Законопроєкту не бачили навіть члени профільного комітету, які його… схвалили
У кожному великому місті постають питання зі збереженням зелених зон та захистом історичної спадщини. Подекуди на будівельних майданчиках виникають протистояння з тітушками від забудовників, активістів б’ють, їм палять машини. Ситуацію міг би змінити законодавець. І зараз парламент готується прийняти містобудівну реформу, але у тому вигляді, в якому її підтримують забудовники, і яку не могли оцінити громадські активісти.
Текст законопроєкту просто не розміщували на сайті Верховної Ради і навіть не надавали завчасно членам профільного комітету. Його досі немає на сайті, хоча парламентський комітет вже… підтримав цей законопроєкт.
Чому містобудівну реформу проштовхують без оприлюднення? Хто насправді підтримує цю ініціативу? Чому ігноруються зауваження Мінкульту? На ці та інші питання – відповіді у матеріалі «Чесно».
Для того, щоб проєкт потрапив до сесійної зали і став законом, його має розглянути відповідний комітет.
«Остаточна порівняльна таблиця, яка містить більше 2000 сторінок була надана за дві години до засідання підкомітету і за шість годин до засідання комітету. Часу на опрацювання у членів комітету практично не було. Хочу зауважити, що в остаточній редакції зауваження
Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради не зняті, а НАЗК на комітеті заявило про те, що вони не бачили остаточну версію і просили відтермінувати розгляд», – наголошує народна депутатка Ганна Бондар від «Слуги народу».
На сайті парламенту з 16 листопада була оприлюднена стара версія законопроєкту від 2021 року. Рух «Чесно» поцікавився у авторки законопроєкту, лідерки партії «Слуга народу» Олени Шуляк, чому так сталося. Народна депутатка відповіла, що це питання до роботи секретаріату. З огляду на такі обставини членів комітету закликали утриматися від голосування, вивчити документ і дати можливість з ним ознайомитися всім сторонам.
Але питання пройшло комітет і тепер після погоджувальної ради може піти на розгляд у сесійну залу. Тобто якісно законопроєкт, який мав би стати реформою містобудування, нардепи фізично не могли вивчити. Про це багато хто з них зізнається непублічно, і без вивчення документу вони голосували «за». Такий підхід ставить під сумнів якість законотворення і реформування в будь-якому секторі.
Ось результати поіменного голосування – 16 «за». Оскільки у публічному доступі немає відеозапису засідання комітету, то дані отримані на основі опитування народних депутатів. Це ще одне свідчення того, що робота комітету Верховної Ради є закритою.
Для того, щоб рішення було прийняте, треба мінімально 14 голосів. Тобто без голосів депутатів, які були обрані від проросійської партії ОПЗЖ Тетяни Плачкової, Володимира Кальцева та Дмитра Ісаєнка, питання б не пройшло. Більше того, у розслідування Bihus.Info йдеться про те, що Ісаєнко пов’язаний із будівельним бізнесом. Тому, зрозуміло, інтерес якої сторони вже враховано.
Одне з пояснень, чому депутати так квапляться протягнути цей законопроєкт, доволі цікаве. Як припустив офрекордз один з парламентарів, оскільки запит на боротьбу з представниками забороненої партії ОПЗЖ з боку суспільства досить високий, з ними можуть таки почати боротися. Якщо в них заберуть мандати, то голосів у комітеті і сесійній залі стане менше. Отже, через парламент буде важче протягувати потрібні питання для влади.
За даними джерел у комітеті, до засідання йог члени між собою обговорювали законопроєкт, вирішували, як краще досягнути консенсусу. Зокрема Антон Яценко, який є фігурантом низки антикорупційних розслідувань, зазначив, що цей проєкт – це «свічний заводик». Для тих, хто не дуже орієнтується в класиці або не пам’ятає «12 стільців», то це бізнес, який у всі часи дає стабільний прибуток. «Свічний заводик», як порівняння, особливо влучно звучить у часи війни і блекаутів.
Нардеп Олександр Аліксійчук («Слуга народу»), який голосував «за», у коментарі наголосив на важливості законодавчої ініціативи, але і його хвилює у який спосіб відбувається голосування: «Досить плідно попрацювали автори, провівши різноманітні експертизи, як із правової точки зору, так і зі боку антикорупціних органів. Законопроєкт об’ємний і досить складний. Саме тому зараз лунає критика, подекуди об’єктивна, щодо недостатньої комунікації і недостатнього врахування багатьох моментів. Тому, на мою думку, варто було б пройти повноцінну процедуру з дотриманням всіх регламентних норм, аби зрештою закон не викликав заперечень зі сторони всіх учасників містобудівної сфери, у тому числі громадських активістів».
Єдина депутатка, яка проголосувала проти, – представниця «Слуг народу», мажоритарниця Ганна Бондар. Вона бачить ситуацію так: «Окрім позитивних моментів, як-от діджиталізація, тут є ризики: введення системи приватних контролерів у будівництві, несправедливий розподіл контролю і нагляду між суб’єктами, звуження прав органів місцевого самоврядування, архітекторів та громадськості, і головне – посилення ролі держави в процесах містобудівного контролю і зменшення ролі місцевого самоврядування. І вишенька на торті – будівельна амністія. Такі положення законопроєкту я не підтримую, і спосіб прийняття рішення вважаю недемократичним».
Увечері після засідання комітету оприлюднив свою позицію Мінкульт, відомство зазначило, що у законопроєкті мали б бути враховані зміни, інакше він може призвести до знищення культурної спадщини України.
У той час, коли виконавча влада дає доволі чітку позицію «проти» такої реформи , сайт партії «Слуга народу», яку очолює головна авторка законопроєкту Шуляк, продовжує флешмоб «за» і публікує в день голосування у комітеті слова підтримки від «широко відомої» у вузьких колах організації «Региональное строительство».
Листа від «Регионального строительства» на підприму законопроєекту підписав Олександр Харченко, фігурант корупційних скандалів
А хто такий Олександр Харченко, що його думка для партії важливіша за позицію Кабміну? Він – фігурант антикорупційних розслідувань реєстру Руху «Чесно». Наприклад, один із земельних дерибанів Харченко проводив разом з Михайлом Добкіним, який у ті часи святкував «Дєнь побєди» з георгіївською стрічкою. Прокуратура оцінила збитки оборудки у 227 млн. Тобто всі можуть оцінити, яка «експертиза» у Харченка.
Вже лише з огляду на те, хто підтримує законопроєкт, можна сказати, кому він може бути вигідний. Фігуранти антикорупційних розслідувань підтримували таку реформу вже на старті, зокрема ексмер Ірпеня Володимир Карплюк. Якщо фігурант антикорупційних розслідувань каже, що законопроєкт стане фінальним пострілом в голову корупції, то тут варто серйозно задуматися.
Ось який вигляд мали мешканці Приірпіння після того, як наважилися протидіяти недоброчесному забудовнику Карплюку і його партнерам. Жодна справа не була належним чином розслідувана.
До слова, сайт партії влади «Слуга народу» повідомив про підтримку ще однієї потужної організації «Харківський союз страховиків». Рух «Чесно» направив 27 листопада листи всім організаціям, які висловилися на підтримку цього законопроєкту за… відсутності його тексту. Сайту «Харківського союзу страховиків» так і не вдалось знайти. Відповідно це багато що говорить про рівень і впливовість організацій, яких долучили до інформаційної кампанії на підтримку неоднозначної реформи..
Звісно, що негативні висновки Мінкульту та громадських організацій, які виступили із застереженнями, сайт «Слуги народу» не публікує, створюючи викривлене сприйняття своєї аудиторії, що проєкт підтримує низка різних організацій.
«Законопроєкт нібито має на меті позбутися корупційних схем при забудові, але при цьому забирає право голосу в громадян, можливість впливати на рішення при забудові, а також ставить під загрозу культурну спадщину. Це неприпустимо. Звісно, я не буду підтримувати такий законопроєкт. Необхідно терміново врахувати правки, в тому числі Міністерства культури та інформаційної політики», – наголошує народний депутат Олексій Гончаренко (ЄС).
Така ж позиція і у представника «Слуги народу» Олега Дунди, який є членом профільного комітету. Він законопроєкт не підтримує і пояснює це так: «Чи потрібно реформувати містобудівну галузь? Звісно. Напевно, немає жодного учасника будівельного ринку, хто був би задоволений. І шлях до реформування може бути тільки через демонополізацію участі держави в будівельній галузі. Але не за рахунок надання безпідставних переваг окремим учасникам ринку за рахунок всіх інших. Що і передбачає №5655. Впевнений, що цей законопроект можна було б зробити більш виваженим, якщо б не було такого поспіху і процес відбувався більш прозоро».
Процес прийняття №5655 не є законотворчістю. Думка стейкхолдерів, від представників Кабміну до загальновідомих в Україні громадських організацій, авторів законопроєкту не цікавить. На це звертає увагу і ряд колег та соратників Олени Шуляк по партії «Слуга народу».
«На жаль, рівень напруги показує, що такого врахування не відбулось. Проти виступає львівська мерія, Асоціація міст України і навіть Мінкульт, в той час як системний закон має бути предметом консенсусу. А ми ризикуємо замість ефективних змін в містобудівній політиці отримати переведення свавілля забудовників в автоматизовану електронну форму. Я не голосуватиму за цей конкретний текст, закликаю не робити цього і своїх колег», – наголошує нардеп Дмитро Гурін («Слуга народу»).
Реформа містобудування стосується кожного українця. Ми живемо всі у своїх громадах і боремося за збереження зелених зон, історичної спадщини, хочемо, щоб громадський простір був якісним та зручним. Саме тому не можна приймати законопроєкт, який є галузевою реформою, і не дати перед фінальним розглядом на комітеті ознайомитися з текстом усім охочим.
У часи блекаутів доба на ознайомлення з понад тисячою сторінок – це цинізм. Деякі парламентарі користуються і тим, що громадський сектор не може мобілізувати свідомих громадян і вивести їх під парламент під час воєнного стану. І разом з цим підпираються голосами представників ОПЗЖ.
Рух «Чесно» оголошує голосування за законопроєкт №5655 маркерним. Кожен, хто проголосує на даному етапі за документ отримує запис у своєму профілі в Політхаб. На наступних виборах виборці будуть розуміти, що такі політики готові голосувати наосліп і зневажати думкою виборців і громадського сектору, а парламент сприймають як приватне підприємство. Це вбиває парламентаризм і якісне державотворення, що неприпустимо.
Ірина Федорів, Рух «Чесно»
Коментарі — 0