Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Приватизація: історія великої комерції

    • Інна Михайлівська
    • Розсилка
    «Чим пізніше продавали б «Укртелеком», тим дешевше він би коштував», - переконаний політолог Костянтин Бондаренко - Приватизація: історія великої комерції
    «Чим пізніше продавали б «Укртелеком», тим дешевше він би коштував», - переконаний політолог Костянтин Бондаренко

    Що отримала б країна, якби продавала «Криворіжсталь» і «Укртелеком» сьогодні

    У планах з проведення великої приватизації, що була оголошена владою,  з’являється все більше нових деталей. Минулого тижня в мережі обговорювалася можливість продажу «Центренерго» в пакеті з державними шахтами, щоб посилити інтерес потенційного інвестора до підприємства. Йдуть активні дискусії і з приводу найбільш відповідного формату роздержавлення «Укрспирту» і «Турбоатома». Вчергове згадують про Одеський припортовий і вивчають його шанси знайти приватного власника...

    Наскільки ця приватизація виявиться більш вдалою, ніж попередні, що в цілому дала країні приватизаційна епопея протягом всієї історії і чи варто було поспішати свого часу з продажем легендарних «Криворіжсталі» і «Укртелекому»? Спробуймо знайти відповідь на ці питання разом з авторитетними експертами.

    Швидко і скромно

    «Нинішня приватизація має набагато скромніші фінансові плани, ніж ті, що заявлялися раніше, - говорить економіст Андрій Новак. – Раніше до проекту держбюджету вносилися 17, 20 млрд грн, що в підсумку до бюджету так і не надходили, - приватизація не відбувалася. Цього разу плани реалістичні, але і їх досягти буде непросто. Хіба що уряд у властивому йому турборежимі підготує до кінця року продаж парочки найбільш привабливих для покупців об'єктів... Для того, щоб розраховувати на успішні торги, потрібна тривала підготовка, на яку немає часу, і відповідні умови. Не забуваємо, що ми живемо у країні, яка воює, що також знижує ціну і стримує потенційних інвесторів».

    Попри все, ексвіцепрем'єр і міністр економіки України Володимир Лановий, вважає, що процес роздержавлення озвученого сьогодні переліку підприємств відбудеться, причому, швидко. «Мова не йде про вигідну угоду - все організовується швидко, а отже, вже є реальні покупці», - робить висновки експерт.

    «Заради справедливості варто згадати, що практично всі великі підприємства продавалися в Україні за принципом швидких угод, які супроводжувалися скандалами», - пропонує зазирнути в історію український вчений-економіст Олександр Пасхавер, який стояв біля витоків вітчизняної приватизації.

    Експерт зазначає, що роздержавлення великих підприємств було найконфліктнішою справою. «З самого початку був обраний шлях максимальної швидкості. Мова не йшла про високоефективну приватизацію, тоді потрібно було виконати інше соціальне завдання - знищити монополізм державного мислення, ліквідувати небезпеку реваншу комунізму. Всі розуміли: поки люди не звикнуть до нового для них поняття приватної власності, буде непросто. Це завдання було вирішене успішно, в країні з'явився і сформувався клас приватних власників», - говорить експерт.

    Пасхавер нагадує, що розглядати роздержавлення підприємств-гігантів окремо від інших приватизаційних процесів некоректно. За роки незалежності в нашій країні були цілком успішно приватизовані сотні тисяч об'єктів малої приватизації, житла, земельних ділянок. «В цілому весь цей процес проходить досить успішно», - переконаний учений.

    Варто зазначити, що протягом всієї своєї історії в Україні приватизація грала не тільки філософську та політичну роль, вже однією своєю присутністю формуючи капіталістичне суспільство. Це також якісний інструмент поповнення бюджету. Скажімо, тільки за період з 2006 по 2018 роки в економіку України було влито $9,2 млрд (в тому числі і отриманих під час роздержавлення підприємств). За нинішнім курсом це близько 230 млрд грн.

    Успіх повторити не вдасться

    Загалом, з найбільш вдалих угод в історії вітчизняного приватизаційного процесу економісти не змовляючись називають продаж «Криворіжсталі» і «Укртелекому». Перша угода (за ініціативи прем’єра Тимошенко у 2005 році принесла в бюджет країни 24,2 млрд грн), друга - 10,6 млрд грн (2011 рік). Причому, з повторного продажу «Криворіжсталі» вдалося виручити уп’ятеро  більше коштів, ніж з первинної приватизації. Ця сума виявилася майже в 2,5 рази більшою за стартову ціну. Однак, фахівці впевнені, що реприватизацію як таку не варто сьогодні брати на озброєння. Цей успіх повторити не вдасться.

    «Сьогодні підстав для впровадження механізму реприватизації в Україні немає, - каже Андрій Новак. - Якщо зараз піднімати хвилю, почати повертати колесо історії назад, ми дамо сигнал всьому світу, що Україна так і не стала цивілізованою державою. Адже приватна власність - один з основоположних принципів функціонування економіки і держави!»

    «Реприватизація може бути виправдана лише в тому випадку, якщо підприємство, опинившись в приватних руках, простоює, не розвивається і його потрібно знову перепродати... В цілому ж реприватизація - це підрив довіри інвесторів, це сигнал, що наша економка непрогнозована. Хіба піде до нас інвестор, якщо немає правил гри? - запитує політолог Костянтин Бондаренко.-Необхідно підвести риску під приватизацією, що вже відбулася. Ухвалити, що кожен володіє тим, що у нього є. І це є непорушно! »

    Володимир Лановий акцентує увагу: «Слід розуміти, що повернення підприємства державі не обіцяє йому нічого доброго: держава не зможе забезпечити розвиток компанії і зробити її конкурентною».

    «Сенс приватизації - створення нових ринків, на яких присутні конкурентоспроможні підприємства, - наполягає він. - Держава нічого не зробить. Вона може тільки користуватися тим, що є. Директори держпідприємств дбають не про розвиток, не про конкурентність об'єкта, не про ріст його прибутковості – вони думають про поточні результати, як забезпечити собі і своєму персоналу більш високу зарплату ... А потім вивести гроші за кордон. Підприємство деморалізоване... У держслужбовця і у приватного власника зовсім різне мислення».

    У свою чергу, Олександр Пасхавер уточнює: реприватизація (або точніше - деприватизація) доречна лише в тому випадку, якщо власник порушив закон. «В іншому випадку - це пограбування власника. Якщо він веде себе досить коректно, його потрібно покарати, але не відбирати», - каже Пасхавер.

    У зв'язку з цим, аналітики ринку вважають, що постійні намагання Фонду держмайна реприватизувати «Укртелеком», які не припиняються вже більше двох років, виглядають, м'яко кажучи, недоречно. Продати його вдруге успішніше, ніж це було зроблено вісім років тому, точно не вийде.

    Якими б не були успішними первинні операції з продажу «Укртелекому» і «Криворіжсталі», якби вони проходили сьогодні (якщо змоделювати ситуацію і допустити, що підприємства до цього часу знаходяться в держвласності) - вартість цих підприємств з роками тільки знижується.

    Чим далі, тим найбільш невигідно

    «Чим пізніше продавали б «Укртелеком», тим дешевше він би коштував, - переконаний Костянтин Бондаренко. - Як і ГТС. Скажімо, якщо б «Укртелеком» приватизували в 1997 році, за нього могли б отримати набагато більше грошей, ніж в 2011-му».

    Андрій Новак також переконаний: продавати в наш час такі підприємства-гіганти було б украй необачно. «Все, що приватизується в Україні сьогодні, має найнижчу ціну, оскільки ці об'єкти знаходяться в країні, де йде війна. Не можна цього зараз було б робити!»

    Залишається сподіватися, що фінальна хвиля великої приватизації пройде благополучно і не буде затьмарена скандалами щодо повернення у власність державі вже приватизованих компаній. Що бюджет отримає заплановані гроші, міжнародне співтовариство і, зокрема, МВФ оцінить грамотно проведене роздержавлення, а інвестори переконаються в нашій надійності і здатності домовлятися.

    А ті, хто наполегливо мусує тему реприватизації, намагаючись зіграти на зниження напередодні старту великих торгів, щоб заздалегідь збити ціну на об'єкти, що сподобалися, будуть або змушені все ж платити за справедливою ринковою ціною або залишатися при своїх інтересах. Вони це заслужили.

    Інна Михайловська, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ