Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Свіжа соціологія. Найвищий антирейтинг у Порошенка, Тимошенко і Яценюка

    • ГЛАВКОМ
    • Розсилка
    Свіжа соціологія. Найвищий антирейтинг у Порошенка, Тимошенко і Яценюка

    Майже кожен п’ятий досі не визначився з вибором

    Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», лідером президентського рейтингу залишається Юлія Тимошенко, за яку готові проголосувати 17,1% тих, хто візьме участь у голосуванні та вже визначився із вибором. За Анатолія Гриценка готові віддати свої голоси 9,7%, Юрія Бойка – 8,9%, Володимира Зеленського – 8,5%, Олега Ляшка – 8,1%, Петра Порошенка – 7,8%, Святослава Вакарчука,– 6,6%, Євгена Мураєва – 4,2%, Вадима Рабіновича – 3,7%, Олега Тягнибока – 2,6%, Андрія Садового – 2,2%, Сергія Таруту – 1,5%, Арсенія Яценюка – 1,3%. Романа Безсмертного – 1,2%.

    Серед респондентів, які мають намір голосувати, майже кожен п’ятий не визначився з вибором.

    У рейтингу «другого вибору» лідерські позиції займають Вакарчук (5,3%), Тимошенко (4,9%). Зеленський (4,7%), Гриценко (4,7%).

    Антирейтинг надалі очолює Петро Порошенко: майже половина респондентів не проголосували б за нього у жодному випадку. За Юлію Тимошенко не проголосували б 28,5%, Арсенія Яценюка – 26,9%, Олега Ляшка – 26,2%, Олега Тягнибока – 18,9%, Юрія Бойка – 16,1%, Вадима Рабіновича – 15,6%.

    Три чверті опитаних вважають, що справи в Україні йдуть у неправильному напрямку, 13% – висловлюють протилежну думку, 12% – вагаються з оцінками у цьому питанні.

    У сприйнятті проблем надалі зберігається тенденція, коли війна на Сході України і корупція залишається найважливішими загальнодержавними проблемами, водночас на особистісному рівні переважають проблеми соціального характеру: низькі зарплати і пенсії, а також високі тарифи.

    Кількість прихильників прозахідної інтеграції переважає над кількістю противників цього вектору:за вступ до ЄС – 50%, проти – 28%; за євроатлантичну інтеграцію – 42%, проти – 35%.



    За умови вибору між напрямками інтеграції в економічні союзи 42% опитаних підтримують вступ до Європейського союзу, 36% – за рівновіддаленість від Росії та ЄС. 11% підтримують вступ до Митного союзу, ще стільки ж – не визначилися. При цьому у регіональному розрізі можна спостерігати тенденцію, коли у південних та східних регіонах переважають прихильники рівновіддаленості (40-45%). Тоді як прихильників вступу до Митного союзу на Півдні удвічі менша, аніж прихильників євроінтеграції, а на Сході – їхня кількість майже однакова.

    61% вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною, при цьому російська повинна вільно використовуватися у всіх сферах життя. За надання російській мові статусу офіційної в окремих регіонах, зі збереженням державного статусу української – 17%, за державний статус як української, так і російської – 19%. Найбільша кількість прихильників надання російській мові певного статусу – на Півдні та Сході. Водночас, навіть у цих регіонах кількість тих, хто за збереження статусу-кво у державній мовній політиці – 40-45%.

    Найбільш позитивно опитані ставляться до Білорусі (74%), Канади (68%) та Європейського Союзу (68%).

    До США позитивно ставляться 58% та 27% негативно, СНД – 44% та 31%, Росії – 35% та 52% відповідно. До міжнародних організацій ставлення наступне: до ООН позитивно ставляться 58%, негативно – 20%, ОБСЄ – 50% та 26% відповідно, НАТО – 49% та 30%, МВФ – 39% та 35% відповідно. Чверть опитаних не змогли висловити жодного ставлення до зазначених міжнародних інституцій. До західних країн та інституцій відносно краще ставляться на Заході та у Центрі, до Білорусі, СНД та Росії – на Півдні та Сході країни.

    Дві третини виступають за мирні шляхи вирішення проблеми окупованого Донбасу: 32% – за припинення військових дій та визнання цих територій тимчасово окупованими (замороження конфлікту), 24% – за надання цим територіям самостійності, або ж федеративного статусу краю у складі України, і 9% – за повне їх відділення. Натомість, 21% виступають за продовження військових дій до повного відновлення української влади на всьому Донбасі. Думка про необхідність збройного вирішення конфлікту на Донбасі не є домінуючою у жодному із макрорегіонів країни.

    Лише 9% опитаних зазначили, що добре знають зміст Мінських угод. Ще 49% заявили, що знайомі з ними поверхнево, чули про них у ЗМІ. Майже 40% опитаних взагалі не знайомі із змістом цих домовленостей.

    Лише 14% вважають, що Україна повинна повністю виконати усі поставлені умови в Мінських угодах. Натомість, 17% вважають, що потрібно вийти з переговорного процесу та ухвалювати рішення без участі міжнародних посередників. Натомість відносна більшість (32%) стверджують, що потрібно переглянути ці домовленості і підписати нові угоди. Третина нічого не змогли відповісти на це запитання. Чим більше респонденти обізнані зі суттю угод, тим чіткіше висловлюють свою думку щодо їхнього майбутнього. Протягом останнього року дещо зросла кількість опитаних, які підтримують перегляд Мінських домовленостей і підписання нових.

    Аудиторія дослідження: населення України від 18 років і старші. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність:

    3200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 1,7%.

    Терміни проведення: 22 червня – 5 липня 2018 р.

    Повна версія дослідження:

    (для перегляду натисніть на зображення)

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ