Правоохоронці закидали колишньому ректору Національної академії державної податкової служби України розтрату майна закладу на суму 33,4 млн грн
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Київського апеляційного суду залишила без змін виправдувальний вирок суду першої інстанції щодо колишнього ректора Національної академії державної податкової служби України Петра Мельника.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвалу суду від 21 листопада.
Правоохоронці вважали, що ректор Мельник допустив розтрату майна Податкової академії на суму 33,4 млн грн, яке розпродав «сімейному» вишу - ТОВ «Міжрегіональна фінансово-юридична академія». На користь навчального закладу його дружини шляхом аукціону були відчужені: приміщення магазину та кафетерію загальною площею 496,7 кв. м в Ірпені; реабілітаційно-оздоровчий комплекс «Сосновий бір» (смт Ворзель) площею 7,8 тис. кв. м; комплекс будівель у Кам'янці-Подільському загальною площею 1,1 тис. кв. м та нежилі будинки і господарсько-побутові будівлі у Сімферополі загальною площею 2,6 тис. кв. м. Зокрема, у листах до керівництва тодішньої Державної податкової адміністрації України Петро Мельник пояснив, що у його академії немає можливості підтримувати в належному стані напівзруйновані будівлі, а також використовувати приміщення зі значним навантаженням на їхнє утримання та ремонт.
У контексті цього прокуратура закидала екс-ректору розпродаж майна за цінами нижче ринкових. На думку досудового розслідування, лише від реалізації реабілітаційно-оздоровчого комплексу «Сосновий бір», який продали за 3,1 млн грн, було недоотримано близько 20 млн грн (за даними висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 3651/14-42 від 18 лютого 2016 року, ринкова вартість цього комплексу становила 23,5 млн грн).
Прокурор в апеляційній скарзі просив вирок Бородянського районного суду Київської області від 5 грудня 2017 року, яким виправдано Петра Мельника, скасувати через істотні порушенням норм кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального правопорушення.
І наполягав визнати винним екс-ректора у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України і призначити йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі і конфіскувати все належне йому майно.
Крім цього, 9 жовтня від заступника генерального прокурора Анжели Стрижевської на адресу Київського апеляційного суду надійшли зміни та доповнення до апеляційної скарги. Вона просила скасувати вирок щодо Мельника і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. На думку Стрижевської, Бородянський райсуд обмежився констатуванням наявності порушень вимог Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року №803, але не надав жодної оцінки щодо необхідності юридичної кваліфікації дій обвинуваченого за іншими кримінально-правовими нормами.
Київський апеляційний суд погодився, що відчуження об'єктів нерухомого майна Податкової академії було здійснено з порушенням вимог Порядку відчуження об'єктів державної власності (без дозволу Фонду державного майна України та Міністерства фінансів України).Водночас, апеляція вважає, що відчужене майно на користь ТОВ «Міжрегіональна фінансово-юридична академія» відбулося не безоплатно, а на підставі угод купівлі-продажу, і одержані за цими договорами кошти були перераховані спочатку на рахунок університету, а надалі - до державного бюджету. А тому апеляція виключає таку ознаку злочину як безоплатність передачі майна іншій особі та унеможливлює кваліфікацію дій Петра Мельника за будь-якою частиною статті 191 КК України.
Щодо вартості оціненого майна Податкової академії, то суд зазначив: ним займалися визначені незалежні оцінювачі, які мали відповідний дозвіл Фонду державного майна України на здійснення такої діяльності.
«Отже, на переконання колегії суддів, в ході судового розгляду стороною обвинувачення не було надано достатніх та допустимих доказів на доведення наявності в діянні Петра Мельника складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а висунуте йому обвинувачення ґрунтується лише на припущеннях», - сказано в ухвалі Київського апеляційного суду.
Касаційна скарга на апеляційну ухвалу може бути подана до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0