Земан переміг у першому турі виборів президента Чехії

У Чехії, за результатами підрахунку 99,5% голосів, перше місце на виборах президента зайняв чинний лідер країни Мілош Земан. Він набрав 38,6%.

Друге місце посів колишній голова академії наук країни Їржі Драгош — у нього 26,6%.

Це означає, що в країні відбудеться другий тур виборів. Чехи обиратимуть між двома кандидатами 26 та 27 січня, голосування в країні відбувається протягом двох днів.

В першому турі явка виборців склала близько 62%. Земан переміг у всіх регіонах країни, окрім Праги та її околиць — там лідирує Драгош.

Чехи, що голосували за кордоном, також віддали свої голоси за Драгоша.

Мілош Земан — політик-популіст, скептично налаштований щодо Євросоюзу та лояльний до Росії. Він налаштований проти мігрантів з мусульманських країн та обстоює традиційні цінності. Крім цього, Земан виступає за зняття санкцій із Росії та визнання Криму російським.

Їржі Драгош — «антиземанівський» кандидат. Фізико-хімік та науковець, до цього він не мав жодного стосунку до політики. На пост президента вирішив балотуватись торік як незалежний кандидат.

У другому турі перемогу пророкують Їржі Драгошу, позаяк чехи можуть просто голосувати проти Земана. На додачу, свою підтримку йому висловили й інші кандидати у президенти, які брали участь у перегонах.

У коментарі «Громадському» чеський журналіст Йозеф Паздерка зазначив: «Гадаю, зараз Земан має переживати значно більше, ніж Драгош. Адже соціальні опитування свідчать, що значна частина населення розчарована Земаном. У суспільстві зростає незадоволення чинним президентом. Це може бути дуже небезпечним для нього, надто в другому турі».

Президент у Чехії виконує радше представницьку функцію. Основна влада сконцентрована у руках прем’єр-міністра. Зараз це — олігарх та лідер найпопулярнішої чеської партії ANO Андрей Бабіш.

Нагадаємо, перший тур проходив в Чехії 12 – 13 січня. Згідно з результатами опитувань, головними претендентами на пост глави держави є чинний президент Мілош Земан та професор хімії Іржі Драгош.

За попередніми даними, у виборах взяли участь 50 відсотків виборців. Було дев'ять кандидатів в президенти.