рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Нова мапа України. Уряд ліквідує 361 район

    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    <span>Уряд затвердив проєкт районування областей</span> - Нова мапа України. Уряд ліквідує 361 район
    Уряд затвердив проєкт районування областей
    фото: facebook

    Уряд вчетверо скорочує кількість районів

    Сьогодні під час позачергового засідання уряд перекроїв мапу України: затвердив список 129 районів – замість нинішніх 490. У свою чергу кожен район буде поділений на об’єднані територіальні громади (ОТГ). Поділ на ОТГ був добровільним – принаймні, спочатку (треба визнати, що значна кількість населених пунктів таки сформували нові громади самі, без участі уряду). На райони ж країну перекроювали нардепи та урядовці.

    «Фактично нинішній районний поділ був проведений ще за СРСР у першій половині минулого століття. Це не відповідає багатьом сучасним стандартам, тому потрібно впорядкувати. Зараз є райони, де проживає 5 тис. осіб, і є райони, де проживає понад 180 тис. осіб. Є великі перекоси в субвенціях, дотаціях, здатності цих районів», – пояснив на початку засідання прем’єр Денис Шмигаль.

    Децентралізація, як відомо, була фішкою уряду Гройсмана. «Слуги» ж підхопили ініціативу. І от на сайті Ради у кінці грудня минулого року з’явився законопроєкт 2653  «Про місцеве самоврядування в Україні» авторства низки нардепів, яких очолив «Слуга народу» Віталій Безгін. «Реформа продовжує рухатися у дорожній карті 2014-го року», - зазначив парламентар у коментарі «Главкому».

    За його словами, законопроєкт 2653, серед іншого, зобов’язав уряд подати до Ради акт поділу на райони. «Це зроблено для того, щоб ми отримали новий адміністративно-територіальний устрій до місцевих  виборів, і щоб вже 2021 року країна у абсолютно новій конфігурації працювала на розвиток спроможного місцевого самоврядування», – пояснив Безгін.

    Що зміниться

    Отже, районів стане вчетверо менше. Попередньо поділ буде таким:

    Вінницька область – 5 районів

    • Вінницький
    • Гайсинський
    • Могилів-Подільський
    • Тульчинський
    • Хмільницький.

    Волинська область – 4 райони

    • Володимир-Волинський
    • Камінь-Каширський
    • Ковельський
    • Луцький

    Дніпропетровська область – 6 районів

    • Дніпровський
    • Кам'янський
    • Криворізький
    • Нікопольський
    • Новомосковський
    • Павлоградський

    Донецька область - 8 районів

    • Бахмутський
    • Волноваський
    • Горлівський
    • Донецький
    • Кальміуський
    • Краматорський
    • Маріупольський
    • Покровський

    Житомирська область - 4 райони

    • Бердичівський
    • Житомирський
    • Коростенський
    • Новоград-Волинський

    Закарпатська область - 5 районів

    • Берегівський
    • Мукачівський
    • Тячівський
    • Ужгородський
    • Хустський

    Запорізька область - 5 районів

    • Бердянський
    • Василівський
    • Запорізький
    • Мелітопольський
    • Пологівський

    Івано-Франківська область - 5 районів

    • Івано-Франківський
    • Калуський
    • Коломийський
    • Косівський
    • Надвірнянський

    Київська область - 6 районів

    • Білоцерківський
    • Бориспільський
    • Бучанський
    • Обухівський
    • Переясласький
    • Фастівський

    Кіровоградська область - 4 райони

    • Голованівський
    • Кропивницький
    • Новоукраїнський
    • Олександрійський

    Луганська область- 8 районів

    • Алчевський
    • Антрацитівський
    • Довжанський
    • Луганський
    • Сватівський
    • Сєвєродонецький
    • Старобільський
    • Щастинський

    Львівська область - 7 районів

    • Дрогобицький
    • Золочівський
    • Львівський
    • Самбірський
    • Стрийський
    • Червоноградський
    • Яворівський

    Миколаївська область - 4 райони

    • Баштанський
    • Вознесенький
    • Миколаївський
    • Первомайський

    Одеська область - 6 районів

    • Болгород-Дністровський
    • Болградський
    • Ізмаїльський
    • Одеський
    • Подільський
    • Роздільницький

    Полтавська область - 4 райони

    • Кременчуцький
    • Лубенський
    • Миргородський
    • Полтавський

    Рівненська область - 4 райони

    • Вараський
    • Дубенський
    • Рівненський
    • Сарненський

    Сумська область - 5 районів

    • Конотопський
    • Охтирський
    • Роменський
    • Сумський
    • Шосткинський

    Тернопільська область - 3 райони

    • Кременецький
    • Тернопільський
    • Чортківський

    Харківська область - 7 районів

    • Ізюмський
    • Красноградський
    • Куп'янський
    • Лозівський
    • Люботинський
    • Харківський
    • Чугуївський

    Херсонська область - 3 райони

    • Геніченський
    • Новокаховський
    • Херсонський

    Хмельницька область - 5 районів

    • Дунаєвський
    • Кам'янець-Подільський
    • Старокостянтинівський
    • Хмельницький
    • Шепетівський

    Черкаська область - 4 райони

    • Звенигородський
    • Золотоніський
    • Уманський
    • Черкаський

    Чернівецька область - 3 райони

    • Сторожинецький
    • Хотинський
    • Чернівецький

    Чернігівська область - 4 райони

    • Ніжинський
    • Новгород-Сіверський
    • Прилуцький
    • Чернігівський

    АР Крим - 10 районів

    • Бахчисарайський
    • Білогірський
    • Джанкойський
    • Євпаторійський
    • Керченський
    • Курманський
    • Перекопський
    • Сімферопольський
    • Феодосійський
    • Ялтинський

    Цей поділ не є остаточним, до нього ще можуть бути внесені зміни. «Ми маємо небагато зауважень від голів облдержадміністрацій щодо поділу кількох областей – зокрема, Житомирській, Сумській, Хмельницькій. На рівні підкомітету ми опрацюємо ці питання із облдержадміністраціями, і після цього проект виноситиметься на голосування», – зазначив Безгін.

    Нардеп сподівається, що на опрацювання питань на підкомітеті протягом понеділка-вівторка (15-16 червня), а 17-го вже розглянули на комітеті остаточно. «Я б хотів, щоб проєкт винесли у залу на голосування вже 18 червня, але як буде на практиці – невідомо», – додав він.

    129 – забагато?

    Монобільшість взагалі воліє, щоб взагалі скасувати «прокладку» між областями та ОТГ, однак наразі це неможливо, адже наявність райрад прописана в Основному законі. «Райради – це застаріла форма, об’єктивної потреби у них немає. Їхні повноваження можна розподілити між областями та громадами. Ми розглядаємо їхню наявність як тимчасову», – зауважив Безгін і додав, що з часом будуть ухвалені зміни до Конституції і ланка районів відпаде.

    Директор ГО «Інститут розвитку територій» Юрій Ганущак називає райони «чемоданом без ручки». «Я вважаю, що не треба гаяти час і влаштовувати вибори до райрад – там нема повноважень, усі повноваження райрад чудово розподіляються між областями та громадами. Вибори до райрад – це суїцид уряду. Після цього райрада буде кошмарити голову РДА по 118-й статті Конституції, оголошувати йому постійно недовіру. Ми не зможемо організувати державну владу тому, що місцеві князьки будуть контролювати поставленого з Києва чиновника, це називається неофеодалізм», - зазначив він у коментарі «Главкому».

    Крім того, на думку експерта, 129 районів – це забагато, такої кількості ефективних керівників не знайдеться. «У нас величезна проблема з кадрами. Державного чиновника треба готувати до виконання цих обов’язків довго і нудно. Понатицювали дрібноти – маленьких районів, на вдовільненння «хотєлок» депутатів», – зазначив він.

    Як приклад Ганущак наводить поділ у Львівській області. «Район по своїй суті – це міні-область, він перебирає на себе частину повноважень області. У Львівській області мало бути п’ять районів, а не сім. Два штучних: Самбірський і Яворівський. Львівський має повністю покривати Яворівський», - вважає експерт.


    Поділ Львівської області на райони
    Поділ Львівської області на райони

    Два проблемних райони

    Скандалом супроводжується і поділ на райони у Закарпатській та Одеській область. Там сформували райони, які ЗМІ вже умовно назвали відповідно Берегівський - «угорським» та Болградський - «болгарським». «Слуга» Віталій Безгін переконує, що скандал навколо «болгарського» та «угорського» районів – це «винятково інформаційна атака, яка не має під собою жодних аргументів».

    Насправді ж аргументів чимало. Особливо – щодо «угорського району», де, за даними перепису населення 2001 року, проживає близько 40% громадян, які ідентифікують себе як угорці. Згадаємо закон про освіту, який Україна ухвалила три роки тому, що надзвичайно роздратував сусідів своєю мовною нормою: документ гарантував право на навчання в комунальних закладах дошкільної, початкової освіти мовою відповідної національної меншини лише до 5-го класу. Подальше навчання передбачено лише державною – українською.  Угорщина донині продовжує обурюватись. Частково ситуацію нормалізували норми нового закону про середню освіту, що дозволяють мови викладання у приватних школах мовами нацменшин

    Днями міністр закордонних справ  Дмитра Кулебу низка ЗМІ звинуватили у таємних домовленостях з угорським міністром Петером Сійярто. Начебто угода була така: Угорщина повинна припинити саботаж співробітництва між Україною і НАТО, за це Україна фактично дарує сусідам цілий район. Кулеба заперечує, що брав на себе подібні зобов’язання: «МЗС виступає за захист прав осіб, які належать до національних меншин, але не веде жодних переговорів з жодною країною щодо створення «національних» районів або округів. Такі переговори суперечили б Конституції, законодавству і національним інтересам України».

    Кулеба також запевнив, що Україна не буде змінювати свій закон про освіту в угоду сусідам: мовляв, це «червоні ліні», за які наша країна не перетне.

    Аналогічна ситуація з Болгарією, яка також була невдоволена нашим законом про освіту, вбачаючи у ньому наступ на права нацменшин на навчання національною мовою. Тепер же без п’яти хвилин створений Болградський район може створити сепаратистський осередок на півдні України.

    На думку Юрія Ганущака, обидва райони «є абсолютно штучними». «На півдні має бути два райони: Білгородський та Ізмаїлський, і облдержадміністрація подавала саме два райони. Болгарія сказала «фе» – і до неї дослухались. Плюс, швидше за все, Антон Кіссе (нардеп, член групи «За майбутнє», мажоритарник, обирався по округу №142 Одеської області, - «Главком») пообіцяв проголосувати саме за такий поділ», – зазначив експерт.

    За словами прем’єрміністра Дениса Шмигаля, реформа децентралізації завершиться місцевими виборами, які заплановані на жовтень.

    «Місцеві вибори відбудуться 25 жовтня. Будуть обиратися голови громад, депутати громад, депутати райрад, депутати облрад. Завадити цьому може хіба що надзвичайно жорсткий спалах пандемії, але давайте сподіватися, що цього не буде», –  додав Віталій Безгін.

    Наталія Сокирчук, «Главком»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ