Після Гладковського черга Грановського?
Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Києві отримало тимчасовий доступ до низки документів Центральної виборчої комісії, які стосуються позачергових виборів народних депутатів, які пройшли 21 липня 2019 року.
Про це повідомляє «Главком» з посиланням на ухвалу Печерського райсуду Києва від 17 жовтня.
Активізація ДБР у цьому напрямку почалася після звернення нині діючого нардепа від «Слуги народу» Олександра Куницького. Він зі скандалом переміг на виборах у 169 окрузі у Харкові. Провадження зареєстрували за фактом начебто неправомірних дій з боку членів Центральної виборчої комісії та на той момент народного депутата України і тодішнього конкурента Куницького, кандидата у нардепи у 169 окрузі Олександра Грановського. Куницький стверджує, що йому перешкоджали реалізувати його права, що підпадає під ч. 3 ст. 157 КК України.
Тут важливо зробити невеликий відступ про передісторію появи одіозного депутата Грановського на 169 окрузі Харкова. У 2014 році на позачергових парламентських виборах Олександр Грановський зайшов до Верховної Ради за списками Блоку Петра Порошенка під №58. Наприкінці серпня 2018 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко заявив в інтерв’ю ЗМІ, що невдовзі на одному з харківських виборчих округів з’явиться нардеп від БПП, який буцімто причетний до закриття кримінального справи проти мера Харкова Геннадія Кернеса. У листопаді минулого року рух «Чесно» зафіксував перші білборди з Олександром Грановський, на яких нардеп зізнався в «любові до Харкова», потім депутат почав проводити заходи для мешканців свого округу, ще задовго до дострокових виборів організовував концерти, зокрема за участю Народної артистки Ірини Білик. 14 червня 2019 року на вулицях Харкова повісили нові білборди, на яких Грановський тисне руку меру Кернесу під напис «З любов’ю до Харкова».
Геннадій Кернес. Фото: рух «Чесно»" width="600" height="338" itemprop="image" />
Усі ці обставини доводять, що нардеп від БПП, якому приписували кураторство за судами і прокураторою при попередньому президенті, мав серйозні наміри переобратися до Ради з харківського округу.
Тепер повернемося власне до кримінального провадження. Під час допиту Куницький повідомив правоохоронцям, що 11 липня 2019 року Центральна виборча комісія задовольнила скаргу кандидата у нардепи Олега Петріченка і скасувала його реєстрацію як кандидата від «Слуги народу». Основною підставою стала інформація Державної прикордонної служби, в якій зазначено, що Куницький був відсутній в Україні 264 дні (з 15 березня до 5 грудня 2015 року) при законодавчо дозволених не більше 90 днях протягом останніх п`яти років перед днем виборів.
Натомість у матеріалах справи наведені відмітки з паспорта громадянина Ізраїлю Олександра Куницького, за яким у 2015 році він здійснив шість перетинів державного кордону України: 15 березня в`їхав в Україну через пункт пропуску «Косино»; 20 серпня виїхав через пункт пропуску «Порубне»; 20 серпня в`їхав в Україну через пункт пропуску «Порубне»; 8 вересня виїхав з України (пункт пропуску «Порубне»); 8 вересня в`їхав в Україну (пункт пропуску «Порубне»); 5 грудня виїхав з України (пункт пропуску «Порубне»).
«Отже, членами Центральної виборчої комісії, умисно, свідомо та з використанням свого службового становища, шляхом невиконання покладених на них виборчим законодавством обов`язків, порушено вільне здійснення громадянином Куницьким свого пасивного виборчого права бути обраним, яке гарантоване статтею 38 Конституції України», - сказано у судовій ухвалі.
Крім цього, заявник зі «Слуги народу» повідомив ДБР, що незаконне рішення члени ЦВК, на його думку, прийняли не з власної ініціативи, а за «проханням» і за незаконного втручання народного депутата України від Блоку Петра Порошенка Олександра Грановського , який також був кандидатом в народні депутати в 169 окрузі. Куницький навіть припустив, що Грановський пообіцяв або можливо надав грошову винагороду членам ЦВК за скасування його реєстрації.
Ще один важливий відступ. Щоб зрозуміти прив’язку Грановського до попереднього складу ЦВК, слід почитати публікації того періоду. Зокрема, низка ЗМІ стверджувала, що Грановський має близькі стосунки із тодішньою главою ЦВК Тетяною Сліпачук. З цього приводу нардеп VIII скликання Віталій Купрій заявив, що цих осіб пов’язує цивільний шлюб. Сам же Грановський постійно відмахувався від причетності до формування попереднього складу ЦВК.
Окремо Державне бюро розслідувань допитало колишнього секретар ЦВК Наталію Бернацьку. За її словами, на засіданні 11 липня розглядалося два проекти постанови Центрвиборчому. Перша – не вбачала підстав для скасування реєстрації кандидата в народні депутати Олександра Куницького. Однак для її ухвалення не вистачило голосів. Друга постанова, під яку назбиралися голоси, містила підстави для скасування реєстрації Куницького.
Разом з тим, Верховний суд, який 18 липня підтвердив незаконне скасування реєстрації Куницького, дійшов висновків, що скарга кандидата Петріченка (від 9 липня 2019 року № 21-36-30716) стосувалася передвиборчої агітації із застосуванням обману виборців з боку Куницького. При цьому, як вважав, суд, вона не відповідала формі і не містила доказів.
Цікавим у цій драматичній історії також є письмові пояснення самого Куницького, які він виклав ЦВК перед ухваленням доленосної постанови. Висуванець «Слуги народу» визнав свою тривалу відсутність на території України у 2015 році. І це начебто було пов’язано з тим, що він виконував редакційне завдання від «1+1 Продакшн», а також займався громадською діяльністю від «Всеукраїнського студентського братства«Еліта Нації». Однак ЦВК не задовольнили ці пояснення, тому що Куницький не надав доказів у вигляді укладених трудових відносин зі вказаними структурами.
Наразі Печерський райсуд Києва дозволив слідчим ДБР вилучити копії документів, які підтверджують факт призначення на посади голови, заступників голови і членів Центральної виборчої комісії, які працювали до вересня 2019 року; скарги кандидата в народні депутати України у 169 окрузі Олега Петріченка на дії іншого кандидата від партії «Слуга народу» Олександра Куницького; протоколу засідання та стенограми засідання Центральної виборчої комісії від 11 липня 2019 року; запиту Центральної виборчої комісії до Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону кандидатом в депутати України Олександром Куницьким та перебуванням останнього на території України.
Віталій Тараненко, для «Главкома».
Коментарі — 0