Як українці комунікували із нардепами після 24 лютого. Результати соцопитування
Більшість громадян України не зверталась до народних депутатів Верховної Ради після повномасштабного вторгнення Росії. Водночас серед тих українців, які контактували з нардепами, найбільш поширеним способом взаємодії була приймальня або через помічників народного депутата.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, що проводилося Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення руху «Чесно» з 13 по 21 грудня 2022 року.
За даними опитування, лише 9,1% громадян зверталися до народного депутата після повномасштабного вторгнення. Частіше люди взаємодіяли з нардепом через приймальню (4,5%) або через його помічників (1,2%).
Далі серед інших форм комунікації йдуть поштові або телефонні звернення громадян, а також повідомлення через електронну пошту та соцмережі.
Рух «Чесно» зауважує, що після повномасштабного вторгнення персональні сторінки народних депутатів Верховної Ради були зняті з публікації, відтак громадяни втратили оперативний доступ до їхніх контактних даних. Можемо припустити, що через це саме приймальні залишились найбільш поширеним способом комунікації.
Хоча мовні розбіжності громадян в даному опитуванні не суттєві і є в межах похибки, проте різниця у ставленні україномовних та російськомовних українців наявна. Так російськомовні українці частіше звертались до нардепів (10,7%) у порівнянні з україномовними (8,5%), однак в обох випадках звернення відбувались в більшості у приймальні.
Результати опитування також демонструють, що рівень освіти також суттєво не вплинув, найбільше до нардепів звертаються люди з середньою спеціальною освітою (11,5%), найменше із загальною середньою (6%).
У віковому розрізі, найчастіше до народних депутатів звертаються люди старше 60 років (10,4%), натомість молодь від 18 до 29 років роблять це найменше (8,3%).
Зауважимо, що ставлення громадян до комунікації з народними депутатами фактично не змінилась після 24 лютого та можливого переїзду в інший регіон.
Щодо формату комунікації громадян із нардепами, то більшість опитаних вважає найзручнішим способом комунікації приймальні (44,3%), на другому місці соцмережі (25,7%) та e-mail (12,7%). Найменше опитуваних віддає перевагу поштовим зверненням (7,5%)
Очікувано, що молодь віддає перевагу зверненням до нардепа через повідомлення у соцмережах (39,1%), в той час, як люди віком 60 років та старше обирають приймальню як спосіб комунікації (55,6%) та поштові звернення (10,5%).
Водночас, «Чесно» також фіксував під час моніторингу роботи нардепів та діяльності політичних партій у 2022 році, що після повномасштабного вторгнення нардепи-мажоритарники зловживають темою допомоги постраждалим та біженцям і через свої приймальні роздають різноманітну гуманітарну допомогу та продукти харчування, які начебто їм «довірили роздати міжнародні донори».
Крім того, нардепи роздають навіть ліки. Однак безкоштовною роздачею ліків мали б займатись не політики, а медичні заклади, які дотримуються відповідних умов зберігання, можуть перевірити наявність лікарських рецептів на препарат та доцільність їх використання пацієнтами.
Рух «Чесно» перевірив назви препаратів з допису нардепа, один з них виявився вагінальним кремом, а інший гормональним препаратом.
У 2023 році були випадки роздачі нардепами прострочених продуктів харчування. Так, наприклад, нардепа від Черкащини Сергія Нагорняка звинуватили в тому, що він передав родині загиблого військового пакунок із простроченими продуктами. Відомо, що він роздавав польську гуманітарку в пакетах зі своїм ім’ям. Він в свою чергу записав відеопояснення, де назвав це «невеликим курйозом».
Рух «Чесно» наголошує, що основне завдання народних депутатів творити законодавчу базу, а не замінювати собою медичні, соціальні заклади або управління благоустрою.
Опитування методом face-to-face проводилося у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
Опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Раніше Рух «Чесно» також повідомляв, що більшість громадян України виступають за дострокове позбавлення повноважень політиків від проросійських партій. Натомість лише 3% громадян України готові дати депутатам заборонених партій допрацювати до наступних виборів.
Олександр Саліженко, рух «Чесно»
Коментарі — 0