Експерти – про останні призначення послів і Голови Місії України при НАТО
Днями президент Володимир Зеленський своїми указами призначив цілу низку послів України. Нові дипломати прїхали до Австрії, Індонезії, Об’єднаній Республіці Танзанія та Туреччині. Також було визначено Голову Місії України при НАТО.
Василя Химинця, який обіймав посаду директора першого європейського департаменту Міністерства закордонних справ України, призначено послом України в Австрії.
Радника-посланника посольства України в Китаї з 2011 року Василя Гамяніна призначено надзвичайним і повноважним послом України в Індонезії.
Андрія Праведника, який із вересня 2018 року перебував на посаді посла України в Кенії за сумісництвом призначено главою дипломатичної місії України в Об’єднаній Республіці Танзанія.
Послом України в Туреччині буде заступник міністра закордонних справ Василь Боднар, який 2015–2017 роках був генконсулом України в Стамбулі і представником України при ОЧЕС.
Звичайно, найбільш резонансним стало призначення президентом Зеленським голови Місії України при НАТО. По-перше, цим указом було заповнено вакансію, яка була вільною з 2019 року. І по-друге, в Місію вперше очолила жінка – колишня посол України у Великій Британії Наталія Галібаренко.
«Призначені посли є високопрофесійними спеціалістами»
Голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці Олександр Мережко вважає, що призначені посли посилять просування інтересів України на міжнародній арені. «Це нормальна ротація послів, – продовжує він, – і замінені посли є дуже сильними в професійному плані, і призначені посли є високопрофесійними спеціалістами. Деяких з новопризначених послів я знаю особисто і високо ціную. Наприклад, справжнім другом нашого Комітету є Василь Миронович Боднар. Він дуже часто представляв МЗС на засіданнях Комітету і завжди робив це на надзвичайно високому рівні. Трошки шкода, що Боднар залишає посаду замміністра, тому що у мене з ним склалися дуже добрі робочі відносини і я звик до того, що на нього завжди можна покладатися як на Дипломата з великої літери».
Пан Мережко також розповів, що йому було приємно співпрацювати в окремих питаннях з пані Галібаренко. «Я також надзвичайно високо оцінюю її професійність і це також стосується і інших новопризначених послів», підкреслив він.
На його думку, пані Галібаренко гідно продовжить наш курс у напрямку інтеграції НАТО.
«…надто довго не було представника України при НАТО, щоб реально говорити про прискорення євроатлантичної інтеграції»
Тим часом директор Інституту світової політики Євген Магда звернув увагу на те, що Володимир Зеленський не зрадив існуючій традиції призначати послів України в різних країнах та міжнародних організаціях пачками. «Найбільш резонансним, – підкреслив він, – є призначення Наталі Галібаренко представницею України при НАТО. Призначення фахове безумовно, але дещо запіздніло, оскільки воно було б доцільним до саміту Північноатлантичного Альянсу, щоб продемонструвати зацікавленість України у євроатлантичній інтеграції. Проте маємо, що маємо».
За його словами, також не викликає жодних сумнівів призначення і Василя Химинця і Василя Боднара. Зазначивши, що «обидва є знаними фахівцями і добре підготовленими дипломатами», пан Магда звернути увагу на такий цікавий нюанс. «Василь Боднар уже має досвід роботи в Туреччині і тому йому буде легше підхопити напрацювання Андрія Сибіги, який перейшов на роботу до Офісу Президента і там опікується питаннями міжнародної політики, тоді як і для Василя Химинця як високого професіонала, я теж не думаю, що будуть значні проблеми у тому, щоб продовжити напрацювання Олександри Щерби. Тобто можна говорити про те, що призначення фахові, проте дещо затягнуті по часу і надто довго не було представника, зокрема, України при НАТО, щоб реально говорити про прискорення євроатлантичної інтеграції», – відзначив директор Інституту світової політики.
«Прекрасно, що призначено Наталію Галібаренко, яка має дипломатичний досвід»
Ексголова Комітету у закордонних справах Верховної Ради (2014-2019 рр.) Ганна Гопко, теж звернула увагу на затягування упродовж двох років з призначенням посла в Місії НАТО. «Прекрасно, наголосила вона, що призначено таких послів і, зокрема жінку Наталію Галібаренко, яка має дипломатичний досвід».
При цьому пані Гопко вважає, що у співпраці з НАТО важливо розробити дорожню карту, як це було зроблено з безвізом, у якій буде визначено пріоритети у списку реформ, які включають сектор безпеки та оборони, оборонні закупівлі, корпоратизацію Укроборонпрому, судочинство, імплементацію ухвалених законів щодо Вищої ради правосуддя, СБУ.
Гопко висловила сподівання, що присутність посла пришвидшить координацію всередині країни між різними відомствами, який буде більше потужним голосом України у штаб-квартирі НАТО. На її думку, Галібаренко поставлять конкретні завдання і вона буде багато працювати до саміту НАТО-2022 у Мадриді, щоб там Україна отримала ПДЧ.
Щодо Василя Боднара, відзначила пані Гопко, «це надзвичайно патріотична людина з державницьким мисленням, дуже ерудована, прекрасно розуміє, що таке національні інтереси і як їх захищати».
Химинця вона також охарактеризувала професійним дипломатом, який прекрасно розбирається у зовнішній політиці. При цьому пані Гопко, назвала його попередника Олександра Щербу прикладом поєднання класичної дипломатії з гострим талантом вміння висловлювати свої думки новітніми підходами до Twitter diplomacy з жорсткою критикою, вміннях презентувати Україну при існуючих невеликих ресурсах, зважаючи на скільки Австрія важлива для Росії і скільки там відбувається всіляких процесів.
«Це хвиля призначень кар'єрних дипломатів з великим досвідом роботи в міністерстві»
Тим часом голова Ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак вважає, що призначення послів України в низці іноземних держав з одного боку вказує на швидке проходження ротації керівників закордонних дипломатичних установ, а з іншого - заповнення позицій, які давно залишались за запасних коліях, як у випадку з Місією України при НАТО.
«Втім, перше, що впадає в очі, – відзначає експерт, – це хвиля призначень кар’єрних дипломатів з великим досвідом роботи в міністерстві. Василь Химинець довгий час очолював профільний департамент, а Василь Боднар і Наталія Галібаренко мають у своєму послужному списку перебування на посадах заступників міністра закордонних справ. Тому, з одного боку, такі призначення свідчать про вивіреність прийнятих кадрових рішень. Також це гарний сигнал до держав акредитації, оскільки Україна направляє поважних старших дипломатів, які можуть правильно побудувати роботу з підтримання сталих дипломатичних контактів, а також розуміння стратегічних і тактичних завдань, які стоять перед Україною на відповідних ділянках роботи».
Пан Максак переконаний, що існують усі передумови для просування інтересів України завдяки цим призначенням. На його думку, питання полягатиме у загальній злагодженості роботи міністерства, де закордонні дипломатичні представництва є лише однією з важливих ланок, а всі новопризначені посли володіють необхідним інструментарієм, утім кожний буде підходити до його використання відповідно до власних переконань та власного досвіду.
За його словами, Туреччина залишатиметься у фокусі як стратегічний партнер і Василю Боднару потрібно буде утримувати на політичному та економічному рівні великий доробок свого попередника Андрія Сибіги.
«Зона вільної торгівлі (між Україною та Туреччиною), продовжує пан Максак, так і залишається відкритим питанням з ознаками хронічної втоми від переговорів. Втім, посилення урядової та президентської ланки на турецькому напрямку створюють хороші перспективи для збереження позитивної динаміки. Тим, більше, що і Туреччина не є новою для пана Боднара».
Голова Ради зовнішньої політики «Українська призма» вважає, що німецький трек Василя Химинця, як власне, і багаторічне керування першим європейським департаментом МЗС також дозволяє говорити про підготовленість його до викликів, які можуть з’явитися на політичному горизонті в Австрії.
На думку експерта, значним дороговказом для Василя Гамяніна – посла в Індонезії – має стати нова Азійська стратегія МЗС, яка повинна задати чіткі координати та пріоритети роботи.
Щодо Місії України при НАТО, відзначає пан Максак, то тут магістральний рівень співпраці будується на урядовому рівні. «Наявність профільного віцепрем'єра та урядового офісу з питань координації європейської та євроатлантичної співпраці, – наголошує експерт, – з одного боку зменшують політичну вагомість безпосередньо місії, про що, власне, може свідчити й відсутність посла з 2019 року. Втім, місія відіграє значну комунікаційну роль у побудові відносин Україна-НАТО. Тож можна тішитися, що нині дипломатичне представництво отримало свою очільницю».
Микола Сірук, для «Главкома»
Коментарі — 0