Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Радикальна риторика «Свободи» може зіграти злий жарт

    • Вікторія Білоус
      Експерт Українського Інституту аналізу та менеджменту політики
    • Розсилка
    Радикальна риторика «Свободи» може зіграти злий жарт

    Різке невдоволення ВО «Свободи», їхнє бойкотування ймовірного виходу «імперського підручника з історії України»...

    й заклик до «масової та категоричної відмови від вивчення у школі мови окупанта – російської», яка міститься у відозві ВО «Свободи» до вчителів, учнів, їхніх батьків, може відіграти подвійну роль.

    Зрозуміло, що вилучення, викривлення чи явна політизація історичних подій – неприпустимі дії під час створення підручника з історії України. Виявлення та протест проти такої політики освіти – необхідна складова будь-якого громадянського суспільства. Проте форма і зміст протесту мають бути цивілізованими й професійними.

    Не варто применшувати роль шкільних підручників й історії власної держави, оскільки, як би це банально не звучало, саме історія є центральним чинником формування політичної та громадської свідомості громадян, їхніх внутрішньо й зовнішньополітичних орієнтирів, пріоритетів, цінностей. Тому кожна влада і намагається переписати й видати свій підручник, щоб сформувати «єдино правильне» бачення історії в дітей, щоб надалі не виникали такі незручні для нинішньої влади питання, як УПА чи Бандера.

    Значною проблемою в шкільній освіті є обмеженість каналів інформації, тобто вивчення історії відбувається з одного, монопольного джерела – певного підручника, який сприймається як правильний, достовірний, оскільки затверджений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту. Ще один негативний фактор – часте переписування підручників з історії, і як наслідок – незнання історії України взагалі та втрата спільного бачення минулого, що має об’єднувати народ. Природною складовою політики будь-якої держави є героїзація окремих подій, постатей, створення спільного історико-політичного міфу, який є важливою складовою сильної нації. Проте герої змінюються разом зі зміною влади й переписуванням підручників. Тут навіть мова йде не про різницю героїв чи бачення історичних подій між поколіннями, які вчили історію у СРСР, або в незалежній Україні. Вже більше 20-ти років Україна ніби кидається з однієї історичної крайності в іншу. Вивчення української історії має перетворитися на послідовний і непереривний процес засвоєння й передачі спільних уявлень і цінностей із покоління в покоління.

    Сама реакція ВО «Свободи» на можливе прийняття нового підручника зрозуміла, проте форма дискурсу й лексика відозви, яка розміщена на їхньому офіційному сайті, може тільки шкодити й мати зворотну реакцію. Використання таких фраз, як «не дати зробити з української молоді слухняних московських рабів та яничарів», «з огляду на колоніяльну та холуйську ідеологію теперішньої влади, зокрема совєцько-рабський світогляд міністра освіти та науки Д. Табачніка», «перехід на навчання іноземців з державної мови на мову ворожої держави – російську», може викликати не консолідований спротив введенню нового підручника, а викликати незадоволення самою риторикою даного тексту.

    Для відстоювання національних цінностей ВО «Свободі» варто відмовлятися від гучних і пафосних фраз, від гасел і штампів, а переходити на конструктивну критику, надавати свої пропозиції з урахуванням гетерогенності українського суспільства, намагатися шукати спільне й об’єднавче, а не поляризувати й радикалізувати Україну.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Дмитро Ярош
    Дмитро Ярош

    Народний депутат України

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ