Керував державою з Мальдів. Головні тези раптової прес-конференції Порошенка

тема дня
Керував державою з Мальдів. Головні тези раптової прес-конференції Порошенка
Прес-конференція президента України Петра Порошенка. 28 лютого 2018 року

Стрімке призначення прес-конференції давало надію, що президенту є що сказати нового

Петро Порошенко не дуже любить проводити великі прес-конференції – остання була в травні минулого року в розпал так званого «панамського скандалу». Президент віддає перевагу «круглому столу» в своїй Адміністрації із запрошеними журналістами провідних телеканалів. Але у вівторок, 27 лютого, раптово стало відомо про те, що глава держави таки зустрінеться з пресою вже у середу. Назву цьому заходу придумали розлогу – «Виклики-2018».

Традиційне для таких зустрічей шатро у внутрішньому дворику цього разу не підходив з погодних умов, тож журналістів запросили до іншої улюбленої президентом локації – «Мистецького арсеналу». Політтехнолог Банкової Віктор Уколов похвалився в «фейсбуці», що його патрону не відмовиш у політичній сміливості: «Для прес-конференції він міг обрати і непленарний тиждень, коли половина політиків за кордоном. Або кінець тижня, коли у суботу-неділю обговорення не буде, а в понеділок все сказане виявилось б застарілою новиною. Але ні, він іде до журналістів у пленарний тиждень, коли всі депутати готові коментувати в ефірах, та ще й у середу, коли попереду три активних медіадні».

Петро Порошенко прибув до Мистецького АрсеналуПетро Порошенко прибув до Мистецького Арсеналу

Прес-конференція Порошенка проходила після його не дуже вдалого в іміджевому плані допиту в Оболонському райсуді Києва у «справі Януковича». Тоді президент так і не з’явився в суді, обмежившись відповідями по «скайпу», що обурило не лише адвокатів екс-президента, а й багатьох журналістів. Виглядало це так, що нібито Порошенко просто побоявся «виходу в світ».

І ось – повноцінна зустріч зі ЗМІ.

Петро ПорошенкоПетро Порошенко

Раптовість цієї прес-конференції наводила на сподівання, що президенту є що сказати нового і по суті – інтригою були питання про дострокові вибори, введення миротворців на Донбас, кадрові перестановки. Також зрозуміло було, що президенту не уникнути напівтролінгових запитань щодо його таємничої відпустки на Мальдівах. Це питання в результаті поставив «Главком». а продовжив тему автор викривального розслідування про новорічний відпочинок президента журналіст Михайло Ткач.

Цікаво, що на завтра заплановане традиційне послання Володимира Путіна Федеральним зборам, а на післязавтра – прес-конференція в Москві Віктора Януковича щодо причетності нині діючої української влади до розстрілів на Майдані. До речі, питання про конференцію Януковича Порошенку таки поставили, але він заявив, що вона його не цікавить.

«Задник», на тлі якого стояв президент, зображував симбіоз українського прапора та євросоюзівських зірок – саме євроінтеграційні успіхи, мабуть, стануть, одним з ключових меседжів майбутньої президентської кампанії Порошенка. Хоча поки він відмовляється чітко відповідати на питання, чи піде на другий термін.

Головний редактор «Главкома» Микола Підвезяний про перший персональний виклик 2018 року для українського президента – мальдівський скандал

У своїй вступній промові Петро Олексійович пояснив дату, обрану для несподіваної прес-конференції початком нового політичного сезону, коли розпочалися повноцінні пленарні засідання нової сесії парламенту. Порошенко заявив, що очікує від парламенту найближчим часом обрання голови Нацбанку, повністю оновленого складу ЦВК, комплектації Конституційного Суду, обрання аудитора НАБУ, омбудсмена та нового складу Рахункової палати. Власне, президент перерахував усі кадрові «дірки», які лишились ще з минулого року.

Дуже тішився Порошенко, що Рада включила до порядку денного його законопроект про Антикорупційний суд. «Зібрати голоси на створення Антикорупційного суд непросто, бо багато хто не хоче його», – констатував президент, який ще нещодавно притримувався думки, що такий суд взагалі не потрібен. Закликав глава держави також якомога скоріше розсьорбати кашу, яку сам же він і заварив, – змінити принцип е-декларування для антикорупційних активістів.

При цьому Порошенко розхвалив Верховну Раду, яка минулої сесії дуже ефективно з ним співпрацювала і прийняла низку важливих реформ – пенсійну, медичну, освітню. До своїх заслуг він записав децентралізацію, на якій полюбляє піаритись прем’єр Володимир Гройсман та, звісно, одну з небагатьох безперечних «перемог» – безвізовий режим, боротьбі за який Порошенко присвятив більшу частину каденції.

У день своєї прес-конференції Порошенко подав до Ради законопроект про національну безпеку, про що не забув нагадати, та висловив думку, що в Україні має бути цивільний міністр оборони, та слід розділити позиції головнокомандувача і начальника Генштабу. Також президент нагадав, що наразі обговорюються пропозиції «заякорити» в Конституції європейську та євроатлантичну інтеграцію. Очевидно, що ця «фішка» буде в його арсеналі на наступних виборах. Не втримався президент від традиційної підколки на адресу Юлії Тимошенко: він дорікнув неназваним опозиціонерам, які применшують його зовнішньополітичні заслуги, вештанням закутками міжнародних конференцій та селфі з російським послом.

Президент України Петро Порошенко

Окремо Порошенко згадав про «середній клас», який, на його думку, найбільше постраждав за нинішніх складних часів. Він анонсував новий законопроект про валюту, який лібералізує валютне регулювання, та законопроект про запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Це, за задумом, допоможе середньому класу підвестись з колін.

Ті, хто очікував від чергової прес-конференції Порошенка якихось сенсацій, помилились. Глядачам запропонували традиційну страву, таку ж, як і  в попередні рази – президент вихваляв себе, але ішов від усіх відповідей на гострі питання. Відповідальність на себе він намагався не брати, переводив стрілки на парламент (як, наприклад, у питанні, чому досі не виконана обіцянка про зміну виборчої системи), пускався в демагогію, коли його питали про деолігархізацію, йшов «у відключку» при розмові про Мальдіви, заперечував змову з Дмитром Фірташем в 2014-му і скаржився на важке президентське життя, яке приносить лише збитки, так і не пролив світло на свої майбутні плани.

Головні президентські меседжі. Лютий-2018

Керував державою з Мальдів

В Україні президент не має права нікому передавати свої обов'язки, тому 24 години на дому я знаходжуся на зв'язку, виконую функції президента, Верховного головнокомандувача і на початку січня я цих обов'язків нікому не передоручав. Хочу наголосити, що кордон я перетинав за своїм прізвищем, за своїм паспортом, з відповідною реєстрацією у прикордонній службі.

Сплачував я і літак, і готель зі свого банківського рахунку в українському банку і в поданій декларації, це має відбутися протягом найближчих трьох з половиною тижнів, ви зможете в цьому переконатися. І наголошую, що на це не було витрачено жодної копійки з українського бюджету, а кошти всі були задекларовані і з них були сплачені всі податки. Про це одразу ж після повернення прес-служба проінформувала громадськість.

«Після виборів точно буду жити в Україні»

Я не хотів би сперечатися про те, хто лідирує в рейтингах, тому що я займаюся реформуванням держави, реформами оборони, зовнішньої політики, а не рейтингами. Рішення про участь у виборчій кампанії я прийматиму тоді, коли кампанія розпочнеться. Зараз потрібно займатися об'єднанням усіх політичних сил, суспільства, держави…

Найбільш вірогідно, я не буду висуванцем політичних партій. Хоча не виключаю, що якщо буде прийнято відповідне рішення, то… це вже буде інша справа.

Я точно буду брати участь у президентських виборах як виборець. Точно буду голосувати в Україні, в Києві. Я наголошую, що після виборів точно буду жити в Україні... І я зроблю все, щоб не допустити реваншу. Я не програв ще у своєму житті жодної виборчої кампанії...

Я точно не збираюся брати участь у парламентських виборах. Тому питання політичних союзів – це питання надважливе, щоб координувати зусилля, зокрема в рамках чинної коаліції, зміцнити відносини уряду, коаліції, підтримку і підвищення ефективності роботи як Верховної Ради, так і коаліції.

Дострокових виборів не буде

Жодних розмов з цього приводу я не веду. Я повністю задоволений темпами, які були продемонстровані на минулій сесії щодо співпраці президента, коаліції, парламенту і уряду. Я вірю в те, що парламент здатний продемонструвати зараз зрушення і щодо закону про нацбезпеку, і щодо закону про Національне бюро фінансових розслідувань, і щодо закону про Антикорупційний суд, щодо виконання функцій парламенту з кадрових призначень, і щодо того об’єднання, яке коаліція здатна продемонструвати…

Як президент я можу розпустити парламент, якщо він не працюватиме 30 днів, або не існуватиме коаліція. Але я буду робити все можливе, щоб забезпечити ефективну координацію діяльності президента, уряду, парламентської коаліції і парламенту.

Зміна виборчої системи – не справа президента

Упевнений у тому, що ми повинні різко посилити відповідальність за скупку голів, підвищити прозорість виборчого процесу. Це вважаю першочерговим завданням. Як обирати парламент, на моє глибоке переконання, – це справа парламенту. Вони повинні обрати механізм і знайти компроміс, який набере конституційну більшість.

Миротворча місія: без Росії, Білорусі і інших сусідів

Миротворці – єдиний варіант на сьогоднішній день, яким можна зупинити вбивство українців і відновити український суверенітет на окупованому Донбасі. Присутність миротворців – це не просто розведення сторін. Це для нас неприйнятно. Вони мають діяти на всій окупованій території.

Друге – миротворці зможуть роззброїти незаконні збройні формування. Третє – миротворці зможуть взяти під контроль неконтрольовану ділянку кордону і зупинити інфільтрацію російських військ, російського озброєння на окупованій території. Четверте – Україна зможе відновити свої гуманітарні місії, бо на сході відбувається гуманітарна катастрофа. І п’яте – участь. Ми збираємося обговорити це питання на різних рівнях «нормандського формату».

Україно-польські відносини: Ми самі розберемося

Наші відносини розвиваються дуже динамічно. Ви пам’ятаєте візит (президента) Дуди до Харкова, ми з ним бачилися і в Давосі, і після цього. Я бачився з польським прем’єр-міністром у Мюнхені, пройшло перше інаугураційне засідання комісії на рівні віце-прем’єрів стосовно розробки дорожньої карти виходу з цих обставин, які виникли після прийняття Польщею відповідного закону.

Повірте мені, ми не потребуємо, щоб нам хтось казав, яких українських героїв ми повинні шанувати, а яких ні. Ми самі розберемося. Так само, як ми нікому не радимо, кого Польща має шанувати, а кого ні. Це недобре. Ми впевнені в тому, що практика заборони на в’їзд чи замороження досліджень хибна, і комісія має вирішити всі ці питання. Я впевнений в тому, що політики мають дивитися у майбутнє, а минуле залишити історії.

Кораблі заберемо разом із Кримом

Ми точно готові прийняти наші кораблі з Криму (як це пропонував Путін – «Главком»), але тільки разом із Кримом. Упевнений у тому, що це є одностайною позицією і української влади, і українського народу, і українського суспільства. Для цього Україна має задіяти всі інструменти, які має у своєму розпорядженні, – і дипломатичні зусилля, і санкційні, і в міжнародних судах.

Саакашвілі – не щаслива людина

Громадянство (у 2015 році, - «Главком») надавав свідомо. Я так само був зачарований перспективами, які пан Саакашвілі міг принести Україні. І я дав йому всі можливості.

Він був губернатором Одещини. Результати ми всі бачили, вони були відсутні. І коли я отримав подання від органів про порушення під час подання на громадянство, у мене не було жодних інших дій, окрім як припинити громадянство у повній відповідності до Конституції. Якби не було перевірки щодо подання на громадянство, можливо б, досі були сподівання і мрії. Але Михайло сам зруйнував їх, і я не думаю, що він зараз щаслива людина.

Медведчук – найбільш ефективний

Під час переговорів у Мінську при розробці і укладанні Мінських угод склад моєї команди був дуже добре відомий. І пана Медведчука там не було.

Є так звана гуманітарна група, яка займається виключно питанням звільнення заручників. Це не Мінська група. Вона є частиною тристоронньої контактної групи.

Колишній голова Служби безпеки України (мабуть, мається на увазі Євген Марчук – «Главком») призначив у цю групу представником Віктора Медведчука. І зараз вам наголошую, що я буду працювати з будь-ким, хто ефективно зможе повернути хоча б одного українського заручника додому

Ми намагалися застосовувати різні канали комунікації, починаючи від військових і закінчуючи церквою. Я маю визнати, що найбільш ефективним виявився Віктор Медведчук.

Роттердам плюс

Ми маємо вибрати, або у нас комунізм і соціалізм, і ціни будуть доводитись, як вони доводились, згори, чиновником, і не важливо, як це називається — «Госплан», «Госснаб» чи НАБУ. Або це буде визначатися ринком: попитом, пропозицією, з урахуванням імпортних поставок.

Саме в угоді з Міжнародним валютним фондом записано «імпортний паритет», а це – орієнтація на біржу. Не подобається «Роттердам+», запропонуйте «Варшаву+», «Бремен+». Мені ні те, ні те, ні те не подобається.

Вбивство Шеремета

Я не Господь Бог. Я не знаю, хто вбив Павла Шеремета, але в мене так само болить, як і у вас. Я буду разом із вами робити усе можливе, щоб у нас не залишилося жодної закритої частини в розслідуванні вбивства журналіста. Я готовий долучити до слідства будь-якого слідчого з будь-якої країни світу – може, це збільшить шанси і довіру.

Важке життя

Я не ношу рожеві окуляри. Я особисто бачу всі проблеми в країні. Коли я не був президентом, мої статки були набагато більше, ніж зараз. Я – єдиний президент, у якого така динаміка. Я не хочу обговорювати своє життя, але повірте мені, воно не цукор.

Павло Вуєць, Микола Підвезяний, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: