Чи варто купувати вугілля у терористів?

У неділю пройшли «вибори» у самопроголошених «ДНР» і «ЛНР». Не довго рахуючи голоси, терористи Олександр Захарченко і Ігор Плотницький оголосили і швиденько провели інавгурацію самих себе.

Так звані республіки вже «налагоджують» співпрацю із іншими країнами, заявляють, що начебто відкрили представництво у Словаччині. Місцевих жителів всерйоз переконують що світове визнання терористичних утворень не за горами, попри те, що цього ще не зробила жодна країна.

Факт проведення «виборів» на підконтрольних терористам територіях змусив президента Петра Порошенка в терміновому порядку скликати засідання Ради нацбезпеки і оборони. Глава держави назвав голосування на Донбасі таким, яке ставить під загрозу мир в Україні і Мінські домовленості. З огляду на це РНБО рекомендувала Верховній Раді скасувати закон про особливий статус деяких територій на Донбасі, оскільки він «втратив актуальність».

Взамін закону, який так і не почав діяти президент Порошенко має намір запропонувати Верховній Раді нового скликання ухвалити законопроект про створення вільної економічної зони в Донбасі зі створенням спеціального режиму торговельних відносин з Європейським Союзом і РФ. Начебто саме такий документ вже точно буде вигідний усім сторонам, що дозволить повернути регіон в орбіту українського законодавства.

Поки керівництво України виступає з ініціативами, самопроголошені республіки не приховують, що починають розвивати торгівлю в обхід України. Як повідомив так званий міністр палива та енергетики анексованого Криму Сергій Єгоров, на засіданні «уряду» півострова наприкінці жовтня йшла мова про переговори із керівництвом «ДНР» щодо поставок вугілля до окупованого Криму.

Купувати «чорне золото» у терористів начебто має намір навіть Україна з огляду на його дефіцит напередодні зими, а також через відсутність гідної альтернативи за прийнятною ціною. Принаймні це випливає із заяви першого замміністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Зюкова. «По вугіллю, яке ми готові купити на окупованих територіях Луганської та Донецької областей, ми повинні заплатити гроші. Це гроші, які мають іти під контролем і дійти до шахтарів… Зараз на складах шахт, які знаходяться на окупованій території, лежить близько 3-4 млн т», - заявив чиновник.

Про те, як Україні будувати відносини із самопроголошеними «ДНР» і «ЛНР» після виборів, чому не спрацював закон про особливий статус цих територій, а також про те, чи варто торгувати вугіллям із терористами у прес-центрі «Главкому» говорили експерти, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, а також міністр закордонних справ України (2007 – 2009 рр..) Володимир Огризко.

-- Що буде з Донбасом після так званих виборів у «ДНР» і «ЛНР»

Анатолій Ткачук:

Захоплена територія складає 15 тис. кв. км, на ній проживають кілька мільйонів людей. Цією територією якось треба управляти. Сьогодні там ціла купа різноманітних формувань, які не мають єдиного підпорядкування. «Вибори», перш за все – це спроба легітимізації керівників серед місцевого населення, і в різних середовищах. Оскільки до цих «виборів» усі ці керівники були самозванцями. А от тепер з’являються люди, яких нібито усі вибрали на виборах… Це все нелегально, але формуватиметься там квазідержавне управління. Потрібно ухвалити спеціальний закон про управління в Луганській і Донецькій областях.

Зараз постане питання про затвердження обласних бюджетів. Хто це робитиме, якщо ані одна, ані друга обласні ради не є дієздатними? Частина керівників у розшуку, а частина невідомо де. На яку територію поширюватиметься цей бюджет. Хочемо, чи не хочемо, ця територія не контролюється Україною. Має бути створено певний бар’єр для переміщення товарів, людей тощо. Тобто маємо отримати відповідь на питання, на якій підставі ідбуватиметься цей контроль. Нова Верховна Рада у перший же тиждень має ухвалити необхідний закон, який регулюватиме ці питання.

Для цього ми повинні чітко визнати, що ця територія не контролюється українською владою. Неважливо, як це назвуть, чи окупованою територією, чи якоюсь чорною дірою.Ми говоримо, що поруч є територія ризику. На цій території мають бути інші правила діяльності місцевої виконавчої влади і місцевого самоврядування. Тому що іде війна.

…Там є голови райдержаміністрацій, є міські голови з невідомо яким статусом. Хтось утік, хтось замість цього голови працює, його заступник, наприклад. Окрім того, є командир батальйону чи полку, який стоїть на певній території. Хто головний, яким чином буде координація? На ці питання має відповісти новий закон. Звісно, його потрібно ухвалити якомога швидше.

Що буде далі? На жаль, можна прогнозувати те, що Путін не зупиниться. Європейці у приватних розмовах говорять про те, що нам не уникнути великої війни. Мені здається, що одним із варіантів розвитку подій є оголошення війни між новоутвореними квазіреспубліками і Україною. Тобто ці новообрані «начальники» можуть оголосити війну, яка буде насправді буде здійснюватися Росією.

Володимир Огризко:

Маємо ставитися до Росії так, як ми мали би ставитися до цієї країни вже давно. З теперішньою Росією домовитися неможливо. Шкода, що саме такої думки не дотримуються багато політиків на Заході. Таке відчуття, що у них пропадає відчуття реальності і вони мріють про те, що хотіли би побачити…

Сьогодні завданням дипломатії має бути доведення до наших європейських партнерів того, що з тактикою «якщо» має бути покінчено. Тобто самим потрібно діяти на випередження. РФ – не є тією країною, з якою можна про щось домовлятися. На жаль, вона сповідує інші цінності, не європейські, не західні, а імперські. Ілюзією є те, що Росія виконуватиме мінські домовленості. 23 роки ми те саме спостерігаємо у Придністров’ї, один в один. Я дуже добре знаю цю ситуацію, займався нею багато років, знаю деталі.

Мене здивувало те, що українські і російські офіцери збирались в присутності ОБСЄ визначати, яким чином поводитися навколо Луганської області… У Придністров’ї уже давно діє Об’єднана контрольна комісія, куди росіяни заштовхали свій військовий контингент. Нині з аналогією 1 до 1 відбувається те саме на Донбасі. Ефективність ми всі з вами бачимо.

Президент своїм указом увів у дію рішення РНБО від 12 вересня. Це є позитивним моментом. В цьому указі є один дуже важливий пункт. Він полягає у тому, що Кабміну доручено впродовж місяця опрацювання питання формування оптимальної моделі забезпечення безпеки України, зокрема щодо укладання багатостороннього міжнародного договору, або двосторонніх міжнародних договорів України з іншими державами. Документи стосуватимуться надання Україні дієвих гарантій безпеки для захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Я не думаю, що протягом місяця це реально зробити, але якби нам вдалося знайти партнерів, які б по-справжньому гарантували нашу безпеку, а не так, як сталось з Будапештським меморандумом. Це був би шанс зупинити Росію. В іншому випадку слід готувати війська, отримувати не тільки оборонну зброю. В такий спосіб намагатися покласти край російській агресії. Іншого я не бачу.

-- Чому «не спрацював» закон про особливий статус територій на Донбасі

Анатолій Ткачук:

Ініціатива зі скасування закону про особливий статус Донбасу означає, що цей закон був неефективним. Не може бути логіки в ньому. Адже є частина нашої території, на яку не поширюється юрисдикція українських законів. Тому українським законом врегулювати правовідносини на території, на яку не поширюється наша юрисдикція, неможливо.

Володимир Огризко:

Усі погодилися (під час засідання РНБО) в тому, що Російська Федерація і терористи в чергове заявили, що вони нічого робити не будуть, ні під чим не підписуються. Це була пропозиція з нашого боку (ухвалити і дотримуватися закону про особливий статус Донбасу),. Ми закон ухвалили, а вони його потім відкинули, тобто не прореагували. Якщо так, то тоді закон втрачає всякий смисл.

Ми повинні об’єднувати зусилля світового співтовариства в боротьбі проти путінської агресії. Нині ідуть постійні контакти на рівні глави держави, на рівні прем’єр-міністра, на рівні міністра закордонних справ. Плануються дуже важливі візити, переговори, зустрічі. Думаю, що це найважливіше, що потрібно робити зараз з точки зору зовнішньої політики. Щодо внутрішньої політики, то це максимально можливе посилення збройних сил України. Я не бачу смислу в інших законах про статус Донбасу тому, що ми вже побачили, що вони (терористи, які контролюють частину Донбасу – «Главком») жодних законів, які приймаються Верховною радою, сприймати не будуть.

-- Що таке зона вільної торгівлі на Донбасі?

Анатолій Ткачук:

Чи маємо купувати у них (у терористів) вугілля? Упевнений, що якщо провести у нас нормально тендери, то поставки навіть з далеких країн не будуть обходитися нам дорожче, ніж купувати у терористів. Розумієте, якщо заключати з ними угоди, то де упевненість, що буде поставка? От сьогодні, якщо домовлятимемося із Захарченком, із Пургіним, із іншої бидлотою, ми не матимемо ніяких гарантій, що завтра нам поставлять товар. Тобто ми постійно будемо у зоні ризику. Тому краще заплатити дорожче, але не бути у зоні ризику. Чому росіяни нищили інфраструктуру Донбасу? Для того, щоб, по-перше, обмежити українцям валютні надходження від експорту «хімії» і металу. По-друге, для того, щоб знизити виробництво електроенергії… Наступний їх хід – наступ на наші атомні станції. Слава Богу, що більшість станцій поки забезпечені паливом. Отже, нам слід очікувати обмеження постачання російського ядерного палива на українські станції.

Зараз у світі дуже класна кон’юнктура на метал і на «хімію». Україна при цьому отримувала завжди надходження від них, тому що це найбільш потужні наші експортні галузі. Росіяни повністю зупинили «хімію» на Донбасі, а також металургію. Дуже сильно обмежилося виробництво металургії у Полтавській і Дніпропетровській областях тому, що не має поставок коксу.

Володимир Огризко:

Важко давати оцінку ідеї щодо створення зони вільної торгівлі. Потрібно спочатку побачити проект закону, а потім про це говорити. Купувати ж, наприклад, вугілля, можна буде в тому випадку, коли з боку цих терористів буде заявлено про те, що Донбас – українська територія, що вони підпорядковуються українському законодавству, що вони перебувають в економічному просторі України, що діють українські закони. В іншому випадку це означатиме, що ми реально починаємо їх визнавати.

Україна готова закуповувати для своїх потреб вугілля виключно у державних підприємств, які працюють в східних регіонах України, але не фінансувати ці закупівлі, співпрацюючи з бойовиками.

Про це повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан журналістам у середу, передає «Інтерфакс-Україна».

«У нас там (на територіях, підконтрольних бойовикам) є державні підприємства,... ми можемо у них купувати. Наприклад, наші енергогенеруючі компанії, приватні компанії можуть купувати вугілля у держпідприємств», - сказав Продан.

«Звичайно ж, за умови, що буде можливість це вугілля поставити в Україну і бандити, по суті, не блокуватимуть транспортну інфраструктуру. Ми не ведемо жодних переговорів з жодними, так званими республіками», - додав він.

Вчора увечері стало відомо, що держава таки готова закуповувати для своїх потреб вугілля на окупованому Донбасі. Як повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Юрій Продан, уряд готовий купувати паливо «виключно у державних підприємств, які працюють в східних регіонах України, але не фінансувати ці закупівлі, співпрацюючи з бойовиками».

«У нас там (на територіях, підконтрольних бойовикам) є державні підприємства,... ми можемо у них купувати. Наприклад, наші енергогенеруючі компанії, приватні компанії можуть купувати вугілля у держпідприємств», - сказав Продан.

«Звичайно ж, за умови, що буде можливість це вугілля поставити в Україну і бандити, по суті, не блокуватимуть транспортну інфраструктуру. Ми не ведемо жодних переговорів з жодними, так званими республіками», - додав він.