Нова «комуналка». Пеня - це лише верхівка айсберга

1 травня усі ЗМІ повідомили про новації, які зачеплять усіх споживачів комунальних послуг. Але головна увага була приділена пені, яка вводить згідно з новим законом «Про житлово-комунальні послуги».  

Главком писав про те, що закон «Про житлово-комунальні послуги» набрав чинності 10 червня 2018 року, але  через неготовність підзаконної нормативно-правової бази був відтермінований до 1 травня 2019 року. Цей закон кардинально міняє  відносини між надавачами та споживачами послуг, а головне – поставить крапку на існуванні  житлово-експлуатаційних контор (ЖЕКів).

Прийняли його ще в 2017 році, але діяти він почав лише тепер, оскільки Кабмін ніяк не міг прописати усі підзаконні акти. Важливо розуміти, що пеня, яка нараховуватиметься на заборгованість за комірне – це лише яскрава верхівка айсбергу. Закон же набагато ширший і змінює принцип обслуговування будинку та прибудинкової території, вводить поняття абонплати за послуги, якої раніше не було, та передбачає ще кілька важливих нововведень.

Закон передбачає, що за рік українці повинні обрати собі постачальників комунальних послуг і модель відносин з ними; відносини між надавачем послуг і споживачем матимуть багато  нововведень.

За даними урядового сайту Teplo,  закон «Про ЖКП» не передбачає нових додаткових платежів за комунальні послуги, зокрема абонплату, а лише вимагає виокремлення із тарифів на комунальні послуги деяких складових, які вже до них включені. Так, закон передбачає виокремлення із тарифів витрат на утримання абонентської служби. Ці витрати тепер повинні оплачуватися тому, хто дійсно працює зі споживачем з питань збору платежів. Якщо це робитиме виконавець комунальної послуги - зазначені витрати оплачуватимуться йому як плата за абонентське обслуговування, а якщо, наприклад, управитель - то такі витрати будуть закладені в плату за послугу з управління.

Абонентська плата

Не користуєтесь, але все одно платите

З 1 травня в Україні введено абонентську плату на деякі послуги ЖКГ. Згідно з статтею 1, пункту 11 Закону «Про ЖКП», «плата за абонентське обслуговування – це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (окрім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії)». Зібрані гроші спрямують на відшкодування витрат виконавця, у тому числі – на здійснення розподілу послуг між споживачами, на стягнення плати за спожиті комунальні послуги, на обслуговування розподільчих приладів та вузлів обліку.

Абонплату потрібно буде сплачувати щомісяця, незалежно від того, користувався споживач послугою чи ні. У Кабміні розроблена постанова, яка обмежує максимальний розмір абонплати. Її прив'язали до мінімальної заробітної плати в Україні: мінімальна зарплата × 2,58 (середня кількість людей у сім’ї) × коефіцієнт для опалення і гарячої води – 0,004, для холодної води – 0,0035, для вивезення сміття – 0,0015. Враховуючи, що мінімальна зарплата у 2019 році становить 4173 грн, максимальні розміри абонплати на тепло і гарячу воду – 43,1 грн, на холодну воду – 37,6 грн і на вивезення сміття – 16,1 грн.                          

Тож, чим більшою буде мінімальна зарплата, тим вищою буде сума абонплати.

Пеня за борги

За борги тепер штрафуватимуть

Всі, хто починаючи з 20 травня, не встигне оплатити комуналку, будуть отримувати пеню 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 100% боргу загалом.

Боржникам доведеться платити пеню за прострочення платежів - 0,01% від суми боргу за кожен день затримки, тобто за рік штраф складе 3,65% від суми боргу. Водночас  будуть враховуватися і заборгованості, що накопичилися до підписання договорів. Проте у підсумку пеня не може перевищувати розмір боргу. Законом визначено, що нарахування пені починається з наступного робочого дня після закінчення граничного строку сплати за послуги.

Тобто, якщо в платіжці за комуналку у вас 1000 гривень, то за місяць прострочення ви отримаєте символічну, у порівнянні з європейськими штрафами, пеню - 3 гривні. 

При цьому пеня не нараховуватиметься за умови заборгованості держави перед споживачем за надані пільги та субсидії, а також при наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Однак не все так просто, переконаний адвокат Дмитро Моргун. «Уніфікованого документа, який би підтверджував заборгованість роботодавця, окрім довідки про нараховану та виплачену заробітну плату, немає. Ця довідка використовується для доведення розміру доходу особи», - пояснює адвокат.

Водночас отримати таку довідку для більшості громадян буде доволі складно, беручи до уваги тіньовий ринок та зарплати в конвертах. Адже роботодавець, який заборгував заробітну плату працівнику, не афішуватиме ні реальну заробітну плату, ні наявний борг. Тож довести, що причиною боргу є саме дії роботодавця, буде складно.

Також виникає питання, як саме контролювати отримання квитанцій споживачем. Наприклад, як підтвердити, що за штампом квитанцію принесли 18-го числа поточного місяця, а насправді її принесли 25-го, а строк оплати до 20-го, і починають нараховувати пеню?

Відповідь треба шукати в Правилах надання послуг поштового зв'язку, стверджує адвокат. Так, відповідальність за неправильне надсилання/пересилання відповідних поштових документів, у тому числі квитанцій на оплату послуг ЖКХ, несе оператор поштового зв’язку та працівники оператора. Тож якщо документ, який прийшов на поштовий зв'язок оператора, не був негайно надісланий адресату і йому нарахували пеню, людина може вимагати відшкодування збитків від оператора поштового зв’язку. Це регулює 22 ст. Цивільного кодексу України.

Відключення за борги

4 тисячі гривень – привід хвилюватися

Боржникам надсилатимуть листи-попередження, і якщо протягом 30 днів після отримання споживачем попередження борг не закрити або не укласти договір про реструктуризацію, його відключать від води та опалення.

Виконавець комунальної послуги (крім електричної енергії та природного газу) матиме право припинити її надання споживачу у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті комунальні послуги протягом 30 днів з дня отримання споживачем попередження від виконавця. На наступний день після повного погашення заборгованості або укладення угоди про реструктуризацію заборгованості постачання комунальної послуги повинні відновити в повному обсязі

Згідно з п.94 постанови Кабміну «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» датою вручення (отримання попередження) вважається дата їх вкладення до скриньки.

Про процедуру відключення «Главкому» розповіла начальник Інформаційного управління «Київводоканалу» Вікторія Яковлєва: «Ні в якому разі весь будинок не відключать. Відключається конкретно один споживач, який має дуже великий борг і не реагує на наше попередження. І в нього відключають каналізаційну систему». За словами Яковлєвої, під великим боргом мають на увазі суму в 3-4 тис. грн.

Щодо послуг електропостачання, відповідно до постанови «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», якщо споживач має борг у розмірі вартості електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник має право розірвати договір про постачання електричної енергії споживачу.

За даними урядового сайту Teplo, закон «Про ЖКП» не дозволив поквартирне від’єднання від системи централізованого опалення. Насправді закон дозволив влаштувати систему індивідуального опалення у квартирі власникам квартир у тих будинках, у яких на дату набрання ним чинності вже не менше половини квартир було відключено від мереж централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води. Тобто, закон, як виняток, дозволив вирішити складну ситуацію, в якій «застрягло» чимало багатоквартирних будинків, коли більше половини квартир свого часу (коли це було дозволено) від’єдналося від централізованого опалення, а решта не має формального права зробити те саме.

Конфіскація житла за борги

Прийдуть забирати, якщо борг 84 тис. грн?

Щодо того, чи дозволяє закон конфісковувати квартиру у мешканця, який заборгував за комунальні послуги більше 20 мінімальних зарплат (близько 84 тис. грн) , тут виникає патова ситуація. «Нібито і можна борг стягнути, бо є правовий механізм відпрацювання, але реалізувати до кінця, якщо це єдине житло, неможливо», - коментує адвокат Дмитро Моргун.

Справа ось у чому. З одного боку, згідно з цивільно-процесуальним кодексом, компанія-оператор послуги може стягувати борги за ЖКП у спрощеному порядку: подається заява про видачу судового наказу і направляється до виконавчої служби. Потім, після відкриття виконавчого провадження, має відбуватися арешт нерухомого/рухомого майна і його продаж. А з іншого боку, є ухвалений Кодекс з процедур банкрутства (набере чинності восени 2019 року), який не дозволяє з особи-банкрута стягувати останнє житло. «А в принципі довести банкрутство особи, яка не може сплатити за ЖКП, цілком можливо», - переконаний адвокат. Зрозуміло, якщо житло не єдине, а є інше майно, автомобілі, земельні ділянки, цінні папери, рахунки в банках, тоді в позивача будуть розв’язані руки.

Заборгованість населення зі сплати за житлово-комунальні послуги на кінець лютого 2019 року становила 69,4 млрд грн.

Хто такий управитель

Як обирати домоуправителя і де його шукати

З 1 травня мешканці багатоквартирних будинків зможуть найняти собі керуючого будинком (управителя) – людину або компанію, яка займатиметься обслуговуванням саме вашого будинку. 

Згідно зі статтею 14, можливі чотири моделі договірних відносин між споживачами та надавачами комунальних послуг:

• індивідуальний договір, тобто кожен споживач укладає прямі договори з постачальниками послуг (облік наданих послуг при цьому здійснюється на вході в будинок і на вході у квартиру);
• індивідуальний договір будинку, при якому мешканці будинку вибирають уповноважену особу для взаємодії з постачальниками послуг (облік наданих послуг здійснюється лише на вході у будинок);
• колективний договір, при якому мешканці будинку вибирають управителя або керуючу компанію, і вже вони за дорученням співвласників укладають договори з виконавцями комунальних послуг;
• ОСББ укладає угоду від імені всіх мешканців будинку. Щоб голова об'єднання став управителем після введення в дію нового закону, йому потрібно буде пройти навчання, підтвердити свою кваліфікацію як управителя багатоквартирного будинку та отримати відповідний сертифікат.

У багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цього закону не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ), співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя, відповідно до закону «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», виконавчий орган місцевої ради зобов’язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя.

Рішення щодо цього питання вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50%  загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладений від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою органу місцевого самоврядування, може бути достроково розірваний.

Механізм призначення управителя:

1. Зібрати загальні збори (не менше 75% усіх сусідів) і визначитися з керуючим.
2. Обрати ініціативну групу, яка займеться підбором обслуговуючої компанії.
3. Уповноважена цією групою особа має укласти договір з керуючою компанією.
4. Далі – домовлятися про вартість, залежно від того, що саме хочете міняти, за який час і скільки будете платити за утримання прибудинкової території.

Якщо ж у вашому будинку є ОСББ, тоді все ще простіше. Керівник має знайти керуючу особу чи компанію для виконання робіт з утримання будинку. Платити їй гроші і контролювати якість її роботи.

Щоб мешканці будинку могли вибрати керуючого, Мінрегіон планує створити спеціальний реєстр керуючих будинків, який буде оприлюднено на сайті міністерства. Цього реєстру досі немає, у першу чергу, через те, що самі керуючі компанії не хочуть його створювати, розуміючи, що надалі за споживача доведеться боротися на конкурентному ринку.

Тож поки шукати управителя доведеться за допомогою «сарафанного радіо». І обрати його потрібно до 1 травня 2020 року.

Вибір постачальника послуг

Вільний ринок, випробувальний термін

Разом з тим, підвищуються вимоги і до самих постачальників комунальних послуг. Українці тепер зможуть вибирати служби, які постачають комунальні послуги. Через управителя будинку, який замінить ЖЕК, мешканці зможуть укласти договір на рік з постачальником послуг. Якщо якість послуг не влаштовуватиме, через рік можна обрати іншого постачальника.

Електрику і газ постачатимуть виключно за індивідуальними договорами. Щодо решти послуг (опалення, постачання холодної і гарячої води, водовідведення, вивезення сміття) користувачі зможуть самі обирати, укладати індивідуальні договори із постачальником чи колективні. При цьому різні послуги можуть постачатися за різними моделями, наприклад, одна багатоповерхівка може обрати індивідуальні договори для опалення і колективні — для водопостачання і водовідведення. Щоб укласти колективний договір, необхідно встановити загальнобудинковий лічильник.

Споживачі мають укласти відповідні договори з постачальниками послуг до 1 травня 2020 року.

Новий закон нарешті вирішує проблему безпеки експлуатації внутрішньобудинкових систем газопостачання в багатоквартирних будинках:  технічне обслуговування мереж здійснюватиме оператор газорозподільної системи. Ремонт газових мереж має  здійснюватися за рахунок власників (співвласників) багатоквартирного будинку.

Перерахунок за неякісні комунальні послуги

Три шляхи боротьби за свої гроші

За неякісні чи ненадані послуги можна не платити. Якщо з крана біжить недостатньо гаряча вода або нерегулярно вивозиться сміття є кілька варіантів вирішення проблеми. Розглянемо на прикладі Києва.

1. Акт-претензія

Спочатку варто зателефонувати на гарячі лінії (контактний центр 15-51, диспетчерська служба 15-57 (зі стаціонарного і мобільного) або (044) 205-73-37).

Якщо після цього ситуація не налагодилася, потрібно зафіксувати, що послуга надається неякісно, в акті-претензії. Саме на підставі цього документа можна потім вимагати перерахунок за комуналку.

Акт складається у присутності представника ЖЕК, якщо справа стосується утримання будинку та прибудинкової території, або керуючої компанії-виконавця послуг. Наприклад, якщо мова йде про опалення або воду – представників «Київтеплоенерго» або «Київводоканалу».

Хоча форма документа має бути у представника компанії, краще підготувати її самостійно. Знайти її можна тут.

В акті-претензії потрібно детально описати ситуацію, вказати виміри, поставити дату. Акт підписують дві сторони – споживач комунальних послуг і представник ЖЕК або керуючої компанії. На ньому має бути вказаний вхідний номер і прізвище та ініціали особи, відповідальної за вирішення проблеми.

У столиці після складання акту керуюча компанія передає його в «Центр комунального сервісу» (ЦКС) для проведення перерахунку. Її представництва є в кожному районі Києва (телефон гарячої лінії – (044) 247-40-40).

Якщо представник ЖЕК або сервісної компанії не приходить на виклик, через добу споживач має право самостійно скласти акт-претензію в присутності двох свідків (найкраще, сусідів). Акт має бути в довільній формі на аркуші формату А4. Наприклад, можна написати, що «ми з сусідами зібралися, провели заміри, отримані такі-то результати» і поставити підписи. Бажано прикріпити фото- і відеодокази неякісного надання послуги та надіслати рекомендованим листом в ЖЕК або керуючу компанію.

Якщо протягом 5 днів аргументовану відповідь не отримано, скарга вважається доведеною.

2. Місцеві адміністрації

Можна також звертатися в департаменти з питань комунального сервісу при місцевих адміністраціях. У Києві з цього приводу можна звертатися до Управління (інспекції) самоврядного контролю КМДА. Так, за 2018 рік фахівці управління провели 1700 перевірок на основі звернень киян, що стосувалися якості житлово-комунальних послуг. Про це повідомив начальник Управління (інспекції) самоврядного контролю Станіслав Москалевський.

«Так, минулого року «Керуючими компаніями з обслуговування житлового фонду районів міста Києва» на користь споживачів здійснено перерахунок за неякісно надані або ненадані послуги з утримання будинків та прибудинкових територій на загальну суму 44,2 млн грн», - заявив начальник Інспекції. За його словами, у більшості випадків підставами для проведення перерахунків стали ненадання послуг з прибирання прибудинкової території та сходових кліток, технічного обслуговування ліфтів, обслуговування систем диспетчеризації, технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення, полив дворів, клумб та газонів, освітлення місць загального користування, енергопостачання ліфтів.

3. Служби з захисту прав споживачів

Можна також звертатися до Держпродспоживслужби. Киянам потрібно звертатися в її київське управління.

Заяву можна передати особисто або онлайн. У заяві варто вказати ПІБ, місце проживання; чітко описати суть проблеми; підписати (краще кількома людьми) і поставити дату. В електронному зверненні потрібно додатково вказати електронну пошту, на яку буде надіслано відповідь, або інші контакти для зв'язку. До заяви можна прикріпити акт-претензію, а також документи з листування з постачальником послуг.

Щодо інших регіонів порядок дій подібний. Відмінності будуть в номерах телефонів і назвах комунальних служб і підприємств.

Принцип «менше спожив – менше заплатив» тепер не працює

Нова методика розподілу обсягів спожитих послуг з тепло - і водопостачання

Раніше, щоб зекономити і не платити зайвого, варто було поставити лічильник. Новий закон змінює правила гри.

Тепер усі користувачі мають компенсовувати спільні витрати будинку загалом. Навіть власники помешкань з лічильниками мають платити не тільки за показаннями своїх лічильників, а й додатково оплачувати витрати на опалення місць загального користування і підтримку внутрішньобудинкових систем (мережі, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання ЖКП, які знаходяться в межах будинку, системи протипожежного захисту тощо).

У платіжках вказуватимуть не лише обсяг спожитої послуги за місяць і її кінцеву вартість, а й розподіл послуги на власне спожиту в квартирі, витрачену на місця загального користування і на функціонування внутрішньобудинкових мереж.

Аналогічно змінюються принципи нарахування оплати за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. І якщо у сусіда старий кран і постійно капає вода, він не має лічильника, а інші сусіди ще й вкрали кубометри за допомогою магнітів на своєму лічильнику, або ж прорвало магістральну трубу, тепер ця проблема ляже на ваші плечі.

Закон передбачає, що мешканці будинку, як власники цілісного майнового комплексу, повинні платити за весь обсяг води, яку спожив будинок. Тобто відбувається розподіл різниці між обсягом холодної води, виміряним загальнобудинковим лічильником, і сумарним обсягом спожитої холодної води за показаннями квартирних лічильників.

Для будинків, де всі приміщення оснащені лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між усіма споживачами пропорційно обсягу споживання.

Для будинків, де частина приміщень не оснащена лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між споживачами, які не мають лічильників, пропорційно кількості осіб, які фактично користуються послугами.

Новий закон вигідний виключно комунальникам, постачальникам послуг, переконаний кандидат фізико-математичних наук, юрист, директор аналітично-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.

«Загальнобудинковий лічильник – це червона лінія через весь закон. Далі свого лічильника жодна комунальна організація не хоче бачити. Їм головне отримати кошти, а втрати в будинку розкидати на всіх, у разі крадіжки лічильника – по квадратних метрах порахувати і їх не цікавить, що вартість на 50-70% більше, ніж з квартирними лічильниками. Головне  - зняти гроші з цього безликого і не уособленого колгоспу, яким вони розглядають мешканців багатоквартирного будинку. Вся логіка цього закону побудована на такому підході: є колгосп і є постачальник послуги», - стверджує Олександр Сергієнко.

Нова методика розподілу обсягів спожитих послуг з тепло - і водопостачання не стимулює комунальників модернізовувати галузь. Експерт наводить приклад ситуації, коли у Києві вночі прорвало автомагістральну трубу, з якої 2 години масово текла вода. І наступним кроком водоканалу після ремонту стало надсилання усім мешканцям відповідного будинку квитанцій на 10 кубів води протягом 3 місяців. На думку Сергієнка, які не були б втрати мережі, постачальники послуг не зацікавлені в їхній мінімізації, таким чином перекладаючи проблему на плечі користувачів.

Не можна залишити осторонь і постійне підвищення тарифів, від якого тільки зростає дохід комунальних служб. Натомість показовим є приклад роботи компанії Électricité de France.  

«Це державна компанія, 100% монополіст з постачання і виробництва електричної енергії у Франції. Коли мені сказали, що вони працюють з нульовою рентабельністю або нульовим прибутком, я здивувався: а який же в них сенс працювати з нульовим прибутком?», - розповідає Олександр Сергієнко.

Натомість Еlectricitе de France працює так: компанії на 5 років фіксують певний тариф, тож вона зацікавлена у змінах. Позичає кошти в банку, проводить модернізацію, знижує собівартість своєї послуги. І враховуючи те, що тариф фіксований, то різниця, на яку французький монополіст знизив вартість послуг, йде йому в кишеню.

Такий принцип роботи мотивував би і українські компанії-оператори послуг, впевнений експерт. Він називає його «кочегар не має наживатися на власникові своєї котельні». 

Нові правила вивезення сміття

Хто винесе сміття зі спільної хати?

1 травня набули чинності нові Правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджені постановою Кабміну від 27 березня № 318. Тепер вивозити сміття може компанія, яка обрана за конкурсною процедурою органами місцевого самоврядування. Між ними має бути укладений договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами.

Виділено такі типи відходів:

• великогабаритні – тверді відходи, розміри яких перевищують 50 х 50 х 50 см, що не дозволяє розмістити їх у контейнерах об'ємом до 1,1 куб.м;
• небезпечні відходи у складів побутових відходів, а також ті, які мають небезпечні фізичні, хімічні, біологічні властивості, і потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними;
• ремонтні відходи – залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, які утворилися під час проведення в житловому будинку, окремій квартирі, будинку громадського призначення капітального та поточного ремонту, перепланування, переобладнання, прибудови тощо.

Збір і перевезення побутових відходів мають здійснювати спеціально обладнані для цього транспортні засоби.

У платіжному документі вказуються:

• об’єм побутових відходів (окремо для кожного виду);
• тарифи на надання послуг;
• сума, яка підлягає сплаті (оплата відбувається щомісячно).

У разі запровадження роздільного збору сміття, формування тарифу на послугу визначається окремо за видами вторинної сировини.

Юлія Козлова, для «Главкома»