рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Полювання на білорусів. Чи переманить Україна айтішників, які тікають від Лукашенка

    • Степан Крьока
    • Розсилка
    Поведінка Лукашенка і ставлення його до народу налякали найпрогресивніший прошарок білоруських підприємців - Полювання на білорусів. Чи переманить Україна айтішників, які тікають від Лукашенка
    Поведінка Лукашенка і ставлення його до народу налякали найпрогресивніший прошарок білоруських підприємців

    Українські податки і дорогі юристи – ось що лякає фахівців з сусідньої країни

    Жорстока реакція білоруської влади на протести змусила багато білоруських ІТ-компаній задумалися над релокацією. Вони почали шукати можливості перекинути своїх співробітників в інші країни.

    Першим попередженням став відкритий лист білоруський ІТ-компаній до влади, в якому вони пригрозили масовим відтоком фахівців за кордон, якщо правлячий режим не зупинить насильство, не звільнить політв’язнів та не проведе нові вибори. Цей лист підписало близько 2 тис. ключових фахівців найбільших білоруських компаній.

    З огляду на те, що галузь забезпечувала 10% ВВП країни, переїзд ІТ-компаній в купі зі страйком на ключових промислових підприємствах може обернутися катастрофою для економіки Білорусі.

    Однак там, де одні влаштовують кризу, інші бачать можливості. Тож майже одразу після президентських виборів та початку протестів, між сусідніми з Білоруссю країнами почалася запекла боротьба за фахівців, які вирішили втекти від останнього диктатора Європи.

    Серед тих, хто вже спростив в’їзд для працівників цього сектора: Польща, Латвія, Литва та Болгарія. В цей процес намагається вклинитися і Україна. 

    «Главком» знайшов тих, хто допомагає білоруським айтішникам з переїздом. Ми  з’ясовували, за рахунок чого Україна може привабити або ж навпаки відлякати фахівців, затребуваних у всьому світі.

    Україна: «за» і «проти»

    Попри карантин та заборону на в’їзд іноземців до України, Кабмін зробив один виняток. Українська влада залишила «коридор» для перетину кордону білоруським фахівцям. Вони можуть перетинати український кордон, якщо мають запрошення від українського роботодавця, або ж їхня спеціалізація входить в спеціальний урядовий перелік. Однак Україна є не єдиною країною, до котрої запрошують білоруських айтішників. За кваліфіковану робочу силу вже давно і конкурують країни ЄС з розвиненими економіками.

    Зокрема сусідні з Білоруссю Польща та Литва в серпні відкрили кордони для тих, хто хоче виїхати  через страх політичних переслідувань чи з гуманітарних причин. І хоча тут мова йде швидше про біженців, країни-сусіди давно полюють на фахівців з Білорусі і цього не приховують

    Зокрема литовське державне агентство інвестицій Invest Lithuania незадовго після виборів розробило програму з релокації цілих компанії з Білорусі. Так, фірма, котра вирішила переїхати до Литви, зможе вивезти своїх співробітників за три дні, та почати роботу за вже місяць після переїзду. Подібні програми запустили також Латвія та Естонія.

    Топ-менеджер білоруського офісу ІТ-компанії EPAM Павло Лібер, котрий також є творцем платформи паралельного підрахунку голосів на білоруських виборах «Голос», зараз проживає в Києві. На його думку, Україна сильно програє цю боротьбу за мізки країнам ЄС.

    Головним мінусом України Лібер вважає податкову політику. За його словами, на відміну від громадян України, котрі працюють за схемою ФОП, платять близько 6% податків (в Україні найпопулярнішою серед ІТ-фахівців, що працюють такою схемою, є третя група ФОП, котра передбачає сплату 5% доходу без сплати ПДВ, або 3% з ПДВ), приїжджа людина змушена платити 35-36%.


    Павло Либер. Фото з Facebook
    Павло Либер (фото: facebook)

    «Не так прикро, що ти платиш великий податок, більш прикро, що твій сусід його не платить. У нас в ІТ-співтоваристві зараз дуже активно обговорюється тема, в які країни їхати і вибираючи податок 35-36% люди схиляються радше до Польщі, Німеччини, Литви, Латвії, які вже анонсували, що вони дуже активно братимуть білорусів. А в Україні виходять дуже нерівні умови», – пояснює менеджер.

    Виконавчий директор ІТ-асоціації Костянтин Васюк зі свого боку зауважує, що Україна все ж має переваги. По-перше, вона може конкурувати в податковому плані з окремими європейськими країнами, наприклад,  Британією. По-друге, білорусів в Україні приваблює близьке культурне середовище та швидкісний інтернет. «Для роботи все є, житло можна зняти. Є вибір форми працевлаштування: контракт чи у штат. Податки більш-менш можна порівняти з тими, які є в Білорусі», – говорить виконавчий директор ІТ-асоціації.



    Костянтин Васюк (фото: MC Today)

    Костянтин Васюк (фото: MC Today)

     

    При цьому він погоджується, що Україна не є єдиною країною, до якої можуть емігрувати білоруські фахівці. Однак ІТ-асоціація разом з Мінцифри та Мінекономіки працюють над тим, щоб полегшити переїзд саме до нас.

    Дорожня карта

    Ще в середині серпня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що міністерство готове сприяти переїзду білоруських ІТ-компаній. Зокрема міністерство виділило квоту для 5 тис. фахівців, в рамках якої можна отримати посвідку на постійне місце проживання в Україні на 10 років. Імміграція в рамках цієї квоти дозволить працевлаштуватися у нас на тих самих умовах, що і громадянам, без необхідності щорічно продовжувати дозвіл на роботу в Україні. Квота також не прив’язує до конкретних термінів перебування в нашій країні та до конкретного місця роботи чи посади. Такі фахівці можуть стати приватними підприємцями та іммігрувати до України разом зі своїми родинами.

    За словами урядовця, квоти були розподілені по областях України, в яких зосереджена найбільша кількість IT-компаній. Дніпропетровська, Одеська та Львівська області можуть залучити по 600 іноземних фахівців, Харківська – 700, а Київ – 2500 .

    Скористатися можливістю переїхати за квотою можуть лише ті фахівці, котрі є у відповідному переліку професій. Мова йде про спеціалістів з інформаційної безпеки, захисту інформації, інженерів-програмістів з машинного навчання, інженерів-конструкторів електроніки, аналітиків консолідованої інформації зі стажем п’ять років. Також до переліку потрапили адміністратори інформаційної безпеки і головні програмісти з семирічним стажем та технічні керівники з восьмирічним стажем роботи. Всі вищезгадані фахівці повинні мати профільну вищу освіту та діючі сертифікати відповідного напрямку.

    З такими критеріями не погоджується ІТ-асоціація. Її виконавчий директор Васюк каже, що наразі асоціація веде діалог з міністерством, щоб переглянути вимоги, оскільки вони стосуються виключно спеціалістів з дуже вузькою кваліфікацією.

    Однак, за його словами, в цілому асоціація задоволена співпрацею з урядом.

    «Ми працюємо з Мінцифри, Мінекономіки та Державною міграційною службою, прикордонною службою на всіх рівнях. Ситуація з'явилася і ми всі дуже швидко на неї зреагували. Потрібно відзначити швидку реакцію з боку міністерств», – каже Костянтин Васюк.

    Також на початку вересня Мінцифри спільно з Мінекономіки запустило сайт belarustoukraine.com, де є покрокова інструкція для тих фахівців та команд, котрі вирішили переїхати до України.



    Так виглядає сайт, запущений Мінцифри. Він доступний російською та англійською мовами

    Так виглядає сайт, запущений Мінцифри. Він доступний російською та англійською мовами

    Так, для фрілансера найпростіше в’їхати до України отримавши дозвіл на роботу, який йому оформить роботодавець, і вже на основі цього документа перетинати кордон. На сайті  доступний перелік найбільших в Україні ІТ-компаній з числом вакансій в них. А тим в кого є своя ІТ-команда пропонується або влаштуватися в українську компанію усім разом, або відкрити тут свій бізнес в партнерстві з громадянином України. Після цього нова компанія вже оформляє дозволи на роботу для своїх співробітників.

    Історія айтішника, який вже переїхав

    28-річний Андрій – айтішник з Мінська. Він вже перебрався до України. Молодий чоловік просить не називати його прізвища та вказувати роботодавця. Пояснює: попри переїзд планує часто відвідувати рідних, які залишились в Білорусі, тому через свої слова та погляди не хоче проблем з тамтешньою владою.

    Нині Андрій віддалено керує відділом розробки в американській компанії. Його команда знаходиться в різних куточках світу. За словами чоловіка, він приїхав до друзів за два тижні до виборів у своїй країні, але коли побачив, на що пішла білоруська влада, вирішив зостатися і працювати в Україні.

    «Насправді проблема більше навіть не в політиці, а в безпрецедентній жорстокості до власних співгромадян. Всі ці вбивства і звірства які відбувалися з його (Лукашенка, - ред.) згоди під час протестів», – пояснює Андрій причини еміграції. 

    Білорус зізнається: до вищезгаданих подій йому цілком комфортно працювалося в Мінську. Він розумів, що правова система працює в основному для задоволення потреб можновладців, але його цілком влаштовувало те, що в країні низькі податки, чистота і порядок на вулицях.

    «Ключовим моментом став геноцид білорусів (інакше це назвати не можу) під час протестів після вистави під назвою «вибори». Такого я не очікував взагалі», – говорить айтішник.

    При цьому Андрій вважає свій переїзд тимчасовим, але він однозначно не збирається повертатися до Білорусі, поки Лукашенко знаходиться при владі. Розраховує, що, швидше за все, доведеться залишитися в Києві ще на рік або два.

    На питання, чому він обрав саме Україну, Андрій відповідає, що до цього бував тут купу разів. Також у нього багато друзів в нашій країні, тому він почуває себе у нас доволі комфортно.

    Разом з цим співрозмовник не береться гадати, скільки його колег зважаться емігрувати з Білорусі, але зазначає, що певний відсоток все ж виїде. Складніше всього зважитися на таке рішення сімейним людям з житлом.

    «Частина може поїхати до Росії, але айтішники здебільшого розуміють, що їхати до Росії –  це міняти шило на мило. Такий же Мордор, як і Білорусь», – говорить Андрій.

    Найбільшою проблемою при переїзді він називає вартість послуг юристів. Оскільки Андрій – не громадянин України, він не зміг легалізуватися за звичною для українців схемою СПД, йому довелося відкривати власне ТОВ. Таким чином легалізація на три роки обійшлася йому приблизно в $2600. Але загалом близьке культурне середовище та безвізовий в’їзд – це головні аргументи для кваліфікованих фахівців з Білорусі.

    Степан Крьока, для «Главкома»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies