Москва вже не вперше докладає руку до нівечення православної святині
Внаслідок масштабного удару російських окупантів по Києву в ніч на 15 червня суттєво постраждала Києво-Печерська лавра, зокрема, її головна святиня – Успенський собор. Всередині собору зафіксовано серйозні пошкодження інтер'єру, а рятувальники попереджають про небезпеку обвалу конструкцій.
Російський безпілотник влучив у вівтарну частину Успенського собору – в Стефанівський приділ. Окрім того, внаслідок повторної спроби удару пошкоджено Башту Іоанна Кушника – оборонну споруду XVII-XVIII століть, що є частиною фортифікаційного комплексу Верхньої Лаври.
За словами директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, палала вся верхня частина собору, серйозно пошкоджено іконостас, а також зафіксовано значні руйнування унікальних розписів та фресок.
Найбільше постраждала та частина, яка дивом вціліла після вибуху під час Другої світової війни.
За майже тисячолітню історію Лаври (була заснована у 1051 році як печерний монастир за межами Києва) вона неодноразово зазнавала руйнувань внаслідок як природних катаклізмів, так і військових дій. Найбільше ж ударів вона отримувала від тих, хто цинічно тепер називає себе одними з головних захисників «канонічного» православ’я.
«Главком» склав підбірку найбільших руйнацій Києво-Печерської Лаври протягом її історії.
1240 рік – Монгольська орда
У грудні 1240 року, під час кривавого взяття Києва військами Бату-хана (Батия), Києво-Печерський монастир зазнав серйозного погрому. Монголи повністю зруйнували фортечні мури навколо обителі, а наземні дерев’яні споруди спалили. Більшість ченців, які не встигли сховатися у лабіринтах Ближніх та Дальніх печер, загинули або потрапили в полон. Через це повноцінне монастирське життя тут перервалося на тривалий час.
Воїни Батия повністю пограбували святиню: винесли церковне начиння, здерли коштовні прикраси, скинули хрест із бані та знищили іконостас. Внаслідок пожежі та руйнувань баня собору обвалилася, а від первісної архітектури XI століття вціліли лише капітальні стіни та частина вівтарних мозаїк.
1482 рік – кримський хан Менглі I Ґерай
Напад кримського хана Менглі І Ґерая на Київ у 1482 році став однією з найкривавіших сторінок в історії міста та Києво-Печерської лаври. У другій половині XV століття Київ перебував у складі Великого князівства Литовського і був центром Київського воєводства. На той час зміцнювалося Московське князівство на чолі з Іваном III, яке прагнуло послабити Литву. Іван III уклав союз із кримським ханом Менглі I Ґераєм. Московський князь підкупив хана багатими дарами і переконав його вдарити по південних землях Литви. Головною ціллю було обрано Київ як стратегічний і символічний центр.
Під час розгрому Києва Лавру пограбували й частково зруйнували. З Успенського собору здерли золоті оклади, винесли унікальне церковне начиння, ікони, літургійні книги та багаторічні монастирські архіви. Усі дерев'яні будівлі монастиря – келії, трапезні, господарські двори – було спалено. Собор зазнав значних пошкоджень від вогню. Більшість ченців, які не встигли сховатися в дальніх куточках печер, вбили або продали у рабство. На знак виконання «союзницьких зобов’язань» кримський хан відправив до Москви Івану III вантаж з викраденими з Успенського собору реліквіями.
1718 рік – «московський слід» великої пожежі
Ця подія не пов’язана з ворожими нападами (хоча існує версія з умисним підпалом з «московським слідом»), але стала однією з найбільших катастроф в історії монастиря. Через побутове загоряння в келіях вогонь охопив усю Верхню лавру. Спалахнув Успенський собор, згоріла унікальна древня бібліотека, де зберігалися тисячі книг і манускриптів ще часів Київської Русі.
Лавру відбудовували у стилі українського бароко, але ця пожежа мала непоправні духовні наслідки: українські науковці стверджують, що знищення лаврського архіву та бібліотеки допомогло Москві поглинути Київську митрополію та ліквідувати її автономію. Зокрема, й через те, що у вогні були втрачені документи, які свідчили, що Печерський монастир і Київська митрополія були від початку незалежні від Московського патріархату та підпорядковувалися Константинополю. Фактично історія церкви була написана Москвою наново.
«За свідченням очевидців, які зберігалися у відомого києвознавця, протоієрея Петра Лебединцева, Лавру підпалили посланці з Москви, які були одягнені як ченці. Згоріли величезний архів і бібліотека, загинули грамоти і пожалування… князів, феодалів і гетьманів», – зауважує доктор історичних наук Ігор Гирич.
Показовим є указ Петра І від 1720 року, виданий через два роки після пожежі. Він зобов’язав Києво-Печерську та Чернігівську друкарні видавати церковні книги лише відповідно до московських зразків.
1918 рік – «більшовицький терор»
Після більшовицької революції війська під командуванням Михайла Муравйова штурмували Київ. Спочатку Лавра під час ударів по столиці УНР була обстріляна з артилерії та частково зруйнована. Коли більшовики увійшли до Києва, у місті почався «червоний терор»: червоноармійці вдерлися до монастиря, грабували його та знущалися з ченців. Митрополита Київського і Галицького Володимира жорстоко побили та розстріляли.
Сам Муравйов, хоча й визнавав, що віддавав накази «бити по церквах і попах», заперечував, що наказував вбивати Володимира, виправдовувався, що не контролював «несознательные солдатские массы», і навіть обіцяв «вчинити рішучих заходів з розшуку та покарання злодіїв-провокаторів». Але терор, через який в Києві від рук більшовицьких банд було вбито тисячі людей, благословив саме він.
У 1920-му Лавру закрили, а згодом радянський режим перетворив монастир на Державний історико-культурний заповідник «Всеукраїнський музейний городок». Низка церковних цінностей була вилучена, внутрішнє оздоблення церков зруйноване.
1941 рік – підрив Успенського собору
Головний собор Лаври було підірвано через два місяці після окупації Києва нацистами – З листопада 1941 року. Існує кілька версій цього злочину. Власне, радянська пропаганда звинувачувала в цьому якраз німецьких окупантів під керівництвом рейхскомісара України Еріха Коха. Німецька ж влада стверджувала, що собор дистанційно підірвали радянські диверсанти, як і Хрещатик, коли в Київ увійшла гітлерівська армія. Схожої думки притримувався і відомий радянський кінорежисер Олександр Довженко, про що написав у своєму «Щоденнику».
Більшість сучасних українських дослідників вважають найбільш імовірною версію про підрив собору вибухівкою, закладеною радянськими спецслужбами. За однією з версій, спецслужби НКВС хотіли активувати заздалегідь закладену в соборі вибухівку, коли Лавру відвідувало вище німецьке командування та їхні союзники. Зокрема, в той самий день собор відвідував президент Словаччини, яка була союзницею нацистської Німеччини, Йозеф Тісо. Але підривники не вгадали з часом вибуху і ніхто з вищих чинів не постраждав.
‼️ Цієї ночі лише по столиці росіяни запустили понад 60 ракет. Загалом по Україні було випущено 70 ракет і 611 дронів, - Зеленський
Станом на зараз відомо про 28 поранених і чотирьох загиблих у столиці.
Через російський удар по Києво-Печерській лаврі горів Успенський собор –… pic.twitter.com/BjVWXHHiMI
За іншою версією, німці чудово знали, що Успенський собор заміновано, але свідомо нічого не зробили для його розмінування. А перед підривом завчасно вивезли з його території найцінніші ікони та реліквії.
Відбудовано собор було лише в 1999-2000 рр., коли ще ніхто не міг уявити, що православну святиню в XXI столітті знову руйнуватимуть сучасні «нащадки Муравйова».
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0