Все частіше звучить запитання: «Як завершити війну швидше?»
Станом на зараз можна побачити зростання уваги в англомовних медіа до того, якою складною є нинішня війна Росії проти України. Вона – багатокомпонентна. Це і бойові дії з використанням сучасних технологій, і дипломатія, і геополітика, і економіка, і кіберсфера.
«Ця війна могла би бути простішою» – читається поміж рядків у британських та американських газетах. Могла би бути, але вона такою не є. Війна складна, а надалі вона буде лише ускладнюватися, оскільки вже скоро почнеться зима, коли рівень побуту військовослужбовців має суттєво більшу кількість нюансів.
Швидкість реагування на воєнні новини в західних медіа залишається високою. Так, 31 жовтня, коли Україну в черговий раз атакували російські ракети, руйнуючи насамперед енергетичну інфраструктуру, вже за пів години після завершення режиму повітряної тривоги в Києві, на головній веб-сторінці Wall Street Journal було новинне повідомлення про ці події.
Набирає обертів певне загострення в дискусіях про війну на сторінках англомовних медіа. Все частіше звучить запитання: «Як завершити війну швидше?». Але однозначної відповіді на це запитання немає, бо воно вельми складне.
Огляд підготовлено за допомогою сервісу LetsData
FT пропонує замислитися над тим, якою буде зима 2022-2023 років з усіх точок зору. Економіка, політика, бойові дії. Енергетична криза, продовольча криза, інфляційна криза. Остерігаючись несподіванок війни, газета готує свою аудиторію до турбулентності, волатильності та нестабільності. І це – важливий сигнал, важливий наратив.
Втім, ділові кола Британії радіють тому, що прем’єр-міністром країни нещодавно став Ріші Сунак, чия основна експертиза – це економіка та фінансові ринки. Британські фінансові еліти мають довіру до Сунака та вважають, що саме він зможе вивести британську економіку з виру досить потужної інфляції в цей період, коли Європі доводиться займатися заміщенням російського газу та нафти іншими джерелами енергетичних постачань.
FT приділяє все більше увагу саме економічним методам війни, які застосовує Росія, аби зменшити стійкість України та її економіки, похитнути віру українці у те, що війну варто продовжувати до переможного кінця. А ще, для британських медіа в принципі типово регулярно наголошувати на тому, що у «розруленні» війни все ж залишити місце для дипломатії та перемовин. Такий підхід – традиція британської політики.
WSJ продовжує свої ключові наративи на підтримку України. У статтях, котрі публікуються в цьому виданні, присутня підтримки ідеї, що є офіційним політичним курсом України в умовах війни, про звільнення всіх без винятку українських територій. Це – важливий момент, адже є люди з поглядами, які передбачають можливість завершення війни шляхом відмови України від частини своїх територій. Газета WSJ засуджує такі погляди.
Звісно ж, для цієї ділової американської щоденної газети дуже велику роль відіграє економіка. А тому експорт української аграрної продукції та перепони для нього отримують на тутешніх сторінках досить детальне висвітлення. Саме WSJ регулярно наполягає на тому, що Україні потрібна не лише військова допомога, а й допомога економічна – значно суттєвіша за ту, яку Київ отримує зараз.
Один з колумністів видання Роберт Золлік пропонує якомога швидше передати Україні та її Міністерству фінансів принаймні частину заморожених російських активів, аби Україна могла покрити всі свої витрати, як воєнні, так і гуманітарні, соціальні, бюджетні. Дуже доречна, актуальна ідея. Проукраїнські фінансові наративи WSJ – суттєва частина міжнародної медійної підтримки на користь перемоги Україні у війні.
Позиціонуючи себе як видання для людей з не надто високими доходами та людей, вразливих до економічних криз, британська Guardian дуже детально висвітлює війну в Україні. Всі статті, повідомлення на цю тему винесені в окремий підрозділ сайту, що є добре помітним у головній його частині.
Позиція видання – відверто проукраїнська, і цьому є пояснення. Якщо ділові видання, що працюють переважно для заможної аудиторії, дозволяють просувати ідею про те, що для щонайшвидшого припинення війни потрібен компроміс із Росією, Guardian та його автори, колумністи так не вважають. До цього ще й додається критика британського прем’єр-міністра Ріші Сунака з метою переконати його не йти у фарватері побажань фінансових еліт. Сунак нещодавно публічно заявив в соцмережі Twitter про підтримку риторики французького лідера Еммануеля Макрона, котрий, в свою чергу, часом теж говорить про необхідність домовитися з Росією бодай про щось. У той же час, для британської дипломатії – досить нетипово погоджуватися з Парижем у таких принципових питаннях.
Важливо, що Guardian не лише вдається до загальних описових матеріалів про війну, а й дозволяє собі вдаватися в деталі. Так, газета написала про важливість арештувати та піддати судовому розгляду Ігоря Гіркіна, кремлівського військового функціонера. Усвідомлюючи ризики для цивільної авіації від російських ракет, саме розмовою про Гіркіна газета хоче нагадати про те, що збивати пасажирські авіалайнери Росія теж вміє.
Для американської медійної компанії CNN війна Росії проти України – привід насамперед для телевізійних сюжетів, репортажів. До України регулярно приїздять журналісти CNN, зокрема їхнє висвітлення боїв під Гостомелем на початковій стадії війни набули значного резонансу.
Для онлайн-версії CNN важать лише ключові новини війни – наприклад, ракетні атаки на українську цивільну інфраструктуру. Також мають значення матеріали про можливий вплив Росії та її агресивної політики на внутрішньо-американський порядок денний.
Головним інформаційним наративом редакції CNN є фокус на тому, що Росія – вкрай небезпечна країна, котра роками й навіть десятиліттями працює проти інтересів Заходу, при цьому не лише безпекових інтересів, а й інтересів економічних.
Чимало людей дізнаються про події війни Росії проти України з популярних блогів на платформі Medium. Тут діють ефективні пошукові алгоритми, тому навіть блогери-початківці часом досить легко отримують доступ до досить широкої аудиторії, зокрема аудиторії англомовної.
Так, алгоритми блог-платформи Medium нещодавно винесли в топ-переглядів пост військового експерта Веса О’Доннелла про участь іранських дронів у руйнуванні української житлової, логістичної, енергетичної інфраструктури. Наратив подібних публікацій – ідея про неймовірну складність поточної війни, яка включає в себе забагато параметрів.
Окрема популярна тема серед блогерів та блогерок майданчика Medium – потенційна можливість використання Росією ядерної зброї. Зрозуміло, що емоція страху, що присутня в людях, часом підштовхує медіа та окремих авторів отримувати на цій емоції популярність, лайки та перегляди. «Страшилок» про кремлівську ядерну бомбу на платформі Medium чимало. Але є й заспокійливі матеріали на цю тему.
У коментарях під постами на Medium присутні російська інформаційна контрпропаганда. Автори отримують необґрунтовану критику, зауваження й часом навіть погрози. Часом можна прочитати, як людина з дуже доброю англійською чомусь захищає інтереси, наприклад, квазі-утворення «ДНР». Зрозуміло, що контентним редакторам платформи «Medium» ця проблема з початком російської інвазії стала зрозумілою, а тому слід чекати, що майданчик вживатиме заходів для блокування російської пропаганди, дезінформації та маніпуляцій.
Іван Верстюк, для «Главкома»
Коментарі — 0
