Переговори щодо Донбасу довгоочікувані, але знову безрезультатні
Глави зовнішньополітичних відомств Німеччини, Франції, Росії та України зустрілись 11 червня у Берліні. Дипломати зібрались, щоб обговорити перспективи миротворчої місії ООН на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Зустріч у такому форматі відбулась після дуже тривалої перерви - 16 місяців. Перемовини на віллі Борзіг у передмісті німецької столиці тривали більше чотирьох годин, але «нормандській четвірці» дійти згоди так і не вдалося: погляди України та Росії повністю розходяться у питанні «блакитних шоломів».
Чого досягли
На зустрічі стандартно проговорили необхідність виконувати «мінські домовленості». Глава МЗС Німеччини Хайко Маас за результатами зустрічі підсумував, що її учасникам вдалося домовитись про тривалий режим тиші, відведення важкої зброї та військових від лінії розмежування. В жовтні 2016 року лідери «нормандського формату» домовилися, що в трьох населених пунктах - Петровському, Золотому і Станиці Луганській - буде розведення сил і засобів сторін, і ця домовленість до сих пір не виконана. Крім того, на зустрічі погодили необхідність розпочати розмінування територій, в чому обіцяли допомогти Німеччина і Франція.
Сторони домовилися проводити консультації експертів щодо так званої «формули Штайнмаєра», автором якої є колишній очільник МЗС Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, який зараз є президентом Німеччини. Ця формула передбачає, що закон про особливий статус Донбасу вступить у силу після проведення там виборів, які повинні бути визнані ОБСЄ чесними.
Сторони вперше обговорили питання звільнення українських політичних в’язнів.
Учасників саміту міністрів зустріли родичі політв'язнів і заручників, які вийшли з плакатами і фотографіями на мітинг. Як розповів міністр закордонних справ України Павло Клімкін, німецький та французький колеги Хайко Маас та Жан-Ів ле Дріан поспілкувалися з мітингувальниками і «отримали дуже особливу емоцію». Тому, за словами голови МЗС, вони були на боці України, тиснули на Лаврова, говорячи, що Росія не хоче забрати своїх, не хоче говорити про обміни, починати з Червоним Хрестом пошук зниклих на Донбасі.
Присутність ООН
Головною темою зустрічі була ідея розмістити на Сході України миротворчу місію ООН. Ідею «блакитних шоломів» підтримують у Києві і у Москві, але погляди на те, як це робити значно розходяться.
Росія стоїть на тому, що майбутні миротворці зможуть лише супроводжувати наглядову місію ОБСЄ і уздовж лінії зіткнення, і на окупованій території, але більше ніяких повноважень Москва їм надавати не хоче.
Україна ж наполягає, що миротворці повинні прийти відразу на всю окуповану територію. «Звичайно, вони не можуть відразу розміститися в усіх місцях з самого початку. Це буде стадійний підхід. Але вони повинні отримати реальний мандат», - відзначив Клімкін.
Учасники переговорів домовилися, що дипломати країн продовжать переговори з питань: якою буде місія ООН, яким повинен бути її мандат і зона відповідальності.
Скандал дня
Англомовна редакція агентства Deutsche Welle опублікувала статтю, присвячену зустрічі глав МЗС країн нормандської четвірки у Берліні. І у тексті статті агресія РФ проти України була названа «громадянською війною». Це формулювання викликало обурення українського МЗС.
Міністерство звернулось до журналістів з вимогою виправити текст, щоб він відповідав нормам міжнародного законодавства.
Редакція вибачилась у Twitter за те, що стаття «не відповідала редакційним стандартам». «Ми відповідно змінили текст. Дякуємо, що привернули до цього нашу увагу», - зазначили у Deutsche Welle. Термін «громадянська війна» замінили на «конфлікт на Сході України».
Але в підводці до статті в Twitter-акаунті DW досі значиться старий підпис.
Що далі?
За підсумками зустрічі очільників МЗС, має відбутися зустріч лідерів країн «нормандської четвірки», які останній раз збиралися восени 2016 року.
Щоправда, у німецькому Аахені 10 травня 2018 року відбулась зустріч президентів України Петра Порошенка та Франції Еммануеля Макрона і канцлера ФРН Ангели Меркель - перша зустріч лідерів представників країн «нормандської четвірки» у форматі тріо. Тоді лідери узгодили спільну позицію, з якою Меркель, а згодом і Макрон, відвідали Москву. Ця зустріч демонструє, що західні партнери України розуміють безперспективність розмов із Москвою, тому намагаються узгодити спільну позицію спочатку з Києвом, щоб презентувати її Кремлю від імені трьох держав.
Але як бачимо, переконати Путіна піти на компроміс їм не вдається.
Ведеться багато розмов про те, що «нормандський формат» не є дієвим, і залучення до процесу переговорів Сполучених Штатів могло б пожвавити процес.
В інтерв’ю «Голосу Америки» на запитання, чи варто США брати участь в угоді, спецпредставник США з питань України Курт Волкер заявив, що Вашингтон і так веде діалог з росіянами, тому формальна участь в «нормандському процесі» навряд чи багато що змінить. Він уточнив, що США намагаються «більш амбітно підходити до вирішення всього конфлікту», а не вибирають тактику маленьких кроків, як Франція та Німеччина. Але в кінцевому підсумку все рівно слово за Росією, яка і повинна прийняти основоположне рішення припинити конфлікт.
Черговий же саміт лідерів держав має сенс в тому разі, якщо глави МЗС чотирьох країн знайдуть спільну мову щодо питання про місію ООН для Сходу України.
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0