рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Партія мерів, стоп! Як президент гасить бунт місцевих еліт

    • Дарина Нинько
    • Розсилка
    <p dir="ltr">Першими мішенями команди Зеленського стали міські голови Києва та Дніпра. Але і Кличко, і Філатов встояли</p> - Партія мерів, стоп! Як президент гасить бунт місцевих еліт

    Першими мішенями команди Зеленського стали міські голови Києва та Дніпра. Але і Кличко, і Філатов встояли

    Чим завершиться спроба Банкової «структурувати місцевий політичний ландшафт»

    Публічний конфлікт мера Черкас Анатолія Бондаренка з урядом та президентом Володимиром Зеленським – верхівка айсбергу тих проблем, які накопичилися між центральною владою та керівниками на місцях. З одного боку, офіційний Київ не має достатніх важелів впливу на регіональні процеси. З іншого – перекладає відповідальність за непопулярні, складні чи токсичні рішення на органи місцевого самоврядування. Ті ж опираються як можуть…

    Що ж стоїть за рішеннями Бондаренка та інших міських голів про послаблення карантинних обмежень всупереч постановам Кабінету міністрів?  Місцеві керівники публічно прикриваються проблемами бізнесу, а насправді ж орієнтуються на суспільні настрої. Хмизу у це багаття підкинули останні гучні скандали – працюючі будівельні гіпермаркети та ресторани збурили народ. Але справа не тільки в цьому.



    Нинішня гіперактивність мерів – це ще й певна інвестиція у політичне майбутнє. А воно буде вирішуватись вже 25 жовтня – на місцевих виборах. 

    Судячи з останніх подій, неофіційний старт виборчої кампанії вже відбувся. До Бондаренка приєдналися керівники інших міст, хоча відкритого конфлікту з центральною владою та президентом вони намагаються уникати.

    «Безумовно, кампанія вже почалася. Меншою мірою – парламентськими політичними силами. Зараз намагаються більше акумулювати свій ресурс на місцях і меншою мірою виходити в публічну площину. Але, зрозуміло, що ситуація з мером Черкас демонструє, що місцеві еліти не проти використати зручну ситуацію для того, щоб якось підігріти свій електорат, показати свого кандидата, дати можливість йому отримати певні бонусі и так далі. Як правило, це робиться для того, щоб потім торгуватися з центральною владою, домовлятися на якихось взаємовигідних умовах», - пояснює Директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Ігор Петренко.

    В той же час, на думку політолога Володимира Фесенка, наразі мова йде більше про підвищену медійну активність певних мерів, а не про класичну, хоча й негласну, виборчу кампанію. Реальні перегони розпочнуться після прийняття змін в Виборчий кодекс, які остаточно сформують правові підстави цьогорічних місцевих виборів. А рання активність окремих кандидатів може зіграти з ними злий жарт, попереджає експерт. Досвід вказує на те, що кандидати, котрі «стартують» більше, ніж за пів року до виборів, сильно ризикують і часто провалюються. Для виборців вирішальною буде їхня активність лише в вересні та жовтні 2020 року.

    Зміни в Виборчий кодекс

    За словами голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка, офіційно про проведення виборів Верховна Рада оголосить орієнтовно в середині липня. А до того парламент має напрацювати та прийняти зміни в Виборчий кодекс. І саме вони спровокували значну настороженість у потенційних учасників передвиборних перегонів. 

    Мова йде про так звану «партизацію влади» – запровадження  необхідності для партій, які підуть на місцеві вибори, висувати кандидатів на 2/3 округів країни та встановлення 5%-го виборчого бар’єру. Це означитиме: якщо політична сила не набрала більше 5% голосів в цілому по країні, то і отримати місця в певній міськраді її представники не зможуть, навіть якщо виграли там. Ще одне обмеження передбачає, що йти на вибори у місцеві ради без партії та грошової застави кандидати зможуть лише в населених пунктах, в яких не більше 10 тисяч жителів. 

    Такі пропозиції, як зазначив Корнієнко,  «це спроба навести лад і структурувати місцевий політичний ландшафт». Проте, на думку інших політиків, а особливо представників місцевих проектів, такі зміни значно обмежать їхні шанси взяти участь в виборах.

    Пізніше в «Слузі народу» запевнили: зміни в Виборчий кодекс матимуть суто технічний характер. А крапку у цій дискусії спробував поставити президент Володимир Зеленський. У своєму відеозверненні він заявив: «розуміючи свої мізерні шанси на місцевих виборах, деякі партії намагаються змінити законодавство і встановити надумані бар’єри для регіональних партій». Зеленський підкреслив, що таким чином «старі політики» хочуть пройти в місцеві органи влади, фактично позбавивши невеликі партії та безпартійних громадян можливості теж це зробити, і пообіцяв, що такого не буде. 

    «Ніяких 2/3, чи 5%, чи інших «схем» не буде. Це позиція і моя, і партії «Слуга Народу». А «старим політикам» можу сказати тільки одне: якщо в якомусь регіоні нашої країни у вас немає підтримки, то змінювати потрібно свої вчинки, а не виборче законодавство», - сказав Зеленський. 

    Такий різкий контраст між попередніми заявами лідера президентської партії і словами самого глави держави можна розцінювати по-різному. Перший сценарій умовна назва «все було сплановано» міг виглядати так: спочатку команда Зеленського створювала проблему, нагнітала ситуацію, аби потім президент її «героїчно» вирішував і в підсумку став би для місцевої влади другом та рятівником. Другий сценарій – «гасіння пожежі»: спочатку команда щиро вірила, що здатна прикрутити гайки мерам, але коли ті почали узгоджувати свої дії, Банкова була змушена здавати назад. 

    Нагадаємо, що чинний Виборчий кодекс вступив в силу лише 1 січня 2020 року, і місцеві вибори – це перше масштабне волевиявлення за новими правилами. Але, що стосується додаткових змін, які мають бути внесені в нього найближчим часом, то основне питання в тому, що ні конкретних пропозицій, ні узгодженого проекту наразі немає, підкреслює Володимир Фесенко.

    «Зміни в Виборчий кодекс обговорювались раніше і обговорюються зараз. Пропозиції і інтереси різні. Можу точно сказати, що позиція «Слуги народу» в цьому питання змінювалася кілька разів. Можливо, зміниться ще раз. По-друге, ідея виборів за партійними списками останнім часом просувалася не стільки фракцією «Слуги народу», скільки «Опозиційною платформою – За життя» і декотрими іншими. Але найголовніше – на даний момент нема ніякого підготовленого проекту змін в Виборчий кодекс», - пояснює Фесенко.

    «Партія мерів». Ні, не треба!

    Скандальні пропозиції «партизації влади», звичайно ж,  були почуті місцевими елітами. Їхня реакція не примусила себе довго чекати. У відповідь до Банкової почали доходити чутки про створення «партії мерів». За словами міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, такі розмови між очільниками різних міст дійсно є. Підтверджує це і мер Чернівців Олексій Каспрук в інтерв’ю «Главкому». За його словами, ця ідея обговорювалася давно і має шанс на життя.


    Міські голови Одеси і Харкова вже мають досвід створення «мерської партії»
    Міські голови Одеси і Харкова вже мають досвід створення «мерської партії»

    Нагадаємо, що подібна ініціатива вже існує – партія «Довіряй ділам», котру очолили мер Харкова Геннадій Кернес та мер Одеси Геннадій Труханов. Тепер же мова мова може йти про більш глобальний проект. За даними окремих ЗМІ, в перемовинах щодо можливості об’єднання на місцевих виборах, в тому числі, фігурують мер Києва Віталій Кличко, мер Дніпра Борис Філатов, екс-прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. При цьому, як визнав столичний очільник, міські голови обговорюють таку можливість саме в зв’язку зі скандальними пропозиціями щодо змін в Виборчий кодекс. З іншого боку, якщо Рада, як обіцяє президент, в такому вигляді їх не прийме, то і «партія мерів» може не з’явитись. Так, наприклад, мер Дніпра Філатов в інтерв’ю «Главкому» розповів, що станом на сьогодні соціологічні опитування демонструють його переконливу перемогу у випадках і самовисування, і походу від політичної партії. І якщо виборче законодавство суттєво не зміниться, на місцеві вибори він піде зі своїм новим політичним проектом. 


    Філатов переконаний: ніякі заготовки Офісу президента не завадять йому перемогти на осінніх виборах у Дніпрі
    Філатов переконаний: ніякі заготовки Офісу президента не завадять йому перемогти на осінніх виборах у Дніпрі

    Політичні експерти також не вбачають у створенні «партії мерів» особливої доцільності, якщо анонсовані зміни в Виборчий кодекс так і залишаться лише однією з пропозицій. 

    «Якоїсь єдиної «партії мерів» чи партії, яка б об’єднала більшість мерів, наприклад, обласних центрів, не буде. В кращому випадку для ініціаторів такої партії, в неї увійдуть кілька осіб з числа мерів обласних центрів, - впевнений Володимир Фесенко, - Більше того, можу сказати, що, ймовірніше, більшість міських очільників буде балотуватися або від своїх партії, або в статусі позапартійних кандидатів. Декотрі – від різних парламентських партій. Тобто, серед мерів буде повний партійний плюралізм. В цьому питанні ситуація принципово не зміниться».

    З іншого боку, навіть якщо ідея про об’єднання мерів і була б реалізована, то «зіграти» вона могла б на загальнонаціональних виборах, а не на місцевих, вважає експерт Ігор Петренко. Така позиція обумовлена тим, що частина мерів не є самостійними гравцям, а, скоріше, представниками місцевих еліт. І ці еліти, в першу чергу, керуються локальними інтересами. Тому наразі, особливо якщо Виборчий кодекс жорстко не обмежуватиме самовисуванців та місцеві політичні проекти, в подібному об’єднанні немає потреби. Доцільним воно може бути хіба що як спроба презентувати нову політичну силу на дочасних парламентських виборів, вважає Петренко.

    Дарина Нинько, для «Главкома»

    Читайте також:
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ