Бізнес замовляє – держава готує. Як рятують систему ПТУ на Одещині

    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Бізнес замовляє – держава готує. Як рятують систему ПТУ на Одещині

    Місцева влада робить ставку на дуальну освіту: підготовкою фахівця займаються і навчальний заклад, і майбутній роботодавець

    Фінансування професійно-технічних навчальних закладів останні роки яблуком розбрату між центром на місцевою владою. Уряд у рамках розрекламованої реформи децентралізації переклав обов’язок утримання колишніх ПТУ на місцеві бюджети. Влада ж на місцях сприйняла таку ідею без ентузіазму. Окремі конфлікти навколо цього питання прогриміли на усю країну. Зокрема, на Закарпатті міська влада Мукачева, де головує Андрій Балога (син нардепа Віктора Балоги), пішла проти глави облдержадміністрації Геннадія Москаля. Мукачево категорично відмовилось утримувати кілька місцевих училища. Зі свого  боку Москаль наполягав, що міськрада виконала рішення центру.

    4 лютого 2016 року Верховна Рада таки скасувала рішення про передачу фінансування професійно-технічних навчальних закладів виключно місцевій владі. Такому рішенню передували мітинги представників професійно-технічних училищ з вимогою не допустити знищення системи ПТУ. Вони казали, що передбачена у держбюджеті на 2016 рік передача фінансування ПТУ в сферу місцевих бюджетів загрожує закриттям освітніх установ через брак коштів на місцях.

    У підсумку було прийняте компромісне рішення: фінансування училищ у 2017-му стало двоканальним - і з державного, і з місцевих бюджетів (місцевий, обласний).

    Прийнята Верховною Радою реформа освіти, втілення більшості положень якої намічено на 1 вересня 2018 року, знову покладає фінансування ПТУ виключно на плечі місцевої влади. Поступово ж замість ПТУ створять так звані центри професійної освіти.

    Враховуючи перспективу повного переходу на місцеве фінансування, працівники освіти та чиновники знову змушені шукати варіанти для вирішення проблеми збереження системи професійно-технічної освіти. Одеська обласна державна адміністрація вже отримала перші результати цієї реформи.

    Розпочалось все цьогоріч. Новий очільник обладміністрації Максим Степанов відразу післу перемоги на кадровому конкурсі запропонував свій підхід до розвитку профтехосвіти у регіоні. Стару зашкарублу систему ПТУ почали перебудувати. Училища об’єднують у кластери, які в свою чергу прив’язали до тісної співпраці з роботодавцями. А фінансування зробили спільним. Головна ідея проста: «бізнес замовляє – держава готує».

    Піонерами реформи став Північний центр професійно-технічної освіти. Його створюють на базі Савранського, Кодимського та Балтського училищ. «Главком» зв’язався із навчальними закладами, громадами та підприємцями, щоб з’ясувати, як втілюється ця реформа і чи дійсно вона може щось змінити.

    «У нас відбулося профорієнтування. Кожен заклад готує своїх спеціалістів,розповідає директорка Північного центру професійно-технічної освіти Ярослава Жирун. – Ми не прибрали професії, а просто спрямували їх за замовленням. Балта готує швачок, Кодима – плодоовочівників і трактористів. Саврань узяла на себе будівельників, малярів, штукатурів, столярів і кухарів. Ми відчули себе впевненіше. Бізнес допомагає з фінансуванням та модернізацією застарілих освітніх програм». За словами Жирун, об’єднавшись у кластер, заклади профтехосвіти стають сильнішими та дійсно багатопрофільними. «Зараз у нашому центрі професійно-технічної освіти загалом навчається 700 учнів. З такою динамікою ми зможемо забезпечити північ Одеської області кваліфікованими кадрами», - переконана вона.


    Директор Савранського ПТАУ Ярослава Жирун
    Директор Савранського ПТАУ Ярослава Жирун

    Керівники на місцях говорять, що їм ініціатива керівника області щодо співфінансування закладів профтехосвіти видалась цікавою. Загалом до кінця 2017 року районні державні адміністрації та міста області виділили зі своїх бюджетів 8 мільйонів гривень. Наприклад, Савранська райдержадміністрація повністю взяла на себе витрати на енергоносії для навчальних закладів. А інфраструктуру профтехосвіти вирішили розвивати спільно з бізнесом та центральною владою.

    «Наразі ми робимо потужний для Саврані проект спортивного майданчика на базі профтехучилища. Районна державна адміністрації дала близько 200 тисяч гривень, місцевий бізнес – близько 140, ще 100 виділив обласний бюджет. Таким чином, ми назбирали майже півмільйона гривень на інфраструктурні проекти для профтехосвітніх закладів. Це перші приклади співфінансування на півночі Одеської області»,розповідає голова Савранської районної державної адміністрації Віталій Свічинський. За його словами, тепер завдання - поглибити співпрацю Північного центру професійно-технічної освіти з бізнесом. «10 жовтня ми відвідали конференцію в Одесі. І тепер розглядаємо можливість створення навчально-практичних центрів у партнерстві з будівельною компанією Knauf. Наші студенти повинні навчатись на практиці. Якісна освіта за новими стандартами та гарантоване робоче місце – це головні мотиватори отримання професійно-технічної освіти», - впевнений керівник району.

    Виробник будівельних систем Knauf – одна з компаній, що долучилися до реформи, яку ініціював Максим Степанов. У списку також виробник фарб Triora, регіональний представник виробника Eskaro Group AB, будівельна компанія «Мікромегас».



    «Ми займаємося розвитком професійно-технічної освіти не тому, що просто хочемо, а тому, що це необхідно. Держава втратила роль єдиного та ключового роботодавця та замовника. Сьогодні замовлення кадрів диктує бізнес. І дуже добре, коли керівництво області розуміє це. Ми розробили цілу професію з монтажу гіпсокартонних систем. Підготували викладачів та методичну літературу. Зараз зайнялися енергоефективністю, і нам дуже потрібні спеціалісти з цієї справи. Чому б не готувати їх у навчальних закладах нашої області, тим паче, що ми можемо з цим допомогти», – говорить генеральний директор ДП «Knauf маркетинг» Олександр Старченко.

    Проте палітру професій, яких навчають у професійно-технічних закладах, хочуть не тільки модернізувати, а й осучаснити. Голова облдержадміністрації робить бачить перспективу у ІТ-секторі. Генеральний директор продуктової компанії Keep Solid Василь Іванов додає: кадрів не вистачає в обох секторах: і в технічному, і в гуманітарному. Підприємствам бракує якісних розробників і тестувальників програмного забезпечення для Windows та MacOS. Знайти не можуть і продавців та маркетологів для ІТ-продуктів.

    «Я вбачаю єдиний вихід у дуальній освіті,говорить Василь Іванов, – ми можемо і хочемо брати учнів на практику. Так краще для нас самих. Навіщо нам людина, яку, після трьох років у навчальному закладі, потрібно навчати ще три. Нам потрібні розробники, нам потрібні тестувальники. Я не знаю жодного закладу в Одесі, який готує гарного ІТ-маркетолога, а вони нам конче потрібні».

    Дуальна освіта –  система, за якої підготовкою фахівця займаються одразу навчальний заклад і роботодавець. В ідеалі впродовж двох днів із п’яти студент вивчає теорію в училищі, а решту часу проходить практику на підприємстві. Впровадити такий підхід – один із пунктів програми реформування профтехосвіти Одещини, яку запроваджує Степанов. За словами директора Одеського вищого професійного училища морського туристичного сервісу Сергія Белоконенка, такий підхід врятує Україну. Відплив кадрів не буде проблемою, якщо студенти отримуватимуть гарну освіту й  матимуть у майбутньому місце на підприємстві.


    Директор Одеського вищого професійного училища морського туристичного сервісу Сергій Белоконенко
    Директор Одеського вищого професійного училища морського туристичного сервісу Сергій Белоконенко

    «Цьогоріч ми вирішили, що 30 студентів нашого училища навчатимуться за такою системою з 1 вересня по 1 червня. Навчальні програми довелось змінити. Проте на практику ми змогли виділити лише два дні на тиждень. Звісно, було б краще, коли діти лише один день вивчали б теорію, а чотири – практикувались. Але щоб прийти до такої моделі нам потрібен час». – говорить Белоконенко. Він відзначає, що роботодавець оплачує практику та навіть зробив для студентів форму. «Але головне  – він навчає людей, яким обіцяє місця. Роботу вони отримають раніше, ніж закінчать навчання», - говорить директор училища.

    Наступного року Одеська обласна адміністрація планує створити ще два об’єднаних центри. Чорноморський морський коледж поєднають з Іллічівським професійним судноремонтним ліцеєм. Ізмаїльське вище професійне училище з Ізмаїльським центром професійно-технічної освіти. ПТУ очікують від цього отримати нове устаткування та приплив абітурієнтів, випускники – роботу, а підприємства – фахівців.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ