Кадри часів Януковича, які фігурували у корупційних скандалах, змогли домовитися з оточенням Зеленського?
На початку осені минулого року президент Володимир Зеленський доручив Кабміну до 1 січня 2020 року провести повне кадрове перезавантаження найбільш корупційних для бізнесу і громадян органів державної влади – а саме Геокадастру, Держгеонадр, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Держекоінспекції, Укртрансбезпеки і Укравтодору.
У вересні-2019-го влада зробила перші кроки в цьому напрямку: взялась наводити лад у органах державного архітектурно-будівельного контролю. З посади був звільнений голова ДАБІ Сергій Кузьмін. Останнього пов’язували з братами Олексієм та Юрієм Горовими, яких вважають багаторічними тіньовими кураторами будівельних схем. Причому зміна політичних режимів ніяк на їхнє становище не впливала.
Тимчасово виконувачем обов’язків було призначено досвідченого Олександра Строкача, який невдовзі взяв участь у конкурсі на посаду голови цього органу та виграв його. Але в результаті Строкач став жертвою системи, з якою збирався боротися. За той час, коли Строкач перебував на чолі ДАБІ, він добряче попсував нерви так званій будівельній мафії. Та у відповідь заполонила інформпростір численними інформаційними вкидами на адресу керівника та його родини. Коли довести причетність Строкача до якихось корупційних схем не вдалося, в хід пішли мітинги численних «громадських організацій». Їхньою метою було пов’язати Строкача з екс-очільником ДАБІ Олексієм Кудрявцевим та колишнім керівником Інспекції архітектурно-будівельного контролю в Києві Сергієм Кучером. Під час «каденції» Кучера в інспекції було чимало гучних скандалів з незаконними забудовами, а в 2018 році його навіть було оголошено в розшук через зловживання владою.
Така атака дала свої плоди. В ситуацію втрутився Офіс президента: аби не допустити «людину із системи» до керівництва корупційним монстром, на посаду голови ДАБІ був оголошений новий конкурс. Паралельно з цим, Кабмін призначив першим заступником голови ДАБІ Олену Костенко, яка за фактом стала в.о. керівника інспекції. Тобто доручення президента нібито було виконане – в орган, який здавна вважався корупційним, було призначено людину зі сторони, яка не є в орбіті архбудконтролю.
Сама історія цього призначення виявилась дуже плутаною та загадковою. 25 вересня минулого року було оголошено конкурс на посаду першого заступника, за результатами якого було обрано трьох переможців, включно з Костенко. Але міністр розвитку громад та територій Альона Бабак, яка мала обрати когось одного з трьох кандидатів після співбесід, зробити цього не змогла і письмово повідомила про це Кабмін. Той нібито призначив новий конкурс, згодом повідомлення про це зникло, а 24 грудня несподівано з’явилося розпорядження уряду про призначення Костенко. Причому представляти колективу Держархбудінспекції нову очільницю приїхав особисто голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудівництва Андрій Клочко. Що само по собі виглядало дивно – який стосунок має законотворча гілка влади до органу виконавчої влади, який належить до урядової сфери впливу?
Але якщо копнути глибше, така зацікавленість Клочка діяльністю ДАБІ має пояснення. Як голова дуже важливого комітету він має чимало помічників та консультантів. І ось показово, що на момент представлення Костенко як керівника інспекції одним з помічників голови парламентського комітету був такий собі Сергій Кузьмін. Це той самий Кузьмін, якого пов’язували з тіньовими «смотрящими» та якого Кабмін нещодавно звільнив з посади голови ДАБІ. Виходить, що Клочко вважає його носієм цінних знань, якщо працевлаштував у себе?
Вся ця кадрова схема демонструє, що вплив братів Горових нікуди не зникає, і вони знову ставлять свою людину на чолі ДАБІ. Тільки тепер їм допомагає в цьому голова парламентського комітету від «Слуги народу». Цей зв'язок стає ще більш очевидним, якщо придивитись, кого нова очільниця у свою чергу взяла до своєї команди.
Костенко, яка до призначення в ДАБІ працювала начальником управління з питань державного майна і підприємств Міносвіти, призначила радником досвідченого чиновника Олександра Сергієнка. Останній в свою чергу привів до інспекції ще одного радника – Олександра Воробйова. Сергієнко тривалий проміжок часу очолював «ласий» дозвільний підрозділ інспекції у період управління Сергія Кучера, а Воробйов тоді був заступником Сергієнка. Саме Кучер вважається тим, хто запросив Горових в потойбіччя будівельної сфери та вигадав сумнозвісну схему «5 доларів за квадратний метр», які треба сплатити за отримання дозвільних документів на будівництво.
Але в буремному 2014 році всю цю компанію відсторонили від потоків, а СБУ до того ж відкрила щодо Кучера кримінальне провадження. На думку правоохоронців, тодішнє керівництво ДАБІ організувало протиправний механізм реєстрації дозвільних документів у сфері будівництва через мережу бек-офісів. А зараз гвинтики тієї системи допомагають новій владі «реформувати» інспекцію. Більш того – той самий Сергієнко числиться серед помічників-консультантів все того ж комітетського голови Андрія Клочка. А от прізвище вищезгаданого Кузьміна з цього переліку тишком-нишком зникло, бо, вочевидь, настільки прямий зв’язок надто бентежив депутата.
Цікаво, що ЗМІ пов’язують Сергія Кучера з першим заступником керівника Офісу президента Сергієм Трофімовим. Саме Трофімов привів Кучера на засідання Ради нацбезпеки з питань скандального державного будівельного холдингу «Укрбуд». Згодом Рада директорів «Укрбуду» призначила Кучера президентом, вирішивши, що він впорається з роллю кризового менеджера корпорації, яка опинилась на межі банкрутства. От тільки Кучер давно пов'язаний з Максимом Микитасем, який, власне, і довів «Укрбуд» до того стану, який може спровокувати ланцюгову реакцію на ринку нерухомості.
Сухий підсумок станом на початок 2020 року такий: «старі» кадри часів Януковича, які були фігурантами корупційних скандалів, змогли домовитися з новим президентським оточенням. Тепер вони збираються курувати будівельну галузь. І це після гучних заяв президента про перезавантаження корупційних годівниць.
Інна Михайлівська, для «Главкома»
Коментарі — 0