Кадровий землетрус у монобільшості. До чого готується Банкова?

Очікувана чистка в уряді перенесена на наступний рік, але передноворічна кадрова лихоманка таки знайшла свій виплеск у Верховній Раді. На останньому засіданні цього року з другої спроби депутати все-таки змогли прийняти постанову щодо зміни керівництва трьох ключових комітетів: з питань бюджету, місцевого самоврядування та з прав людини і реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Простіше за все було з останнім – комітет залишився без голови, коли його колишній очільник Дмитро Лубінець з депутатської групи «За майбутнє» подався в омбудсмени. Тож це вакантне місце зайняв нардеп від «слуг народу» Андрій Задорожний, який до цього був рядовим членом комітету з питань екологічної політики. Він – креатура голови Офісу президента Андрія Єрмака. А от з двома іншими комітетами все не так тривіально.

Ласий бюджетний комітет очолила депутат від монобільшості зі співзвучним прізвищем Роксолана Підласа, що перейшла сюди з комітету з питань економічного розвитку. Вона замінила на цій посаді колишнього керівника, колегу по фракції Юрія Арістова. Його ж перевели в заступники голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. А на чолі комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування замість Андрія Клочка опинилася його заступниця Олена Шуляк, яка очолює партію «Слуга народу». Клочко після цього став звичайним членом комітету. Обидва відставлених (і Арістов, і Клочко) публічно не пручалися цьому процесу.

Зміни на вищих щаблях призвели до пертурбацій на дещо нижчих. Наприклад, «слуга» Максим Ткаченко, що посідав місце першого заступника керівника комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, передав його Ахтему Чийгозу з «ЄС». Свій бонус отримала і новий сателіт влади – група «Відновлення України», члена якої Євгена Яковенка обрано секретарем комітету з питань прав людини та реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Звертає увагу і трансфер «слуги» Дмитра Гуріна, якого вважають близьким до відомого столичного забудовника Андрія Вавриша, з «містобудівного» комітету до комітету з питань здоров’я нації.

Майже такі ж рокіровки керівництво фракції «Слуга народу» намагалося провести ще 1 грудня, але тоді це питання не вдалося навіть внести в порядок денний, бо в залі вже просто фізично не вистачало депутатів. Але другий дубль вийшов більш успішним, хоча голосів постанова щодо перестановок у комітетах отримала майже «на грані» – 235 (для порівняння закон «Про медіа», що приймався пізніше в той же день, отримав 299). Причому сама монобільшість за ініціативу власного керівництва віддала лише 167 голосів. 

Партійна будівнича

І Клочко, і Арістов, яких звільнили з посад голів комітетів, потрапляли у поле зору правоохоронних органів. Клочком ще рік тому зацікавились Офіс генпрокурора та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, запідозривши депутата у незаконному збагаченні. Завдяки журналістському розслідуванню, історія набула розголосу: виявилось, що 70-річна мати нардепа саме під час його парламентської діяльності набула у власність дві квартири у столиці, будинок, земельні ділянки і автомобіль «Тесла». Клочко непереконливо намагався виправдатися, пояснюючи, що з купівлею нерухомості допомогла його сестра, яка має медичний бізнес і забезпеченого чоловіка. Але цим тільки погіршив ситуацію: подальші журналістські «розкопки» виявили, що у сестри депутата нема ніякого бізнесу, а їхнього сукупного з чоловіком доходу, навіть якщо його складати докупи роками, точно не вистачить на купівлю навіть однієї «Тесли». Більш того, з’ясувалося, що не тільки мати, а й сестра Клочка за період його депутатства збагатися одразу кількома квартирами в Києві. Фракція «Слуга народу» тоді публічно заступилася за свого соратника.

Громадські організації мали свої претензії до голови комітету – вони критикували його за просування власного законопроєкту №7654 щодо уніфікації вимог до керівників окремих державних органів, який був розцінений як спроба зірвати конкурс на нового очільника НАБУ та негативно вплинути на роботу інших антикорупційних та правоохоронних органів.

Але якби неприємності для Клочка обмежувались тільки невдоволенням громадськості та висловленою стурбованістю послів G7 – це півбіди. Проти нього збунтувалися представники комітету з власної фракції та ті, хто до них долучився. Ще у серпні 14 членів комітету з 27 висловили недовіру голові через некомпетентність та неспроможність організувати роботу. Проте цей вузол вдалося розрубати тільки зараз.

Вочевидь, така «живучість» Клочка на посаді при всіх негативних факторах навколо пояснювалась його безумовною лояльністю Банковій. Показовим є хоча б той факт, що після демаршу половини комітету той знову зібрався та ухвалив вищезгаданий скандальний проєкт, який ускладнював життя «антикорупційникам». Також Клочко, явно не без відмашки високого керівництва, всіляко затягував розгляд на комітеті проєктів щодо позбавлення мандатів депутатів, обраних від ОПЗЖ. Вочевидь, він робив це на користь Офісу президента, якому колишні соратники Януковича і Медведчука справно підставляють плече при важливих голосуваннях. Але в результаті кабмінівський законопроєкт на цю тему №7476, який, щоправда, стосується тільки депутатів місцевих рад, Клочко втримати в стінах комітету так і не зміг. Після цього, як розповідають його колеги, він і втратив остаточно довіру Банкової. 

На цьому роль Клочка вважається відіграною, хоча він навряд чи повністю випаде з владної обойми – одним з варіантів, за інформацією джерел в Верховній Раді, є його переведення до Рахункової палати. Проте скандальний нардеп точно не стане її головою замість Валерія Пацкана, якого ніяк не можуть звільнити. На цю посаду у монобільшості є інший кандидат – ексголова Держаудитслужби Геннадій Пліс, якого вже обрано членом палати.

Наступниця Клочка Олена Шуляк, окрім того, що є головою правлячої партії (наразі ця роль, скоріше, декоративна), – більш ресурсний керівник, її професійна діяльність до депутатства була тісно пов’язана з будівельним бізнесом. Обрання Шуляк головою комітету показово збіглося з прийняттям скандального законопроєкту про реформу містобудування, головним натхненником якого вона і є. Новий закон фактично розв’язує руки будівельникам та вже викликав шквал критики серед представників місцевого самоврядування та громадського сектору.

«Шуляк, за якою є фінансова підтримка будівельного лобі, явно націлювалась на це крісло, зокрема, використовуючи медійні ресурси, – пояснює цю внутрішньофракційну рокіровку політтехнолог Андрій Золотарьов. – Клочка ж, за яким не стояли великі гроші, системно «кошмарили» професійні технологи. Тому не можна казати, що Шуляк туди просто провели під білі ручки. Крісло під Клочком хитали вже давно і в результаті зробили все тихо і без скандалів».

Але зовсім без скандалів таки не обійшлось. Та сама прийнята реформа містобудування, з якої відверто стирчать лобістські вуха, може зіграти з амбітною Шуляк злий жарт. Подейкують, що в Офісі президента дуже незадоволені загальною негативною реакцією на цю ініціативу і шукають, як нівелювати іміджеві втрати від неї. І це може призвести не тільки до гальмування подальшого кар’єрного росту голови партії, а й до втрати її нинішніх здобутків.

Відмінниця у «банці з павуками»

Ресторатор та власник компаній, що спеціалізуються на імпорті риби та морепродуктів, Юрій Арістов, хоч і залишає «рибне місце» в бюджетному комітеті, переходить на одну з керівних посад в не менш ключовому комітеті з питань нацбезпеки та оборони. На новому місці Арістов може згадати свою спеціальність радіоінженера, яку він отримав в Київському військовому інституті та зв’язку.

Цього нардепа також не оминули скандали. Якраз після прийняття бюджету-2013 з’явилася інформація, що Державне бюро розслідувань проводить обшуки в орендованій квартирі Арістова, що підтвердив згодом і сам нардеп. Проте нібито до нього самого ніяких претензій не було, хоча Арістов і зазначив, що обшук ускладнив його роботу, тому що слідчі забрали телефон. Подальшого публічного розвитку ця історія не отримала.

Також Арістов в ранзі парламентаря відзначився пропозицією продавати воду до окупованого Криму і, як і Клочко, потрапив у скандал через членів своєї родини. А саме через сина-«мажора», який хизувався в соцмережах своїми розкішними автівками та фотографіями з Москви. Після розголосу 21-річний Артем Арістов іронічно запевнив, що з 15 років заробляє гроші своїм трудом, і що ця його прибуткова діяльність не має стосунку до впливового батька.

Кандидатура Роксолани Підласої на посаду голови такого комітету, навіть із її іміджем відмінниці, була доволі екзотичною. Щоб зрозуміти чому, варто лише згадати, що свого часу цей комітет очолювали таки зубри, як Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Олександр Турчинов. Але це тільки на перший погляд. Причин, аби десантували Підласу з іншого комітету та ще й зробили одразу головою, може бути декілька. Підласа бере участь у багатьох міжнародних проєктах влади, її знають у західних посольствах. Тому вона може виконувати роль своєрідного «вартового» в умовах, коли держбюджет майже на 40% складається з міжнародної допомоги. Звісно, якщо вона справиться з такою роллю, а не стане просто красивою ширмою, за якою все буде тривати, як і раніше.

Бюджетний комітет давно трусять конфлікти та скандали, і він фактично був розділений на дві частини: одна з них підтримувала Арістова, а інша на чолі з його заступником Олександром Трухіним, що оскандалився в гучному ДТП, тягнула ковдру на себе. Підласа, яку кидають в цю «банку з павуками», якраз має стати фактором рівноваги. І саме тому, це крісло не отримала її колега по фракції Леся Забуранна, яка, за свідченнями її колег, дуже на нього розраховувала.

«Призначення Підласої я пов’язую з тим, аби жодна з груп – «за Арістова» і «проти Арістова» – не була посилена і не провокувались нові конфліктні ситуації, – вважає член бюджетного комітету Олексій Гончаренко з «ЄС». – Причому депутати навіть встигали перебігти з однієї групи до іншої та навпаки. На якомусь етапі голову комітету підтримав особисто президент і нібито інтриги припинилися. Взагалі під час воєнного стану цей комітет втратив свою роль – зараз всім перерозподілом коштів протягом року займається Кабмін. І мені здавалося, що вже нікому не цікаво, хто цей комітет очолює. Але Офісу президента так не здається».

Сама Підласа поки не поспішає розкривати планів, як вона буде тримати в руці такий непростий колектив: «Пропозиція була від президента, і фракція її підтримала. Це не було аж надто великою несподіванкою, тому що економічний, податковий і бюджетний – це три пов’язані між собою комітети. Бюджетний комітет для мене – це виклик, тому що він відрізняється від будь-якого іншого комітету. Він – найбільший, і планування державного бюджету під час війни – особливо складний процес».

Вочевидь, нинішні зміни в керівництві комітетів парламенту (а далі й в уряді) – не останні. В умовах, фракція «слуг» поступово ділиться на особливо наближених до Офісу та «масовку», тим, хто потрапить до другої категорії, буде відмовлено в подальшій політичній перспективі у владній команді. Це зовсім не означає, що нинішні фаворити згодом не втратять свій нинішній статус, але процес очищення монобільшості, який і так відбувався останні три роки, прискорюється. Чіткі перспективи виборів поки не розгледіти за димом від російських ракет, але Банкова активно формує свою нову післявоєнну команду вже зараз.

Павло Вуєць, «Главком»