклади, лікарів, на яких надходитимуть різного роду скарги. «Ми починаємо поступово розгортати систему контролю. Приміром, якщо вимагатимуть грошей, це є підстава для розривання договору в односторонньому порядку. Але ми повинні чітко з’ясувати, чи справді так було», - зазначив він, та не зміг уточнити, яким чином встановлюватиметься факт вимагання грошей чи надання неякісної послуги.

    Що зміниться для лікарів

    Якщо вірити Уляні Супрун і її заступнику, життя лікарів покращиться. Принаймні, зарплата збільшиться та умови праці покращаться. Разом із тим, скільки зароблятиме лікар – невідомо. Як кажуть чиновники МОЗу, зарплата кожного фахівця залежатиме від кількості людей, яку він обслуговує, а також від кожної окремої лікарні. До слова, квота пацієнтів, яку повинен «набрати» лікар, для кожного спеціаліста різна: для сімейного лікаря — 1,8 тис., терапевта — 2 тис., педіатра — 900.


    Супрун
    Уляна Супрун обіцяє покращення умов праці та збільшення зарплати для лікарів

    Крім того, лікарі зможуть вимагати від місцевої влади покращень умов праці, заручившись при цьому підтримкою міністерства. Так, керівництво медзакладу має надіслати письмову вимогу до міськради щодо необхідного обладнання лікарні, а якщо місцеві чиновники не відреагують – уже писати скаргу в МОЗ і сподіватися, що хтось у Києві допоможе напоумити жадібних чи лінивих управлінців.

    До слова, перша людина, до якої будуть претензії щодо поганого облаштування медзакладів - це головний лікар. Медреформа вимагає, щоб він забезпечив дотримання низки вимог, які висувають до лікарень.

    Крім того, як вже зазначалось вище, лікарі отримають право самі визначати, до кого із пацієнтів йти на виклик, а до кого – ні.

    Якщо лікар, якого обрав пацієнт, пішов у відпустку або захворів, пацієнт може безплатно скористатися послугами іншого лікаря у медзакладі.

    Також у Супрун стверджують, що поступово у поліклініках зникнуть черги, бо ж лікар сам призначатиме час відвідання для кожного свого пацієнта.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ