Як Порошенко мінятиме Конституцію? Усі варіанти та їхні наслідки

Президент Порошенко під час великої прес-конференції у Києві виступив за те, щоб у Конституції було зафіксоване прагнення України до членства в Європейському союзі та НАТО. Мовляв, ідеї інтеграції до Європи та НАТО, за даними соціологів, мають підтримку суспільства, також нібито готові підтримати цю ініціативу більшість парламентарів. «Прагнення до членства в Євросоюзі та НАТО можна було б зафіксувати в преамбулі до Конституції, для цього достатньо підтримки двох третин від складу Верховної Ради», - сказав Петро Порошенко. Він переконаний, що внесення євроатлантичної інтеграції до Основного закону стало би страховкою від радикальних змін політики держави у майбутньому та «імперативом для всіх політичних сил на роки вперед». Примітно, що ще задовго до прес-конференції Порошенка представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко повідомила, що влада розмірковує над тим, щоб у Конституції закріпити євроатлантичні прагнення держави. Правда, тоді депутат не уточнила, які саме конкретно зміни до Основного закону пропонуватимуть внести.

Багато хто розцінив заяву президента як елемент підготовки до президентських виборів, оскільки євроінтеграційні зміни Конституції – вдала «фішка» на майбутніх перегонах. Крім того, експерти почали розмірковувати над нюансами процедури можливих змін до Основного закону та наслідками, які вони можуть мати для України.  

Як вписати НАТО і ЄС у Конституцію

Спосіб перший – найлегший

Преамбула

Внесення змін до Конституції, які не стосуються розділів I («Загальні засади»), III («Вибори. Референдум») і XIII («Внесення змін до Конституції України»)  вимагають затвердження впродовж двох чергових сесій парламенту. Ініціювати такі зміни може як президент, так і щонайменше 150 народних депутатів. Потрібен також висновок Конституційного суду щодо Закону про внесення змін до Конституції.

Петро Порошенко заявив про ініціативу внести зміни саме до преамбули Конституції. Зміни до преамбули не передбачають обов’язкового проведення референдуму, оскільки вона не міститься у жодному з тих розділів, зміни до яких потребують плебісциту, пояснюють юристи-конституціоналісти. В той же час, «статус преамбули є специфічним, - підкреслює в коментарі «Главкому» конституціоналіст Юрій Ключковський. Він зауважує, що преамбула не несе прямого правового навантаження, вона є ідейним чи ідеологічним формулюванням. А тому внесення євроінтеграційних змін до цієї частини Конституції є найбільш доцільним, переконує Ключковський. «Все решта, окрім преамбули, має юридичне значення, зобов'язання. Такі речі як євроатлантична інтеграція, яка залежить не тільки від України, не може міститися у тій частині Конституції, яка прямо нас до чогось зобов'язує. Якраз прагнення мають бути записані там, де прописані ідеологічні речі», - поділився своїм баченням у коментарі «Главкому» Ключковський.

Спосіб другий, складніший

Референдум

Зміни до розділів І, ІІІ, XIII Основного закону вимагають складнішої процедури ухвалення, а саме затвердження всеукраїнським референдумом. А до того, як питати думку народу, за зміни мають проголосувати не менше ніж 2/3 конституційного складу Верховної Ради (300 парламентарів). Ініціювати зміни до Конституції можуть як президент, так і парламент.

Стаття 18 розділу I Конституції стосується саме зовнішньополітичної діяльності України. Тому частина експертів вважає найдоцільніше вносити зміни саме до цієї статті. У ній ідеться про «взаємовигідне співробітництво з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права». Враховуючи вступ до НАТО і до ЄС як кінцеву мету України, доцільно було би реалізувати євроатлантичну ініціативу саме у розділі I, вважає екс-заступник глави Адміністрації президента Марина Ставнійчук. «Якщо ми говоримо про вступ до ЄС, то йдеться ні про що інше як про передачу частини державного суверенітету міждержавному об’єднанню. А це питання повинен вирішувати народ», - переконана експерт. У коментарі «Главкому» вона скептично оцінила пропозицію глави держави: «З точки зору конституційно-політичного, конституційно-правового процесу в Україні навряд чи є приклади прямого застосування преамбули Конституції».

Після заяви президента про доцільність конституційних змін експертна дискусія розгорілася навіть у соцмережах. До коментування теми у Facebook приєднався заступник голови ЦВК Андрій Магера. «Щодо фіксування у Конституції мети вступу до НАТО і ЄС скажу таке. Основні засади зовнішньополітичної діяльності визначені в статті 18 Конституції України. Ця стаття структурно знаходиться в розділі І. Для змін цієї статті 18 необхідно, щоб подав законопроект до Верховної України або президент України, або не менш як 300 народних депутатів України. Дві чергові парламентські сесії не вимагається», - написав він.

В той же час експерт нагадує, якщо законодавець вирішить внести зміни до розділів I, III, або XIII, після голосування у парламенті 2/3 голосів, потрібне подальше затвердження ухвалених змін через всеукраїнський референдум.

На думку ж Юрія Ключковського, який обстоює процедуру внесення змін через преамбулу, оновлення статті 18 розділу I означатиме певні зобов’язання для України, які нашу державу, що ще не вступила до євроатлантичних структур, не повинні обтяжувати.

Спосіб третій, альтернативний

Зміни до Розділів II і IV

Та є й інші способи втілення обіцянки президента. Як альтернативу внесенню змін до преамбули і до розділу I Конституції законодавці можуть запропонувати зміни до тих розділів, які, як і у випадку з преамбулою, не потребують затвердження всенародним голосуванням.

Заступник глави ЦВК Андрій Магера зазначає: «Окрім статті 18, наприклад, зміни можна внести до розділу IV («Верховна Рада України»). Можна було б визначити, що законодавча діяльність Верховної Ради України будується на таких ось принципах, в тому числі євроінтеграційних. Це як варіант», - зазначив Магера у коментарі «Главкому». Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко пропонує звернути увагу також на розділ II Конституції («Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»), куди також можна було б прописати положення про євроатлантичну інтеграцію, не обмежуючись преамбулою. «Більшість стандартів, які принципові для європейської спільноти, що стосуються прав людини, закріплені у розділі II. Проблема в тому, що нині у ньому немає якоїсь загальної статті, де б про це (про євроатлантичну інтеграцію) йшлося, хоча можна і нову статтю туди додати. Це міг би бути варіант, якщо є бажання більш конкретно зв’язати наше законодавство з європейськими стандартами», - пояснює Коліушко у коментарі «Главкому».

Та судячи з усього, у президента наразі розглядають найпростіший сценарій – внесення змін саме до преамбули. «Для преамбули референдум не потрібен», - пояснює головний мотив Банкової позаштатний радник президента Олег Медведєв.

До якої б частини Конституції не були запропоновані зміни, їх треба акуратно виписати, аби не довелося вкотре переписувати Основний закон. На цьому наголошує Андрій Магера. «Коли Україна ще не член НАТО – це одна річ. А коли вона стане членом НАТО, то варто все передбачити, аби не вийшло так, що доведеться ще раз міняти положення. Тобто треба виписати так, аби вони були універсальними як до членства у НАТО, так і після вступу», - зауважив заступник глави ЦВК.

Що змінить євроатлантична інтеграція у Конституції

Внесення євроатлантичних положень до Конституції, незважаючи на розділ, до якого їх впишуть, означатиме, що Україна не матиме права заперечувати у своїй політиці вектор європейського вибору, євроінтеграції, пояснює Ігор Коліушко. «Якщо потім хтось ініціюватиме приєднання України до якогось халіфату Ісламської держави, то це суперечитиме європейській інтеграції, таким чином суперечитиме Конституції. Подібні зміни вносили інші країни, коли вступали до Євросоюзу. Причому там це було не тільки на рівні преамбули, а в статті про те, що відбувається делегування елементів суверенітету на рівень європейських структур», - каже він.

Юрій Ключковський зауважує про необов’язковість якихось конституційних змін задля вступу до євроатлантичних структур і навіть наводить досвід Латвії. «Латвія змогла вступити до ЄС на основі Конституції 1922 року, хоча в документі прописана непорушність суверенітету держави. Але це не завадило цій країні вступити до ЄС. Залежить все від того, яким є загальний настрій суспільства, чи має воно бажання для вступу. Тут важливіше взяти і зробити, а не проголошувати. Проголосити можна хіба для того, щоби потім нікому не хотілося від цього наміру відрікатися», - резюмує експерт.