Яким буде Бюджет-2011?

    В Україні ще не було жодного бюджету, який би нещадно не критикували.
    В Україні ще не було жодного бюджету, який би нещадно не критикували. От і цього разу уряду Азарова закидають надмірне збільшення фінансування Генпрокуратури, СБУ та МВС, концентрацію коштів в руках Мінфіну та вилучення грошей із столиці. Представники влади переконують, що це хороший фінансовий документ, хоча б тому, що на 23% знижуються
    • Галина Каплюк, Альона Блохтур, фото Станіслава Груздєва, «Главком»
    • 16 Грудня, 2010, 16:28
    • Розсилка

    В Україні ще не було жодного бюджету, який би нещадно не критикували.

    В Україні ще не було жодного бюджету, який би нещадно не критикували. От і цього разу уряду Азарова закидають надмірне збільшення фінансування Генпрокуратури, СБУ та МВС, концентрацію коштів в руках Мінфіну та вилучення грошей із столиці. Представники влади переконують, що це хороший фінансовий документ, хоча б тому, що на 23% знижуються загальнодержавні витрати, на 30% скорочується обсяг запозичень, на 20% збільшується ресурс для надання різного роду пільг.

    Про це в прес-центрі «Главкому» дискутували народні депутати Верховної Ради, член Бюджетного комітету Павло Жебрівський та член Комітету з питань економічної політики Олексій Плотніков.

    Павло Жебрівський: «Бюджет-2011 – це бюджет «терпіл»

    Кожен бюджет підпадає під певне визначення. У нас уже був «бюджет дерибану», «бюджет проїдання», цьогорічний бюджет я називав «яловим». Цього ж разу назву підказав посил міністра фінансів про те, що у нас економіка терпіння, отже бюджет-2011 – це бюджет «терпіл». Терпіти, на жаль, мають всі, крім певної категорії.

    Якщо подивитися на макропоказники, то сьогодні суттєвих зауважень особисто в мене немає. Зважаючи на те, що ключовий внесок у визначення макропоказників українського бюджету був зроблений Міжнародним валютним фондом, вони особливих заперечень не викликають. Якщо подивитися серйозно, то в кожному бюджеті уже десятиліттями так передбачено, що у рівень ВВП вкладається 20% тіньової економіки. Тобто, якщо уряд говорить про те, що 1 трильйон 253 мільярда буде бюджет, то відніміть 20% і реальний сектор має дати товарів та послуг на 1 трильйон 50 мільярдів гривень. Якщо подивитися на рівень експорту України, то фактично половину бюджету мають забезпечити експортно-орієнтовані галузі. Це було б добре, якби ми в основному експортували машини, устаткування, тобто кінцевий продукт, але, на жаль, ми лише сировинний придаток до розвинених країн світової спільноти.

    Тепер про дохідну частину. Досить сумно з цього приводу. Партія регіонів переконувала, що буде боротися за реальне місцеве самоврядування та за самодостатність регіонів. Візьмемо декілька цифр: зведений бюджет – це 360 млрд.грн., видатки Мінфіну - 143 млрд. (загальнодержавні) і трохи більше 47 млрд. власне внутрішні видатки відомства. Тобто, із зведеного бюджету 360 млрд.грн. розпорядником більшої половини (фактично 190 млрд. грн.) буде Мінфін. Говорили, що ми маємо забезпечити самодостатність місцевих органів самоврядування. 81 млрд. грн. - загальний спеціальний фонд місцевих бюджетів, по відношенню до 360 млрд. грн. – це всього на всього трохи більше 22% від загального бюджету, що отримають місцеві бюджети. Отже, трохи більше 6% від рівня ВВП збереться в місцеві бюджети. Тобто, насправді на сьогоднішній день, концентруючи фінансовий ресурс, в першу чергу у Міністерстві фінансів, ми знищуємо місцеве самоврядування. Досить цікава новела із вилученням коштів із Києва. Зрозуміло, що Леонід Михайлович Черновецький не достатньо ефективно управляв господарством Києва, і в 2009 році було запропоновано вилучення у бюджет 7 млрд.грн., потім цю суму зменшили до 6 млрд. В цьому році внесли зміни до Бюджетного кодексу, який передбачає, що 50% прибуткового податку з громадян, який формує 75% бюджету Києва, передається фактично до загальнодержавної скарбниці, а не до місцевого бюджету. Додатково вилучається ще 1 млрд. 400 млн. Якщо подивитися, що бюджет Києва в цьому році складає десь приблизно 13 млрд. грн., 6,9 млрд. за рахунок п’ятдесяти відсоткового прибуткового податку з громадян піде в загальнодержавний бюджет та 1,4 млрд. складає бюджет вилучення, таким чином ми отримаємо за цей рік приблизно 7-7,5 млрд.грн. Отже, бюджет Києва буде всього на всього 1 млрд. доларів – це дуже й дуже мало для столиці України.

    Досить дивним виглядає те, що цей бюджет не має жодної філософії. Я запитував міністра фінансів та його заступника: шановні друзі, за рахунок чого економіка буде розвиватися? Вони почали розказувати, що за рахунок зменшення оподаткування. Я запитую: 85% відсотків бюджету – це споживання, 15% - ресурс, яким держава може управляти для того, щоб визначити точки росту, спрямувати на дві-три програми, які б дали синергетичний ефект розвитку економіки, дали можливість її розігріти. Які передбачені цільові програми? «Євро-2012», який передбачає 6,5 млрд.гривень через агенцію «Євро-2012». Більше 6 млрд. – це будівництво аеропортів (Донецьк, Харків, Львів, Київ), стадіонів (Київ, Львів) і ще приблизно 6 млрд., які «Укравтодор» витратить якраз на Євро-2012. Плюс ця Агенція має право робити запозичення. Тобто, священною коровою «Євро-2012» витратиться більше 20 млрд.гривень. Але це локальний проект і жодного впливу на розігрів економіки здійснено не буде. Тобто, цей бюджет фактично без філософії.

    Доходи бюджету мають збільшитися десь на 15%. Якщо подивитися по розподілу видатків, то у нас найулюбленіша структура в Україні – це Генпрокуратура. Якщо у минулому році було суттєве підвищення на Генпрокуратуру, то сьогодні воно зашкалило все і вся. В минулому році було 200 мільйонів, в цьому році виділяють 2 мільярди, тобто фінансування Генпрокуратури фактично збільшилося на 80%. На запитання «Куди ці гроші?», сором’язливо опускають очі.

    Друга структура, яка отримує достатньо багато фінансування, - це СБУ. В цьому році видатки збільшуються більше, ніж на 20%. Третя структура по значущості в державі – це Міністерство внутрішніх справ, де передбачається збільшення фінансування на 14,7-15%. Здавалося б, силовий блок - це ще і Міністерство оборони. Нічого подібного, на Міноборони збільшується фінансування трохи більше, ніж на 4%. Фактично, це якийсь ізгой серед силових структур. Таким чином, в Україні формується поліційна держава, коли фінансуються ті, хто має захищати владу, зрозуміло, що від іншої частини суспільства. Всі інші міністерства 1,5-3% збільшення фінансування при збільшенні бюджету на 15%.

    Таким чином, ключові питання: макропоказники більш-менш системні; відсутність філософії бюджету; зарплати бюджетників виростуть фактично тільки на 8-9%, що корелюється з рівнем інфляції, тобто відбудеться індексація заробітної плати, а не збільшення; Україна перетворюється в поліційну державу, а не таку, де буде розвинуто громадянське суспільство, де люди будуть заможними, самодостатніми і сформується середній клас, який і буде впливати на політику.

    Олексій Плотніков: «Ніхто не став би виставляти показники, які є відверто недосяжними»

    Бюджетний процес, який розпочався, - це абсолютно нормальний стан для того, щоб пройшла презентація документу у Верховній Раді, його перше читання. За часів Радянського Союзу у нас було «пятилетке качества — рабочую гарантию». Тобто, називати черговий бюджет бюджетом зростання чи якось ще... Такі жахливі радянські штампи може пропонувати тільки людина, яка виросла в Радянському Союзі, і нічого іншого не може робити далі. Я абсолютного проти, щоб навішувати бюджету якісь штампи. Це Бюджет нового 2011 року і жодними чином не треба пробувати знайти в ньому якісь гасла чи ще щось.

    В принципі досить позитивно, що уряд пішов саме на такі макроекономічні показники. Жодна міжнародна інституція не пропонувала для України такого зростання. Журнал «The Economist» дає зростання 3,6%, інфляцію - 11,6%, дефіцит бюджету також дещо перевищує висновок Кабінету Міністрів. Те, що уряд пішов на показник зростання 4,5%, інфляцію 8,9 (яка менше, ніж інфляція в будь-який рік за останнє десятиріччя), дефіцит 3,1%, та на те, що курс долара буде стабільним протягом всього року, – це дуже позитивно, враховуючи те, що це самозавдання уряд буде виконувати. Це свідчить про певне бачення того, що країна буде розвиватися, зростати, і що є реальні причини для того, щоб звітувати про це зростання. Ніхто не став би виставляти показники, які є відверто недосяжними.

    Також хочу привернути увагу до показника перерозподілу валового внутрішнього продукту через держбюджет, який знижується в порівнянні з минулим роком. Зараз він близько 28%, в цьому році він майже 30%. Свого часу в Україні було 33-35%, тобто одержавлення знижується. Ніхто не може казати, що у нас є якийсь надмірний державний тиск, чи через бюджет все більше і більше проходить грошей, навпаки – йдуть зворотні процеси, одержавлення валового внутрішнього продукту через бюджет знижується. Це відбиває аргументи про те, що Податковий кодекс, начебто, збільшує тиск держави.

    Крім цього, 23% - це зниження загальнодержавних витрат, що стає можливим і завдяки Адміністративній реформі, і тому, що знижуються на 1 мільярд гривень витрати на апарат управління та загальнодержавні цілі. На 30% скорочується обсяг державних запозичень, якщо порівнювати з 2008 та 2007 роками. На 1 мільярд гривень збільшуються витрати на охорону здоров’я, 600 мільйонів гривень – це навколишнє середовище, 500 мільйонів – це так званий фізичний і духовний розвиток громадян. На 20% збільшується ресурс для надання різного роду пільг, субсидій, тобто малозахищені верстви населення будуть підтримані. Збільшуються виплати по народженню дитини, третя дитина – 77 з копійками тисяч гривень.

    Тобто, в цілому для першого читання, для презентації цього Бюджету відбувається стандартний, нормальний процес. Сподіваюсь, що для другого читання, яке відбудеться наступного тижня, будуть надходити пропозиції та зауваження депутатів. Є речі, які вже зараз треба коригувати. Сподіваюсь, що все це буде враховано і на друге читання бюджет буде у вигляді, якого чекають не лише представники урядових чи депутатських кіл, але і громадяни.

    Чи є гарантія того, що цілий рік курс долара протримається стабільним, як прописано в Бюджеті?

    Олексій Плотніков: Курс закладається 7,95. Є можливості для того, щоб курс утримувався на рівні 8, як і зараз. Є відповідні золотовалютні резерви Національного банку, є з його боку монетарні та немонетарні заходи регулювання. В принципі немає підстав вважати, що з курсом гривні до долара США щось відбудеться.

    Павло Жебрівський: Насправді запозичення не зменшуються. В 2009 році вони були на рівні 90 мільярдів гривень, в цьому році передбачено 120 мільярдів гривень (якщо не отримаємо черговий транш, то може бути трохи менше), а на наступний рік запозичення складають 91 мільярд гривень, з них 29 – на обслуговування боргових зобов’язань, 62 – на погашення. Фактично на обслуговування і погашення боргів ми не беремо з власного бюджету, ми додатково ці кошти запозичуємо. Фактично йде перекредитування із збільшенням якраз на частину обслуговування боргу.

    Уряд достатньо багато говорив, що зменшується рівень боргів по відношенню до ВВП. Насправді по наступному року боргові зобов’язання уряду залишаються 375 мільярдів гривень, «плюс» 202 мільярди гарантований борг. Борг «плюс» гарантований борг – 46% від рівня ВВП, що є достатньо суттєвим. В цьому році ми виходимо на 42%, в минулому було 38%.

    Олексій Плотніков: Якщо ми вже зачепили цей показник, то за міжнародною класифікацією, країна стає банкрутом, коли зовнішній борг, який гарантований державою, перевищує 60% від ВВП. Це не є нормальним, але резерв 20%. В 1999 році у нас зовнішній відповідний показник був 58%, в 2000 - 59%, а зараз є резерв для того, щоб Україна знаходилася ще далеко від цієї небезпечної межі.

    Павло Жебрівський: Ми ще не врахували 135 мільярдів гривень – це борги держави по внескам до «Ощадбанку».

    Олексій Плотніков: Давайте все-таки виходити з міжнародної класифікації, що є небезпечним, а що безпечним.

    Існує така думка, що сума, яка закладена на соціальні виплати, є занадто малою, що цих грошей не вистачатиме. Також відомо, що фактично щороку переглядають показники бюджету. Виходячи з цього, який сенс закладати показники з такою мінімальною інфляцією, щоб потім переглядати із збільшенням у півтора рази?

    Олексій Плотніков: Ніхто жодного разу не переглядав інфляцію у півтора рази, переглядали дещо інші речі. Я прихильник того, щоб бюджетне планування у нас було коректне, щоб не було секвестру бюджету протягом року, щоб не робили так звану актуалізацію, як це було в деяких країнах Центральної і Східної Європи. З цієї точки зору, звичайно, краще, коли йде нормальний план бюджету, і протягом року ми прагнемо його виконати, але не переглядаючи. Думаю, що і по соціальним виплатам до другого читання ці проблеми теж будуть врегульовані з тим, що за все будуть збільшені соціальні витрати, що закладені в Бюджет. І я дуже сподіваюся, що в наступному році у нас не буде секвестру бюджету.

    Павло Жебрівський: Рівень інфляції 8,9% є досяжним, він може бути досягнутим за рахунок декількох речей. Ще в 2009 році ми мали дефіцит бюджету 11,5%, з них 6,5% - за рахунок доходності бюджету, решта 5% розподілялись: 2,5% - з рахунок дотацій Пенсійному фонду, 2,5% - за рахунок дотацій «Нафтогазу України». Фактично в тій же частині, про що говорив і міністр, збираються збільшити доходи Пенсійному фонду, в тому числі за рахунок збільшення пенсійного віку і інших речей. По «Нафтогазу України» також збираються суттєво скоротити за рахунок того, що з 1 квітня в чергове має бути підвищена ціна на газ для населення на 50%. І цей лист-узгодження між МВФ і урядом існує. Через це показник 8,9%. Тобто, якщо не давати грошей на соціалку, то, зрозуміло, такий рівень інфляції можна утримати, і це є реально.

    За рахунок інфляції в цьому році був невеликий секвестр бюджету. Думаю, на наступний рік можна обійтися без секвестру, але це буде залежати від того, наскільки знизяться соціальні стандарти життя людей, наскільки доходи людей знизяться за рахунок інфляційного процесу, в тому числі збільшення ціни на опалення, газ та інші речі.

    Господин Плотников, вы озвучили цифру, что на здравоохранение у нас увеличивают сумму до 1 миллиарда. Как вы прокоментируете, что на Феофанию увеличивают на 45%?

    Олексій Плотніков: Там треба розібратися. Це йде, якщо я не помиляюся, на Державне управління справами. Звичайно, погано, якщо є вишукана медицина, але при цьому низький рівень загальної медицини. Треба працювати, підтягувати загальний рівень до кращих стандартів.

    Вы сказали, что на «нашу владу» в 2011 году уменьшаются растраты. Вы можете привести цифры, какие были на Администрацию Президента в прошлом году и в этом, на Генеральную прокуратуру в прошлом и этом. Извините, в два раза на Генеральную прокуратуру, не жирно ли?

    Олексій Плотніков: Тут треба дивитися, яке наповнення витрат на Генеральну прокуратуру. Це не та структура, яка відверто жирує, чи у них є надзвичайні умови. Підіть до будь-якої районної прокуратури, подивіться, в якому вони сидять приміщенні. Треба дивитися не на суму, а на наповнення. Ці гроші не йдуть на збільшення заробітних плат чи проживання, подивіться, щó там на утримання фондів будівель.

    Какая сума заложена на следующий год на рекапитализацию банков?

    Олексій Плотніков: Ще немає такої суми, вона не планувалася в цьому бюджеті.

    Почему у нас сокращаются расходы на образование, но увеличиваются на Министерство образования на 23%?

    Олексій Плотніков: Було два міністерства, стало одне, ось чому так сталося.

    Какой тогда смысл в Админреформе?

    Олексій Плотніков: Збільшилося ж на 23%, а не у два рази.

    Павло Жебрівський: Окремим рядком в законі про Бюджет є Міністерство молоді і спорту. Тобто, насправді сьогодні нема роз’єднання з цього приводу, тому що Бюджет до першого читання поданий без внесення щодо так званої Адміністративної реформи. Насправді головним розпорядником продовжує залишатися Міністерство молоді і спорту.

    По минулому року фінансування по ДУС складало біля мільярда гривень, сьогодні - 1,2 мільярда. Крім того, в 2009 році перевезення вищих посадових осіб – 62 мільйони гривень, в 2010 – 124 мільйони, в 2011 – більше 180 мільйонів.

    На Феофанію 200 мільйонів фінансування… В принципі у нас є проблема з реформуванням системи охорони здоров’я і нам потрібно мати єдиний медичний простір. Тобто, якщо подивимося на фінансування охорони здоров’я, про що каже пан Олексій, то не потрібно це сприймати буквально. За рахунок чого збільшення? Охорона здоров’я є у Міністерстві внутрішніх справ, у Генпрокуратурі, на залізниці і т.д., тож за рахунок цих відомчих збільшень фінансування і є ота ситуація з приводу підвищення оплати на охорону здоров’я. Якраз по Міністерству охорони здоров’я суттєвого збільшення видаткової частини, на жаль, не відбулося.

    Через двадцять днів ми будемо зустрічати не лише Новий рік, а й нове десятиліття. Зараз навіть західні країни роблять розрахунки та плани на цей період. Як буде працювати реальна економіка, бо експерти констатують, що рівень інвестицій зменшується? За рахунок чого ми будемо робити якісь прориви? Чи є небезпеки другого витка загальносвітової економічної кризи?

    Олексій Плотніков: Що стосується прогнозування, то це нормальне явище. В розвинених країнах роблять прогнози, починаючи від Франції, де Міністерство фінансів, промисловості та економіки робить семирічне прогнозування, у Південній Кореї – п’ятирічне. Це не є якимись радянськими соціалістичними планами. Враховуючи, що ми експортно-орієнтована держава, нам треба робити прогнози того, що буде на зовнішніх ринках, які будуть ціни чи споживання того, що ми вивозимо.

    Я не бачу якихось перспектив для того, щоб у нас були зараз проблеми із зовнішніми чинниками. Друга хвиля світової фінансової кризи не прогнозується навіть західними фахівцями. По-перше, світ має досвід, як пом’якшувати ці кризові явища, все моніториться. По-друге, є циклічність світової економіки. Якщо вона була у 2008-2009-му, то не може бути у 2011-му.

    Павло Жебрівський: У Бюджетному кодексі України є перехід до трьохрічного прогнозування. Україна поступово також буде переходити до середньострокового планування, а в майбутньому і до довгострокового. Це правильне рішення, тому що потрібно відновлювати, наприклад, станкобудівну галузь, а для цього необхідна велика кількість грошей та інвестування протягом 5 років.

    З приводу того, чи є українська економіка вразливою до зовнішніх чинників, звичайно, так. На жаль, філософії тих реперних точок, куди держава вкладає свій невеликий інвестиційний ресурс для того, щоб витягнути економіку та спрямовувати на споживання всередині країни достатньо великої кількості продукції та послуг, немає.

    Щодо другої хвилі світової кризи. У 2009 році я не дуже шанував уряд Тимошенко та критикував за його бюджет. Але коли сьогоднішня влада говорить, що тільки уряд Тимошенко винен у кризі 2009 року, то це насправді напівправда, оскільки українська економіка є експортно-орієнтована, тож якщо світова економіка падає на декілька пунктів, українська приречена на більше падіння. Друге питання, що Тимошенко ніяких заходів для подолання цієї кризи не здійснила, не закумулювала ресурс на якісь такі реперні точки росту. На жаль, цей уряд продовжує цей тренд.

    Говорять, що не буде другої хвилі кризи, хоча все залежатиме від того, чи буде емісія долара на 600 млрд., G20 так і не змогли прийти до пониження вартості світових валют. Сьогодні є достатньо великі гравці – це Росія, Європа, Китай, Японія, які реально впливають на всі ці проблеми. А якщо, не дай Бог, у світі відбудуться якісь кореляції з приводу зменшення/збільшення, росту економіки або падіння, то Україні знову вдарить набагато болючіше, в рази більше, ніж для світової економіки.

    Яка закладається ціна на газ у цьому бюджеті?

    Олексій Плотніков: Я б не хотів зараз чіпати цю тему, тому що там є дещо інше ціноутворення і переговори щодо того, що вона, можливо, буде скоригована по наступному року. Давайте обійдемо цю тему, я цим не займаюсь, а те, що знаю, не хочу оприлюднювати.

    Павло Жебрівський: В розрахунках бюджету закладена ціна 269 доларів за тисячу кубометрів, але не скажу що вона такою і буде. Звичайно, вона достатньо велика ціна і мені хотілося б все-таки побажати уряду, щоб від щирої любові до російської мови та Росії вони перейшли до прагматичного захисту власних інтересів і ми мали ціну на газ, хоча б як німці, це вже була б перемога.

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ