Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Рішення ЄСПЛ щодо продажу сільськогосподарських земель. Кінець мораторію?

    • Розсилка
    Рішення ЄСПЛ щодо продажу сільськогосподарських земель. Кінець мораторію?
    Світлина з відкритих джерел

    Створення ринку землю вже стало притчею. Питання продажу земель сільськогосподарського призначення затягнулося майже на 18 років. Політики один перед одним жонглюють цим питанням в залежності від ситуації та інтересів партії. Однак, інтереси власників земельних паїв ніяким чином не враховуються. Мораторій триває. 22 травня 2018 року Європейський суд з прав людини вважає, що «заборона на купівлю та продаж сільськогосподарської землі призводить до порушення прав громадян, тому влада України має відмінити мораторій на продаж землі» Згідно з повідомленням, рішення прийняте за позовом, який подало двоє громадян України — Софією Зеленчук з Івано-Франківська та Віктором Цицурою з Тернопільщини. Відповідно до позову, мораторій на продаж та купівлю сільськогосподарської землі порушує права та свободи позивачів. Ці дві справи в ЄСПЛ вела Українська Гельсінська спілка з прав людини.

    Проблема мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення є достатньо довгою. На сьогоднішній день вона спонукала багатьох людей влитися в дискусію, наскільки мораторій  є законним чи незаконним. Мораторій триває майже 18 років. На думку Максима Щербатюка, програмний директор УГСПЛ, має бути баланс між суспільним інтересом і правами людини, тобто конкретних людей, які постраждали від цього. «Довгий час в Україні панувала думка, що суспільний інтерес  вищий, відповідно давайте не дозволимо проблемі стати такою великою, щоб не розпродали всю землю. Але завжди ігнорувалися люди, які постраждали від дії мораторію», - розповідає Щербатюк.

    Українська Гельсінська спілка з прав людини активно моніторила цю проблему. Неодноразово правозахисниками зауважувалося, що існуючий мораторій в тому вигляді, який він є до цього часу, порушує права власників. «Питання не стоїть, що не потрібні жодні обмеження. Ні. Ці обмеження повинні бути розумними та мати чітку мету. Сьогоднішнє рішення ЄСПЛ Зеленчук, Цицюра проти України тільки підтверджує всі наші попередні висновки та рекомендації Уряду щодо дії мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення.  Це рішення дає аргументи правового характеру, адже може змінити ситуацію в застосуванні цього мораторію», - продовжує Щербатюк. Він додає, що рішення дає чіткий напрямок руху, щоб не залишати існуючий стан речей – не можна порушувати прав власників цих земель. Адже, коли людина як власник перестає користуватися правом розпоряджатися своєю власністю, то це все одно що людина і не мала б цієї ділянки. Звичайно, держава може встановлювати тимчасові обмеження, але якщо вона декларує перехід до ринкових відносин, то це не може тягнутися роками. А у нас вводиться тимчасова заборона, мовляв, держава розробляє законодавство та хоче створити умови: пишеться сила силенна законопроектів, вносяться правки, але нічого не приймається. Тому Суд і побачив дану проблему більш ширшою, аніж просто проблему двох заявників, і застосував статтю 46 Конвенції. Її не часто ЄСПЛ використовує.

    Михайло Тарахкало, директор Центру стратегічних справ УГСПЛ, представник заявників у суді, аже, що заявники звернулися до громадської приймальні. УГСПЛ має мережу таких приймалень по всій Україні. Там можна отримати безоплатну правову допомогу. І якщо ці звернення носять серйозний ґрунтовний правових характер, то вони розглядаються Центром стратегічних справ. «На комунікацію Суду було подано п’ять справ. Двоє із заявників були клієнтами УГСПЛ. Рішення по тим трьом ми не знаємо. А щодо наших клієнтів, то ЄСПЛ прийняв рішення на їхню користь. Це рішення є серйозним і фактично ставить питання регулювання ринку землю так воно існувало до сьогодні, має бути змінено. Мораторій повинен бути скасований або змінений. Повинно бути прийняте належне регулювання, прийняте законодавство, яке дало б можливість громадянам розпоряджатися своєю власністю – землями сільськогосподарського призначення», - зауважує Тарахкало.

    Правозахисник стверджує, що оскільки в Україні давно дане питання не вирішується, тому це і стало причиною того, що ЄСПЛ застосував заходи загального характеру.  «Я поясню. ЄСПЛ приймає рішення лише щодо окремої ситуації і конкретних заявників, тобто присуджує їм компенсацію або поновлює їх у правах. У цій справі ЄСПЛ пішов набагато далі. Він сказав, що та ситуація, яка існує в державі є неналежною, і порушує Європейську Конвенцію за статтею 46, що передбачає заходи загального характеру і зобов’язує державу змінити правову систему регулювання цього питання», - говорить Тарахкало.

    Через три місяці це рішення вступить в силу і передається на виконання до комітету міністрів Ради Європи, який буде слідкувати за тим, як Україна буде виконувати рішення. Протягом цих трьох місяців держава може оскаржити рішення до Великої палати. Але, на думку правозахисників, шансів небагато на таке оскарження. Оскарження може зробити Уповноважений у правах Європейського суду, заступник міністра юстиції Іван Ліщина. Він є ключовим захисником держави у ЄСПЛ.

    «У них була доволі сильна позиція в цьому спорі. І ЄСПЛ дуже детально її розглянув, прокоментував. Це рішення є одноголосним, тобто жодної окремої думки немає. Тому, на мою думку, правових перспектив (у держави – Главком) уже немає», - каже Тарахкало.

    Уряд повинен буде звітувати як саме він виконує це рішення. Формальне звітування у даній ситуації буде недостатнім, мовляв, ми приймаємо законопроекти. Адже ЄСПЛ окремим пунктом вказав, що в цій справі компенсації заявникам не буде присуджено, то в подальших справах буде присуджуватися компенсація заявникам. «У моїй практиці це вперше ЄСПЛ таке сказав. Це було зроблено з тієї причини, що зараз неймовірна кількість осіб , які є в аналогічній ситуації як наші клієнти. Якщо зараз почати призначати компенсацію по 500-300 євро  кожній особі, яка знаходиться в подібній ситуації, це будуть сотні мільйонів євро виплат з державного бюджету України. Якщо ситуацію наш парламент та уряд не виправлять, то ці виплати почнуться, і це буде надзвичайне навантаження на бюджет. Адже це є важіль тиску на державу з метою змінити цю ситуацію», - розповідає Михайло Тарахкало.

    Практика ЄСПЛ є джерелом права згідно українського законодавства. Тому на підставі цього рішення люди можуть спробувати продати землю сільськогосподарського призначення. «Наприклад, людина може прийти до нотаріуса, виявити бажання здійснити акт купівлі-продажу. Швидше за все нотаріус відмовить. Тоді треба позиватися до національного суду,  і вимагати, щоб ця продаж була узаконена», - Тарахкало.

    Існує багато шляхів, щоб реалізувати це рішення ЄСПЛ. «Можна йти шляхом, про який сказав Михайло. Але це рішення ЄСПЛ зобов’язує державу змінити правове регулювання мораторію. Бо Суд теж зацікавлений у тому, щоб все вирішувалося тут на місці, а не потрапляли до нього величезна кількість однотипних справ з України», - Щербатюк.

    Правозахисники УГСПЛ закликали уряд та парламент вирішити це питання якомога швидше. Тим більше, що за виконанням рішення ЄСПЛ буде наглядати комітет міністрів Ради Європи.

    Після того, як рішення ЄСПЛ вступить в силу, можна припустити, що зросте кількість аналогічних нових позовів до Суду.

    Запис прес-конференції

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ