Остаточне прощавай! Чим завершиться скандальний з’їзд Опоблоку

Опозиційний блок продовжує лихоманити. На допит до МВС були викликані співголова партії Борис Колесніков та співголова політвиконкому Олександр Касянюк. Заяву до поліції на них написав Юрій Бойко, який звинуватив колишніх колег в підробці офіційних документів партії. Мета Бойка – зірвати з’їзд, який частина Опоблоку, що орієнтується на Ріната Ахметова, призначила на 15 грудня. Цьому передувала гучна історія з виключенням Бойка та Сергія Льовочкіна з фракції за об’єднання з партією «За життя» Рабіновича – Медведчука.

Аби оголосити з’їзд партії, потрібне рішення політради, де у Бойка – Льовочкіна є блокуючий пакет. Питання проведення з’їзду Колесніков ставив на гарячому засіданні політради місяць тому, проте воно було заблоковане «бойківцями». Але «ахметівців» це не зупинило – виключивши частину «бунтівників» з фракції, вони розіслали в регіональні партійні організації листи щодо скликання з’їзду та висунення делегатів за підписом співголови політвиконкому Касянюка. Мотивація – «недієздатність» політради та рішення політради про необхідність проведення з’їзду від 15 березня минулого року. Також виконком посилається на партійний статут, згідно з яким з’їзд має скликатись не рідше, ніж раз на два роки.

«Пішли – так пішли»

«Розкольники» такого рішення не визнають, зазначаючи, що скликати з’їзд можна лише через додаткове рішення політради і заздалегідь сумніваються в його легітимності. Юрій Бойко звинуватив нинішнє керівництво Опоблоку у співпраці з владою та перетворення партії в «ручну опозицію»: «На сьогодні вже 13 з 25 регіональних організацій партії – тобто більшість – відмовилися брати участь у незаконному фейковому з'їзді. За сценарієм рейдерів, результатом цього нелегітимного з'їзду повинно стати захоплення органів управління партією групою, яка відкрито підіграє нинішній владі». У Бориса Колеснікова, який уособлює «ахметівське» крило, – інші цифри: він нарахував, що участь у з’їзді погодились взяти 47 тисяч членів партії з 61 тисячі. Позиція прихильників скликання з’їзду така – якщо Бойко заявив, що Опоблок для нього і його соратників залишився в минулому і оголосив про створення нової партії, то правильно було б оформити процес розлучення і не ставити один одному палиці в колеса.

«Вони (Бойко та Льовочкін) публічно заявляють, що вже не в Опоблоці, а в ЗаЖОП (Опозиційна платформа «За життя»), – зауважує Колесніков. – Потрібно набратися мужності і визнати, що це – поведінка політичних банкрутів. Пішли – отже, пішли. Всі делегати отримають можливість висловити свою думку з приводу майбутнього людей, які пішли на грубе порушення партійного статуту».

Логіка іншої сторони – не допустити висунення Опоблоком кандидата в президенти, який складатиме конкуренцію Бойку. А те, що висунення такого кандидата стане основним питанням з’їзду, ніхто не приховує. У грудні воно буде винесене на обговорення, а вже в січні партія має визначитись з кандидатурою. Найімовірніший кандидат – колишній топ-менеджер підприємств Ріната Ахметова заступник голови Опоблоку Олександр Вілкул.

Чи потрібна політрада?

Якщо подивитись на сайт Опозиційного блоку, то тут повний паритет – новини від Юрія Бойка та Сергія Ларіна досі сусідять з вістями від Олександра Вілкула та Вадима Новинського. Голова одеської облорганізації Опоблоку Микола Скорик запевняє, що лишається в партії попри те, що увійшов у парламенті в міжфракційне об’єднання «Опозиційна платформа «За життя», і критикує можливе проведення з’їзду. «За статутом єдиний спосіб скликати з'їзд – це рішення політради, – категоричний він. – Всі опозиційні сили мають об'єднатись навколо найрейтинговішого кандидата – Юрія Бойка. Якщо Бойко з Рабіновичем зуміли об’єднатись попри серйозні протиріччя, консенсус можна знайти і з іншими поважними людьми в Опоблоці. Треба сідати за стіл та об'єднуватись, бо все інше грає на руку владі. Ми не підтримуємо участь у цьому з'їзді і стурбовані тими процесами, що відбуваються».

Політтехнолог Кость Бондаренко, який детально обізнаний зі ситуацією в Опоблоці, каже, що, за соцдослідженнями, щодо підтримки умовного «кандидата Південного Сходу», то її приблизно порівну ділять Бойко, Євген Мураєв та кандидат від Опозиційного блоку. Причому, за твердженням експерта, навіть якщо Опоблок не висуне кандидата, це особливо не допоможе Бойку, бо об’єднання із «За життя» тільки погіршує його рейтинги.

«Бойко кілька разів недвозначно висловлювався, що не належить більше до Опоблоку, – нагадує Бондаренко. – Є рішення політради від березня минулого року, відтерміноване у травні, – було доручення політвиконкому підготувати з’їзд. Сторона Бойка – Льовочкіна вважає, що якщо політрада не встановила дату з’їзду, він є нелегітимним. Але всю організаційну роботу, зокрема, дату, має визначати виконком. І будь-який суд візьме до уваги як дух, так і букву статуту».

Бондаренко прогнозує, що будуть спроби заблокувати як сам з’їзд, так і його рішення. На цьому заході залишки Опоблоку можуть влаштувати чистку рядів, вигнавши «розкольників» з партії. Також вочевидь потрібні перевибори політради – в нинішньому вигляді вона просто недієздатна.

Оформлення розлучення

«З’їзд оформить розлучення «мінеральної» (мається на увазі група Ахметова – Ред.) та «газової» (група Бойка – Льовочкіна – Ред.) частин Опоблоку, висуне кандидата у президенти, – каже політолог Андрій Золотарьов. – Бо було б наївно думати, що партія з кількома десятками тисяч членів, повноцінною інфраструктурою і третьою фракцією в Раді не буде брати участі у президентських виборах. Так – у «газової» частини був найрейтинговіший кандидат, але водночас не було підтримки більшості організацій, тому їхній альянс з «За життя» міг не отримати підтримки на з’їзді».

Також з’їзд продемонструє, як конфлікт у верхах сприйняли на нижчому рівні. Співрозмовники «Главкому», наближені до Бойка – Льовочкіна, кажуть, що більше десятка обласних організацій ухвалили відповідні рішення і направили в центральний апарат листи про нелегітимність з’їзду та відмову брати участь у ньому.

Опоблок може втратити цілі регіони – наприклад, ключовий одеський осередок контролюється «газовиками», які будуть виводити рядових партійців за собою в «За життя». Втім партійні осередки в ключових регіонах на Сході – все ж за «ахметівцями». Народні депутати з цієї частини Опоблоку розповідають, що ще не отримували жодних запрошень на з’їзд і його порядок денний наразі невідомий. А їхні колишні соратники вже погрожують оскаржувати результати з’їзду в судах.

Павло Вуєць, «Главком»

Читайте також: