Екологи: Новозеландський газоаналізатор не допоможе врятувати екологію в Дніпрі

Прилад для вимірювання стану повітря виявився безкорисним, адже український суд не може прийняти дані екоактивістів. Про це на своїй сторінці в Facebook написали представники організації Save Dnipro.

Зазначається, що в комплекті з основним приладом куплені сенсори NO2, SO2, O3 і H2S – останній призначений для вимірювання дрібнодисперсного пилу фракцій 2.5 і 10 мікрон.

«Це найшкідливіший пил, який не виводиться з організму», - пишуть екологи.

За словами фахівців, в Україні не існує нормативів, які б регламентували його стан в повітрі, але європейські директиви говорять про те, що безпечної концентрації такого пилу не існує, і в ідеалі треба прагнути до нуля. «Взимку прилад випробовували в тестовому режимі – перевіряли стан повітря в торгових центрах Дніпра. А зараз прилад вже на постійній основі знаходиться у Дніпрі», - говорять екологи.

Активісти обіцяють оперативно виїжджати з цим приладом за викликом громадян та реєструвати забруднення повітря. А ще Aeroqual використовують для валідації (у цьому випадку повірки) економних датчиків вимірювання дрібнодисперсного пилу в повітрі, щоб переконатися, що вони працюють коректно.

Активісти планують зібрати цілу партію з кількох десятків домашніх датчиків і разом з учасниками форуму провести воркшопи з їх складання та налаштування. Але найважливіше питання, що робити жителям міста, якщо прилад зафіксує забруднення? Йти до суду?

Суд не прийме дані екоактивіста, який приїхав до вас за викликом з новозеландським приладом. Показання побутових приладів і громадського моніторингу українськими судами не визнаються, як докази.

Вимірювання повітря, які визнають українські суди, можуть робити тільки дві організації – Державна екологічна інспекція та Держпродпотребслужба.

Екологічна інспекція може проводити вимірювання повітря тільки на трубі – організованому джерелі викидів. Для цього є спеціальні методики, погоджені постановами КМУ, і за ними можуть працювати тільки сертифіковані лабораторії. Другий важливий аспект моніторингу – це виміри санітарної зони підприємств або приміщень.

Ці функції виконувала санітарно-епідеміологічна станція, а зараз Держпродпотребслужба. Вона проводить вимірювання за скаргами і виступає позивачем в суді. Саме вона повинна контролювати якість повітря в місті. А екологічна інспекція – на підприємстві.

Важливо знати, що не можна довести, чиї це викиди, якщо будинок знаходиться не в санітарній зоні конкретного підприємства або факт впливу іншого підприємства і санітарні зони різних підприємств нашаровуються. Суд не прийме такі докази. Такі українські реалії. Але навіщо витрачати більше сотні тисяч гривень для того, щоб заново винайти велосипед?

Наприклад, така мережа працює зараз в Івано-Франківську. Підлітки минулого року розробили прототип станції моніторингу повітря. Заручившись підтримкою спонсорів, вони створили першу в Україні мережу онлайн-моніторингу стану повітря. Потім до команди приєднався дорослий волонтер, який допоміг автоматизувати і синхронізувати сервер, щоб він міг приймати і обробляти дані з великої кількості станцій.

Нагадаємо, в Раді підготували нові законопроекти, які поліпшать екологічну ситуацію в країні.