60 тисяч євро за гектар. Чи можливе в Україні голландське аграрне диво?

В Європі гектар сільськогосподарської землі може коштувати понад 100 000 євро. Наприклад, за даними Євростату - офіційної статистичної організації Європейської Комісії – на іспанських Канарах за гектар орної землі в окремих випадках доведеться віддати навіть 130 тисяч євро. Але треба пам’ятати, що мова йде про курортний острів, де вільні площі, а тим паче родючі, критично обмежені.

Звичайно, це «вища планка». Але й середня ціна по країнах в Європі може бути дуже високою.

Сьогодні задоволення стати фермером найдорожче обходиться в Нідерландах, де гектар у середньому коштує 68,2 тисячі євро (орні землі).

Для українських власників паїв така статистика виглядає дуже привабливо. Проте, чи варто розраховувати на те, що ціна землі в Україні наблизиться до цих показників? Щоб відповісти на це питання, доведеться «вийти» за межі голландського аграрного дива.

Чому в Нідерландах земля коштує дорого

Нідерланди – це не тільки країна з найвищою середньою ціною орної землі в Європі. Ця держава є одним з світових лідерів за багатьма сільськогосподарськими показниками. Наприклад, це найбільший експортер аграрної продукції в Європейському Союзі. Ба більше: в світі за цим показником Нідерланди займають друге місце, поступаючись лише США.

Ще один цікавий факт: кращим в світі аграрним університетом неодноразово визнався саме нідерландський навчальний заклад. За версією QS World University Rankings, у 2019 році кращою сільськогосподарською вищою школою у світі визнано Вагенінгенський університет та дослідницький центр, якому вже понад 100 років.

До того ж аграрна галузь у Нідерландах є високотехнологічною. Наприклад, фермери використовують безпілотні трактори та авіацію.

Що стосується регулювання самого ринку землі – тут майже не діють ніякі обмеження. Землю можуть купувати, як нідерландці, так і іноземці. Ціну встановлює виключно ринок. А покупця навіть можуть звільнити від податку на купівлю, якщо він гарантує цільове використання маєтку впродовж 10 років.

Отже, абсолютно вільний ринок землі, кращі в світі кадри та високі технології – саме ці фактори роблять фермерський бізнес в Нідерландах дуже привабливим. І саме вони штовхають ціни на землю вгору.

І для цього нідерландцям знадобився не один десяток років.

Історія «успіху» сусідів

Але така ситуація далеко не у всій Європі. Варто поглянути в сусідню Румунію – одну з найбідніших країн Євросоюзу. Держава вступила в ЄС у 2007 році. Саме тоді вона взяла на себе зобов’язання, дозволити купувати румунську сільськогосподарську землю всім резидентам Європейського Союзу.

Проте, деякі румунські політики та діячі – противники зближення з ЄС – почали залякувати населення історіями проте, що іноземці скуплять всю «богом дану» землю за безцінь та лишать селян ні з чим. Через це протистояння реальну можливість стати власником землі в Румунії європейські фермери отримали лише у 2014-му.

Також для іноземців досі діють певні обмеження, хоча їх можна назвати формальними. Наприклад, покупець повинен мати профільну освіту та відповідний досвід. Також забороняється змінювати цільове призначення землі. А фізичним особам купувати більше 100 гектарів в одні руки.

Та гасла обмежити доступ іноземців до румунського ринку землі не згасають досі. До цього постійно закликає впливовий політик – голова місцевої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня.

Додайте до цього не найкращу кваліфікацію аграріїв та застарілу технічну базу і отримаєте середню вартість гектара землі в Румунії в 33 рази нижчу, ніж у Нідерландах – 2 085 євро за (за даними Євростату).

Та навіть за таких обставин іноземні інвестори не поспішають купувати румунську землю «за безцінь». За даними Міністерства сільського господарства країни, які наводить румунське видання Lantul alimentar, в Румунії іноземцям належить лише 5% землі сільськогосподарського призначення.

Саме румунський ринок землі дуже нагадує той шлях, котрим пропонують пройти Україні. Наприклад, позбавити права на купівлю землі іноземців. Тобто штучно обмежити попит на українську землю. А це означає, що після скасування «земельного» мораторію охочі продати свої паї задорого будуть розчаровані.

Звичайно, навіть декілька тисяч євро за гектар – непогані гроші для багатьох українців. Проте це копійки порівняно з «топовими» країнами Європи.

Чи виграє економіка

А чи виграє від вільного ринку землі в Україні держава? Адже варто пам’ятати, що сільське господарство вже давно є локомотивом нашої економіки.

Відповідь на це питання можуть дати ті самі Нідерланди.

Як думаєте, скільки ж приносить в «казну» країни один з найбільших експортерів аграрної продукції в світі? Частка сільського господарства в структурі внутрішнього валового продукту Нідерландів не дотягує й до 2%. Для порівняння, частка сфери послуг у ВВП країни – близько 70%. Для порівняння, частка агросектора у ВВП України в останні роки понад 10%, а у 2018-му українські аграрії у 2018 році встановили абсолютний рекорд за обсягами експорту сільськогосподарської продукції, забезпечивши 39,8% загальноукраїнського експорту.

То чи варто чекати якогось ще більшого «дива»?

Можемо розглянути й досвід світового лідера за обсягами експорту «аграрки» - США. За даними департаменту сільського господарства країни, у 2017 році американські фермери виробили продукції на $132,8 млрд. Це лише один відсоток в економіці країни.

Те, що вільний ринок землі не стане порятунком для України, свідчить і дослідження Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Так, у липні 2019 року головний економіст банку Сергій Гурієв стверджував, що відсутність вільного рикну землі в країні знижує її ВВП лише на відсоток.

Чи потрібен Україні ринок землі

Україна – єдина країна в Європі, яка забороняє своїм громадянам розпоряджатися таким майном, як земля. І це є порушенням прав. Саме до такого висновку прийшов Європейський суд з прав людини, який розглядав це питання за позовом двох українців.

Якщо Україна йде до ЄС, то вона немає іншого вибору, окрім як створити відкритий ринок землі. А ось від того, як вона буде це робити, залежатиме, скільки селяни зможуть заробити, продавши свої паї.

Якщо ринок буде максимально ліберальним, то вартість землі після відміни мораторію може зростати швидко. Наприклад, у Чехії, де були зняті будь які обмеження на купівлю землі іноземцями та запроваджена державна підтримка фермерів, середня ціна «орного» гектара зросла більш ніж у тричі: у 2011 році гектар коштував 1 836 євро, а у 2017-му – вже 6 462 євро (за даними Євростату).

Віталій Єрмаков, для «Главкома»