Ніщо не лякає Путіна більше, ніж сусідня Україна - The Hill

Американська преса
Ніщо не лякає Путіна більше, ніж сусідня Україна - The Hill

«Кремль прагне погіршити стосунки між США та Україною»

Зовнішня політика Сполучених Штатів щодо Росії була найефективнішою, коли американці зосереджували максимум уваги на стримуванні російської шпигунської діяльності та військової агресії. Останні приклади цієї агресії – порушення Росією територіальної цілісності України та незаконне приєднання Криму; знищення цивільного авіалайнера (МН17, - «Главком»); сприяння сирійському уряду та Ірану у вчиненні злочинів проти людства; отруєння колишнього російського офіцера військової розвідки Сергія Скрипаля та його дочки нервовим агентом; втручання у вибори як у Європі, так і в Сполучених Штатах.

Довідка «Главкома»  
Авіаційна катастрофа рейсового пасажирського літака Boeing 777 компанії Malaysia Airlines, унаслідок якої загинули всі пасажири та екіпаж - 298 осіб, сталася 17 липня 2014 року неподалік Тореза Донецької області. Літак було збито в ході російської збройної агресії зенітним ракетним комплексом «Бук» виробництва РФ. 24 травня цього року влада Австралії та Нідерландів офіційно звинуватили Росію в катастрофі літака.

Усна погроза тодішнього президента США Барака Обами – припинити хакерські атаки або ж приготуватися до наслідків таких дій – на адресу Володимира Путіна прозвучала за кілька місяців до виборів у Сполучених Штатах. Але вона тільки підтвердила урок, який міститься у стратегії стримування Джорджа Кеннана: для запобігання нападок з боку РФ мало слів – потрібні дії.

Довіка «Главкома»  
Джордж Фрост Кеннан (1904 – 2005) — американський дипломат, політолог та історик, автор доктрини «стримування комунізму» (або просто «стримування»). Зміст її зводився до того, що мирне співіснування США і Радянського Союзу є неможливим, так само як і будь-яка співпраця між ними у вирішенні міжнародних питань. Стверджувалося, що радянське керівництво націлене на «смертельну боротьбу із супротивником» і відкидає будь-які компроміси. Головний висновок доктрини — США необхідно перейти до «жорсткого курсу» щодо СРСР, який має базуватися на «логіці сили».

На минулому тижні у Гельсінкі Путін намагався піднести Росію до рівня Сполучених Штатів. Він прагне зміцнити м'яку владу США шляхом пов’язання її з авторитаризмом КДБ Росії, аби таким чином отримати гарантію, що союзники США та російські правозахисники, які загрожують безпеці Путіна, не отримають підтримки від Сполучених Штатів з їхніми ідеалами свободи та демократії.

По-друге, Путін хотів вбити клин між Сполученими Штатами та їхніми союзниками у НАТО. Під соусом «співпраці» в радянському стилі Путін підкреслив, що Сполучені Штати не змогли вирішити будь-які проблеми світу без Росії, особливо ті, які поглибив сам Путін – зокрема, ситуацію у Сирії. Путін хоче сплутати зовнішню політику Америки та Європи з Росією, аби послабити вплив НАТО.

 

Ніщо не лякає Путіна більше, ніж сусідня Україна, яка прагне членства у НАТО та Європейському союзі, зі своєю значною кількістю російськомовного населенням та відданістю демократії. Путін стурбований тим, що адміністрація Трампа надає Києву, з яким воює Росія, протитанкові «джавеліни» (Javelin). Путін прагне, аби Сполучені Штати почали сприймалися як глобальний партнер Росії, щоб таким чином погіршити стосунки між США та Україною.

Дональд Трамп та Володимир ПутінДональд Трамп та Володимир Путін

 

По-третє, Путін хоче дискредитувати нашу демократію. Він має чорний пояс із дзюдо, основним принципом якого є використання сили противника проти нього самого. Ключова сила Америки випливає з Першої поправки (до Конституції США, - «Главком») - щодо свободи преси, незалежності та демократичних інституцій. Отже, США за своєю сутністю вразливі для «операцій впливу», включаючи дезінформацію, які швидко привертають увагу в американському вільному та відкритому кіберпросторі.

Безсумнівно, Путін фокусується на формуванні американського політичного дискурсу, стимулюванні всіляких суперечок, одночасно підтримуючи крайні, взаємовиключні позиції.

Найкращий приклад такої тактики - кремлівські боти, які проводили одночасно післявиборчі мітинги на користь Трампа та проти нього. Путін навмисно залишив сліди хлібних крихт, що ведуть до Кремля. Ці сліди прослідковуються під час вторгнень в американський кіберпростір. Путін знає, що він може максимально ефективно використовувати слабкі сторони США, посилюючи розмови про впливовість Росії.

Ще більшою нагородою для Путіна стало б руйнування республіканської партії Рональда Рейгана. Саме під його керівництвом  Сполучені Штати поклали край «імперії зла» - Радянському Союзу. Відомо, що на думку Путіна, це була найбільша геополітична катастрофа ХХ століття.

Минулого тижня директор Національної розвідки Ден Коатс заявив, що Росія є «найактивнішим іноземним агентом», з боку якого комп'ютерні загрози «блимають червоним». У Фінляндії президент Трамп повинен публічно оголосити, що США не сумніваються у втручанні у вибори 2016 року та змусять Росію заплатити за продовження того, що радник з питань національної безпеки Джон Болтон справедливо назвав «актом війни». Якщо Росія не припинить свої втручання і в цьому році, то Сполучені Штати можуть вжити серйозні контрзаходи для припинення цього. Це вже обговорюють в  Агентстві національної безпеки та в Кібернетичному управлінні.

Простіше кажучи, Володимир Путін ненавидить демократів та республіканців. Для Путіна, оперативного діяча КДБ та колишнього директора російської ганебної федеральної служби безпеки (ФСБ), всі вони – «головні вороги» Кремля.

США потрібно, аби президент Трамп дав Путіну пряме і однозначне попередження. Це може бути його останній, найкращий шанс дати імпульс для змін у поведінці Росії та забезпечити ефективну оборону від наступної російської кібератаки.

Джерело: The Hill

Переклала Наталія Сокирчук

Читайте також матеріали «Главкома»:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: