Жертви режиму (оновлюється)

без мандата
Жертви режиму (оновлюється)

Кого з нардепів і за що позбавляли недоторканності

Позбавлення народних обранців недоторканності – одне з тих популістських гасел, що звучать напередодні кожних виборів, як і тема мови та подібні. Водночас у сторін завжди знаходяться не лише очевидні аргументи «за» зрівняння всіх перед законом, а й проти. Адже депутатська недоторканність в умовах української демократії – це механізм захисту від політичних розправ.

Показово, що у Верховній Раді нині зареєстровано два законопроекти, що так чи інакше торкаються зняття недоторканності, однак за жоден із них парламентарії не поспішають ставити на голосування.

Тема зняття недоторканності з народних обранців знову стала актуальна через подання генпрокурора Юрія Луценка до Верховної Ради стосовно притягнення до відповідальності аж шести парламентаріїв: Євгена Дейдея («Народний фронт»), Андрія Лозового («Радикальна партія»),Олеся Довгого (група «Воля народу»), Борислава Розенблата (БПП), «фронтовика» Максима Полякова, Михайла Добкіна.

Впадає в око, що шестеро нардепів, на зняття недоторканності з яких внесено подання, належать до різних фракцій. Така ситуація вганяє Верховну Раду в ситуацію кругової поруки і в підсумку нагадує профанацію. Можливо, якби нардепів позбавляли недоторканності по одному, по черзі, шанси на притягнення їх до відповідальності зросли б.

На думку політолога Володимира Фесенка, Луценко ставив собі за мету не так зняття недоторканності з підозрюваних нардепів, як на піар-ефект від великої кількості подань.

«Я думаю, що Юрій Віталійович розумів ризики, особливо коли йшлося про коаліційних депутатів. Він у притаманному собі стилі вирішив діяти гучно: що більше буде подань, то більший резонанс і піар-ефект. Думаю, він на це робить ставку. На рішення комітету по Довгому він щиро і органічно обурився, хоча думаю, що він усвідомлював, що імовірність позитивного рішення невелика», - сказав Фесенко у коментарі «Главкому».

Політолог також зазначив, що у політичних колах справді є чутки про «кругові домовленості» між фракціями. Водночас ситуацію з кожним конкретним парламентарієм варто розглядати окремо. «Що стосується Лозового та Дейдея, яким інкримінують незаконне збагачення та несплату податків - те, що пов’язано з електронними деклараціями - ця тема торкається великої кількості депутатів. Тому навіщо копати під себе?», - сказав він.

Разом із тим, експерт припустив, що стосовно Добкіна рішення буде позитивне: «Він чужий і для правлячих фракцій, і для опозиційних. Це достатньо одіозна фігура - навіщо його підтримувати? Когось здати треба».

За словами Фесенка, нардепам буде дуже непросто визначитися у випадку Розенблата і Полякова. «Бурштинова справа» занадто резонансна, є ризики серйозних іміджевих втрат. Крім того, вона може спровокувати вибух невдоволення серед громадян». Фесенко також додав, що особливо непросто буде «Народному фронту»: «Тут буде конфлікт інтересів, зокрема, для Арсенія Яценюка. Він - великий друг Сполучених Штатів, а у розслідуванні «бурштинової справи» брала участь ФБР, і звісно, американська сторона чекає результату і не зрозуміє, якщо Верховна Рада не підтримає. Як тоді бути Яценюку? Також незрозуміла ситуація у БПП: здавати чи не здавати свого у «бурштиновій справі». Я припускаю позитивне рішення, бо ж сказати, що у цій справі немає доказів було б якось незручно. Але чи вистачить голосів при голосуванні - інше питання».

Тож поки що невідомо, якими прізвищами найближчим часом поповниться перелік народних депутатів за майже 26 років, з яких зняли недоторканність. На сьогодні ж він такий:

Степан Хмара

позбавлений недоторканності у 1990 році

Найпершим українським нардепом, якого було позбавлено недоторканості став Степан Хмара – парламентарій Верховної Ради УРСР 12-го скликання, яка згодом була перейменована на Верховну Раду України другого скликання. Тоді ініціаторами стали опоненти Хмари – комуністи на чолі з Олександром Морозом. На відміну від нинішніх позбавлених недоторканості народних обранців, Хмара рік просидів у СІЗО. Офіційна версія – за побиття полковника КДБ.

Згодом Хмара так змальовував обставини, за яких відбувся його арешт: «Зі мною треба було щось робити. Я був дуже активний, впливовий. КДБ дуже добре все аналізував. Вивчали і те, як я поводився в таборах, і потім тут — дивилися, як мене люди сприймали. Під час слідства в них були записи моїх виступів на мітингах, зібраннях... Тобто вони вбачали небезпеку в моїй особі. Я ще тоді йшов на вибори з гаслом про те, що головне завдання — відновлення незалежної держави… Вони ухвалили рішення: влаштувати провокацію, ізолювати мене. Це успішно зробили через сутичку з полковником Григор’євим. Насправді, я вдячний долі, бо могли прийняти інше рішення — фізично знищити».

Та арешт не поставив крапку в політичній кар’єрі Хмари – він повернувся в стіни парламенту нардепом другого скликання. 

Юхим Звягільський

позбавлений недоторканності у 1994 році

Старожил українського парламенту. Народний депутат усіх восьми скликань, нині - найстаріший парламентарій. Він також офіційно перший в історії України, кого позбавили недоторканності.

Кримінальну справу стосовно Звягільського було відкрито під час його другої каденції, у 1994 році. Йому висунули обвинувачення у причетності до протиправних схем та зловживань керівництва «Діамант-банку», а також у вивезенні $300 млн нелегальної готівки до Ізраїлю. До речі, у той час Звягільський був одним із найактивніших опонентів тодішнього президента Леоніда Кравчука.

За ґрати Звягільський не потрапив. Йому вдалося виїхати в Ізраїль, де він два роки ховався від слідства. Ще через рік він стає нардепом третього скликання. Крім того, Звягільського було повністю реабілітовано: у 1997-му позбавлення недоторканності відкликали.  

Павло Лазаренко

позбавлений недоторканності у 1999 році

Народний депутат першого, другого і третього скликань, екс-прем’єр. Під час третьої каденції Лазаренка звинуватили у фінансових оборудках – у зловживаннях при укладанні фінансових угод із «Газпромом», відмиванні грошей та привласненні $400 млн. На початку 1999 року Генпрокуратура скерувала до Верховної Ради подання про позбавлення Лазаренка недоторканності. 14 лютого 1999 року він вилетів з України до Греції. Через три дні Верховна Рада 310 голосами позбавила його недоторканності.

Лазаренко здійснив спробу попросити політичного притулку у США, але було прийнято рішення судити його в Америці. Його визнали винним, однак більшість часу свого ув’язнення він провів у Сан-Франциско під домашнім арештом у власній квартирі.

Варто зазначити, що кілька справ проти Лазаренка були дотичні до екс-глави українського уряду Юлії Тимошенко. Його звинувачували не лише у фінансових махінаціях, а й у причетності до вбивства в 1996 році нардепа Євгена Щербаня. Низка справ проти Лазаренка досі не закриті.

Колишній прем’єр та екс-нардеп наполягає, що ні в чому не винен, а став жертвою переслідування з політичних мотивів. У заявах, які потрапляють в українські ЗМІ через адвокатів екс-прем’єра, він стверджує, що прагне повернутися в Україну. «Моє повернення залежатиме не від мене, а від керівництва країни. Мене 15 років переслідують за політичними мотивами. Прийшов час нинішній владі рішуче втрутитися та зупинити ці протиправні дії», - сказав він в одному з нечисленних інтерв’ю.

Водночас авторитетна міжнародна правозахисна  організація Transparency International у 2004 році назвала Лазаренка одним із найвпливовіших корупціонерів світу.

Микола Агафонов

позбавлений недоторканності у 2000 році

Був заарештований як спільник Лазаренка. Йому інкримінували розкрадання державного майна у великих розмірах та приховування прибутків у закордонних фінансових установах.

Пробув під арештом півроку, потім його звільнили під заставу у зв’язку з погіршенням здоров’я. За словами соратників Агафонова, він і справді важко хворів: переніс дві онкологічні операції, страждав на цукровий діабет і гіпертонію. 2002-го Агафонов помер від інсульту.

Агафонов в інтерв’ю неодноразово наголошував: його арешт – «зведення рахунків Генпрокуратури з агрофірмою «Наукова» (яку Агафонов очолював до обрання до Верховної Ради – «Главком»). Нардеп на свій захист казав: «[Мене обвинувачують] у тому, що нібито я присвоїв $19 млн. Мовляв, особисто я взяв під звіт $111 тис. Але цими грошима виплачена зарплата водіям вантажних «Мерседесів», які ми закупили для агрофірми і які донині працюють, що підтверджують документи. Але саме абсурдне звинувачення… - це те, що нібито мною підроблені розпорядження Кабміну про податкові пільги... Як можна підробити розпорядження Кабміну про пільги, коли будь-який урядовий документ надходить одразу в десяток організацій, в тому числі, податкову інспекцію, митну службу, адміністративні, фінансові органи та інші? Це справжнісінька дурість!».

Віктор Жердицький

позбавлений недоторканності у 2000 році

Відомий український банкір, власник «Градобанку», народний депутат третього скликання. Після позбавлення Верховною Радою недоторканності, ним займалися правоохоронні органи Німеччини. Його звинувачували у  нецільовому використанні коштів, що призначались остарбайтерам (українці, які під час Другої світової були вивезені до Німеччини на примусові роботи). Річ у тім, що саме через «Градобанк» Жердицького уряд країни здійснював виплати компенсацій у 1995 році.

Екс-банків переконаний: за його арештом стоять колишній президент Леонід Кучма, тодішні глава уряду Павло Лазаренко та віце-прем’єр Сергій Тігіпко. Він також вбачає причетність до арешту транснаціональний цементний картель, куди входять французька компанія «Ляфарж», німецька «Дікергоф» та інші зацікавлені у заволодінні акціями українських цементних заводів, що належали «Градобанку». 

За рішенням суду Жердицький відсидів майже шість років у німецькій в’язниці. Після повернення в Україну виграв апеляцію на рішення німецького суду і отримав від країни 108 тис. євро компенсації.

Віктор Лозінський

позбавлений недоторканності у 2009 році

Лозінський став першим нардепом в історії України (крім Степана Хмари, але формально його було арештовано ще до здобуття Україною незалежності), позбавлений недоторканності не через фінансові махінації, а за вбивство. Подання Генпрокуратури стосовно Лозінського підтримали 415 нардепів.

Лозінський входив до фракції БЮТ. Лідер політсили Юлія Тимошенко зініціювала позачергове скликання сесії, аби зняти недоторканість із Лозінського. Вона різко висловлювалась щодо нього: «Такі люди, як Лозинський, навіть поки не закінчиться слідство і не з’ясуються всі обставини, не можуть бути в парламенті».

Після рішення нардепів Лозінський понад півроку переховувався від правосуддя, однак потім вирішив здатися. Суд визнав його винним і засудив до 15 років позбавлення волі, починаючи з березня 2010-го. Через два роки термін ув’язнення було скорочено до 14 років потім - до 10. Вийшов за «законом Савченко» після того, як відсидів п’ять років.

Ігор Марков

позбавлений недоторканності у 2009 році

Рішення щодо Маркова, як і щодо Балоги з Домбровським, приймав суд. Підставою для такого рішення стали знову-таки фальсифікації під час голосування (округ №133, Одеса). Однак Маркову закидали не лише незаконне потрапляння до Верховної Ради.

Задовго до цього, у 2007 році біля будівлі Одеської ОДА сталися сутички між мітингувальниками «ВО «Свобода» та групою людей, озброєних металевими прутами. Багато активістів тоді були поранені, а Марков (він тоді був депутатом міськради), за версією слідства, сильно побив людину.

Після порушення кримінальної справи Марков переховувався від слідства. Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах справу закрили, однак вже через кілька місяців постанови про закриття справ були скасовані Генпрокуратурою. Після Євромайдану він переховувався в РФ. Минулого року його заарештувала італійська поліція в Санремо. Нині перебуває в Італії – поки що питання про його екстрадицію не вирішено.

Крім звинувачень у побитті, за даними СБУ, Ігор Марков у різні часи був членом злочинних угруповань, неодноразово затримувався органами внутрішніх справ, зокрема - за незаконне зберігання вогнепальної зброї, і фігурував у низці кримінальних справ.

Олег Царьов

позбавлений недоторканності у 2014 році

«Регіонала» Олега Царьова було позбавлено недоторканності не з причин фінансових махінацій чи порушень підчас голосування – причиною став відвертий сепаратизм нардепа. За таке рішення проголосували 226 нардепів.

Царьов відзначився активною підтримкою терористів «Л/ДНР»; так званий спікер парламенту «Новоросії». Оголошений у розшук СБУ, нині триває процес заочного засудження Царьова.

Варто зазначити, що за підтримку сепаратистів  російська владна верхівка щедро винагородила екс-нардепа. Як писав «Главком», сім'я Царьова отримала від РФ будинок дитячого санаторію «Ай-Тодор» в окупованому Росією Криму. Це колишній маєток князя Михайла Романова, що має статус пам'ятки архітектури регіонального значення. 

Сергій Клюєв

позбавлений недоторканності у 2015 році

За позбавлення недоторканності та притягнення Клюєва до відповідальності віддали голоси 287 нардепів. Генпрокуратура звинувачувала нардепа та його брата, екс-секретаря РНБО та голову Адміністрації президента Януковича Андрія Клюєва у привласненні ВАТ «Завод напівпровідників» та фінансування його на гроші, перерозподілені із захищених статей бюджету.

Клюєв назвав рішення Ради «політичною розправою».

У Верховній Раді п’ятого, шостого та сьомого скликань Клюєв був народним депутатом від Партії регіонів, проте 2014 року покинув фракцію. У день зняття недоторканності Клюєв намагався вилетіти до Відня, однак його затримали прикордонники служби аеропорту «Бориспіль».

На допит, призначений Генпрокуратурою, Сергій Клюєв не з’явився. Наразі перебуває в розшуку.

Сергій Мельничук

позбавлений недоторканності у 2015 році

Народні депутати зняли з Мельничука недоторканність, при цьому не погодились на його затримання і арешт. Генпрокуратура інкримінувала парламентарію причетність до зникнення з підрозділів Міноборони близько тисячі автоматів Калашникова, а також організацію банди з підпорядкованих йому добровольців, бандитизм та інших злочини. Загалом за всі ці злочини Мельничуку загрожує довічне ув'язнення.

Нардеп був членом фракції Радикальної партії, однак лідер політсили Олег Ляшко вигнав його після того, як Мельничук  увійшов до складу групи «Воля народу».

Кримінальне провадження проти Мельничука триває досі.

Ігор Мосійчук

позбавлений недоторканності у 2015 році

Депутат від фракції Радикальної партії був позбавлений недоторканності після того, як генеральний прокурор Віктор Шокін на засіданні Верховної Ради продемонстрував депутатам відео, на якому був зафіксований момент передачі хабара Ігорю Мосійчуку.

У коментарях пресі нардеп стверджує, що відео Шокіна було змонтоване.

«Там є частина в кабінеті, частина - в ресторані, частина ще десь - це різні частини різного відео, де вирвано з контексту і навіть гроші там не видно, що їх хтось дає, там видно пачки і все», - сказав Мосійчук. При цьому він зазначив, що звинувачення його в корупції - це помста президента Петра Порошенка і генпрокурора за його заяву про те, що Шокін винен у крадіжці і фальсифікації матеріалів у справі Ґонґадзе.

За притягнення до відповідальності, затримання та арешт Мосійчука Рада проголосувала того ж дня. Лідер фракції Олег Ляшко намагався запобігти арешту свого соратника.

Наступного ж дня суд виніс обвинувальний вирок без можливості внесення застави. У відповідь Мосійчук оголосив голодування.. Генпрокуратура інкримінувала Мосійчуку не лише хабарництво, а й  хуліганство, втручання в діяльність судових органів, погрози суддям та правоохоронцям.

 «Доторканним» нардеп залишався недовго. Через два місяці Вищий спеціалізований суд визнав незаконними зняття депутатської недоторканності, арешт та затримання Мосійчука в стінах парламенту.

Олександр Онищенко

позбавлений недоторканності у 2016 році

Нардепи позбавили Онищенка недоторканності через підозри Генпрокуратури у фінансових махінаціях парламентарія, пов’язаних із діяльністю найбільшої газовидобувної компанії «Укргазвидобування». За версією НАБУ, Онищенко через підставні фірми виводив гроші з компанії. Схема, описана представниками бюро, така: компанії, підконтрольні екс-нардепу, укладали угоди про спільну діяльність з «Укргазвидобуванням». Представники останньої, як запевняють слідчі, теж мали свою частку. До відповідальності були притягнені співучасники схеми, багатьох із них випустили під заставу, однак головний фігурант вже тривалий час переховується у Лондоні. Велика Британія не поспішає екстрадитувати Онищенка.

Через кілька місяців після позбавлення нардепа недоторканності він із Лондона почав оприлюднювати так звані плівки Онищенка. Це аудіо- та відеозаписи, зроблені в Україні та Британії, які, за словами депутата, містять факти корупційних домовленостей між ним та українським істеблішментом, включно з президентом Петром Порошенком. У зв’язку з появою цього компромату Онищенка допитали через «Скайп» представники НАБУ та Антикорупційної прокуратури. Як потім розповідав керівник САП Назар Холодницький, жодної дати чи факту Онищенко не назвав.

Вадим Новінський

позбавлений недоторканності у 2016 році

Звинувачення, які висуває Генпрокуратура до Новінського, також нетипові – це не фінансові махінації, а причетність до викрадення людини. У поданні ГПУ йдеться про перевищення влади Новінським і скоєння ним злочинів спільно з екс-президентом Віктором Януковичем та правоохоронцями Києва при незаконному позбавленні волі архієпископа Олександра (Драбинка), коли той був помічником нині покійного предстоятеля Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) Володимира. Новінському загрожує до 10 років позбавлення волі.

8 грудня 2016 року нардепи 228-ма голосами проголосували за притягнення Новінського до кримінальної відповідальності. Нардеп обвинувачення спростовує та стверджує, що ГПУ займається «зведенням рахунків» з опозицією. «Генеральна прокуратура під керівництвом Луценка перетворилася в орган політичної інквізиції», - заявив він. 

Днями Луценко аноносував нове подання на Новінського, яке стосуватиметься вже економічних злочинів. Тож може статися, що з Новінського недоторканність знімуть двічі. Як пояснив «Главкому» Холодницький, згода на притягнення до відповідальності надається за кожен конкретний злочин. «За кожну статтю кримінального кодексу потрібно нове подання», - уточнив він.

Борислав Розенблат, 
позбавлений недоторканності у 2017 році

Верховна Рада дала згоду лише на притягнення до кримінальної відповідальності Розенблата (БПП) - для підтримки подань на затримання та арешт Розенблата в Ради не вистачило голосів. За таке рішення проголосували 296 народних депутатів. При цьому депутати не підтримали подання на затримання (183 голоси) та арешт Розенблата (181 голос).

Нардепу інкримінують лобізм при внесенні змін до законів: разом із колегою із «Народного фронту» Максимом Поляковим вони зареєстрували законопроект, що регламентує видобуток та експорт бурштину. За цим проектом, рентна плата за видобуток коштовного каміння знижується з 25 до 5%,  а компанії, які завозять техніку для видобутку, звільняються від сплати податку до 2020 року. За словами керівника САП Назара Холодницького, за ці зміни депутати вже отримали $15 тис. на двох. Крім того, Розенблата підозрюють у хабарництві на суму в $200 тис.
Максим Поляков,
позбавлений недоторканності у 2017 році

Так само, як і у випадку з Розенблатом,Рада не дала згоду на затримання та арешт Полякова - лише на зняття недоторканності: за затримання проголосували 125 депутатів, за арешт - 111.
Олесь Довгий,
позбавлений недоторканності у 2017 році

За за зняття депутатської недоторканності з нардепа Олеся Довгого віддав голос 251 народний депутат. Парламентарія підозрюють у зловживанні владними повноваженнями на посаді секретаря Київської міської ради. Комітет вирішив направити голові парламенту подання відповідне ГПУ, проте визнав документ необґрунтованим.
Михайло Добкін,
позбавлений недоторканності у 2017 році

Добкін був позбавлений недоторканності 13 липня. Депутати також дозволили притягувати його до кримінальної відповідальності та арештовувати. Йому інкримінується незаконне виділення 650 га харківської землі під час його перебування на посаді глави облдержадміністрації.

Сам нардеп вважає, що «став жертвою ігор влади». «Коли стало відомо, що на хабарі взяли двох представників коаліції і є докази, то вже не можна було це приховувати від громадськості, тому що як було озвучено, там працювали і працівники Федерального бюро розслідувань. Тому треба було терміново знайти кандидатуру з опозиції, щоб врівноважити і показати, що крадуть не тільки представники теперішньої влади, але й злочинна, попередня. Не можна було брати якісь політичні статті, тому що було зрозуміло, що це переслідування, тому оперлись на економічну, щоб врівноважити», - переконаний нардеп.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: