«Антикорупційний фронт» з офісом у центрі Києва раніше був Меритократичною партією
«Смертна кара для корупціонерів» – таке гасло українські користувачі могли бачити серед реклами у Facebook. Подібні дописи на червоному тлі траплялися у стрічці не просто так, адже політична партія «Антикорупційний фронт» лише у 2023 році витратила на це понад 100 тис. грн.
Проте у фінансовому звіті за 2023 рік подібних витрат немає. За інформацією в ньому, ця партія взагалі нікому не платила. Усі фінансові зобовʼязання взяла на себе однойменна громадська організація.
Чому партія, що вимагає найвищої кари за корупцію, не звітує про власні витрати та чим іще вона займається, розбирався Рух «Чесно».
Реклама… смертної кари
Активність політичної реклами у соцмережах почала зростати ще з середини минулого року – після різкого спаду у 2022 році. Рекламні бюджети тепер значно менші, хоча в окремих випадках сягають сотень тисяч на рік. Наприклад, у партії «Антикорупційний фронт».
Публічну діяльність ця формація почала вести у вересні минулого року. Рекламна кампанія партії зводилася до поширення дописів із гучними гаслами в соціальних мережах. Серед них вимоги повернення смертної кари, встановлення «презумпції вини» для корупційних злочинів тощо.
Цікаво, що ні у соціальних мережах партії, ні на партійному сайті немає жодного обличчя її представника – уся комунікація безособистісна. Лише на рекламу дописів сторінки «Антикорупційного фронту», за даними бібліотеки реклами Facebook, витрачено понад $3,5 тис. за останні чотири місяці 2023 року. За офіційним курсом це більше 140 тис. грн.
Ще кілька десятків тисяч гривень на це витратив Ігор Шевченко – колишній міністр екології (2014–2015). Він же був головою партії, щоправда, на той час «Антикорупційний фронт» (АКФ) був Меритократичною партією України. Хоча нині офіційного стосунку до партії Шевченко начебто не має, за даними YouControl, він очолює однойменну громадську організацію «Антикорупційний фронт».
Дописи, що рекламувалися зі сторінок АКФ та Шевченка, ідентичні – гасла на червоному фоні з відповідною символікою. Втім, Шевченко почав кампанію на місяць раніше – у серпні.
Проте у фінансовому звіті партії за 2023 рік не вказано жодних витрат не лише на рекламні кампанії, а й взагалі на будь-що. За даними звіту, ця реклама також не надавалася на користь партії безкоштовно. Щонайменше, це не вказано у розділі про спонсорські внески. Тобто більше 160 тис. грн лише за чотири місяці лишилися поза звітом.
Партійні схеми
В Україні зареєстрована не лише партія «Антикорупційний фронт», але й однойменна громадська організація. За даними YouControl, очолює її вже згаданий Ігор Шевченко.
Що цікаво, на сайті АКФ вказано, що він належить саме ГО, а не партії. Хоча вже в описі йдеться про те, що метою організації є прийти до влади та виконувати свою «антикорупційну програму».
«(Так сталося), тому що сайт не партії, а громадської організації. Так, партія ніякої діяльності ще не вела», – пояснив Ігор Шевченко.
Це не перший випадок використання припартійних громадських організацій – подібна практика в Україні доволі поширена. Законодавством їхня залученість у партійне фінансування майже ніяк не регулюється. Вони, як і всі інші юридичні особи, можуть бути донорами партій. Проте у випадку АКФ однойменна організація ніде у звіті не фігурує.
Питання виникають не лише до витрат на рекламу партії, а й до місцезнаходження її офісу. Спочатку, за даними звіту, він розташовувався в Києві, на вулиці Костянтинівській, 2а, що на Подолі. Саме там партія зареєстрована. На сусідньому будинку, по вулиці Спаській, 5, була розміщена символіка партії.
Обидва ці приміщення належать Ігорю Шевченку. У фінансовому звіті вказано, що офіс надавався партії на безкоштовній основі. Проте у грудні минулого року з фасаду будинку за цією адресою зникла символіка «Антикорупційного фронту».
Натомість вона зʼявилася в центрі Києва – на Хрещатику, 23, у вікнах колишнього приміщення магазину Zara, навпроти ЦУМу. За словами Ігоря Шевченка, партія там офісу не орендує, а банери є просто рекламою, причому безкоштовною.
Щоправда, у самому звіті це ніяк не відображено. Варто зазначити. що банери за цією адресою перебували щонайменше із 3 грудня 2023 року, тобто мали б увійти у річний партійний звіт.
Чим займається «Антикорупційний фронт»?
Більшість активностей АКФ зводяться до соціальних мереж та підтримки діяльності сайту. У сторінки організації в Facebook нині майже 350 тис. підписників. Більшість дописів мають однаковий формат: декілька речень білим шрифтом на червоному фоні.
Цікавим є логотип партії. Він використовує так званий образ «квадрату Сварога», який поширений серед російських неоязичників та неонацистів.
На сайті АКФ опублікована «програма подолання корупції за три роки». Хоча сайт нібито належить громадській організації, а не партії, біля цієї програми вказано, що вона буде втілена, якщо АКФ отримає більшість у парламенті.
Серед пропонованого: розстріл для топ-корупціонерів, презумпція вини у корупційних злочинах, легалізація провокування хабаря, «конфіскація корупційного майна спадкоємців» та інші популістичні вимоги.
Розділ зі списком осередків партії на сайті не працює, проте опублікована мапа з контактами регіональних координаторів. Всього на мапі вказано 43 точки майже в усіх областях України, проте деякі координатори дублюються. Так, наприклад, одразу в декількох точках Києва вказані дані Олени Якіменко. Раніше вона була вказана як контактна особа в тендерах Мінветеранів.
Керівником партії значиться Володимир Жереб. Він є у списку засновників ще однієї партії – «Успішна Україна». Це також спільний проєкт з Ігорем Шевченком. Повний тезка Жереба працює помічником нардепки від «Слуги народу» Юлії Овчинникової.
Цікавим є і сам Ігор Шевченко. За час роботи міністром екології він встиг потрапити в корупційний скандал. У 2015 році проти нього було порушено кримінальну справу за незаконне збагачення на посаді, проте пізніше її закрили за відсутністю складу правопорушення.
Також активісти Transparency International звинувачували його у конфлікті інтересів через польоти на приватному літаку бізнесмена та екснардепа Олександра Онищенка, проти якого США запровадили персональні санкції за втручання в американські вибори та участь у російській мережі зовнішнього впливу. Після повномасштабного вторгнення Росії Онищенко на своїй сторінці у Facebook звинуватив у війні в Україні США.
Вікторія Максимова, рух «Чесно»
Коментарі — 0