Експерт пояснив врахування транспортних витрат у формулі «Роттердам+»

«От я вам приводжу приклад – ви приходите на звичайний овочевий базар, наприклад, продаються там гриби. П’ятеро продавців. Один привіз з села, яке в 10 кілометрах від місця продажу, другий за 40 кілометрів, третій за 50. Але ви як покупець враховуєте звідки хто привозить? Якщо ці гриби будуть однакової якості, приблизно однакові, то можете не сумніватися, що всі вони будуть продавати в одну ціну. Якщо хтось, наприклад, виставить більшу ціну, по-перше, в нього ніхто не буде питати, а просто купувати не буде. А якщо спитають, він скаже: так я ж везу за 40 кілометрів, а цей тут збирав. Хто на це звертає увагу? Тобто, ціну формує виключно попит-пропозиція. Якщо ринок цей дефіцитний, наприклад, грибів мало, а покупців багато, вона встановиться на максимальному рівні. Якщо грибів багато, то, навпаки, повиставляють різні ціни, а потім поступово всі спустяться до самого нижчого, тому що покупців мало, і всі купують в одного, у того, в кого найдешевше. Це простий приклад, який все пояснює», - сказав Котко.

За аналогічним принципом відбувалося формульне ціноутворення на вугілля. При визначенні ціни НКРЕКП відмовилась враховувати надскладні умови робити українських шахт. Ціну визначала імпортна альтернатива, яка закривала дефіцит. Під таку ціну мали підлаштовуватись всі учасники ринку.

«Коли ми говоримо про вугілля, то ми знаємо, що вугілля добувається на різних шахтах, відкритим способом. Ясно, що відкритим способом (за кордоном – ред..) – це в рази дешевше, ніж у шахтах. Якщо шахти, то одні шахти багаті, там пласт півтора метра, в іншого пласт всього 70 сантиметрів. І таке інше. Це ніхто не враховує. На ринку ціна формується виключно в залежності від якості продукту. Однакової якості продукт, далі формується за принципом попит-пропозиція. Все. Крапка», - підкреслив він.

Раніше в Національному антикорупційному бюро України заперечили, що мають претензій до індексу API2 в основних портах Західної Європи, як базового орієнтиру для визначення ціни на вугілля в Україні за формулою «Роттердам+». На думку детективів, ціна вугілля в Амстердамі, Роттердамі та Антверпені в цілому відповідала встановленим цінам на ринку енергетичного вугілля в Україні. В НАБУ зазначили, що методика НКРЕКП, закріплена в постанові №289 («Роттердам+»), була впроваджена «на виконання рекомендацій Антимонопольного комітету України стосовно необхідності розроблення прозорого механізму державного регулювання оптових ринкових цін на електроенергію, зокрема встановлення індикативної ціни енергетичного вугілля з прив’язкою до релевантних інформаційних джерел та відмови від адміністративного (так званого «ручного») визначення ціни енергетичного вугілля без використання відповідних методик (алгоритмів)».

Як повідомила пресслужба НАБУ, детективи мають зауваження виключно до обґрунтованості включення в формулу «Роттердам+» логістичних витрат на транспортування та перевалку вугілля.

В газовій сфері діє формула «Дюссельдорф+», згідно якої у вартість українського газу закладаються логістичні втрати з німецького хабу NetConnect Germany (NCG).

Вартість уранового концентрату для НАЕК «Енергоатом» розраховується згідно Постанови НКРЕКП №990 від 01.08.2017 «Методика формування, розрахунку та встановлення тарифів на електричну енергію, що виробляється на атомних станціях» яка прив’язує вартість атомного палива до світових цін і враховує втрати на транспортування.

На ринку нафтопродуктів ПАТ «Укртатнафта» (Кременчуцький НПЗ, контролюється групою «Приват» Ігоря Коломойського), який здійснює 85% нафтопереробки в Україні, в довгострокових контрактах прив’язує ціну бензину та дизельного палива до формули «FOB Rotterdam + диференціал».