Введення воєнного стану передбачає низку обмежень прав і свобод
Оголошення військового стану на 60 днів у відповідь на захоплення росіянами трьох українських суден та поранення наших моряків, безумовно, стало інформаційною «бомбою» початку тижня. Верховна Рада о 16 годині скликає позачергове засідання, на якому парламентарі мають затвердити відповідний указ президента. З приводу загострення в Азовському морі Україна вже скликає Радбез ООН, Петро Порошенко провів перемовини з генсеком НАТО Йенсом Столтенбергом.
Введення воєнного стану передбачає низку обмежень прав і свобод, проте у президента вже запевнили, що ані на свободу слова, ані на додаткову мобілізацію, ані на фінансування західними кредиторами введення воєнного стану не вплине. Йдеться лише про відсіч російським окупантам, якій цей стан має сприяти, та недопущення сценарію, який Росія розігрувала в інших країнах. Проте критики цього рішення дорікають, що Банкова таким чином намагається відтягнути президентські вибори, оскільки під час воєнного стану унеможливлюється проведення виборчих кампаній. Бо дивно, що про воєнний стан заговорили саме зараз, а не в 2014 році, коли йшла відкрита фаза війни і знаходилась купа аргументів проти нього. З іншого боку, Росія фактично вперше проявила свою агресію до України відкрито, не ховаючись за «зеленими чоловічками», «відпускниками» та «іхтамнєтами». В Кремлі традиційно звинувачують в провокаціях Київ і запевняють, що захоплювали українські кораблі, які зайшли нібито в російські територіальні води, згідно з міжнародними угодами.
Порошенко вже запевнив, що запровадження військового стану не означатиме якихось наступальних дій з боку України та зміну положення на лінії зіткнення на Донбасі та інших ділянках. «Главком» зібрав думки експертів, навіщо президент вийшов з цією ініціативою саме зараз, та відслідкував неоднозначну реакцію соцмереж.
«У нас були більш трагічні сторінки, коли треба було вводити воєнний стан»
Вадим Карасьов,
директор Інституту глобальних стратегій
Не думаю, що наші західні партнери у захваті щодо введення воєнного стану. Тим більше, що вступ до НАТО та ЄС вимагає виконання демократичних критеріїв. Якщо в цьому будуть вбачати суто передвиборчі інтриги, не думаю, що це додасть Україні авторитету. До того ж, введення воєнного стану передбачає і суттєве обмеження індивідуальних прав і свобод. Чи ми справимось і не сповземо від воєнної демократії до воєнної диктатури? Треба співвідносити зовнішні та внутрішні ризики. Я не вважаю, що сьогодні такі великі ризики зовнішньої інтервенції, якщо порівнювати з 2014–2015 роками, щоб вводити воєнний стан. Це поки що локальний епізод в Азовському морі. У нас були більш трагічні сторінки, коли треба було його вводити.
«Таке враження, що росіяни нас навмисно провокують на «привід для війни»
Олексій Гарань,
професор політології Києво-Могилянської академії
В парламенті є дуже велика кількість політиків, які вимагають більш рішучих дій щодо Росії. Вона вже пішла на пряму неприховану агресію і тепер перед політиками постає питання – чому б ні? Зараз якраз момент істини для тих, хто раніше гучно критикував владу та звинувачував її у нерішучості.
Ми ж не знаємо, що далі буде – може, подальша російська агресія. Таке враження, що росіяни нас навмисно провокують на «привід для війни». Тож краще зараз перестрахуватися і посилити нашу обороноздатність напередодні потенційного розширення російської агресії і на морі, і на суходолі. Воєнний стан – це інструмент, який в разі потреби можна використати. Зараз це такий тест, який покаже, як ми практично можемо це запровадити. Відповіді зараз ніхто не може дати, бо у нас ніколи не було подібної практики.
«Під час воєнного стану немає заборони на підготовку до виборів президента»
Олександр Палій,
політичний консультант
Чотири роки тому в Україні була інша ситуація – погана економіка, не було угоди з МВФ, з яким потрібно було домовлятися, а тепер ця угода є. Україна не мала такої консолідованої міжнародної підтримки як зараз. Напрацьований чіткий механізм проведення Операції об’єднаних сил, яка, по суті, є міні-воєнним станом, але на лінії розмежування. Воєнний стан дозволить мобілізувати державу для придушення ворожих підступів. В законі про воєнний стан є пункт про заборону проведення виборів, про це сказано і в Конституції (Розділ IV, ст. 83). Але під час воєнного стану немає заборони на підготовку до виборів президента. Якщо воєнний стан буде введено на 2 місяці, то і вибори можна буде встигнути провести. Є потреба в жорсткій централізації військового управління – щоб вся держава працювала на оборону, щоб можна було оперативно придушувати ворожі підступи.
«Треба скористатися нагодою, поки українська тематика буде в топі європейських новин»
Микола Бєлєсков,
заступник директора Інституту світової політики
Закон, прийнятий Верховною Радою на початку січня, вже проголошує РФ агресором. Вчорашній інцидент у Керченській протоці Україна може розіграти на свою користь, і результат залежатиме від роботи дипломатів і готовності діяти наших партнерів на міжнародній арені. Думаю, тут не варто розраховувати на міжнародні організації – ООН, НАТО, ОБСЄ, – а лише на окремих партнерів. В першу чергу це стосується США і Великої Британії. За поведінку у Керченській протоці проти РФ можуть застосувати конкретні санкції, але цей варіант малоймовірний. Хоча якби були санкції проти російських портів Чорного та Азовського морів, це було б відчутно для РФ, бо 60–70% російського зерна йде на екпорт саме через ці порти. Значна кількість нафти – більше 100 млн тонн – йде через Новоросійськ.
Що більш реально – треба ставити питання про одержання матеріально-технічної допомоги від наших міжнародних партнерів для посилення флоту. Але і тут немає великих очікувань з тієї причини, що бюрократи повільно працюють. Навіть якщо буде якась реакція, то не сьогодні, а через два-три тижні, а то і місяць, якщо не декілька місяців. Від ЄС можна сподіватися на автоматичне продовження вже існуючих санкцій проти РФ в грудні 2018-го, але на розширення санкцій шансів мало. Проте треба максимально скористатися нагодою, поки українська тематика буде в топі європейських новин.
Що зможе Україна зробити за два місяці воєнного стану? Посилити флот – це складний процес. Цикл створення найпростішого МБАКа, два з яких ми вчора втратили, – це ж не один день. Хіба що зараз буде прийняте політичне рішення збільшити бюджет на потреби оборони у два рази, але ж потрібен час, щоб їх освоїти. Найкраще, що Україна могла б зробити, – це до кінця року провести обіцяне випробування крилатої ракети «Нептун», щоб на початку 2019 року провести державні випробування з метою перевести її на бойове чергування.
«Нам потрібно готуватися до повномасштабної війни»
Валентин Бадрак,
директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
Воєнний стан потрібен, але для окремих територій, у даному випадку – це узбережжя Чорного та Азовського морів. На мою думку, воєнний стан не допоможе краще підготуватись до війни з Росією, хоча зможе допомогти привернути увагу міжнародної спільноти до України. Нам потрібно готуватися до повномасштабної війни. Україна не встигла забезпечити себе такою потужною зброєю, як ракетні комплекси, а крилаті ракети тільки виходять на випробування і лише в наступному році можуть бути запущені в серію. Проте поки ми можемо використовувати підрозділи спецпризначення: окрім підготовки до оборони морського узбережжя, забезпечення протидесантних операцій, виставлення мінних загороджень, посилення бойової охорони, мають розроблятися асиметричні протидії – як руйнація російської інфраструктури і озброєнь. Маю на увазі навіть такі речі, як руйнація Керченського мосту, підготовка до здійснення диверсій проти російських військових кораблів.
Росія вбачає військово-морські сили України слабкою ланкою українського війська. Якщо на Донбасі Росія не визнає своєї присутності, то в ситуації у Керченській протоці визнала. Тому на морі військові можливості РФ обмежені: якщо відбудеться конкретна атака України з моря, то це означатиме, що Росія відкрила всі карти і йде відкритою війною. Фактично це відбулося вже зараз – РФ себе засвітила перед міжнародною спільнотою. Тепер Москва буде намагатися маніпулювати інформацією, пояснювати свою позицію, але головне для України – це усвідомити, що велика масштабна війна близька як ніколи. Ситуація з Україною може згуртувати Євроатлантичний світ. Ми очікуємо на реакцію Вашингтону, який може відіграти роль лідера у створенні антипутінської коаліції. Лише створення такої безкомпромісної коаліції може змінити ситуацію на краще. Зараз українським дипломатам важливо почати працювати над цим питанням, причому говорити індивідуально з кожним лідером, кожною країною і пояснювати їм, як діє Росія. Але не забуваймо: нам важливо бути готовими до великої війни, здійснити потужне переозброєння. Бо якщо Україна буде вразливою мішенню, Росія буде здійснювати такі атаки навіть для того, щоб пожвавити свій діалог із західним світом.
Економіст Сергій Фурса вважає, що для введення військового стану не з’явилось ніяких нових передумов, і він не вирішить жодних проблем, окрім перенесення виборів.
З ним погоджується нардеп від БПП Сергій Лещенко.
Позафракційний депутат Володимир Литвин натякає, що президент хоче впровадити воєнний стан через невтішну для себе соціологію.
Політолог Юрій Палійчук розглядає воєнний стан як президентську передвиборчу технологію.
Політтехнолог Дмитро Корнейчук переконаний, що Порошенко при цьому грає в одну гру з Володимиром Путіним.
Колишній депутат Богдан Яременко дивується, як воєнний стан може вводитись без розриву дипломатичних відносин з країною-агресором та скасування безвізового режиму.
На думку економіста Олега Устенка тепер у зв’язку з новими реаліями має бути переглянутий нещодавно прийнятий бюджет, який поки не підписав президент.
Яна Степанковська, Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0