Реванш люстрованих. Європейський суд рекомендує уряду України укласти мирові угоди

Конституційний суд України третій рік поспіль розглядає законність окремих положень закону «Про очищення влади», через який в країні були звільнені сотні чиновників. Увесь цей час розгляд справ звільнених посадовців в українських адмінсудах призупинено. Попри це люстровані чиновники подають свої скарги до Європейського суду з прав людини, де їх реєструють і розглядають. Остаточних рішень за поданими скаргами ухвалено ще не було, але, як стало відомо, останнім часом процес таки зрушив з місця.

Рік тому «Главком» писав, що українські люстровані чиновники дійшли до Європейського суду, і навіть, частину справ ЄСПЛ взяв у провадження. Тоді як керівник департаменту Мін’юсту з питань люстрації Анастасія Задорожна зазначала, що жодної такої справи ЄСПЛ до України не спрямовувала.  «В ЄСПЛ складна процедура... Всі справи, що прийнято до розгляду ЄСПЛ, спрямовують до України на розгляд та комунікацію, – зазначила вона у першому великому інтерв’ю для «Главкома». – На сьогодні жодної такої справи не існує».

Та останнім часом, як запевняють представники позивачів, у справах люстрованих є зрушення: вісім справ були відправлені на комунікацію до уряду України. П’ять позовів - з пропозицією дружнього урегулювання справи до 12 червня 2018 року.

Ще три позови вже пройшли стадію заперечень, тобто письмових дебатів, і нині чекають лише на остаточне рішення Європейського суду, - запевняють адвокати люстрованих чиновників.

Справи, які перебувають на стадії комунікації з українським урядом:

У розпорядженні «Главкома» є лист у справі Андрія Миколайовича Падалки (колишнього начальника першого оперативного управління Головного управління власної безпеки Державної фіскальної служби України) від Європейського суду з прав людини до уряду України, в якому суд просить відповісти Кабмін на низку запитань та надає можливість дружнього урегулювання судової суперечки до 12 червня 2018 року. Тобто ЄСПЛ надає Україні можливість  владнати судову суперечку без винесення остаточного судового рішення, яке може негативно вплинути на репутацію України та викликати значні фінансові збитки для державного бюджету.

^{(для перегляду - натисніть на зображення)}

На сайті ЄСПЛ статус цієї справи нині вказаний як такий, що «справа перебуває у очікуванні першого судового рішення». За словами фахівців, можливо, в систему ще не внесли зміни, які відбулись у ЄСПЛ.

За словами урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини Івана Ліщини, уряд України дійсно отримав від ЄСПЛ частину справ на стадію комунікації. Щоправда, що це за справи, а також якими будуть подальші дії Кабміну, не уточнив.

За даними Геннадія Авраменка, адвоката Андрія Падалки, у разі дружнього урегулювання урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини може запропонувати його клієнту від 5 до 8 тис. євро моральної компенсації, що вигідніше для українського уряду, ніж для заявника, адже у разі виграшу справи люстрований чиновник отримає набагато більше – близько 15 тис. євро моральної компенсації та компенсацію матеріальних збитків у розмірі середньої заробітної плати за весь час вимушеної відсутності на роботі.

Проте, впевнений Геннадій Авраменко, навіть за таких, невигідних для позивача умов, уряд не піде на дружнє урегулювання не лише з його клієнтом, але й з іншими заявниками. «Я мало на це надіюсь, чесно кажучи. Якщо Україна піде на цей крок, то запропонує заявникам мінімум», - переконаний Авраменко.

Геннадій Авраменко представляє інтереси не лише Андрія Падалки, але й трьох інших люстрованих чиновників. Окрім названих вище  моральної компенсації та матеріальних збитків, адвокат боротиметься за відновлення своїх клієнтів на посадах, які вони займали до люстрації за аналогією зі справою судді Волкова, якого за рішенням ЄСПЛ поновили на посаді.

Якщо у минулому році мова йшла лише про реєстрацію скарг у ЄСПЛ, то нині Європейський суд почав розгляд деяких позовів. «Це можна назвати середньою стадією справи у Європейському суді - змагальний процес, коли сторони обмінюються аргументами. Суд чекає до 12 червня позицію уряду з п’яти справ та надає можливість дружнього урегулювання. Далі суд отримає позицію уряду, який має оскаржити/не оскаржити виписані у листі аргументи. Коли суд отримає заперечення влади, суд запропонує заявнику висловити і свої заперечення на аргументи уряду. Коли він надасть свої відповіді, швидше за все, буде закінчено етап письмових дебатів», - пояснює спеціаліст із захисту в Європейському суді з прав людини Андрій Крістенко.

Варто сказати, що Європейський суд попри свою звичайну практику, низці справ люстрованих чиновників надав найвищий пріоритет, який, як правило надають справам, що стосуються  лише життя та здоров’я осіб. Це, на думку Андрія Крістенка, може означати про майбутнє ухвалення рішень на користь позивачів.

Навіть попри те, що справи активно розглядають у Європейському суді, говорити, що звільнені чиновники зможуть поновитися на втрачених посадах поки зарано. ЄСПЛ може присудити лише виплату компенсації, а ось з приводу поновлення на роботі люстрованим доведеться поборотись уже в Україні. «Через прецедент поновлення на роботі судді Волкова приписом Європейського суду з прав людини, навряд такі рішення знову будуть ухвалені, адже суд тоді дуже пожалкував про ухвалене рішення. «Тоді на суд посипалися численні скарги з проханнями щодо поновлень на роботі. У чиновників з'явиться аргумент у вигляді рішення Європейського суду, щоб податися потім вже до нашого Верховного суду і просити про відновлення. Таке можливо», - коментує Андрій Крістенко.

Юлія Тунік, «Главком»