Що передбачає реформа для психлікарень
З 1 квітня стартує останній, наймасштабніший етап медичної реформи «імені Супрун». Він охопить вторинну ланку української медицини – надання послуг вузькими спеціалістами. Якщо досі фінансування, яке отримував медичний заклад від держави, було прив’язано до кількості ліжок та працівників, то з весни 2020 року воно залежатиме від кількості реально наданих медичних послуг, тобто від числа пацієнтів, які звертаються у конкретну медустанову. Ще одна відмінність – гроші надаватимуться не безпосередньо з державного та місцевих бюджетів, а від Національної служби здоров’я. Саме з нею лікарні, які розраховують на фінансування від держави, мають укласти договори. Однак і тут не все так просто: для того, щоб НСЗУ підписала договір із лікарнею, вона має відповідати стандартам: мати якісне обладнання, відремонтовані приміщення. І лише тоді державні гроші прийдуть із пацієнтом.
У загальних рисах система зрозуміла, але диявол, як завжди, ховається у деталях. Можливі наслідки реформування психоневрологічних закладів вже спровокували переполох.
Юрист Віктор Сердюк, який побував на з'їзді Асоціації психіатрів України, взагалі дійшов висновку, що з 1 квітня кваліфікована психіатрична допомога стане недоступною. Правник пророкує «зомбі-апокалісис». «Якщо буде так, як хоче НСЗУ, то після 1 квітня психіатричні лікарні перестануть існувати», - переконує він.
Що зміниться?
Насправді про закриття лікарень не йдеться, принаймні, поки що. Згідно з постановою Кабміну щодо удосконалення реалізації програми держгарантій медичного обслуговування населення у 2020 році, тариф на один пролікований випадок психіатричного захворювання становить 7,4 тис. грн, причому передбачено, що лікування одного пацієнта на стаціонарі відбуватиметься впродовж не більш як 30 днів – на такий термін розраховане фінансування.
«Якщо поглянути на статистику, у психіатричних установах пацієнти перебувають більше року. Цим людям 30 днів перебування у лікарні оплатить НСЗУ, а на оплату решти 11 місяців доведеться шукати кошти з інших джерел», - пояснює «Главкому» підстави для тривоги віце-президент Асоціації психіатрів України Юрій Закаль.
Понад те, за словами психіатра, є пацієнти, які перебувають на примусовому лікуванні за рішенням суду – це злочинці, яких визнано неосудними, вони можуть перебувати на лікуванні місяцями. «А є тяжко хворі пацієнти, які взагалі не покидають стін закладу», - додав він.
Закаль уточнив, що додаткове фінансування на перебування на стаціонарі понад визначений місяць могли б забезпечити органи місцевого самоврядування. «Але часу немає! Керівники психлікарень звернулись до уряду, Верховної Ради. Ми просимо у влади про перехідний період, та нам поки що його не дають», - сказав він.
Віце-президент Асоціації психіатрів також вважає, що після 30-денного лікування пацієнти виходитимуть з лікарні абсолютно неадаптованими. За його словами, мета психо-соціальної реабілітації полягає у тому, щоб максимально інтегрувати пацієнта у суспільство, і тут йдеться не стільки про фармако-терапевтичну, скільки про соціально-психологічну роботу. «Людина дуже важко переживає навіть один-єдиний епізод лікування у стаціонарі психлікарні, і у всьому цивілізованому світі після цього пацієнтом опікуються спеціальні установи, які, як нянька, поступово інтегрують його у суспільство», - зазначив Закаль і додав, що в Україні не передбачені заклади, які б виконували цю делікатну функцію.
Фахівець уточнив, що послуги пацієнтам, яким потрібна соціально-психологічна підтримка, не будуть оплачені – «через відсутність медичної складової»: «Не лікують медикаментами – значить, нема за що платити».
Психіатри в шоці
Попри те, що останній етап медреформи має бути впроваджений вже за півтора місяця, головні лікарі психоневрологічних лікарень самі до ладу не знають, що і як відбуватиметься, що входить у суму фінансування, передбачену НСЗУ, а що - ні.
Орест Чубко, головний лікар Київського міського психоневрологічного диспансеру № 1 підтвердив «Главкому», що тарифікація вартості послуги відбуватиметься за один пролікований випадок, втім, як саме фінансуватиметься цей випадок, якщо для його лікування необхідно буде забезпечити пацієнту перебування у стаціонарі понад місяць, за його словами, «ще не відомо, це ще розробляється». «Фінансування на перший квартал забезпечено, далі – через НСЗУ. Жодних перехідних періодів немає», - підтвердив лікар.
Заступник головного лікаря з медчастини Київської психіатричної лікарні №2 Ніла Царенюк зізналась «Главкому»: «Ми взагалі поки не знаємо, як саме і що буде обчислюватись. Я так розумію, що йтиметься про якийсь середній термін перебування, який не буде становити місяць, а буде певним чином обраховуватися. Є пацієнт із гострою шизофренією, який навряд чи вилікується за місяць, а є якийсь пацієнт із невротичним розладом, якому буде достатньо два тижні».
На думку лікаря, запропонована сума у 7,4 тис. грн замала. «Якщо врахувати вартість основних антидепресантів чи антипсихотиків, які входять у світові стандарти надання допомоги, то вартість курсу лікування тільки одним препаратом – близько 400 тис. грн. Наскільки я знаю, НСЗУ не включила у цю цифру (7,4 тис. грн) вартість медикаментів, яким чином має це фінансуватися – не знаю», - зазначила вона і додала, що, на її думку, вказана сума розрахована на оплату перебування у палаті, харчування, медзасоби (шприци, крапельниці тощо), оплату праці лікаря та медперсоналу, але не на ліки. За словами Царенюк, препарати основних категорій мали б бути передбачені у програмі «Доступні ліки» - проте станом на сьогодні їх і там немає.
Царенюк побоюється, що після впровадження медреформи вторинної ланки, фінансування психоневрологічних лікарень суттєво скоротиться. «На сьогодні наші хворі у лікарні повністю забезпечені фармако-терапевтичними препаратами. У нас є достатньо медзасобів. Наші хворі добре харчуються. Але я не знаю, як фінансуватиметься установа після перших трьох місяців 2020 року», - визнала вона.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0