Реформа ЖКГ. Назад у «совок»?

10 червня вступить у дію закон «Про житлово-комунальні послуги», який кардинально міняє  відносини між надавачами та споживачами цих послуг, а головне – поставить крапку на існуванні  житлово-експлуатаційних контор (ЖЕКів). Фактично цей закон торкнеться кожного українця, незалежно від того, проживає він у багатоквартирному будинку, чи має власне обійстя. Але, за печальною українською традицією, закони є, але вони не працюють. Кабінет міністрів досі не ухвалив жодного підзаконного акту. Абсолютно ідентична ситуація із запровадженням пов’язаного закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», прийнятого в червні 2017-го.  Щоб уникнути колапсу в житлово-комунальному секторі, 5 червня в парламенті зареєстровані два законопроекти (№8428 та №8429) з метою перенесення терміну дії згаданих законів.  Асоціація міст України вже звернулася до народних депутатів з проханням підтримати їх.

Першим забив тривогу мер столиці Віталій Кличко. «Столична влада має належним чином підготуватися до цих нововведень у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ). У нас обмаль часу… необхідно підготувати план імплементації законодавчих змін з урахуванням особливого статусу столиці. Спільно з органами місцевого самоврядування та Асоціацією міст України підготувати звернення до Верховної Ради та уряду про необхідність відтермінування введення в дію змін у законодавство - до затвердження підзаконної нормативно-правової бази»,- сказав столичний мер 30 травня.

Відтермінування дії закону «Про житлово-комунальні послуги» різко розкритикувала експерт реанімаційного пакету реформ Тетяна Бойко. «Всім відомо, як важко далося прийняття законів про ЖКП та комерційний облік: їх потім хотіли ветувати. Ці закони ламають «совок» в ЖКГ - дають «зелене світло» ринку управителів і запроваджують аж чотири моделі відносин з виконавцями комунальних послуг. Так, вони складні. Але я особисто обдзвонила всіх донорів. Команда Мінрегіонбуду, RST та громадські експерти за підтримки проектів міжнародної технічної допомоги підготували 90% хороших проектів підзаконних актів, але вони «застрягли» в Мінрегіонбуді, секретаріаті Кабміну. Закони хочуть «заморозити» навіки. Це - останній цвях у домовину «совка» в ЖКГ - проти цього і недоуправителі, і газовики, і мери. Вони всі хочуть назад у совок. Бо там - комфортно і нема відповідальності», - обурена Бойко.

Та у ініціаторів відтермінування нових правил на ринку ЖКГ інші аргументи.

Колапс переноситься на потім?

Отже, як тільки 10 червня вступить в дію новий закон про житлово-комунальні послуги, відразу в  Україні виникне патова ситуація: підприємства не зможуть надавати  житлово-комунальні послуги за нормами вже нечинного закону, а для надання послуг за новим законом урядом не створена відповідна нормативна база. І роботи тут не початий край. Для реалізації норм закону про комунальні послуги необхідно розробити та ухвалити 34 нормативно-правових акти: 19 постанов уряду, 11 наказів Мінрегіонбуду, два накази Міненерговугілля, дві постанови Національної комісії, що здійснює регулювання в енергетиці та житлово-комунальному секторі (НКРЕКП).  

Проте станом на початок червня жоден з цих документів не прийнятий, тоді як на виконання цих підзаконних актів органи місцевого самоврядування та надавачі послуг повинні ще розробити та прийняти низку своїх документів, що також займе певний час.

Саме тому місцеві органи влади, наполягають на відтермінуванні дії закону до 1 травня 2019 року. З проханням роз’яснити ситуацію «Главком» звернувся до віце-прем’єр-міністра - міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадія Зубка. Та відповіді поки що не отримав.

Відтермінування дії закону про ЖКП, якщо буде ухвалене парламентом, не потребує додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів. Чого не скажеш про ситуацію із запровадженням закону про комерційний облік. Тут проблема у відсутності колосальних ресурсів.

Варто відзначити, що закони «Про  житлово-комунальні послуги», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», «Про Фонд енергоефективності»  парламент ухвалював  задля створення цілісної системи енергоефективності житла. Таким чином Україна повністю виконала всі зобов’язання перед західними партнерами щодо реформування ЖКГ. Але уряд не розробив підзаконні акти, а відтак обіцяний Фонд енергоефективності так і не запрацює. 

За відсутність приладів обліку - штрафи

Головна проблема із запровадженням закону про комерційний облік теплової енергії та водопостачання – забезпечення стовідсоткового оснащення будівель вузлами комерційного обліку в такий термін:

• теплової енергії - до 02.08.2018;
• гарячої та питної води для нежитлових будівель - до 02.08.2018,
• гарячої та питної води для житлових будівель - до 02.08.2019.

Але фактичний рівень оснащення будівель лічильниками низький. За даними Мінрегіонбуду, на початок 2018 року облік теплової енергії налагоджений у 79,9% будівель, холодної води - 26,7%, гарячої води – лише 14,8%.

Оснащення лічильниками мають здійснювати оператори інженерних мереж – це комунальні підприємства, але у них немає коштів, зате є величезні борги  споживачів за надані  послуги. Але  за недотримання термінів закон передбачає штрафні санкції.

За підрахунками Мінрегіону, на забезпечення стовідсоткового оснащення будівель приладами комерційного обліку потрібно ще близько 4,6 млрд грн. Питання в тому, де взяти ці кошти. В пояснювальній записці до законопроекту №8429 йдеться про те, що «збитки підприємств  тепло- та водопостачання за 2017 рік склали 5,3 млрд грн (3,3 млрд – підприємства комунальної теплоенергетики та 2,0 млрд - водопровідно-каналізаційного господарства); дебіторська заборгованість - 19,4 млрд гривень, кредиторська заборгованість – 36,7 млрд гривень. Таким чином підприємства позбавлені можливості виконати покладені на них зобов’язання власним коштом. А передбачений законом механізм відшкодування витрат на встановлення приладів обліку не дозволяє забезпечити встановлення лічильників у повному обсязі та у визначені терміни».

За підрахунками Мінрегіону, на забезпечення стовідсоткового оснащення будівель приладами комерційного обліку потрібно ще близько 4,6 млрд грн

Місцеві бюджети передбачили фінансування оснащення лічильниками лише на 8%. Держава також не передбачила підтримки підприємствам для виконання вимог закону про комерційний облік. Враховуючи збитковість підприємств тепло- та водопостачання, банківська сфера з пересторогою ставиться до кредитування таких заходів. Коло замкнулося.

Водночас стаття 14 закону про комерційний облік передбачає застосування суттєвих фінансових санкцій за порушення строків встановлення або заміни вузлів комерційного обліку теплової енергії, гарячої чи питної води. На суб’єктів господарювання, операторів зовнішніх інженерних мереж за таке порушення накладається штраф у розмірі 1% суми платежів, нарахованих за останній місяць, в якому надавалася відповідна комунальна послуга споживачам, будівлі яких не обладнано вузлами обліку.

З огляду на перераховані проблеми, єдиним можливим виходом із патової ситуації є відтермінування ще на один рік передбачених законом строків встановлення лічильників комерційного обліку - без накладення штрафів.

Прощавай, ЖЕК, та інші новації

Закон «Про житлово-комунальні послуги» зобов’язує українців користуватися комунальними благами на основі договорів з постачальниками комунальних послуг. Будинки, що не створили ОСББ й досі обслуговуються ЖЕКами будуть виставлені на конкурс, де їм призначать управителя. «Ціна послуги з управління будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг визначається за домовленістю сторін. А от тарифи на комунальні послуги встановлюватимуть місцеві органи влади або уповноважені державні органи», - аналізує головні новації закону головне управління Держпродспоживслужби Івано-Франківської області.

Якщо нині нам надходять платіжки за опалення, водопостачання, електроенергію, то закон розділятиме ці послуги та так би мовити власне послугу і процес її доставки, тобто, споживачі отримуватимуть платіжки, які складатимуться з декількох частин. До прикладу, платіжка за тепло складатиметься з трьох частин: плата за саму послугу, за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, а також абонентська плата за підключення.

Закон передбачає встановлення лічильників в багатоквартирних будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).

Запроваджується окрема плата за тверде сміття: папір,  тара, предмети з дерева, металу, шкіри, скла, пластмаси та інших матеріалів. Закон зобов’язує  виділити з квартирної плати в окрему платіжку плату за   поводження з твердими відходами. Уряд  матиме право встановлювати лише порядок формування тарифів на послуги з поводження з твердими побутовими відходами.  А конкретні цифри встановлюватимуть компанії, які після конкурсу на місцях отримають право на надання населенню послуг зі збирання, переробки та захоронення відходів.

Споживачі зможуть самостійно вибрати постачальника комунальних послуг. Закон передбачає порядок укладання споживачами договорів на отримання всього комплексу житлово-комунальних послуг: на послуги управління, водопостачання, поводження з відходами, газопостачання, електропостачання.
Цю норму впровадили, щоб прибрати з ринку монополію. Та поки незрозуміло, як саме цю ідею реалізовуватимуть. Де-юре можна вибрати будь-кого. Але де-факто вдасться вибрати лише управителя - тобто, компанію, яка виконуватиме, по суті, функції ЖЕКів.

Комунальникам і споживачам варто підготуватися до важкої кампанії з підписання нових договорів. Існуючі договори про надання комунальних послуг діють тільки протягом року з дня набуття чинності нового закону. Без укладання договору послуга не вважатиметься комунальною, тож дія закону на неї не поширюватиметься.

Закон передбачає чотири моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг:

• індивідуальний договір квартири (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
• індивідуальний договір будинку (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
• колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
• колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

Можна буде відмовитися від послуг. Споживач може відключитися від системи централізованого опалення та постачання гарячої води. У багатоквартирному будинку таке можливе лише за згодою всіх мешканців (колективний споживач). Окрім того, про розірвання договору потрібно попередити виконавця послуг за два місяці.

Можна буде платити півціни за послугу. Закон передбачає, що за послугу можна платити півціни, якщо вона надана неякісно. Не отримав послуги - не плати взагалі. Але механізм доведення факту неналежного надання послуги поки не розроблений. Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко заявив, що в міністерстві планують створити Житлово-комунальну інспекцію, яка реагуватиме на звернення мешканців будинків, де послуга надається неякісно. Коли вона запрацює поки незрозуміло.

Виконавець матиме не більше доби, щоб відреагувати на виклик споживача. Якщо в мережі відбулася поломка, постачальник послуг повинен повідомити споживача про це протягом трьох годин та вказати причини аварії та термін ремонту. У разі прийняття рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги,  виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.

Пеня за борг. Закон передбачає стягнення пені, якщо споживач заборгував. Її розмір - 0,01% від суми боргу за кожен день затримки. Наприклад, ви протягом року заборгуєте 100 грн,  пеня буде лише 3 грн 65 коп. Нараховуватимуть її з 1 січня 2019 року. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.

Не живеш вдома – за комуналку не платиш. Закон дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів. Щоправда, відсутність треба буде довести.

Законом встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. Ціна на послугу з управління не буде регулюватися на державному рівні, її визначатимуть мешканці разом із управителем на етапі укладання договору. Вона залежатиме від витрат на утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, а також розміру винагороди управителя.

Договір про надання комунальних послуг та договір про надання послуг з управління будинком укладається на один  рік, але автоматично продовжуватиметься, якщо співвласників будинку все влаштовує.

Якщо управитель не справляється із покладеними на нього обов’язками, співвласники можуть ініціювати дострокове розірвання договору про надання послуг з управління.

Якщо ж управителя було обрано на конкурсі органом місцевого самоврядування, співвласники можуть відмовитись від його послуг та самостійно обрати собі іншого управителя, попередивши про це попереднього управителя за два місяці.

Наталка Прудка, «Главком»