рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Укрзалізниця». Примус до ефективності

    Держсектор
    • Інна Михайлівська
    • Розсилка
    «Укрзалізниця». Примус до ефективності

    Чому в «Укрзалізниці» не хочуть KPI для Наглядових рад?

    9 вересня Кабмін затвердив план пріоритетних дій на 2020 рік, в якому передбачено введення ключових показників ефективності (KPI) для наглядових рад 15 найбільших держкомпаній.  Йдеться про «Нафтогаз», «Укроборонпром», «Укрпошту», «Укрзалізницю» і інші. Найбільше опір рішенню уряду очікується з боку «Укрзалізниці». Сергій Лещенко не раз заявляв, що KPI незаконні та сприятимуть... корупції.

    Що таке ключові показники ефективності і чому в ряді держкомпаній, наприклад, в таких як «Укрзалізниця», наглядові ради сприймають їх застосування до своєї роботи у штики?

    Як виміряти результат?

    Якщо коротко, то Key Performance Indicators, скорочено KPI – це показник успішних результатів на шляху від поставленого завдання до досягнення мети. Є завдання, є мета, бачимо результат.

    Візьмемо, наприклад, НАК «Нафтогаз України» та Приватбанк, які сумарно дали 91,5% від усіх надходжень держкомпаній до держбюджету в першому півріччі 2020 року. «Нафтогаз» перерахував 39,6 млрд грн, Приватбанк – 24,5 млрд.

    Не без активної участі наглядової ради реформований «Нафтогаз» перетворився зі збиткового реципієнта держбюджету в його найбільшого донора. Було проведено масштабне реформування, анбандлінг, створений конкурентний ринок газу в Україні.

    Що стосується Приватбанку, який перед націоналізацією був на межі банкрутства та міг своїм крахом обрушити банківську систему країни, то його наглядову раду, один з небагатьох, для якого власником (державою в особі Кабміну і Мінфіну) вже встановлено KPI.

    Тому, за словами голови Наглядової ради американки Шерон Іскі, свою зарплату вони з колегами відпрацьовують сповна. За останній рік наглядова рада провела більше ста різних засідань, а також щоденні наради. «Реальність така, що я працюю п'ять або шість днів на тиждень цілий день щомісяця... Наше перше засідання наглядової ради тривало 14 годин. Ми почали о 9:00 ранку і закінчили о 11:00 вечора. Для засідань наглядової ради я встаю о 2:00 ночі, дуже часто я починаю роботу о 6 ранку, тому що в Києві в цей час полудень», – розповіла вона журналістам.

    У наглядовій раді «Укрзалізниці» теж скаржаться, що в останні місяці засідають по кілька разів на тиждень, а деякі засідання тягнуться з вівторка по п'ятницю. Але чи є результат від такого «інтенсиву»?

    До найголовнішого питання – реформування залізничного монополіста – навіть не наближалися. Прибуток 2,9 млрд. грн. за 2019 рік досягнуто виключно за рахунок чергового зростання тарифів на вантажоперевезення. З цієї суми 90% (або, як просить Мінінфраструктури, тільки 60%) має піти до держбюджету. А ще у залізниці є борг з перерахування прибутку за 2018 рік у розмірі 206 млн грн, який, схоже, держпідприємство повертати не збирається. Додамо сюди скорочення робочого тижня, падіння обсягів вантажоперевезень, розламані вагони і регулярні пригоди з локомотивами.

    Чим же займається наглядова раду «Укрзалізницю» «в поті чола»? Чимало часу пішло, щоб розподілити шість її членів по п'яти комітетах, в тому числі до комітету з призначень та винагород (без нагороджень ну ніяк не обійтися).

    Так само багато місяців наглядова рада обговорював проект консолідованого фінансового плану на 2020 рік, який після затвердження на Кабмін 27 липня 2020 роки спровокував гостру критику фахівців.

    За словами гендиректора Федерації роботодавців транспорту України Володимира Гусака, документ не містить жодної конкретної цифри і показника щодо операційної ефективності. При цьому запланована закупівля 238 тис. тонн дизельного палива за середньорічною ціною 29,1 тис. грн за тонну (з ПДВ), хоча середня оптова ціна дизпалива в 2020 році становить менше 20 тис. грн за тонну з ПДВ.

    Цю «дивину» з корупційним відтінком упритул не помітив головний борець з корупцією на залізниці екс-депутат Сергій Лещенко, член відразу двох комітетів – з корпоративного управління і антикорупції та комплайенсу.



    Сергій Лещенко

    Сергій Лещенко

    Майже пів року він вникав в роботу структур безпеки «Укрзалізниці», а потім підготував революційну пропозицію перейменувати Департамент економічної безпеки в Апарат директора з економічної безпеки «Укрзалізниці». Наглядова рада ініціативу підтримала. Як це допоможе розслідуванню величезної кількості кримінальних справ (тільки в НАБУ – 21 справа на 1,1 млрд грн збитку) незрозуміло.

    Ще один напрямок роботи наглядової ради, який випадково (або не випадково?) пробуксовує, – це кадри. Майже рік наглядову раду неспішно заслуховувала і розглядала кандидатів на посади голови та членів правління «Укрзалізниці», а так само начальників ключових підрозділів.

    Весь цей час компанією на різних рівнях керували в.о., які регулярно змінювали один одного, відчували себе через це тимчасовими та дипломатично ухилялися від прийняття відповідальних рішень. Але не від участі в сумнівних ініціативах, які головний залізничний антикорупціонер Лещенко не помічав.

    Які поради дає Наглядова рада?

    Наглядова рада замість того, щоб прискоритися та покінчити з перетасуванням кадрової колоди, скористалася управлінським вакуумом і перетягнула на себе частину оперативно-господарських питань, що не належать до її компетенції. Таких як... продаж металобрухту. «Стратегічну проблему» кілька разів виносили на засідання і в результаті із запланованих 285 тис. тонн реалізували за перше півріччя 2020 року тільки 46 тис. тонн, недоодержавши близько 400 млн грн. 

    При цьому окремі члени правління досягли неабияких успіхів на практичному рівні. Особливо член наглядової ради з Німеччини Крістіан Кун, який раніше керував Литовської залізницею, а зараз паралельно із наглядовою радою УЗ входить ще й до ради директорів «казахстанських залізниць».

    Пан Кун є одним з найбільш високооплачуваних «радників» української залізниці. Згідно з даними, які оприлюднила народний депутат від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, з вересня 2019 року по 30 квітня 2020 року його отримав 11,7 млн грн. 

    Але, мабуть, цієї суми йому недостатньо, і Крістіан Кун лобіює інтереси казахських компаній. Починаючи від закупівлі масел та поставки нових коліс для рухомого складу компанією "Проммашкомплект" (їхня продукція зараз сертифікується в Україні під його «патронатом») і закінчуючи рейками «Актюбінської рельсобалочного заводу».  Це казахстанське підприємство вже сертифікувало своє виробництво за українським ДСТУ та готується взяти участь у масштабному тендері на закупівлю 21 тис тон рейок, призначеному на 7 жовтня. При тому, що і масла, і рейки нічим не гіршої якості виробляють в Україні.

    І знову Лещенко нічого підозрілого в діяльності свого колеги не помітив. Його увага зараз прикута до двох питань, які він найчастіше піднімає в своїх інтерв'ю: повернення своєї оплати праці до докарантинного рівня і боротьбою проти введення KPI для наглядових рад.

    Поки йшло обговорення цього питання, Лещенко не раз публічно доводив, що в українському законодавстві KPI для наглядової ради не передбачено. І в цьому «є свої плюси», оскільки «KPI є у правління, і якби він був у наглядовій раді, то був би ризик змови» і тому, цитуємо Лещенка, «члени наглядової ради не мають і, на мою думку, не повинні мати KPI». 

    Твердження, м'яко кажучи, спірне. Після встановлення критеріїв оцінки діяльності наглядових рад, очевидний факт – не всі наглядові ради однаково корисні – буде підтверджено офіційно. І з'явиться підстава звільнити окремих членів окремих наглядових рад. Тому їм є за що боротися ...

    Інна Михайлівська, для «Главкома»


    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies