Посол Японії Мацуда Кунінорі: Упевнений на 100%, що Україна виграє цю війну
«Через цю війну Японія відкрила Україну»
Україну та Японію розділяє багато кордонів та понад 8 тис. км. Однак Країна Вранішнього сонця стала єдиною країною в Азії, яка у знак засудження російської агресії проти України приєдналась до санкцій ЄС, США, Канади, Норвегії, Швейцарії, Австралії і Нової Зеландії проти РФ. Наступного року Японія головуватиме у G-7 (групі семи найрозвинутіших країн). В ексклюзивному інтерв’ю «Главкому» Посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі розповів, як його країна збирається скористатися цим, аби посилити тиск на РФ, реформувати Радбез ООН. Дипломат пояснив, як Японія допомагає Україні і як братиме участь у її відбудові.
Пане посол, як вам працюється в Україні, в умовах блекаутів, повітряних тривог?
Чесно кажучи, коли виникають такі проблеми (блекаути, повітряні тривоги, відсутність тепла і води) я завжди думаю про українців, які відважно воюють чи важко працюють у тилу. Тому, вважаю, що у порівнянні з ними мої складнощі – абсолютно ніщо.
Навпаки ми дуже пишаємось бути тут, у Києві, допомагати Україні, українським громадянам. І мої відчуття поділяє увесь персонал посольства. Між іншим, коли я був тимчасово відсутній в Україні, був дуже розчарованим, бо не міг бути разом з українським друзями.
І якщо ви мене питаєте, як я відчуваю себе тепер, я можу сказати: я дуже задоволений знову бути у Києві. Таке моє чесне відчуття.
«До війни не багато людей у Японії розуміли, що таке Україна і де вона»
Чи вплинуло таке скрутне становище на здатність виконувати обов’язки, місію зміцнення відносин між нашими країнами?
Чесно кажучи, до війни не багато людей у Японії розуміли, що таке Україна і де вона розташована. Але через війну, буквально за ніч ситуація повністю змінилась. Все більше людей у Японії, насамперед політичні лідери, провідні бізнесмени, науковці, журналісти і навіть пересічні громадяни, сприйняли цю агресію в Європі як наш спільний виклик.
Враховуючи таку драматичну зміну ставлення пересічних громадян до України, моя мета, по-перше, полягає у тому, щоб продовжувати надавати інформацію про те, що відбувається тут, щоб японці чітко і правильно розуміли, що це за агресія, як росіяни атакують і руйнують інфраструктуру, катують людей, скоюють воєнні злочини. По-друге, забезпечувати комунікації між японським та українськими урядами, аби Японія могла продовжувати надавати фінансову, гуманітарну та військову підтримку Україні. Ми навіть допомагаємо з переселенням деяких українців, які хочуть переїхати так далеко, аж до Японії.
Це дві мети, якими я займаюсь тут.
І мене підтримує багато моїх друзів, і серед японського та українського персоналу посольства, а також багато друзів в українському уряді і серед українських військових.
Наскільки довго Україна захищатиметься, настільки довго ми готові підтримувати її
Ваш колега посол України в Японії Сергій Корсунський в інтерв’ю українським ЗМІ зазначив, що вперше за історію відносин між нашими країнами президент Зеленський виступив з промовою в режимі онлайн перед японським парламентом, а також про те, що японці об’єднані в підтримці України.
Так. Цей виступ відбувся на ранньому етапі цієї війни – у березні. Президент України прямо звернувся до виборних посадовців Японії, що означало, що Зеленський звертався безпосередньо до японського народу. Це було дуже сильне послання до парламенту, завдяки йому ми повністю зрозуміли справжню суть цієї агресії.
Ваш президент дуже чітко ще тоді, у березні, став говорити про поствоєнну відбудову і відновлення, а також про внесок Японії у відбудову. Адже наша країна також має великий досвід відновлення і відбудови після воєн і природних катастроф. Послання Зеленського дійшло до сердець японців.
Пане Посол, ваша країна – єдина азійська держава, яка приєдналась до санкцій ЄС, США, Канади проти Росії. А як зараз допомагає Японія Україні і протистоянні агресії?
Наша політика щодо цієї війни була висловлена прем’єр-міністром Кішідою Фуміо. Перш за все, з початком російської агресії не існує бізнесу як зазвичай з Росією. Саме тому разом з друзями ми запровадили санкції проти Росії. Бо Росія має зупинити цю агресію і санкції мають чинити тиск на Росію. Ми надали і будемо продовжувати надавати фінансову, гуманітарну підтримку (включаючи генератори, трансформатори, ліхтарі) особливо в ці дні через холодну зиму і невпинні російські атаки на енергетичну інфраструктуру.
І вперше в історії нашої країни Сили самооборони Японії надають військове обладнання. Оскільки наше законодавство забороняє надання озброєння, тому йдеться про поставки нелетального оборонного обладнання чи матеріалів: наприклад, розвідувальні дрони, шоломи, бронежилети, зимовий одяг, уніформу, військові пайки, медичне обладнання і набори, палатки. Ми будемо продовжувати постачати такі речі.
Є ще одна опора, яка є не менш важливою. Йдеться про дипломатичні зусилля. Японія є єдиною країною (не член ЄС, НАТО), яка з початку цієї війни підтримує Україну. І ми намагаємось залучити інші азійські країни, країни Близького Сходу, Африки до цієї підтримки, аби вони змогли зрозуміти цю війну. І якщо можливо, змінили свою нейтральну позицію на користь України, аби якомога більше країн приєднались до санкцій проти Росії і допомоги Україні.
Такі дипломатичні зусилля є на чільному місці у порядку денному прем’єр-міністра Кішіди Фуміо, він взяв на себе ініціативу персонально заангажувати багато країн.
Наступного року Японія скористається своїм лідерством серед країн G7 для посилення тиску на Росію, аби вона припинила війну в Україні, як пише Reuters, про це заявив міністр закордонних справ Японії Йошімаса Хаяші. Можете розповісти, як ваша країна збирається це робити?
Так, у 2023 році Японія перебирає від Німеччини головування в G-7. І кожен погодиться зі мною, що 2023 рік буде вирішальним. Перш за все, йдеться про ситуацію на полі бою. Також це буде вирішальний час для об’єднання дипломатичних зусиль з метою посилити тиск на Росію. У цьому сенсі Японія, як країна, що головуватиме у G-7, може і повинна працювати наполегливіше, аби подвоїти наші санкційні зусилля, допомогу, дипломатичне залучення третіх країн, аби досягти максимального тиску на Росію.
2023 рік буде важливим не лише на платформі G-7, але і в ООН. Японія буде членом Радбезу як непостійний член. І мої колеги в Нью-Йорку також готові докладати більше зусиль на всій платформі ООН: Радбез, Генасамблея та в інших органах.
«Настав час реформувати ООН»
Пан Хаяші Йошімаса також заявив, що Японія спробує відновити нефункціональну Раду безпеки ООН, яка досі не змогла відреагувати на російську агресію. Хіба можливо досягти поступу тут, зважаючи на те, що Росія зловживає правом вето, блокуючи будь-які невигідні їй рішення?
Так, це дуже важливий момент. Після Другої світової війни батьки-засновники післявоєнного міжнародного права і світового порядку бачили ідею такою: ООН, зокрема Радбез ООН, гратиме роль у забезпеченні миру, стабільності, закону і порядку. І Японія довіряла і продовжує довіряти цій системі. Але через цю війну ООН і її Радбез перебувають у найскладнішій ситуації.
Але водночас ми не повинні відмовлятися від цієї інституції. Тому маємо запропонувати спосіб відновлення дієвості ООН. Разом нам треба переглянути роль Генасамблеї, генсека ООН, Міжнародного суду та інших інституцій ООН.
Вважаю, що зараз настав час для того, щоб Японія разом з дружніми країнами спробувала реформувати ООН.
Як це можливо втілити?
Якщо Радбез ООН не зможе функціонувати належним чином, тоді Генасамблея має взяти на себе більш активну роль, щоб знайти спосіб, як обмежити використання права вето п’ятьма постійними членами Радбезу. Або якщо хтось використовуватиме право вето, то ми зможемо вимагати від нього пояснити перед лицем міжнародної спільноти, чому він вдається до цього. Це маленькі кроки, але поступово ми зможемо мобілізувати великий тиск з боку міжнародної спільноти. Нас дуже підбадьорило ухвалення Генасамблеєю ООН після 24 лютого низки резолюцій, які засуджують військову агресію Росії. Це маленькі, але необхідні кроки у правильному напрямку.
Як змінити позицію Китаю та Індії щодо реформи ООН і Радбезу, адже вони не підтримали згадані вами резолюції?
Якщо говорити про Китай, то я особисто задоволений тим, що президент Сі Цзіньпін чітко заявив, що він проти ядерного шантажу чи використання ядерної зброї. Він не назвав країни (але всі знають, що йшлось про Росію). І це маленький знак чи ознака того, що Китай також намагається грати конструктивну роль. Це моє особисте бачення.
Можливо, я помиляюся і є надто оптимістичним, але ми не повинні здаватися, а навпаки переконувати інші країни, включаючи Китай та Індію.
«У Токіо – чіткі принципи щодо цієї війни…»
Ви вже висловлювали впевненість у перемозі України. Можете сказати, якою має бути ця перемога з точки зору Токіо?
У Токіо – чіткі принципи щодо цієї війни: лише сама Україна вирішуватиме, якою має бути її перемога. І наскільки довго Україна продовжуватиме захищатися проти Росії, настільки довго ми готові підтримувати Україну. Іншими словами, ніхто не повинен диктувати Україні, якою має бути її перемога.
Нещодавно міністр оборони України Олексій Резніков запросив главу оборонного відомства Японії Ясукадзу Хамаду відвідати Україну. Коли ми можемо очікувати на цей візит?
Як посол, я дуже задоволений тим, що міністр Резніков і його японський колега підтримують чудові відносини завдяки онлайн зустрічам чи телефонним розмовам. Це вже принесло відчутні результати, зокрема рішення Японії надати нелетальне обладнання і матеріали для України.
Щодо запрошення, звісно, міністерство оборони Японії вирішуватиме, коли цей візит може відбутися. Я впевнений, що обидва міністри продовжуватимуть розмовляти один з одним.
Японо-російські відносини переживають надзвичайно складні часи
Пане посол, ви згадали, що законодавство вашої країни забороняє експорт летального озброєння. Чи може ця позиція змінитися?
За останнє десятиліття ми переживаємо поступову зміну нашої оборонної політики, включаючи постачання обладнання чи матеріалів іншим країнам…
А також всі помітили значне збільшення оборонних видатків….
Так. Нещодавно, у світлі дуже хиткої безпекової ситуації в Східній Азії, що частково пов’язано із ситуацією в Європі, японський уряд вирішив значно збільшити військовий бюджет на наступні п’ять років. Вважаю, що залежно від ситуації і міжнародних відносин, якщо виникне необхідність, звісно, уряд піде на зміну нинішньої політики.
Досі такі ініціативи від законодавців чи самого оборонного відомства не надходили?
Наскільки я знаю, зараз немає дискусій з цього питання. Можу лише сказати, що мої колеги з міністерства оборони розглядають, що вони можуть зробити в плані розширення списку постачань Україні товарів чи матеріалів. Давайте почекаємо і подивимось, що відбудеться в результаті (посміхається).
Пане Посол, якою була реакція японських ЗМІ та політиків щодо резолюції Верховної Ради України та указ президента Зеленського про визнання Північних територій Японії її невід'ємною частиною, вони продовжують перебувати під окупацією РФ.
Дуже дякую за це питання. Будь-який міжнародний територіальний диспут чи суперечка, включаючи питання Північних територій вимагає визнання і розуміння, а також підтримки з боку ширшої міжнародної спільноти. І це дуже заохочує пошук вирішення проблеми.
Ми дуже цінуємо рішення Верховної Ради таку резолюцію, за якою пролунала заява президента про проблему Північних територій. Безсумнівно, це буде дуже важливо. Ми дуже цінуємо це.
Чи бачите ви паралелі між тим, як Радянський Союз, а фактично Росія, у 1945 році захопила японські території, і тим, як у 2014 році Росія незаконно анексувала Крим?
Звісно, якщо ми є істориками, то можемо побачити багато різних аспектів (політичних, історичних, стратегічних) у відносинах між Росією та Україною, Японією та Росією…
Наявність невирішених територіальних проблем у наших країн є однаковою і вони мають бути вирішеними. Ось що я думаю з цього приводу.
«Ми нація терплячих, яка завжди ставить на перше місце дипломатичне врегулювання»
Відомо, що прем’єр-міністр Сіндзо Абе 27 разів зустрічався з Путіним і різними способами намагався повернути принаймні два острови, які свого часу обіцяв повернути Микита Хрущов. Але нічого не сталося. Чи бачить перспективу повернення цих островів нинішній уряд на чолі з Кішідою Фуміо?
Ми чудово розуміємо, що в нинішніх умовах, зокрема, російської агресії проти України, японо-російські відносини переживають надзвичайно складні часи.
Що стосується Японії, ми дуже серйозно і щиро намагалися вирішити цю проблему з росіянами, а також підписати мирну угоду з ними.
(Пауза)
Ми нація терплячих, яка завжди ставить на перше місце дипломатичне врегулювання. Приклад цьому – зусилля колишнього прем’єр-міністра, який зустрічався багато разів з Путіним. Насправді, такі зусилля означають, наскільки серйозно колишній прем’єр Абе особисто і японський уряд під його керівництвом ставилися до вирішення цієї проблеми. І ми продовжуємо діяти в такому дусі. Але як я сказав, ініціатива Верховної Ради з визнання проблеми Північних територій, яка була підтримана вашим президентом, для нас є дуже значущою. Нам завжди потрібна така підтримка.
Ви обіймали дипломатичні посади в Москві. Чи могли ви тоді уявити, що Росія знову віроломно захоплюватиме територію інших країн, ігноруючи міжнародні норма і правила…
Справді, я двічі служив у Москві. Перший раз з 1985 по 1989-й, і другий раз я повернувся у Москву 1998-го і залишався там по 2001 рік. Я спостерігав за часами Горбачова, його зусиллями з реформування Радянського Союзу, перебудову і гласність. А другий раз, коли я повернувся, то президентом був Єльцин і за його керівництва російський уряд намагався створити життєздатну ринкову економіку і демократичне суспільство. І потім до влади прийшов Путін…
До війни і до пандемії Японія була залучена в Україні до багатьох проєктів. За японські кредити було побудовано аеропорт у Борисполі. Серед інших відомих великих проєктів – Бортницька станція аерації. Що зараз з ними відбувається?
Через війну, форс-мажорну ситуацію, ми були змушені тимчасово призупинити цей проєкт. Але як тільки ситуація стабілізується і дозволить, ми повернемось до цього проєкту.
Ми повністю розуміємо важливість і необхідність для Києва поліпшення системи аерації в Бортничах. Ми також пам’ятаємо про взяті на себе такі зобов’язання.
Ми також готові розпочати нові проєкти з Україною. І для цього Японське агентство міжнародного співробітництва (JIСA) працює над підготовкою планів співпраці з Україною під час війни і в поствоєнний період.
«Ми вже почали процес розмінування територій і розчищення руїн та брухту»
16 грудня посол Німеччини Анка Фельдгузен, країна якої головувала цього року в G-7, виставила твіт з фото про передачу вам булави керівника групи послів семи найбільш розвинутих країн. Що означає для вас передача цієї естафети і чи є у вас ідеї, як працювати на чолі цієї групи?
Я типовий японець. Тому коли Анка передала мені цю булаву як символ головування в групі послів країни G-7 у Києві, я був приголомшений великою відповідальністю. (сміється) І досі нервуюсь. Але водночас я на 100% впевнений, що мої колеги з країн G-7 готові і бажають допомогти мені пройти через цей виклик. Я можу запевнити вас, що як і під час головування Німеччини, а перед цим Великої Британії наступний рік посли групи G-7 будуть добре і узгоджено працювати з Україною.
Я готовий до виклику, який представляє собою головування в групі послів країни G-7 у Києві.
Попри складнощі мій уряд ухвалив правильне рішення прийняти біженців з України
Українські переселенці шукають порятунку від війни навіть у далекій Японії. Як їх приймають, скільки їх у вашій країні? Згаданий раніше посол Корсунський зауважував, що в Японії дуже жорстка система прийому біженців, але для українців, схоже, було зроблено виняток.
Перш за все, дуже дякую, що ви запитали про біженців. До війни кількість українців, які проживали в Японії, не перевищувала 2 тис. Після початку вторгнення ми прийняли понад 2 тис. біженців з
України. І це схоже на те, як ми вирішили вперше надати Україні нелетальне військове обладнання чи матеріали. Практично Японія вперше вирішила прийняти так багато біженців з будь-якої країни. Як посол, я дуже задоволений, що попри складнощі мій уряд, зокрема міністри юстиції та закордонних справ, ухвалили правильне рішення – прийняти біженців з України.
Японія дуже далеко від Європи, але ми повністю розуміємо, що деякі українці мають потребу переселитися зокрема в Японію через родинні зв’язки чи тому, що вони мають друзів у Японії.
Кількість біженців не є такою великою у порівнянні з європейськими країнами. Але і це становить виклик для японського суспільства.
Я дуже задоволений, що не лише центральний уряд у Токіо, але майже всі 47 префектур (місцевих органів влади), мери, органи місцевої влади, місцеві торговельні палати, всі працюють разом, приймаючи українців, створюють приємну атмосферу для біженців. Надають притулок, житло, навчання мови. Бо всі біженці потребують знання японської мови, ми надаємо їм також можливості з працевлаштування.
Нещодавно я розмовляв з другом у моєму рідному місті, що у префектурі Фукуі, що неподалік від Токіо. Це маленьке місто, але навіть воно прийняло майже десяток українських біженців.
Мене здивувало те, що одна жінка, яка прибула в Японію у моє рідне місто, через три-чотири місяці почала розмовляти базовою японською і отримала права водіння, а також роботу у місцевій компанії.
Звісно, аби забезпечити у нас собі пристойне життя, потрібні зусилля і самих українців. Але не менш важливою є підтримка, яка надходить від людей на місцях. Особисто я дуже пишаюся своїми земляками, які виявилися добрими і охочими прийняти українських біженців.
«Вважаю, що настав час переглянути ситуацію з візами»
На вашу думку, присутність українських біженців у Японії якось змінює імідж України?
Завдяки українцям, які тимчасово прибули до моєї країни через війну, багато людей отримали шанс уперше зустрітися і поговорити з українцями, дізнатися більше від них. Останнім часом з’явилось дуже багато книг про Україну, підручників з вивчення української мови в Японії. Це маленькі, але дуже конкретні зміни у японському суспільстві.
Деякі університети вирішили відкрити академічні курси з української мови, культури та історії. Тому ви праві, що одним позитивним аспектом цієї російської жахливої агресії стало те, що через цю війну Японія відкрила Україну, і я сподіваюсь, що Україна відкрила Японію як справжнього друга.
На завершення порушимо тему спрощення візового режиму між нашими країнами. Чи є перспектива для українців полегшення отримання віз чи скасування плати за них?
Ми повернемося до цього питання, не лише щодо віз, але й щодо розгляду можливості прямого сполучення нашими країнами після війни. Нам потрібно розвивати багато можливостей для обміну студентами і туризму.
Що заважає досягти цього чи яка головна перепона на шляху до безвізового режиму, який наша країна отримала від ЄС?
На мою думку, це спадщина минулого візового режиму, встановленого у часи Радянського Союзу. Пройшло понад 30 років і ми не змінили цю систему. Я вважаю, що настав час переглянути ситуацію. І в даному випадку відносини України з ЄС, кандидатство у члени, також грають позитивну роль. Думаю, це серйозно може допомогти не лише змінити візовий режим, але й допомогти збільшити потік людей, торгівлі та інвестицій.
Нам залишається сподіватися.
Так, справді, існує велика надія щодо цього.
Що ви хотіли б побажати українцям у ці нелегкі новорічні свята?
Я не можу передбачити, коли закінчиться ця війна. Але я можу з певністю сказати одне: я на 100% певний, що Україна виграє цю війну і відкриє нову сторінку в історії. Немає жодного сумніву. Українці продовжують об’єднуватися, допомагати один одному, допомагають їм і дружні країни. Все це робить вашу перемогу реальною. Я дуже позитивний щодо наступного року 2023, він принесе нову надію, нову сторінку для України.
Arigato, дуже дякуємо, пане Посол.
***
Після того, як матеріал вже був готовим до публікації, стало відомо, що під час масового ракетного удару 31 грудня російських військових по Києву було поранено японського журналіста Ватару Секіта. Він проживав на цей момент готелі «Алфавіто» у Києві біля Палацу «Україна» та офісу «Укрзалізниці». Цей готель частково зруйнувала крилата ракета.
Секіта – кореспондент видання The Asahi Shimbun. За кілька годин до свого поранення журналіст звернувся до своїх підписників у соціальній мережі і привітав їх з новорічними святами: «Спасибі за цей рік. Сонячне небо у новорічну ніч. Звичайно, ситуація, як і раніше, важка, але погода допомагає й Україні. Я сподіваюся, що 2023 рік буде добрим для всіх».
Посольство Японії 🇯🇵 глибоко обурене повторним масованим нападом на цивільне населення та цивільні об'єкти в Україні в переддень Нового року, що призвело до загибелі та поранення мирних людей, зокрема японського журналіста.
— Посольство Японії в Україні (@JPEmbUA) December 31, 2022
Посольство Японії в Україні оперативно відреагувало на ракетний передноворічний ракетний удар по Києву. «Посольство Японії глибоко обурене повторним масованим нападом на цивільне населення та цивільні об'єкти в Україні напередодні Нового року, що призвело до загибелі та поранення мирних людей, зокрема японського журналіста», – зазначили в амбасаді.
Микола Сірук, для «Главкома»
Коментарі — 0