Навіщо мер Харкова дістає жупел «Антимайдану»
Поки всі очікували інавгурації новообраного глави держави, лідерство у чемпіонаті скандальних ньюзмейкерів перехопив мер Харкова Геннадій Кернес. Ініціативи повернути «декомунізованому» проспекту дисидента Григоренка ім’я радянського маршала Жукова та знести з центральної площі Свободи намет волонтерів, в якому збирають допомогу для української армії, наробили чимало галасу. І були ці пропозиції ініціативою громадян лише формально: відповідні петиції з’явились на сайті міськради. Кернес оперативно закликав містян підтримати ці петиції, при цьому зробив це напередодні 9 травня, дає вагомі підстави говорити, що ідеї народилися саме в оточенні скандального мера. Таким чином харківський міський голова зіграв і на свій рейтинг в місті, де до декомунізації неоднозначне ставлення, а також зробив пас патріотичним силам, які заголосили про загрозу реваншу. Мовляв, старий президент ще навіть не втратив повноважень, а вже ревізуються його досягнення.
Що ж спонукало Кернеса згадати свої «антимайданівські» замашки саме зараз?
Включення в торги
Варто згадати, що під час подій 2013 року Кернес фактично курував харківський Антимайдан, і не стримувався у лайці на адресу євромайданівців. Його звинувачували в організації «тітушок» для «антимайданівських» заходів. Але після втечі Януковича і під час проросійських мітингів у місті Кернес зайняв виважену позицію і не в останню чергу завдяки йому вдалося зам’яти паростки «Руської весни» у важливому регіоні. Не обійшлося тоді і без впливу на Кернеса Ігоря Коломойського.
Після вогнепального поранення, яке прикувало його до інвалідного візка, Кернес на певний час «зник з радарів», проходив складну і тривалу реабілітацію. Але ключі від міста нікому не передавав, а згодом зумів налагодити конструктивні відносини з Банковою і навіть відкрито підтримав не надто популярного в Харкові Порошенка на виборах. «Кернеса міцно тримали справою за викрадення активістів Євромайдану – всі ці суди тривали у Полтаві, куди йому чисто фізично було важко добиратись, – кажуть співрозмовники з оточення мера. – А він просто «поведений» на своїй безпеці, в усіх сенсах. Тож в обмін на його лояльність Грановський (депутат від БПП Олександр Грановський – «Главком») через свої зв’язки у судах розвалив справи і за це тепер отримав підтримку Кернеса та сприяння на окрузі в Харкові».
При цьому, попри проблеми зі здоров’ям, Кернес досі лишається в Харкові людиною №1. І останніми скандальними історіями з наметом та перейменуванням проспекту в спальному районі він про це нагадує.
«Насправді це дуже незвична поведінка для завжди обережного Кернеса, він навіть не дочекався зміни влади, – знизує плечима в розмові з «Главкомом» нардеп Опоблоку, який добре знає мера Харкова. – Причому якщо в інших регіонах декомунізація часто проходила зі скандалами, то тут з подачі того ж Кернеса все відбувалося тихо та спокійно, а тепер раптом «фарш хочуть провернути назад». Схоже, що Кернес закинув цю провокацію для проби, щоб оцінити реакцію, подивитись, хто виступить проти таких речей. Не виключаю, що його дуже попросили це зробити ті, хто хоче оцінити потенціал для можливої подальшої дестабілізації».
Нардеп від «Самопомочі» Роман Семенуха, який послідовно воює з Кернесом, вважає, що у того було кілька мотивів для скандальних заяв: «Мотив №1 – аби харків’яни швидше забули, що він був ВІП-агітатором, а фактично керівником штабу Порошенка в місті. Мотив №2 – старт гонки за губернаторське крісло. На сьогодні незрозуміло, за яким алгоритмом в команді Зеленського буде відбуватися призначення керівника Харківської ОДА. Тому Кернес і качає ситуацію, показує, хто в домі хазяїн, щоб новий президент розумів, з ким треба домовлятись. І плюс, я не виключаю участі Кернеса у парламентській кампанії».
З Трухановим чи Рабиновичем?
На святкуванні Дня Перемоги поруч з Кернесом стояли Вадим Рабинович з Опозиційної платформи «За життя» та впливовий депутат від БПП Олександр Грановський, якому харківський мер допомагає освоювати один з виборчих округів міста.
Рабинович заявив, що вже неодноразово закликав Кернеса увійти до першої п’ятірки його політсили. Кернес в свою чергу відкрито підтримав Рабиновича та його команду в їхньому виборчому намаганні «встановити в Україні мир». Можна зрозуміти намагання Рабиновича і Ко домогтися прихильності Кернеса – висуванець ОПЗЖ (хоча формально був самовисуванцем) Юрій Бойко посів на Харківщині впевнене друге місце, а сама область стала другою за загальною кількістю відданих за цього проросійського кандидата голосів після Дніпропетровської. Тож підтримка популярного в Харкові мера цій реінкарнації Партії регіонів може дуже згодитись. Особливо якщо врахувати, що у конкурентів з іншої частини Опоблоку, яка збирається йти на вибори окремо, вистачає видних харків’ян (брати Добкіни, Євгеній Мураєв, Дмитро Шенцев).
Здавалося б, у Кернеса є власна політична сила – «Відродження», яка має більшість у міськраді. Але мер часто дозволяв собі дуже дивні висловлювання щодо неї, тож їх можна вважати, скоріше, тимчасовими попутниками. Можна не сумніватись, що Кернес з його політичним чуттям швидко зорієнтується зі зміною влади. Ходили навіть розмови, що мер Харкова разом з мером Одеси Геннадієм Трухановим можуть створити власну політичну силу, проте наскільки потягне нову ношу Кернес з його здоров’ям? Тож поки підтримка ним Опоплатформи в якомусь вигляді виглядає найбільш ймовірним варіантом. І його нинішня поведінка та риторика цілком збігається з тим, що пропагує зв’язка Рабинович – Бойко – Медведчук. Так, за намагання перейменувати проспект Григоренка вже пригрозив судами голова Інституту національної пам’яті В’ячеслав В’ятрович, що тільки надасть Кернесу балів серед «антимайданівського» електорату, який переважно голосував саме за Бойка.
«Опозиційна платформа» за своїм складом більше донецько-луганська, а Харків – хороша база, де вони хочуть закріпитись, – вважає політолог Вадим Карасьов. – У Кернеса свої резони. Виграш Зеленського – це, по суті, виграш голови МВС Арсена Авакова, Губернатор Світлична вибуває з гри, і постає питання, хто буде контролювати Харків – Аваков чи Кернес. Тому останньому треба підстрахуватись якимись впливовими політичними силами. Вони дають політичне прикриття, а він – свій бренд та ресурси. Порошенка ж, який прикривав Кернеса, вже нема».
Втім політолог Кость Бондаренко впевнений, що хитрий харківський градоначальник поставить не на одну конячку і точно навряд чи піде до Верховної Ради.
«Геннадій Адольфович – людина самодостатня і буде тримати інтригу до кінця, демонструючи, що він є господарем Харківщини, – прогнозує Бондаренко. – Ми проводили фокус-групи, які показали, що його вважають одним з найвпливовіших політиків на півночі Донецької області, в Полтавській області... Навіщо Кернесу йти в якийсь проект, якщо він може рівномірно розподілити свій ресурс між кількома проектами і мати в них впливи? Він же може домовитись як з опозиційними, так і з провладними силами. Навіщо йому бути одним з 450 в Раді, якщо він може бути одним з тих, хто впливає на прийняття рішень?»
Давнє протистояння Кернес – Аваков вже проявилося і в історії зі згаданим волонтерським наметом «Все для перемоги». Цей об’єкт не стільки виконує волонтерські функції, скільки є символом нагадування про війну в прифронтовій області. А тепер став ще й символом спротиву «повзучому реваншу». Після того, як активісти патріотичних організацій та учасники війни на Донбасі провели масову акцію на захист намету, місцева поліція взяла його під цілодобову охорону і заявила, що не допустить знищення намету за приписом комунальних служб. Як розвиватиметься ситуація далі, покаже час. Але поки що, судячи з бурхливої реакції на провокації Кернеса, він таки досягнув свого результату.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0